Шеф-кухар, ресторатор, громадський діяч і блогер Євген Клопотенко повідомив про заручини зі своєю коханою Катериною Воскресенською.

Радісною новиною відомий українець поділився на своїй сторінці в Instagram, опублікувавши низку зворушливих світлин, на яких зазнімкована мить освідчення.

Заручини відбулися в автентичному українському стилі. Євген постав у вишиванці, а каблучку від українського ювелірного бренду Kochut сховав у хлібі – символічний й дуже особистий жест. Катерина також з’явилася в кадрі в образі, натхненному національною естетикою.

«Схоже, у нас є новини. P. S. Любов – це світло. Деталі згодом», – підписав світлини Євген Клопотенко.

Нагадаємо, про свої стосунки з Катериною Воскресенською Євген уперше публічно розповів на початку вересня 2025 року. Утім, пара разом уже тривалий час: річницю стосунків вони відзначили 24 листопада 2025 року – саме цього дня й відбулося їхнє знайомство.

Фото: Instagram @klopotenko

Напередодні українці відсвяткували 8 Березня — Міжнародний день боротьби за права жінок. Повз свята не пройшли й вітчизняні знаменитості. У соцмережах вони публікували вітання та власні роздуми щодо важливості гендерної рівності. Найцікавіше — ми зібрали у добірку.

Маша Єфросиніна

Телеведуча Маша Єфросиніна зізналась, що не чекає на малюнок від сина чи на букет від чоловіка, адже вже багато років 8 Березня для неї — не про святкування.

«Це привід в котре згадати, який складний і тернистий шлях подолали жінки світу, щоб ми мали доступ до базових прав людини. Могли навчатися, голосувати, працювати на колись «виключно чоловічих» посадах, претендувати на гідну оплату праці», — написала вона.

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

Публикация от Masha Efrosinina (@mashaefrosinina)

Єфросиніна додала, що захоплюється жінками, і порадила кожній підійти до дзеркала, подивитися на себе красиву, нестримну, вільну та посміхнутися.

Джамала

Співачка Джамала в день свята поміркувала про те, хто така жінка та через що вона мала пройти, щоб отримати право на навчання, право голосу, дозвіл працювати тощо.

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

Публикация от Jamala (@jamalajaaa)

«Все це, так показує історія, жінка мала виборювати для себе. У всьому світі це та дата, яку щорічно відзначають на згадку про культурні, політичні та соціально-економічні досягнення жінок. Наші жінки — військовослужбовиці, саперки-водолазки, волонтерки, медикині, правозахисниці, підприємиці, політикині, творчі, талановиті, спортивні, люблячі дружини, мами та доньки. Ми можемо боротися за своє сьогодні й завтра. Нам під силу все», — каже Джамала.

 Юлія Саніна

Фронтвумен гурту The Hardkiss Юлія Саніна наголосила, що кожна жінка має жити своє життя так, як вона хоче.

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

Публикация от Julia Sanina (@the_hardkiss)

«Жити своє життя, як хочу. Мати рівні права і можливості. Вдячна жіноцтву і сестринству за складний пройдений шлях, який продовжувати і нашому поколінню», — написала артистка.

KOLA

Тим часом співачка KOLA зізналася, що все ще вчиться бути жінкою та не брати на себе чоловічих функцій.

«Бути жінкою — це мистецтво, я ще в процесі, я цьому ще вчуся, але вже зараз хочу подякувати за те, які жінки мене оточують, завдяки яким я стаю краще: всі мої подруги, мамуся моя, всі її подруги, мамуся чоловіка та всі мої знайомі — дякую що ви є в моєму житті, кожна з вас змінює цей світ на краще! Нехай так буде завжди!» — сказала вона.

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

Публикация от KOLA – ЧиРазом (@kola__official)

Артистка побажала українкам розвивати внутрішню енергію та вміло поєднувати її із зовнішньою красою.

Євген Клопотенко

За словами шеф-кухаря Євгена Клопотенка, його ображає фраза, що місце жінки — на кухні.

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

Публикация от Yevhen Klopotenko (@klopotenko)

«Бо кухня — це моє місце. А місце жінки там, де вона захоче», — написав він.

 Настя Каменських

Співачка Настя Каменських опублікувала фото з тюльпанами та наголосила, що важливо бути собою, а також любити та цінувати себе понад усе.

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

Публикация от NK | Nastia Kamenskykh (@kamenskux)

«Ламати стереотипи, виходити за рамки та не боятися мріяти і проявляти свої найпотаємніші Я. Не чекати від когось вчинків, а мати достатньо внутрішньої сміливості, щоб діяти та досягати вершин. Рухатись вперед і не боятись засуджень. Бо ми у себе такі одні: дуже різні, але прекрасні у кожному прояві. Робіть собі свято щодня. Адже кожен новий день прожитого життя — це вже найкращий привід сказати собі «дякую» та посміхнутися своєму відображенню», — написала Каменських.

Дмитро Монатик

Співак Дмитро Монатик подякував жінкам за те, що вони надихають та мотивують чоловіків.

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

Публикация от Dmytro Monatik (@monatik_official)

«Чарівні. Продовжуйте надихати і мотивувати. Дякуємо за те, що вмієте створювати наші мрії. Ви і є весна», — написав співак.

Злата Огнєвіч

Співачка Злата Огнєвіч висловилась про те, що не потрібно намагатися виправдовувати очікування інших.

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

Публикация от ZLATA OGNEVICH (@zlata.ognevich)

«Бути жінкою. Все, що інші очікують від тебе, стосується лише їх самих. Ти — це твої власні відчуття та очікування», — написала вона.

 Світлана Тарабарова

Артистка закликала підписників не забувати про найголовніші принципи, яких потребує кожна жінка — рівні права та повага.

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

Публикация от Світлана Тарабарова (@tarabarova)

«Рівні права і повага. Начебто так не багато, але це й досі є мрією багатьох жінок в різних частинах світу… Не забувайте про головне. А квіти…? Квіти ми можемо самі купити собі в будь-який день», — поділилася власними думками Світлана Тарабарова.

Фото: Instagram @mashaefrosinina, @jamalajaaa, @the_hardkiss

Катерина Осадча

Телеведуча Катерина Осадча зустрічала Новий рік разом із родиною — чоловіком Юрієм Горбуновим та молодшими синами. У своєму святковому пості вона подякувала кожному українцю за мужність та загадала перемогу.

«В останні хвилини року, що минає, хочу сказати: “ДЯКУЮ”! Кожному, хто читає ці слова! Дякую вам за цей рік. Адже ви жили, трималися, плакали, падали у відчай і знову посміхалися, виховували дітей, працювали, донатили, сварилися, хейтили, картали себе, ненавиділи, обнімали рідних і цілували дітей, жили без чоловіків, воювали, лікували, оплакували друзів, шукали себе і шукали зміст, і весь цей час жили найскладніше життя. Дякую, мій друже, за цей рік! Ми можемо бути незнайомі особисто, але я точно знаю, що ми сильні й разом сильніші. Вітання від нашої родини й нехай 2024 буде роком ПЕРЕМОГИ!», — написала Катерина.

Наталія Могилевська

Співачка та продюсер Наталія Могилевська розчулила українців у новорічну ніч щасливою новиною — 2023 року вона стала мамою. Зірка удочерила одразу двох дівчаток.

«Я щаслива… У цю казкову ніч, коли повинні здійснюватися мрії, найбільша мрія мого життя здійснилася. Хочу подякувати всім моїм друзям, колегам та відомим людям, хто знав мою таємницю, але тримав її в секреті тривалий час. Хочу подякувати всім своїм глядачам за підтримку і захист мого особистого життя. Такої зворушливої реакції я не очікувала. Навіть не знаю, як Вам дякувати. Ви мене дуже розчулили … Хочу подякувати всім, хто з повагою поставився до того, що моїм дітям був необхідний час для адаптації та відчуття себе у безпеці. Так вже склалося, що, напевно, прийшов час повідомити вам цю новину. І я з радістю хочу в цю новорічну ніч сказати, що я стала мамою… Бажаю всім дітям України, які залишилися без батьків, знайти своїх улюблених, свою родину», — написала Наталя.

Джамала

Джамала запостила рідкісні кадри зі своїми синами. Співачка вирішила завершити 2023 рік без підсумків — просто подякувавши ЗСУ і привітавши усіх із Новим роком.

«Діти. Майбутнє. Мрії. Надії. Любов. Віра. Перемога. Поки без підсумків року… Люблю вас! Дякую вам за цей рік: стежили, слухали, любили. Слава нашим ЗСУ.  З Новим роком 2024!».

Родина Мірошниченків

Тимур та Інна Мірошниченки теж святкували вдома з дітьми. Родина поділилася яскравою світлиною біля ялинки та побажала всім миру.

«З прийдешнім 2024! Нехай цей рік для всіх українців стане тим самим! Роком, коли запанував мир», — підписала знімок Інна Мірошниченко.

Тіна Кароль 

Співачка Тіна Кароль поділилася фото біля ялинки та подякувала нашим захисникам за кожну хвилину життя.

«Нехай цей пост стане постом удячності. Нездоланні. Упевнені та сильні. Будемо усміхатися, будемо надихати, будемо єднати та боротися пліч-о-пліч, міцно тримаючи стрій!  Вірю в Україну та ЗСУ, дякую за кожний день саме їм».

Юлія Саніна

Фронтвумен гурту THE HARDKISS Юлія Саніна, зазначила, що настрій у неї — зовсім не святковий, однак підсумувала рік у відео та висловила вдячність фанатам за підтримку.

«Цей рік не був схожий на жоден попередній. Війна та життєві потрясіння йшли пліч-о-пліч з особистою трансформацією, творчими й професійними здобутками. Залишу це тут. Тут є чим пишатися, тут моменти, які запамʼятаємо назавжди. Дякуємо усім, хто був із гуртом, і зі мною особисто цей рік. Ви надали усьому кольорів та значення. У роботі вже сингл і кліп, яким розпочнемо наступний рік. Є ідея та велике бажання зустрітися з вами на концертах, тож схрестимо пальці, щоби все вдалося. Настрій зовсім не новорічний… і я не знаю, як краще підтримати вас, ніж музикою. Тож вірю, що до кожного серця є своя пісня Хардів, яка трохи зігріє», — написала співачка.

Андрій Бєдняков

Телеведучий та тревел-блогер Андрій Бєдняков разом із дружиною Настею Короткою та дітьми зичили кожній родині бути разом у новому році.

«Щоб у такому складі весь 2024 і минув, такого бажаю кожній родині!», — написав Андрій.

Лілія Ребрик

Телеведуча Лілія Ребрик із чоловіком Андрієм Диким і доньками загадали сімейного щастя та повернення всіх українців додому.

«Тихого і безпечного всім 2024 року! Попри все, ми зустрічаємо його з вірою у перемогу, ЗСУ та в Україну! З надією на затишок, сімейне щастя і повернення всіх українців додому! Обіймаю кожного з вас!»,  — написала Лілія Ребрик.

Ілона Гвоздьова

Танцівниця Ілона Гвоздьова зустріла 2024 разом із родиною — чоловіком, батьками та дітьми. Вони провели Новий рік удома за святковим столом, іграми й танцями.

«Аби не зʼїхати з глузду, краще танцювати й заряджати себе позитивом! 1 січня було моторошно гучним, та ми тримаємось. Танцюємо їм на зло. Бо їм нас не здолати»,  — написала Ілона.

Наталка Денисенко

Акторка Наталка Денисенко поїхала з сином в Одесу, щоб побачитися з чоловіком, Андрієм Федінчиком, який служить у лавах ЗСУ. Вони зустріли Новий рік у ресторані, а потім гуляли біля моря.

«Дякую, Одесо, за те, що я зустріла цей Новий рік зі своєю повною сім’єю», — розповіла Наталка в Instagram.

MamaRika 

Співачка MamaRika поділилася сімейним фото з чоловіком Сергієм Середою та сином Давидом і зізналася, що мала дуже важкий рік. Але вірить у перемогу України та дякує нашим оборонцям.

«Не буде підсумків. Не буде красивих нарізок подій цього року… Це був найважчий рік, і всі ми дуже втомились. Але чи нам зараз найважче? Скільки наших хлопців та дівчат прямо зараз просто неба, у холоді, страшних умовах, далеко від своїх рідних, виборюють нам із вами ще один щасливий день життя. Тому буде подяка нашим ТИТАНАМ за все! Я вірю тільки у них і тільки їм. ДЯКУЄМО, РІДНІ! І чекаємо додому живими й здоровими, адже 2024 – це точно наш рік!».

Олена Тополя

Співачка Alyosha та лідер гурту “Антитіла” Тарас Тополя теж показали фото своєї повної родини та побажали українцям перемоги.

«Рік Дракона на порозі! Як у багатьох казках, його час перемогти! Добрі серця, що кохають, за своє кохання щире отримують велику силу! Найсильніше за все! Най кохання перемагає, як завжди!!! З прийдешнім, друзі! Бережіть себе і хай янголи кожного бережуть! З Молитвою в серці».

Злата Огнєвіч

Співачка Злата Огнєвіч написала зворушливий пост, присвятивши його усім, хто наближає нашу перемогу.

«Нарешті 2023 завершено. ДЯКУЮ нашим захисникам, усім силам оборони, підрозділам, розвідці, прикордонникам, службі безпеки, ДСНС, лікарям, волонтерам, парамедикам. Тим, хто перебуває у полоні на свята. Дякую тим, хто тримає країну на своїх людських плечах. І тим, хто продовжує цей непростий шлях. Дякую вам, українці, за те, що зберігаєте Силу і Віру в собі. За донати, небайдужість, почуття гумору, креатив, величезну широту душі, самовідданість! Я пишу ці слова, а в очах — сльози, вони від усвідомлення, наскільки круті й сильні НАШІ люди. Я вірю в КОЖНОГО із вас! Що б там не сталося — йдемо на Світло, йдемо на Життя! Я мріятиму про Перемогу і Мир. Я віритиму й ДІЯТИМУ. Обіймаю серцем КОЖНОГО», — написала Злата.

Світлана Тарабарова

Співачка Світлана Тарабарова виклала затишне сімейне відео біля ялинки та побажала усім щасливого прийдешнього.

«Заради них. Вони – наше майбутнє. Заради них переможемо. Дякую всім, хто свідомо продовжує бути на світлій стороні, та робить все можливе для нашої країни. Сил і віри всім батькам, мамам підіймати дітей у такий важкий час, дякую кожному Захиснику за можливість жити».

Даша Квіткова

Інфлюенсерка Даша Квіткова виклала фото зі своїм сином Левом та коротко підсумувала 2023.

«2023 рік показав, що все починається з нас. Хто чим наповнений всередині, тим і ділиться. Він показав: усе, що потрібно — це відчепитися від себе та дозволити собі просто бути. Абсолютно різними, приймаючи інших такими, якими вони є, і дякувати усім, хто зʼявляється на шляху, навіть для досвіду. Ще раз нагадав, якими сильними, відважними та незламними ми можемо бути. Нагадав, що треба піклуватися про себе, про своє ментальне здоровʼя та не забувати про тих, кому важлива і потрібна наша допомога. Я дякую вам, моя insta fam, що ми пройшли з вами ще один рік, переживаючи разом складний час, єднаючись та підтримуючи одне одного»,— резюмувала Квіткова.

Таня Парфільєва

Блогерка та співзасновниця бренду Cher17 Таня Парфільєва, яка у 2023 році вперше стала мамою, поділилася домашніми світлинами з чоловіком Іваном Кришталем та сином Олександром. Родина зичила всім миру.

«З прийдешнім Новим Роком! Миру нам усім», — написала Парфільєва.

Макс Михайлюк 

Родина Холостяка-10 Макса Михайлюка і Даші Хлистун побажала всім натхнення та нових звершень у 2024 році.

«З Новим 2024 роком! Великі плани і надії на цей рік. Вірю, що він буде особливим. Хай в кожного з Вас було натхнення творити в новому році! Було багато сил та віри на майбутнє!».

Також Даша, яка ось-ось стане мамою вдруге, виконала разом зі старшою донькою милий святковий танець біля ялинки.

Євген Клопотенко

Відомий  шеф-кухар Євген Клопотенко подякував усім українським захисникам і зауважив: якби він мав вибір, усе одно хотів би народитися українцем і жити в Україні.

«Я не обирав свою національність та місце народження. Але якби можна було б обирати знову, то я б обрав Україну. Моя душа, тіло і свідомість тут на 100%. Мені приємно віддавати себе людям, я в цьому находжу сенс життя, а віддавати себе найкращій нації у світі означає, що в мене – найкращий сенс. Я хочу подякувати кожному, хто відчуває Україну на рівні ДНК, хочу подякувати кожному захиснику і захисниці за змогу дихати. З Новим роком», — написав Євген.

Фото: Instagram

Відомий український шеф-кухар, ресторатор і кулінарний блогер Євген Клопотенко заінтригував своїх підписників новиною про одруження. На своїй сторінці в Instagram Євген, який не афішує подробиць свого особистого життя, опублікував фото на тлі ДРАЦСу разом з ймовірною обраницею.

Супутниця Клопотенка на фото — Вікторія Родко, солістка гурту OY Sound System, що брав участь у Національному відборі на Євробачення-2023.

Вона одягнена у білу сукню з вишивкою та пальто. Свій образ співачка доповнила фатою та букетом квітів.

Євген натомість обрав костюм сріблястого кольору у стилі 90-х, яскраво-рожеву футболку, та крокси.

«Щастя любить тишу і коли про нього мовчать», — написав кулінар.

Чи справді весілля відбулось, чи ні  — наразі невідомо. Всіма деталями Євген Клопотенко обіцяв поділитися згодом.

Зазначимо, раніше Клопотенко неодноразово казав, що не бачить себе у класичній родині. Стосунки для нього — обтяжлива й «депресивна річ», а вірним він може бути лише для однієї коханої — кулінарії.

Фото: Instagram @klopotenko

На днях у приміщенні історичного Чіпріані на Мангеттені відбулася премія TOP USA Awards 2023 й презентація книги «Топ-100 американських підприємців українського походження». Подія розпочалася з хвилини мовчання на знак пам’яті про загиблих в Одесі та всіх жертв війни, розв’язаної росією. Першою з промовою на сцену вийшла голлівудська акторка Мелора Гардін, відома за роллю у серіалі «Офіс».

«Ваш дух і цілеспрямованість надихають усіх нас. Ваші історії успіху служать маяками надії, нагадуючи про неймовірний потенціал, який міститься у кожному з нас. Будь ласка, залишайтеся сильними, продовжуйте свою боротьбу та зберігайте мужній дух. Разом, пліч-о-пліч, ми переможемо в цій боротьбі!» – промовила Мелора зі сцени.

Продовжила відома голлівудська акторка Наташа Хенстридж, яка зіграла у «9 ярдах» разом з Брюсом Віллісом і Метью Перрі, і була визнана однією з найсексуальніших жінок Голлівуду. Вона емоційно виразила захопленість незламністю українців і пообіцяла робити все можливе, аби привернути увагу американського суспільства до війни.

Подія була організована з метою продемонструвати силу і впливовість українського народу, який здатен досягати успіхів у будь-яких сферах життя. «Українці створюють дивовижні продукти та впливають на життя всього світу, включаючи Америку, – зазначили Діана Гетун і Тарас Лавровський, співзасновники TOP USA Awards. – Ми віримо, що це все завдяки українській крові, що тече в наших жилах».

Кріс Браунінг, зірковий актор із серіалу «Рей Донован», розповів зі сцени про свій досвід життя в Криму в 90-ті роки, де він знімав фільм, зазначивши, що це був найкращий період його життя. Він мріє повернутися туди разом зі своїми дітьми, але лише за умови, що Крим залишиться у складі України.

Окрім вшанування успішних українських бізнесменів, ця подія також була приводом зібрати кошти для United24 та Cash for Refugees. Амбасадорка United24, акторка Іванна Сахно, особисто представила благодійний аукціон і запевнила, що кожен долар буде витрачено на реконструкцію Михайла-Коцюбинського ліцею в Чернігівській області.

А фонд Cash for Refugees планує використати зібрані кошти для підтримки мешканців сіл Запорізької та Херсоньскої областей, які знаходяться біля фронту. Найбільшої підтримки івенту надав Vovk Foundation.

На аукціоні було розіграно футболку з підписом колишнього нападника «Тоттенхема» й нинішнього головного тренера збірної України Сергія Реброва, а також вишивану весільну сорочку XX сторіччя Вінницької області і балетну пачку від прими-балерини Національної опери України Катерини Кухар.

Розіграли також шеврон Сергія Позняка – молодшого сержанта Національної гвардії батальйону оперативного призначення імені генерала Кульчицького. Разом було зібрано велику суму – 80 тисяч доларів.

Ведучими заходу виступили Катерина Осадча і Юрій Горбунов, навколо якого в Україні все ще не вщухає: все через виділені йому з держбюджету 33 мільйони гривень на зйомки комедійного серіалу під час війни.

За музичну частину вечора відповідала Тіна Кароль, а приємним сюрпризом став борщ у вигляді десерта, який гостям приготував Євген Клопотенко.

Тіна Кароль
Євген Клопотенко
Ольга Самофалова, Стася Ровінська, Майя Гаюк, Іванна Сахно, Дора Хом'як
Олександра Мудра
Анна Заячківська
Олександр Стоянов і Катерина Кухар
Наташа Хенстридж
Тарас Лавровський, Діана Гетун
Кріс Браунінг, Наташа Хенстридж
Стася Ровінська

Багато хто знає, що у Львові готують смачну каву, але чи відомі туристам місця, де можна ситно поснідати? Щоб дістатися осердя Галичини, варто скористатись потягом Київ Львів, заздалегідь забронювавши квитки. Поїзди ходять регулярно, тож проблем зі сполученням не виникне. Зазвичай потяги прибувають до міста вранці, тож пропонуємо перелік найкращих закладів, де можна смачно поснідати, адже треба набратися сил та енергії на цілий день, аби насолоджуватися унікальною атмосферою міста Лева.

Ресторан «Валентіно» при готелі «Швейцарський»

«Розкішно. Витончено. По-італійськи» — такий слоган ресторану італійської кухні «Валентино».

Ресторан розташований у старовинному будинку в самому центрі міста, поруч із Площею Ринок. Раніше на цьому місці був улюблений львів’янами ресторан «Кактус».

«Валентино» — італійський ресторан із традиційною кухнею. У меню представлені популярні італійські страви: хрусткі брускети, закуски та салати, паста й хліб власної випічки, різото, равіолі, страви з морепродуктів, соуси, а також тонка хрустка італійська піца, приготована у справжній дров’яній печі.

Вечорами (пт, сб, нд) «Валентино» зачаровує гостей особливо романтичним настроєм — тихою грою скрипаля та сяйвом свічок.

Адреса: Львів, вул. Князя Романа, 20
Графік роботи: 08:00 – 21:30

Ресторан «Атляс»

Заклад розташований в історичному культурному місці, інтер’єр виконаний у стилі 1920-х років, який свого часу був популярним на території Галичини. Меблі зелено-коричневого відтінку доповнені лакованими панелями та зістареними шпалерами, а давні документи в інтер’єрі вкотре занурюють відвідувачів в епоху минулих століть.

Меню доповнюється великим набором варіантів сніданків:
• традиційні страви із яєць;
• круасани з додаванням риби чи м’яса;
• сирники з повидлом чи джемом;
• гранола із йогуртом;
• асорті намазок для хліба та багато іншого.

Адреса: вул. площа Ринок, 45
Графік роботи: Пн-Нд – 9:00-23:00, сніданки – 9:00-13:00

Inshi Bistro

Багато закладів харчування працюють з 8 або 9:00, але цей, заснований відомими шефом Євгеном Клопотенком, відкривається вже о 7:00. Якщо рано поснідати, то завжди залишиться час, щоб оформити замовлення квитків на потяг та вирушити кудись у подорож далі. У середньому вартість страв – близько 180 гривень. Великий сніданок коштує 220 гривень, до нього входить індичка, сир, огірки та помідори. Найдемократичніший за ціною – оладки, усього за 135 гривень.

Адреса: Inshi Bistro, вулиця Соборна, 2а
Графік роботи: 07:00–22:00

Sowa cafe

Це кафе постійно у списках найкращих ресторанів Львова, тут є кілька варіантів сніданків: великі, солодкі та all day. Протягом дня також можна замовляти солоні сирники з лососем, бріош з креветками або тунцем, ліниві вареники, вівсянку та багато іншого. Серед десертів, які пропонують майже всі львівські ресторани, традиційно є бельгійські вафлі з начинкою, брауні, чизкейк та вафельний торт.

Адреса: вул. Староєврейська, 40
Графік роботи: Пн-Нд: 9:00-21:30

Ресторація «Бачевських»

Триповерхова оранжерея з терасою та верандою чекає на всіх охочих скуштувати смачні страви нової галицької кухні, зокрема й сніданки, які представлені у форматі шведського столу вартістю 350 гривень. На вибір – сирні й м’ясні нарізки, різноманітні страви з яєць, свіжа випічка, фрукти та ягоди. Крім того, представлено 80 видів настоянок власного виробництва, а багато рецептів є старовинними.

Адреса: вул. Шевська, 8
Графік роботи: Пн-Нд: 8:30-23:00, сніданки: 8:30-11:30

30 березня на Netflix відбудеться прем’єра документального українського фільму «Борщ. Секретний інгредієнт» з Євгеном Клопотенком у головній ролі.

Напередодні показу, 23 березня, Євген Клопотенко візьме участь в Auction & Dinner for Ukraine, в межах якого український ресторатор разом із Генрі Брозі, відомим британським шеф-кухарем одного з найексклюзивніших і найтрадиційніших приватних клубів у Лондоні Lansdowne Club, створить смак автентичної української кухні.

На вечорі також відбудуться спеціальні зіркові виступи та благодійний тихий аукціон, одним із лотів якого стане спеціальна вечеря від Євгена Клопотенка. Український шеф-кухар обіцяє прийти у гості до однієї із родин, яка задонатить найбільшу суму, й приготувати авторську вечерю.

Усі кошти, отримані від заходу, спрямують на допомогу Україні. Зокрема, гроші передадуть дитячій лікарні у Дніпрі, яка працює у режимі 24/7 як головний центр медичної допомоги для всієї області та приймає всіх постраждалих зі Сходу України.

Організаторами вечора виступили британська благодійна організація Ukraine Charity, заснована у 2007 році українцями-волонтерами, та SMART Medical Aid – заснована консультантом Національної служби охорони здоров’я, а нині волонтером Іриною Рибінкіною.

Завдяки всім цим ініціативам чутка про локальне ательє розлетілася чи не по всьому світу й вироби Lady Di atelier стали частиною гардеробу дипломатів, меценатів, селебриті. Співзасновниці бренда, львів’янки Ірина Ляховенко та Ярина Янчак, довели: бізнес під час війни може не тільки існувати, а ще й набирати обертів. 

Як молодим підприємицям вдалося назбирати 700 000 гривень на допомогу Україні, яким чином вони дотримуються інклюзивних принципів та будують соціально-відповідальний бізнес, а також які вироби мріють презентувати першій леді України Олені Зеленській – про це все вони розповіли в інтерв’ю INSIDER.UA.

Про історію бренда

Нас об’єднала участь у скаутській організації «Пласт». Одна з нас – юристка, друга – економістка. Ми працювали у громадських організаціях, які мали соціальну складову. 

Бренд Lady Di atelier народився із наших особистих історій. Ми говорили про наболіле. Згодом це переросло у проєкт, який працевлаштовує людей з інвалідністю. Ми вважали, що маємо створити бізнес-платформу, яка б не мала стереотипів, була конкурентоспроможною, успішною, закривала наболіле питання держави і була місцем для творчості.

Діяльність розпочалася зі співпраці з жінками, які вишивали бісером. На основі вишивки створили першу колекцію суконь. Згодом започаткували благодійну акцію «Намалюю тобі Любов», у межах якої жінки на візках та діти з синдромом Дауна малювали картини, а працівники ательє переносили їх на шовк та створювали перші приклади дизайнерських хустин. Від самого початку Lady Di atelier не планувало бути камерним брендом. Ми відразу планували масштабуватися та створювати більше.

Про команду та співпрацю з людьми з інвалідністю

Наразі команда складається з 21 людини та з понад 20 авторів хустинок. За кожним закріплена своя зона відповідальності, обов’язки та робоче місце. Наразі долучаємо фрілансерів лише за нагальної потреби, оскільки прагнемо залучати людей на довгу перспективу.

Принти створюють як самостійні автори, так і діти, які працюють з художниками-наставниками. Щомісяця вони отримують 10% від продажу хустин з їхнім принтом. Це наша місія. Авторами можуть бути навіть діти, від п’яти років. Ми відкриті до співпраці незалежно від того, де людина проживає і який її вік. Головне – щире бажання, талант та мрія реалізовуватися у цьому напрямку. Варто зауважити, що кожен автор має свою манеру виконання. Наприклад, авторка Андріана Чухній надає перевагу абстракціям, щоразу нас вражаючи. Хоча вона себе не обмежує й поступово опановує й інші стилі. 

Саме Андріанка створила для бренда квіткову колекцію хустин та принти, які є лідерами продажей вже дуже довгий час. У дівчини синдром Дауна, але реалізоване та щасливе життя. Вона — успішна художниця, малює картини, які надихають сотні жінок по всьому світу, а виставки її робіт відвідує чимало глядачів.

Ще одна наша майстриня – Оленка Хар. Жінка створює крижмо для немовлят й завжди наповнює цей процес особливим таїнством та любов‘ю. У неї – інвалідність внаслідок травми хребта, та це стало сильним поштовхом любити це життя ще більше. Приклад для багатьох із нас.

Також варто розказати про Софію Левандовську — нашу харизматичну онлайн-менеджерку з відділу продажів. У дівчини із народження інвалідність, але вона завжди обирає не обмежувати себе: навчання на соціальній роботі в Українському Католицькому Університеті, омріяна робота, активності, а найголовніше — сильне бажання бути біля «своїх» людей та надихати. Все це формує нас.

Неймовірно пишаємося нашою керівницею відділу продажів – Іриною Царук. Це жінка з великим серцем, душею та любов‘ю. У п’ять років хвороба заполонила її життя, але не серце, віру та душу. У Ірини двоє синочків, прекрасний чоловік, успішна кар‘єра, своє авто й власний будинок. Вона ще й авторка картин «Ненька» та «Мить».  З останньою пов’язана її особиста історія: на хустині зображено дівчинку з повітряним  змієм – її дитячі спогади, коли Ірина могла ходити. Це останній момент, який вона пригадує.

Про бізнес під час війни

На початку російського вторгнення ми вирішили залишатися у Львові і продовжувати діяльність ательє. Ранок 24 лютого розпочався з виплат команді зарплат у повному обсязі, адже ніхто не розумів, що буде далі й всі потребували підтримки.

Чи було складно? Звичайно, було просто тотальне нерозуміння щодо того, що на нас чекає у найближчому майбутньому. Було важко уявити, кому будуть потрібні наші хустини у такий важкий час. Та вся команда щиро вірила, що усе буде добре і ми з усім впораємося. Тож, невдовзі ми відновили комунікацію у соцмережах, а перше замовлення отримали вже 5 березня. 

Ми точно знали: якщо у Львові не буде активних бойових дій, будемо робити від себе все можливе. У момент, коли почали писати клієнти, до нас прийшли сили і розуміння, що наша робота потрібна. Тоді і розпочалася наша боротьба, зокрема й внутрішня. 

Наш найбільший внесок у перемогу країни у цій кровопролитній війні стався саме у День Незалежності України. Ми передали 700 000 гривень на благодійну допомогу всім тим, хто цього потребує. Частину з цих грошей, 100 000 гривень, перерахували до благодійного фонду Сергія Притули, частину – на благодійні ярмарки. 700 000 гривень – дуже велика для нас сума, ми збирали ці кошти з доходу нашого ательє впродовж півроку війни. Все – заради мужніх хлопців, які наразі захищають нас, і завдяки яким у нас триває більш-менш мирне життя. Тож, й надалі будемо продовжувати працювати відповідально, якісно і з ацентом на допомозі нашій країні.

За час повномасштабної війни бренду Lady Di atelier вдалося провести благодійний вечір для допомоги дітям з інвалідністю з родин вимушено переміщених осіб, й надіслати футболки військовим на передову. Також у Львові ми представили свої хустини на локальному ярмарку «Час історій із Іриною Снітинською», а на одному з аукціонів продали на 90 000 гривень картини – наші хустини, поміщені під скло. На виручені кошти придбали автомобіль для ЗСУ. 

Наш найбільший внесок у перемогу країни – 700 000 гривень, дуже велика для нас сума, яку ми збирали впродовж півроку війни.

Також ми скооперувалися разом з Guzema foundation під час благодійного розіграшу нашої продукції, і за тиждень назбирали майже 114 000 гривень для допомоги ЗСУ. Для цього розіграшу ми надали свою хустину «Стефанія» із натурального шовку, подушку із натурального льону та футболку. Ми обрали фонд Валерії Гуземи, адже співпадаємо цінностями і бажанням – про перемогу. Як і кожен із нас. А взагалі, завжди відкриті до співпраці та нових проєктів. 

Нещодавно на своїй Instagram-сторінці ми розпочали активний збір на обладнання тифлоакустичної лабораторії для дітей із глибоким порушенням зору, вартість якої 290 000 гривень. Ми довго думали, як правильно організувати збір, і вирішили запропонувати придбати нашу будь-яку маленьку хустку вартістю 300 гривень – звісно, за бажанням людина може задонатити і більшу суму. Всі виручені кошти з цієї ініціативи будуть направлені на придбання необхідного обладнання.

Про колаборацію з Євгеном Клопотенком

Нещодавно ми поєдналися у колаборації з шеф-кухарем Євгеном Клопотенком і створили скатертину «Борщ». Ця співпраця дуже особлива, адже вона про гідне представлення української культури у світі. 

Ми давно мріяли створити те, що стане унікальним атрибутом у кожному українському домі, у колі близьких людей. Ідеально пропрацювавши цю скатертину, ми запропонували Євгену співпрацю – вважаємо, що це було прекрасним рішенням. Ми щиро віримо, що ця скатертина стане певною реліквією у кожному українському домі.

Про вироби бренду у гардеробі селебриті

Ми пишаємося тим, що наша продукція «помічена» на багатьох відомих особистостях. Її обирають перша леді Франції Бріжит Макрон, спікерка сейму Латвії Інара Мурнієце, заступниця голови ВРУ Олена Кондратюк, генеральна консулка України в Дюссельдорфі Ірина Шум, блогерка Даша Квіткова, волонтер і телеведучий Сергій Притула, телеведуча Катя Осадча, громадський діяч та телеведучий Олександр Педан, співачка Настя Каменських тощо.

Дуже хочемо презентувати нашу хустину «Спадок» першій леді України Олені Зеленській.

Будь-яка підтримка для нас дуже цінна та важлива. Ми завжди радіємо, коли маємо можливість доповнювати образи тих, хто творить сучасну історію. Кожна співпраця, кожне партнерство – це все відпрацьовано на глибокому рівні бренда. Наші хустинки – дуже ексклюзивні та особливі, бо в них закладено багато любові, енергії, зусиль та тепла. 

Мріємо одягати усіх, аби кожен зміг відчути частинку Lady Di atelier у своєму образі. Щодо конкретних бажань, дуже хочемо презентувати нашу хустину «Спадок» першій леді України Олені Зеленській. Це – особлива реліквія сьогодення, адже усі елементи, які зображені на ній, ми збирали з усіх книжок, розповідей, легенд. Кожен елемент несе глибокий сенс. Це та хустина, яку, сподіваємося, пані Олена захоче передати у спадок. Такий подарунковий комплімент першій леді нашої держави – дуже сильна наша мрія, та поки, на жаль, нереалізована. Але ми активно працюємо над її втіленням!

Про складнощі роботи бренда під час війни

Із найактульніших, звичайно, питання світла. На жаль, ми поки не маємо можливості забезпечити себе генераторами на виробництво та у шоурум. Та плідно працюємо у цьому напрямку! Виробництво, яке виготовляло нам брендовані пакети та коробки, розташовувалося у Харкові й зазнало обстрілів, тому певний час мали труднощі з цим.

Усі хустки з натурального шовку відшиваються у Києві, тому через перебої світла маємо виклик і з логістикою. Ну й, звичайно ж, продажі. Пріоритети у людей змінюються, тому кількість покупок поки знижена.

Соціально-відповідальний бізнес має особливі задачі сьогодні – створювати якісний продукт і допомагати.

Про соціально-відповідальний бізнес в Україні під час війни

По-перше, найважливіше – розуміти наші цінності та ідею. Лише ці два моменти задають тон і можливість розвитку. Соціально-відповідальний бізнес має особливі задачі сьогодні – створювати якісний продукт і допомагати. По-друге, дуже важливо проаналізувати і зрозуміти – про що ваш бренд?

Про плани на майбутнє

Ми хочемо представляти українські вироби повсюди – це одна із наших мрій та цілей. Ми прагнемо, аби усі побачили, наскільки українці – талановита нація, наповнена працьовитістю й завзятістю. Наразі ми активно співпрацюємо з іншими містами, і вже розпочали роботу над просуванням нашого бренду за кордоном.

Так, відомий ресторатор Алекс Купер одним із перших підхопив ініціативу. Спочатку він організував у столиці безкоштовний ресторан для літніх людей «Паляниця», який згодом перетворився на мережу з 7 закладів, де щодня з 12:00 до 15:00 годують обідами понад 5000 пенсіонерів. А потім – за допомогою команди, партнерів та волонтерів, – почав готувати кілька тонн їжі щодня для ЗСУ, ТРО та шпиталів.

Телеведучий і суддя шоу «Майстер-шеф» Ектор Хіменес-Браво в перші дні війни опинився в Польщі, куди екстрено повернувся з подорожі Колумбією. У Варшаві ресторатор проводив кулінарні майстер-класи та готувався до благодійної вечері для польських еліт. Але згодом за покликом серця повернувся в Україну, щоб власноруч допомагати команді своїх ресторанів BAO та NĂM, які з перших днів війни приготували вже понад 125 000 обідів для армії, поліції, ТРО та тих, хто цього потребує.

Багато столичних закладів приєдналися до волонтерської ініціативи – щодня готувати на допомогу Україні. Сім’я ресторанів First Line Group («Любимый Дядя», ЖЗЛ, «Італійська Редакція», Eastman та інші) з моменту війни приготувала понад 120 000 обідів для захисників, дитячих лікарень та всіх нужденних. Команди ресторанів Маяк та Fabius щодня готують 8000 порцій їжі для ЗСУ та ТРО. Підтримує вітчизняних бійців й волонтерська кухня The Burger Mexico. Персонал столичних «Привітів» («Тайський Привіт», «Китайський Привіт», «В’єтнамський Привіт», «Японський Привіт») рестораторів Даші та Міші Кацуріних не лише готує по 3500 порцій щодня, а й розвозить гуманітарну допомогу до Ірпеня, Бучі та інших постраждалих від війни населених пунктів. Вони збирають та доставляють продуктові бокси всім, хто звертається до них на гарячу лінію, та роздають безкоштовні обіди (ресторан «Пивна Дума» – вул. Спаська, 5/вул. М. Драгоманова 31Г).

З деякими рестораторами нам вдалося поспілкуватися особисто. Євген Клопотенко, Дмитро Борисов, Анна Козаченко, Руслан Шибаєв, Катя Любчик, Сергій Корецький, Марина Гусак та Єлизавета Глотова розповіли, як організували роботу своїх ресторанів під час війни, що і для кого готують, та звідки беруть кошти на ці благодійні ініціативи.

Крім військовослужбовців, можливості поїсти «як удома» потребують і вимушені переселенці. 

Євген Клопотенко
шеф-кухар, ресторатор
 «100 років тому вперед»/«Інші»

У перший день війни я сів і склав список: як я можу допомогти своїй країні, що я вмію робити найкраще. Таким чином вирішив, що на фронті я навряд чи буду корисним, а ось годувати військових смачними гарячими стравами – легко. З третього дня наш ресторан у Києві «100 років тому вперед» та ще одна наша кухня (dark kitchen) щодня готує 1500 порцій гарячих обідів для Нацгвардії та ТРО.

Налагодивши роботу в Києві, я зрозумів, що крім військовослужбовців, можливості поїсти «як удома» потребують і вимушені переселенці. Ще до війни я мав плани відкрити заклад у Львові. Вже було знайдено приміщення, 25 лютого мав бути підписаний договір оренди. У перші дні війни я зателефонував власнику цього приміщення і він мені сказав: «Ти робиш хороші речі! Давай перший місяць без оренди, а далі подивимося, як буде». Через п’ять днів після цієї розмови ми вже відкрили бістро.

В «Інші» у нас два меню, звичайне та безкоштовне – меню №2 для тих, хто з будь-яких причин не може заплатити. Фактично це таке «меню дня» від шефа – основна страва, салат та кава. Щодня на «меню №2» приходить до 300 людей. Його можна замовити з 10:00 до 13:00 та з 17:00 до 19:00.

З кінця березня «100 років тому вперед» у Києві відкрився для відвідувачів. Ресторан працює щодня з 12:00 до 18:00. Ми продовжуємо готувати для військових.

У Києві ми робимо акцент на допомогу військовим, а у Львові – на допомогу тим, хто її потребує.

В обох ресторанах працюють як наші постійні співробітники – з Києва до Львова переїхало кілька кухарів та офіціантів, – так і переселенці, яким ми дали роботу. Для мене це було важливо – дати роботу тим, хто був змушений залишити власний будинок. У Києві ми робимо акцент на допомогу військовим, а у Львові – на допомогу тим, хто її потребує. Ми не хотіли, щоб люди відчували себе незручно, тому створили для них простір, де вони можуть комфортно поїсти і побути у своїх думках, наче немає війни і вони просто прийшли до ресторану.

У Києві ми не впоралися б без міжнародної ініціативи World Central Kitchen, що забезпечує заклади продуктами. У Львові з провізією часто допомагають місцеві: хтось приносить банку меду, хтось – шматок сала. Місцеві громади дуже активні. Наприклад, Соснівська громада із Рівненської області надала нам велику кількість картоплі.

Крім того, команда мого проєкту надає українцям кулінарну підтримку: рецепти з продуктів, які зараз доступні, та поради щодо приготування страв. Я багато спілкуюся з міжнародними ЗМІ на тему війни, яку розпочала росія. Також розповідаю їм про українську культуру, щоб іноземці вчилися готувати українські страви та популяризували любов до всього українського.

Кошти на всі ці ініціативи, здебільшого, власні. Деяка частина – донати. Ми зараз думаємо не про заробітки, а про те, аби фінансова модель працювала. Якщо все вийде, допомагатимемо далі!

Адреси закладів, що праацюють:
«100 років тому вперед», Київ, вул. Володимирська, 4
«Інші», Львів, Соборна площа, 2А
Як підтримати: допомогти волонтерській ініціативі Євгена Клопотенка можна тут

За підрахунками, один день роботи наших волонтерських кухонь «коштує» щонайменше 5000 доларів.

Дмитро Борисов
ресторатор
засновник і власник мережі «Сім’я ресторанів Дмитра Борисова»

На другий день війни, щойно оговталися від шоку, ми почали думати над тим, що робити з продуктами на складах у закритих ресторанах. Частину з них ми роздали волонтерам. Водночас отримали перші запити на гарячу їжу для військових. Наші працівники, що залишилися у Києві, підтримали цю ідею. Ми спробували відкрити першу волонтерську кухню на базі одного із закладів й першого дня приготували близько 600 порцій. Наразі наші об’єми – 3000-3500 гарячих обідів щодня. А загальна кількість порцій за весь час війни вже перетнула позначку в 100 000!

Наші волонтерські кухні працюють на базі семи ресторанів у різних частинах Києва і це дещо полегшує питання з логістикою. Водночас на «волонтерській зміні» працює 55 людей. Спочатку все було трохи хаотично: працювали як наші співробітники, так і люди, які хотіли допомогти. Хтось із волонтерів чи постачальників привозив продукти, хтось – забирав готові страви. Було не дуже зрозуміло, як це працює, але якимось дивом усе складалося.

Тепер у нас є чітка система: близько 20 реципієнтів нашої допомоги зранку надсилають свої замовлення, а ми їх готуємо та видаємо за чітким таймінгом. Одну частину запитів розвозимо через наш логістичний центр, іншу – волонтери. Наша команда намагається складати меню на тиждень: залежно від того, для кого саме потрібно приготувати обіди. Іноді трапляється так, що на одній кухні ми готуємо одночасно і для військових, і для пацієнток пологового будинку, й потрібно знайти баланс – щоб було і смачно, і поживно, і корисно, і без алергенів.

Наша команда намагається складати меню на тиждень: залежно від того, для кого саме потрібно приготувати обіди.

Наразі гоуємо велику кількість людей. Серед них – військові та підрозділи ТРО, лікарі швидкої допомоги, працівники ДСНС, комунальники та працівники інших критично важливих для міста установ. Також для пацієнтів лікарень, для волонтерських організацій, які надають адресну допомогу людям похилого віку та дітям, й ще багато точкових запитів. Наприклад, на початку війни, коли на вокзалі у Києві були величезні черги людей, які хотіли евакуюватися та чекали годинами, – ми готували обіди і для них.

Меню наших волонтерських кухонь ми намагаємося оновлювати щодня. Наприклад, коли тільки починали працювати і використовували продукцію, що залишилася на ресторанних складах, готували спагетті з тигровими креветками та сендвічі зі стейками тунця. Військові були дуже здивовані. Взагалі саме ЗСУ та ТРО найчастіше просять приготувати або бургери, або шаурму. Таким чином командири мотивують підлеглих після успішного виконання бойового завдання. Іноді партнери привозять делікатесне м’ясо – ми вже готували і плов із бараниною, і гречку з козулею, і рагу з оленини.

На даний момент ми потроху повертаємось до комерційної діяльності: наші заклади на заході країни та у Києві частково повернулися до роботи. Проте ми впевнені, що наші волонтерські кухні працюватимуть щонайменше до перемоги. Тепер це нова реальність, у якій потрібно поєднувати бізнес – основу економіки країни, і волонтерську діяльність – основу перемоги.

Нашій волонтерській ініціативі допомагають з усього світу.

За підрахунками, один день роботи наших волонтерських кухонь «коштує» щонайменше 5000 доларів. Серед витрат – продукти, оплата праці кухарів, паливо, комунальні послуги. Частину продуктів нам привозять волонтери. Частину витрат покривають великі організації типу World Central Kitchen, нещодавно ми стали їхніми партнерами. Також дуже допомагають внески від людей з усього світу: є рахунки на PayPal, є рахунки, на які ми приймаємо різні валюти. Криптовалюту, до речі, також приймаємо!

Нашій волонтерській ініціативі допомагають з усього світу. Наприклад, у Німеччині українська діаспора проводила дитячі благодійні заходи, а в Техасі робили дуже круту благодійну вечерю за українським меню – кошти з усіх цих ініціатив пішли на допомогу нашим волонтерським кухням.

Адреси закладів, що праацюють:
Служба доставки Gastrofamily delivery працює у Києві та Житомирі
Oxota NA Ovets, Київ, вул. Воздвиженська, 10Б
Philadelphia roll&bowl, Київ: Княжий Затон, 9 / вул. Шота Руставелі, 10
Mushlya, Київ, Оболонський проспект, 26 / Івано-Франківськ,  вул. Мельничука, 16Б
БПШ, Київ: вул. Антоновича, 48 / Вокзальна площа, 1
Білий Налив, Київ: Оболонський проспект, 26 / Поштова площа (праворуч від Фунікулера)
Хмельницький: вул. Проскурівська, 44
Тернопіль: вул. Валова, 3
Вінниця: вул. Пирогова, 9Б
Чернівці: вул. Ольги Кобилянської, 12
Івано-Франківськ: вул. Незалежності, 7
Запоріжжя: проспект Соборності, 212
 Дніпро: вул. Барикадна, 7
Павлоград: вул. Шевченка, 67
Як підтримати: допомогти «Кухонним військам» Дмитра Борисова можна тут 

Наша команда з 25 лютого до 16 березня працювала безкоштовно. Кожен із співробітників розумів, що це волонтерська діяльність.

Анна Козаченко
рестораторка
Milk Bar/Dogs&Tails/Good Girl

Ще до того, як розпочалася війна, я навіть не розглядала варіант виїхати з Києва чи країни. Це було виключено! Щоб налагодити всі робочі процеси, потрібно бути на місці, команда дуже потребує підтримки. У нас працює 320 людей і на мені, як на власниці та керівниці бізнесу, лежить велика відповідальність. Ресторанний бізнес для мене – не бізнес, а все життя.

24 лютого я та кілька членів команди вивозили продукти з Milk Bar у ЦУМі, бо ЦУМ мали знеструмити та законсервувати того ж дня. Отже, у нас було кілька годин на все, сотні кілограмів продуктів, напівфабрикатів та готової продукції! Ми ледве впоралися, однак багато продовольства довелося викинути. Вже наступного дня ми зрозуміли, що треба щось робити з «врятованим» провіантом. 25 лютого ми почали віддавати всю готову продукцію, яка у нас була. Спочатку до нас звернулася наша колишня менеджерка та попросила передати їжу для підрозділу «КОРД». Того ж дня зателефонували знайомі лікарі з проханням постачання їжі.

У перший тиждень у Києві продовольча ситуація була досить складною: працювало кілька магазинів, були величезні черги, все змітали з полиць, було складно щось купити. У той час ми просто виходили на вулицю і роздавали людям десерти, літнім людям – сирники, тим, хто ховався у бомбосховищі на Кловській – супи, хліб, комбучу з Good Girl, нагодували і сусідів, які завжди писали на нас скарги… Також всіх, хто заходив у Milk Bar на вулиці Шота Руставелі, ми безкоштовно пригощали кавою та десертами.

Так з 25 лютого і стартувала наша волонтерська діяльність. Спочатку ми роздали все, що мали. Потім почали готувати з продуктів, що залишилися, а їх було чимало і вистачило на два тижні. Згодом наші постачальники та всі небайдужі стали привозити безкоштовний провіант і ми продовжили готувати щодня .

Нагодували і сусідів, які завжди писали на нас скарги…

Оскільки всі інші наші заклади зачинені, волонтерську діяльність ми сконцентрували у Milk Bar на Шота Руставелі. Одна з основних причин – кухня цього закладу розташована у підвалі, там дуже товсті стіни, це надійне бомбосховище!

Ми закликали всіх співробітників, які залишилися у Києві та були готові виходити на роботу, враховуючи небезпеку, приєднуватися до нашої волонтерської діяльності. Переважно це були хлопці та дівчата, що живуть на Правому березі столиці, ближче до центру, які могли приходити на роботу пішки. Інших ми намагалися возити. У перші дні роботи до нашого закладу заходила молодь та пропонувала допомогу. Тож наша команда поповнилася волонтерами, а потім до неї приєдналися ще друзі та рідні наших працівників і навіть наші орендодавці. Кожен хотів бути корисним!

Тепер щодня готуємо від 350 до 500 обідів. Їх ми відправляємо до окремого загону спеціального призначення «Омега», Олександрівської лікарні, співробітників київської телевежі, яка постраждала від вибухів. Також допомагаємо людям похилого віку, контакти яких нам надсилають у соцмережах, підрозділам ТРО на КПП «Бориспільська» та перевіреним волонтерам, які надають адресну допомогу по Києву.

З 16 березня ми нарешті почали функціонувати як ресторан, продовжуючи волонтерську діяльність. Щотижня ми готуємо «добру страву», нову позицію в меню – кожен, хто не може її собі дозволити, може замовити безкоштовно. Наприклад, цього тижня це сирники. Треба просто прийти і сказати: «Чи можна мені «добру страву»?» І ми почастуємо вас безкоштовно. Вже багато людей скористалося такою пропозицією.

Щотижня ми готуємо «добру страву», нову позицію в меню – кожен, хто не може її собі дозволити, може замовити безкоштовно.

Вся наша команда, яка працювала з 25 лютого до 16 березня, працювала безкоштовно. Кожен із співробітників розумів, що це волонтерська діяльність. За цей час нам не виставляли рахунки за комунальні послуги та оренду, у нас у запасі були упаковки та витратні матеріали. Але з 16 березня ми відкрилися як бізнес і у нас уже не залишилося фінансових ресурсів, аби продовжувати працювати безкоштовно, та й людям треба виплачувати зарплату. Через три дні після відкриття нам уже виставили усі рахунки.

Зараз ми працюємо і все, що заробляємо, витрачаємо на зарплати – платимо однаково і тим, хто працює на волонтерській кухні, і тим, хто забезпечує стандартну роботу закладу. А також комунальні послуги, оренду, упаковку, господарські товари. Продукти для волонтерської діяльності поки що продовжуємо отримувати безкоштовно, але знаходити їх дедалі все важче. Продукти для роботи купуємо у постачальників, які зараз працюють, але переважно у «МЕТРО». Якщо більше не буде можливості забезпечувати нашу волонтерську діяльність безкоштовними продуктами, купуватимемо їх за власні кошти. Гості Milk Bar нас дуже підтримують і за можливості роблять пожертвування на нашому сайті. Поки що ми зібрали невелику суму, але навіть маленька допомога – велика!

Адреси закладів, що праацюють:
Milk bar, Київ, вул. Шота Руставелі, 16
Як підтримати: допомогти волонтерській ініціативі Анни Козаченко можна тут 

Наразі ми готуємо для різних верств населення до 1000 порцій на день.

Руслан Шибаєв
ресторатор
BEEF/WHITE bar

У перші дні війни я був відсутній у Києві, бо вивозив своїх дітей на захід України. Коли вони були у безпеці, я повернувся. На другий день військових дій в одному з ресторанних чатів прочитав, що потрібна допомога бійцям ТРО та ЗСУ з приготуванням їжі. Я одразу зателефонував менеджеру свого закладу Дімі Олейникову, який переїхав жити до ресторану.

25 лютого вони з охоронцем самостійно приготували 50 порцій супу Том Ям та другу страву з продуктів, що залишалися у запасі. Потім у ресторан прийшов шеф-кухар зі своєю родиною – дитиною, дружиною та собакою, – пізніше приєдналися й інші кухарі, процес налагодився ще краще. Волонтери почали привозити продукти й кількість приготовлених порцій зросла до 700 на день.

Частина співробітників залишилася у Києві, також на кухні допомагали волонтери, тож із робочими кадрами все вирішилося швидко і само собою. Люди відчули єднання, всі були готові допомагати та працювати на повну міць. Зараз ми готуємо для різних верств населення до 1000 порцій на день.

Фінансових коштів для цієї ініціативи ми не отримуємо, отримуємо лише продукти. Саме тому з 14 березня ми вирішили запустити ресторан, оскільки потрібно було сплачувати за комунальні послуги та видавати зарплати команді.

Адреси закладів, що праацюють:
BEEF, Київ, вул. Шота Руставелі, 11
Як підтримати: Реквізити: PayPal: o.khodos23@gmail.com / ПриватБанк: 5363542013136446

Нещодавно з’явилася можливість допомагати жителям звільнених міст і ми максимально долучилися.

Марина Гусак та Єлизавета Глотова
рестораторки
Namelaka

В перший день війни нам з командою було дуже страшно. Ми не розуміли, що буде далі, були розгублені та налякані. Наступного дня ухвалили рішення, що можемо допомагати фінансово та продуктами. Відкрили наші склади для волонтерів та відвантажили всю сировину. Згодом зрозуміли, що ми готові робити більше, адже є потужності, які можуть працювати на благо України. У Києві залишилися члени команди ресторану, які, не роздумуючи, приїхали. Поступово до них приєднувалися волонтери – люди, у яких велике серце та бажання допомагати. Ось так розпочалася робота нашої військової кухні.

Все організовувалося дуже стихійно. Штаб із початку війни працював без вихідних, крім комендантських днів. Всі настільки самовіддано працювали – команда штабу, постачальники, колеги з інших ресторанів, друзі нашого бізнесу, сусіди та гості Namelaka, – що знайти п’ять тонн картоплі або цілу машину курки можна було за кілька годин. Згодом сформувалися окремі підрозділи, чіткий графік роботи, план логістики та налагодилася комунікація з людьми, які потребують допомоги. Штаб почав працювати злагоджено, як єдиний організм.

Ми готуємо для ЗСУ, ТРО, лікарень, бомбосховищ та волонтерських центрів. Нещодавно з’явилася можливість допомагати жителям звільнених міст і ми максимально долучилися до цього напрямку. Видаємо близько 1000 порцій на день, кожна з яких доставляється безпосередньо у потрібні точки.

У перші тижні війни нашій команді вдавалося безкоштовно отримувати у значній кількості продукти та упаковку від наших постачальників та друзів. Кожен українець став маленьким воїном. Але всі резерви рано чи пізно закінчуються. Згодом ми почали отримувати фінансову допомогу від фондів People in Need та Boosty Fund, а також небайдужих українців.

На функціонування нашого штабу ми витрачаємо близько 80 000 гривень на день, більша частина яких йде на закупівлю продуктів, упаковки та на заробітну плату всім тим, хто працює. Інші кошти перекривають витрати на логістику та комунальні послуги. З 15 березня основну фінансову підтримку одержуємо від неймовірного міжнародного фонду World Central Kitchen.

---

Адреси закладів, що праацюють:
на сьогодні Namelaka працює у якості воєнної кухні, але незабаром планується її відкриття (слідкуйте за соцмережою закладу)  
Як підтримати: волонтерській ініціативі Марини Гусак та Єлизаветі Глотової допомагають вищеперераховані фонди 

Наша команда готує їжу для мешканців Бучі, Ірпеня, Ворзеля, Іванкова…

Катя Любчик
бізнесвумен, рестораторка
Kritikos/«Італійська Редакція»/Eastman

24 лютого я і кілька людей з команди носилися Києвом, намагаючись хоч якось забезпечити безпеку бізнесу. Потрібно було переконатися, що офіси закриті та всі цінні документи, гроші, речі сховані. Також потрібно було за можливості захистити вітрини, прибрати товар із полиць. Я розуміла, що саме наявність запасів надалі дасть можливість рестарту бізнесу. Звичайно, ресторан був одним із пунктів обов’язкового контролю.

На другий день війни я побачила повідомлення в Instagram про те, що у лікарів з військового госпіталю, куди прибуває багато поранених, закінчилися продукти харчування. На той час ситуація була максимально напружена, магазини працювали з перебоями. Я одразу зрозуміла, що можу бути їм корисною, передавши продукти з ресторану. Чоловік мене цілком підтримав, рішення було ухвалено за кілька хвилин. Але реалізувати процес ми змогли лише за кілька днів.

Під час війни найпростіша дія ускладнюється та розтягується у часі.

Для мене взагалі стало відкриттям, що під час війни найпростіша дія ускладнюється та розтягується у часі. Наприклад, щоб передати ключі від ресторану, нам знадобилися зусилля чотирьох людей та два дні! Ключі від сигналізації були в одному кінці міста, від ресторану – в іншому. Люди також були хто де. Зібрати всі складові разом було ще тим квестом.

Першу доставку продуктів для лікарів організував чоловік – переважно це були крупи, курка, цибуля, морква та дуже багато яблук. Потім з пропозицією про допомогу мені написала засновниця Kukushka Project for kids Ілона Родзіна, яка згодом активно включилася до волонтерської роботи. В Ілони вже були організовані машини для перевезень людей та продуктів, а також налагоджені гуманітарні канали з доставки провізії. Загалом, саме вона і взяла на себе основну організаційну роботу як по доставці продуктів, так і по розвезенню їжі в критичні точки.

У перші дні війни, коли тривало жорстке бомбардування Києва та його передмістя, частина наших співробітників – кухар Костя та офіціантка Галя, – стали приїжджати до ресторану та готувати для тих, хто цього потребує. З транспортом та пересуванням були складності, тому вони залишалися ночувати просто у ресторані. Через кілька тижнів кількість кухарів і людей почала збільшуватися, процес повністю налагодився.

Спочатку ми роздавали продукти у найближчі медичні заклади – військовому шпиталю та Олександрівський лікарні. Потім допомагали продуктами ТРО, ЗСУ та пенсіонерам. Зараз у Києві відносно спокійно, тому більшої допомоги потребують ті, хто перебуває у передмісті. Наша команда готує їжу для мешканців Бучі, Ірпеня, Ворзеля, Іванкова… Думаю, найближчим часом основний акцент нашої продовольчої підтримки буде спрямований саме на ці території. Там сильно постраждали люди, декотрі з них не мають ані води, ані електроенергії, у них просто фізично немає можливості приготувати їжу.

Процес логістики – кого, де і в якому об’ємі годувати – налаштовують волонтери. У нашому випадку це благодійний фонд «Твоя Опора», саме до них звертаються люди за допомогою. Наше завдання – смачно і багато приготувати, а також вчасно видати необхідну кількість порцій. Обсяги щодня різні: від 200 до 500 порцій, іноді 1000. Треба розуміти, що наш ресторан не дуже великий й наразі працює на максимумі своїх можливостей.

Щодо фінансової частини цього питання. Спочатку це були ресторанні запаси продуктів, а також наші особисті гроші – чоловік закупив фуру продуктів для першої заготівлі. Коли до нас підключилася Ілона Родзіна зі своєю командою, вони централізовано передавали нам продовольство.

  ___________________________________________

Ілона Родзіна: «Ми також нагодували обідами всіх в’язнів нацистських таборів – це старенькі бабусі та дідусі, які народилися чи працювали у концтаборах. Одна з них Марія Пилипівна – вона народилася у концтаборі, а її сестра, не з власної волі, була там доноркою крові».

    ___________________________________________

Оплата комунальних платежів та оренди, напевно, залишаться на нас, але з цим розберемося якось після війни. Сподіваюся, що для закладів, які готували в цей час, у цих питаннях будуть якісь послаблення. Команда ресторану з перших днів війни працювала безкоштовно. Коли ж ситуація у Києві стабілізувалася, ми практично відразу відкрили ресторан для відвідувачів і тепер весь прибуток розподіляємо на зарплати працівникам.

Таких людей я не відпущу зі своєї команди і намагатимуся максимально їм віддячити

Про довоєнні зарплати поки що, зрозуміло, не йдеться… Я впевнена, що після закінчення війни ті люди, які проявили себе і не побоялися вийти на роботу, можуть написати в резюме «стресостійкість у кризових ситуаціях» (сміється)! Таких людей я не відпущу зі своєї команди і намагатимуся максимально їм віддячити, зокрема фінансово.

Адреси закладів, що праацюють:
Kritikos, Київ, бул. Л. Українки 30В
Як підтримати: Реквізити: 5218 5722 2190 8507 (Родзина Илона)

Ніхто не давав вказівок «зверху», співробітники організувалися за покликом душі.

Сергій Корецький
засновник й СЕО
Idealist Coffee Co

Ми почали готувати на третій день війни у нашому закладі Idealist Coffee на вулиці Ярославів Вал, 15. Ніхто не давав вказівок «зверху», співробітники організувалися за покликом душі. Це був з десяток людей, серед яких кухарі, керуючі, офіціанти та баристи. Всі ті, для кого це було важливо і хто не міг стояти осторонь.

Спочатку готували з тих продуктів, які залишилися у закладі на момент початку війни. Їх було досить багато, тому що у мирний час у Idealist Coffee на Ярославовому Валу було повноцінне виробництво «to go» продукції для всієї мережі наших кафе та велика кухня. Пізніше почали закуповувати сировину за свій рахунок та долучилися до ініціативи «Київ Волонтерський», яка наразі допомагає всім необхідним для нашої роботи: сировиною, упаковкою, забезпечує логістикою та допомагає з координуванням. Режим роботи працівники організували самостійно. Донедавна команда ночувала у закладі, оскільки пересування містом було ускладнене. Сьогодні наші волонтери працюють за графіком з 8:00 до 19:00.

Наші працівники готують для ЗСУ, ТРО, лікарів, людей похилого віку та городян, які опинилися у важких життєвих умовах. У середньому раніше це було 1500-2000 порцій на день, тепер, зі спадом напруги в місті, кількість порцій трохи зменшилася. Наразі усі запити на приготування та доставку їжі ми опрацьовуємо централізовано. Частину – віддаємо волонтерам, які працюють із конкретними запитами від конкретних структур та звертаються до нас за допомогою, частину – опрацьовує «Київ Волонтерський» та доставляє самостійно.

Ми не ведемо точний підрахунок вкладених у цю ініціативу коштів, на це не вистачає часу. Окрім продуктів на залишках, ми додатково внесли приблизно 160 000 гривень особистих фінансів із початку війни в Україні. Частину цих коштів було передано ініціативі «Київ Волонтерський» задля забезпечення потреб у сировині та упаковці для нас та інших партнерів, частину – витратили на самостійну закупівлю продуктів та упаковки.

Ми не ведемо точний підрахунок вкладених у цю ініціативу коштів, на це не вистачає часу.

Нещодавно розпочали збір пожертвувань та очікуємо на допомогу міжнародних фондів, які підтримують українські волонтерські ресторани. Всі наші працівники працюють виключно на волонтерській основі, але ми робимо все можливе, щоб віддячити їм за роботу, і плануємо зробити це найближчим часом.

Наше виробництво – завод з обсмажування кави, – розташоване в Гостомелі, в Київській області. Там донедавна велися активні бойові дії і ми не мали ані доступу до сировини, ані можливості відновити роботу. Тому поки що більшість наших закладів вимушено закрита. Щойно ми потроху відновимо роботу, зможемо фінансово підтримати наших працівників та волонтерів.

Адреси закладів, що праацюють:
Idealist Coffee Co, Київ, вул. Антоновича, 44 (ЖК Чикаго) / вул. Ярославів Вал, 15
Як підтримати: допомогти волонтерській ініціативі Сергія Корецького можна тут

У КВЦ «Парковий» відбулася ІХ урочиста церемонія нагородження Національною ресторанною премією “Сіль”. Серед прибулих можна було побачити найвідоміших рестораторів, шефів, сомельє та бартендерів України, а також світських гостей. Фотографам позували Сава Лібкін, Євген Клопотенко, Сергій Гусовський, Володимир Задирака, Стефан Вайттінадан, Олег Кравченко, Руслан Шибаєв та багато інших, а ведучим вечора виступив Анатолій Анатоліч.

Цього року за перемогу у 17 номінаціях боролися 145 закладів із 22 міст України, переможцям традиційно вручили заповітні мідні сковороди – вони набули статусу найкращого закладу країни у своїй спеціалізації. До складу членів журі «Сіль» 2021 року увійшли ресторатори, експерти ресторанної індустрії, керівники та керуючі компаній, тренери та лектори, бренд-шефи та сомельє.

Ось повний перелік переможців:

• Найкраще міське кафе – «ЖЗЛ», Київ
• Найкращий ресторан національної кухні – Fratelli, Одеса
• Найкраща кав’ярня – Foundation Coffee Roasters, Одеса
• Найкращий ресторан – Terrace by the lake (Edem Resort Medical & SPA), сел. Стрілки, Львівська область
• Найкращий винний бар – Win Bar, Київ
• Найкращий ресторан азіатської кухні – «Тайський привіт», Київ
• Найкраща кондитерська – SHOco, Львів

• Найкращий пивний ресторан – «This is Пивбар», Київ
• Найкращий ресторан з винною карткою – Vino e Cucina, Київ
• Найкращий ресторан – Panorama (Edem Resort), сел. Стрілки, Львівська область
• Найкраще кафе-пекарня – Paul, Київ
• Найкращий ресторан української кухні – «Ресторація Бачевських», Львів
• Найкращий пивний бар – Varvar Bar, Київ
• Найкращий м’ясний ресторан – «Стейкхаус», Київ
• Найкращий бар – Parovoz Speak Easy, Київ
• Вибір журі – Fish&Pussycat Sushi Bar, Київ
• Відкриття року – Fenix, Київ

Олімпія Вайтмусташ
Олімпія Вайтмусташ та Олександр Смірнов
Сергія Гусовський
Луїза Філатова
Володимир Задирака
Катерина Садовая
Гіоргі Іукурідзе
Ріта Мороз
Олег Кравченко
Євген Клопотенко
Анна Тільняк
Дмитро Шовкопляс
Едгар Камінський
Руслан Шибаєв
Андрій Ногін, Стефан Вайттінадан
Йова Ягер, Олена Мукосей
Ксюша Виноградова
Олімпія Вайтмсусташ
Гіоргі Іукурідзе
Йова Ягер, Олена Мукосей
Олег Кравченко
Катерина Садовая
Анатолій Анатоліч
Стефан Вайттінадан

Фото: Александр Яловега