Третього жовтня у Києві відбулася церемонія закриття 16-го Одеського міжнародного кінофестивалю (ОМКФ), який цього року тривав з 24 вересня по 4 жовтня. За одинадцять днів глядачі побачили аж 113 фільмів, серед яких — дві конкурсні програми та 16 спеціальних секцій.

Гран-прі за результатами глядацького голосування присуджено стрічці «Ти – космос» режисера Павла Острікова. Картина також відзначена спеціальним дипломом Міжнародного журі. Режисерові вручили статуетку «Золотий Дюк» і грошову премію 75 тисяч гривень.

У номінації «Найкращий європейський повнометражний фільм» перемогла французько-люксембурзько-бельгійська стрічка «Шість днів навесні» режисера Жоакіма Лафосса.

Найкращим українським документальним фільмом визнано «Простого солдата» (реж. Артем Рижиков, Хуан Каміло Крус). Стрічка отримала «Золотого Дюка» і 75 тисяч гривень премії.

Журі також відзначило спеціальними дипломами фільми «Татова колискова» (реж. Леся Дяк) та «Музика буття» (реж. Геннадій Черномашинцев).

Диплом FIPRESCI за найкращий український документальний фільм також дістався «Простому солдату».

У межах індустрійної секції Film Industry Office по 40 тисяч гривень отримали проєкти «Золоті лосини» Аркадія Непиталюка та «Заплутані» Івана Орленка.

Головний приз у секції Work in Progress — 80 тисяч гривень — виборов фільм «Кожна смерть зменшує мене» режисера Сергія Баженова.

Щодо нових форматів: на фестивалі також визначили переможців MEGOGO AI FILM FEST, що об’єднує творців, які працюють зі штучним інтелектом у кіно. Гран-прі здобув Євген Чернишов за роботу «Сеанс у психолога». Серед інших переможців — Володимир і Валерія Прідорогіни («Шлях»), Adshot Creative («Нічна зміна»), Марія Зозуля («Професія»), amheus («Синтетика») та Ольга Мороз («Тиха вода – глибока»).

Загальний призовий фонд цьогорічного фестивалю становив 640 тисяч гривень.

16-й Одеський міжнародний кінофестиваль (ОМКФ), який цьогоріч відбудеться з 24 вересня по 4 жовтня 2025 року в Києві, презентував офіційний постер.

Цьогорічне зображення є своєрідним відображенням нинішньої  України: обпаленої війною, пораненої, але незламної.

У центрі композиції – фігура Дюка, знаного символа Одеси, яка тісно пов’язана з історією ОМКФ. Його серце, стилізоване в червоному кольорі, пульсує як уособлення нашої людяності, емоційної сили та здатності до єднання в найтяжчі часи.

Цей образ перегукується з гаслом фестивалю – «Стійкість у нашій ДНК».

«На нашому цьогорічному постері можна побачити тріщини – вони свідчать і про травми,  і про шляхи, які народжуються крізь них. Хтось побачить у ньому землю, що горить, хтось – нервову систему країни. Але є символ, що нас обʼєднує – серце Дюка. І це – серце Одеси, серце нашого фестивалю. Воно бʼється й у Києві як нагадування про нашу ідентичність і силу культури», – прокоментувала генеральна директорка Одеського міжнародного кінофестивалю Анна Мачух.

Попри зміну географії, ОМКФ зберігає своє значення –  як одна з важливих культурних подій в Україні. Програма фестивалю традиційно міститиме добірки українського й європейського кіно, спеціальні прем’єри, зустрічі з видатними режисерами й акторами тощо.

Фото: пресслужба ОМКФ