У швейцарському Давосі у розпалі Всесвітній економічний форум — подія, яка щороку стає точкою збору світових лідерів, бізнесу, інтелектуалів та громадського сектору для розмов про економіку, безпеку й майбутнє глобального порядку.

Ексклюзивно для INSIDER.UA свої нотатки з Давоса зробила Анастасія Цибуляк — українська підприємиця, науковиця та екоактивістка, засновниця Glossary Eco Foundation і благодійного проєкту «Школа під сонцем». На форумі вона представляє некомерційний сектор і Україну в діалозі про освіту, сталий розвиток та енергетичну стійкість.

Про світових лідерів і меми, стильні «авіатори» Макрона й проблеми з літаком Трампа, кулуарні розмови й Український дім, про освіту під час війни та відчуття присутності в місці, де рішення сьогодні формують завтрашню реальність, й ще багато іншого без протокольного тону – читайте у авторській колонці про Давос! 

Анастасія Цибуляк
українська підприємиця, науковиця й екоактивістка; засновниця Glossary Eco Foundation та Всеукраїнського благодійного проєкту «Школа під сонцем»

The World Economic Forum — це шалені енергії. Це нескінченні затори в Давосі й відчуття, що все місто пульсує в одному ритмі. Це суперактуальна, жива адженда, яку озвучують з перших уст лідери цього світу. Це інформація, яка звучить тут уперше. Але її ви роками потому читатимете в заголовках медіа та слухатимете в аналітичних дискусіях.

WEF — це також про несподіванки. Про момент, коли ви розумієте, що зголодніли, заходите в перше-ліпше кафе, а виявляється, що локацію винайняла якась медіакомпанія. Проте вас ніхто не виганяє, а навпаки: пригощають, усміхаються і допомагають знайти місце. Це простір, де ви майже гарантовано зустрінете друзів і знайомих з усього світу.

Розмови, які починаються випадково, але тривають роками. Зустрічі, які змінюють траєкторії: і професійні, і особисті. Так, WEF — це про неймовірний нетворкінг. Але не тільки. Це про відчуття, що ти перебуваєш у точці, де формується майбутнє.

Окуляри Макрона

Президент Франції Еммануель Макрон з’явився під час виступу на форумі в Давосі в сонцезахисних окулярах-«авіаторах». Це одразу не тільки зацікавило журналістів, а й стало новим мемом у соцмережах. Насправді, промова Макрона на Всесвітньому економічному форумі – класичний політичний маніфест.

Президент Франції окреслив світ, у якому звичні правила більше не працюють, а багатосторонній порядок опинився під прямою загрозою. І це все на тлі нової хвилі протекціонізму, загроз торговельних війн і дедалі жорсткішої конкуренції між світовими центрами сили. Він попередив про «зсув до світу без правил» і закликав Європу до економічного захисту.

«Ми входимо у світ без закону, де міжнародне право зневажається», – заявив Емманюель Макрон, описуючи глобальний контекст, у якому сьогодні доводиться діяти Європі. А тим часом соціальні мережі та медіа активно жартують із президента Франції через темні окуляри. Бачимо, як світові лідери перетворюються на нових селебриті, а їхні публічні виступи, окрім важливих меседжів, стають ще й елементом шоу.

Пані Урсула

Як Європа відповідатиме на зазіхання Дональда Трампа на Гренландію? Яку безпекову архітектуру має збудувати Брюссель? Яке в ЄС бачення переговорів щодо миру в Україні? Багато риторичних питань та цікаві тези ми почули на виступі очільниці Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн на Всесвітньому економічному форумі в Давосі.

Про Україну та активи РФ пані Урсула каже так: «Європейський Союз надасть Україні позику €90 млрд на 2026–2027 роки. Ці гроші допоможуть Києву розвивати оборонні можливості та підтримувати роботу основних служб».  І далі: «Європа стоятиме поряд з Україною, доки не буде досягнуто справедливого світу», – заявила фон дер Ляєн. Окрім цього, президентка Єврокомісії запевнила, що Брюссель також остаточно заблокував російські активи і залишить за собою право використовувати їх.

Чому на відкритті не було Зеленського

Президент України Володимир Зеленський заявив, що поки не їде в Давос, а залишається в Україні через нічний обстріл, що передував старту форуму. Водночас він розповів, за якої умови поїздка все ж таки може відбутися.

Глава держави наголосив, що наразі у його планах – допомога українцям з енергетикою, додавши, що провів відповідні консультації з енергетичним штабом. І зазначив, що його поїздка у Давос може відбутися, якщо на форумі буде підписано зі США план процвітання й гарантії безпеки для України. За його словами, «залишається остання миля, щоб завершити ці документи».

Зміни в керівництві

Упродовж десятиліть команда Всесвітнього економічного форуму була незмінною: очільники держав, мільярдери – і Клаус Шваб, засновник, що вміє збирати разом роялс, ведучих світових політиків і лідерів галузей.

Проте цього року його не буде видно, оскільки у квітні 2025 року він відійшов від справ (одразу після внутрішнього розслідування через претензії до корпоративної культури оргкомітету). Тепер усім на ВЕФ керує Ларрі Фінк. У кулуарах Давоса подейкують, що саме завдяки Фінку цього року подію особисто відвідає президент Дональд Трамп.

Український дім та освітянські проєкти

Український дім у Давосі — це важлива платформа для українських лідерів, бізнесу та міжнародних партнерів під час  щорічного Всесвітнього економічного форуму. Він функціонує як центр для обговорень сталого миру, інвестицій та інновацій, а також демонструє інвестиційний потенціал України. Цього року (січень 2026) головними темами стали саме ці питання, зокрема інновації в обороні та енергетиці, підкреслюючи стійкість та перспективи розвитку країни попри виклики.

У 2026 році його робота зосереджена на розробці стратегій післявоєнного відновлення, приваблюванні важливих інвестицій та трансформації національної економіки — від розвитку оборонних технологій до відбудови й модернізації енергетичного сектору.

Хочу розповісти про надзвичайно важливу панель, яку я відвідала. Learning to Stay Strong: the role of education in Ukraine’s resilience – це зустріч, присвячена освіті в Україні сьогодні. І йдеться не просто про знання, а ще й про стійкість, безпеку, адаптацію й майбутнє.

Війна завдала нищівного удару по українській освіті: тисячі шкіл зруйновано, мільйони дітей навчаються в умовах постійної загрози. Та навіть у цих умовах освіта дає країні сили триматися і дивитися вперед. Надзвичайно цінним є те, що всі зацікавлені сторони — від уряду до міжнародних партнерів — об’єднуються для негайного створення безпечних, інноваційних та сучасних навчальних умов: і не «колись», а вже зараз.

Підтримка освіти — це інвестиція в стійкість покоління, яке відбудовуватиме Україну.

Продовжувати освітній процес — навіть під час війни. Давати дітям знання у безпеці й в теплі — це сьогодні спільна відповідальність кожного з нас. На сцені — вчителька Наталія, яка навчає дітей в підземному бункері на передовій. Не як символ. А як реальність сьогоднішньої України.

Поруч — Зоя Литвин з Osvitoria — людина неймовірної енергії, яка тримає освітній фронт, коли здається, що вже немає жодних сил. Справжня міць природи. На панелі ми говорили про те, як війна вплинула на 4 мільйони українських школярів. Про дітей, для яких навчальний заклад — це не лише знання, а структура, безпека, спільнота, надія.

Україна — перша країна в історії, якій вдалося зберегти освітній процес для всіх дітей під час повномасштабної війни. На сцені Українського Дому разом із нашими освітянами Кері Малліган, британська акторка, номінантка на «Оскар», BAFTA, «Золотий глобус», активна гуманітарна діячка.

Відчувається, наскільки Малліган «у темі». Адже як глобальна амбасадорка організації War Child UK  багато років працює з питаннями дітей, освіти та життя в умовах війни. Саме тому її участь у панелі про освіту, травму і стійкість дітей під час війни була дуже органічною й щирою.

Для мене особисто — як представника Всеукраїнського проєкту «Школа під сонцем» — на форумі в Давосі було надважливо поділитися нашими досягненнями та амбітними планами з представниками міжнародних організацій та знаменитостями, які опікуються цією темою.

У Давосі ми розповідаємо, як під час війни у місті Монастириська на Тернопільщині запрацювала перша повністю енергонезалежна школа України. Сонячна електростанція на даху забезпечує безперебійне навчання навіть під час блекаутів і стала пілотним проєктом програми, започаткованої Glossary Eco Foundation.

Метт Деймон про доступ до води та роль жінок

Мало хто знає, що окрім роботи на екрані, Метт Деймон уже два десятиліття займається благодійністю. Актор, лауреат «Оскара», разом із фахівцем із санітарії Гері Вайтом заснував Water.org. Ця організація має на меті покращити доступ людей у всьому світі до чистої та безпечної питної води.

Під час свого виступу на вечері TIME100 у Давосі Метт Деймон наголосив на критичній глобальній проблемі: приблизно два мільярди людей у світі не мають доступу до безпечної питної води, а понад три мільярди — до належних санітарних умов. «Це величезна проблема», — зазначив актор. У відповідь на цей виклик його фонд реалізує ініціативу WaterCredit, яка передбачає використання смарт-програми позик для фінансування відповідних проєктів водопостачання та санітарії.

Наразі Метт Деймон готується до запуску нової ініціативи під назвою Get Blue, старт якої заплановано на червень 2026 року. На меті залучити інвесторів, бізнес та капітал до проєктів Water.org, зокрема за допомогою спеціально брендованих продуктів.

«Це найбільший крок, який ми коли-небудь робили», — сказав Метт Деймон, звертаючись до учасників. Він додав, що в рамках нової програми його організація співпрацює з такими великими компаніями, як GAP, Starbucks, Amazon та EcoLab. Це справді натхненний приклад того, як відома людина використовує свій вплив на благо суспільства.

Що сказав Дональд

Президент США Дональд Трамп особисто взяв участь у Всесвітньому економічному форумі в Давосі вперше з 2020 року. Він очолив «найбільшу» американську делегацію за всю історію заходу. На форумі торік, невдовзі після початку свого другого терміну в Білому домі (січень 2025 року), очільник США виступав із віртуальною промовою.

Візит американського лідера Дональда Трампа на форум у Давос розпочався не без пригод: незабаром після вильоту борт Air Force One раптово змінив курс і повернувся на об’єднану базу Ендрюс. Прессекретарка Трампа Кароліна Лівітт пояснила, що екіпаж виявив «незначну несправність електрообладнання» і вирішив повернутися з міркувань безпеки.

Але Дональд Трамп усе ж прибув до Швейцарії. І його повернення в Давос — це не просто виступ. Це нагадування про те, як у критичні миті історії важливими стають рішучість, здатність об’єднувати різні світи і діяти без зволікань. Після пандемії, глобальних економічних зсувів і нових викликів світ знову шукає відповіді: куди ми рухаємось, який вигляд матиме економіка майбутнього, і як зробити її більш інклюзивною. Саме для таких розмов є Давос. І саме тут добре видно, наскільки важливими є діалог, лідерство і відповідальність за рішення, які впливають далеко за межами однієї країни.

Головний акцент першої частини виступу Трампа — економіка як двигун світу: коли зростає Америка — зростає глобальна економіка. Також прозвучала чітка критика моделі надмірних державних витрат, неконтрольованої міграції, деіндустріалізації, ілюзії, що економіку можна «підтримувати» без виробництва й енергії. Натомість — ставка на інфраструктуру, енергетику, скорочення бюрократії, податкові стимули для внутрішнього виробництва, жорсткіші торговельні правила.

Окремий акцент — AI та енергетика: компаніям дозволено будувати власні електростанції для дата-центрів та AI-інфраструктури, щоб не перевантажувати старі мережі. Це виступ про модель економіки, де держава прибирає бар’єри, а виробництво, енергія й інвестиції повертаються в центр політики.

Також Трамп заявив, що питання придбання Гренландії обговорюється американськими президентами вже майже два століття. І, на його думку, сьогодні воно ще більш актуальне з огляду на питання безпеки.

Він наголосив, що саме США здатні забезпечити захист і розвиток цього регіону «в інтересах Європи та всієї західної безпеки» і закликав до негайних переговорів з цього приводу. Також підкреслив, що такий крок, на його думку, посилив би НАТО, а не створив для нього загрозу.

Щодо агресії росії проти України американський президент знову висловив думку, що війна Росії проти України «не повинна була початися». Він пов’язав глобальну нестабільність та внутрішні проблеми США з тим, що, за його словами, він «успадкував» на момент свого повернення до влади. Цей блок промови виявився одним із найбільш резонансних і суперечливих, одразу ж викликавши широку міжнародну реакцію та активні дискусії.

Мистецтво і Давос

Важливо, що програма, яка стосується мистецтва та культури, також була присутня у Давосі. І це не просто банальні інсталяції — це повноцінна платформа для переосмислення того, як культура може формувати суспільство та зміцнювати громадянське життя.

Для мене особливою стала експозиція від JR – це псевдонім відомого французького фотографа та вуличного художника (Jean-René). Він створює масштабні публічні проєкти, поєднуючи фотографію, вуличне мистецтво, кінематограф та соціальний активізм. JR залишає свої роботи в містах по всьому світу, зокрема в Україні він реалізовував кілька благодійних проєктів.

У Давосі JR презентував свої легендарні «Зморшки міста» – монументальні портрети літніх людей. Так JR хоче привернути увагу до поколінь, які занадто часто ігноруються. Серед культур, що часто захоплюються молодістю та новизною, ця виставка вшановує людей, які несуть нашу колективну історію. Це нагадування про те, що поступ без пам’яті є ненадійним.

Підсумки

Підсумовуючи проведений в Давосі час, мушу зізнатися: цього разу мені, на жаль, потрібно повертатися додому раніше — до мого малюка, бо я все ще годую. Але навіть у такому ритмі вдалося відвідати всі головні події, які були для нас важливими цього року.

Основний фокус — Ukraine House Davos і, звісно, найактуальніші теми сьогодення: AI та Green Transition. Саме там відбувалися найглибші розмови й найважливіші зустрічі. Також пощастило зустріти близьких друзів — була неймовірно рада побачити всіх. Мені навіть подарували підписану книжку від колишнього президента Польщі, тож у дорозі додому буде що почитати.

Ми пили українську каву й слухали панель про освіту в Україні: дуже сильну й змістовну. Почули виступ Трампа і передали вам свіжі новини з перших уст. Я виїжджаю з Давоса наповненою — і це, мабуть, найкраще слово для цього стану. І знаєте що? Скажу щиро: я дуже хочу повернутися сюди наступного року. Давос цього разу був справжнім. І дуже особистим.

Анастасія Цибуляк — українська науковиця, екоактивістка та засновниця фонду Glossary Eco Foundation — приєдналася до No More Plastic Foundation.

No More Plastic Foundation — це некомерційна організація, заснована Розалі Манн у 2018 році. Її мета — підвищити обізнаність суспільства про забруднення пластиком і мікропластиком, а також шукати сталі рішення для збереження планети.

Анастасія Цибуляк стала новою амбасадоркою No More Plastic, приєднавшись до команди відомих особистостей, серед яких Пенелопа Крус, Сінді Бруна, Гелена Крістенсен, Дойна Чобану, Ліндсі Віксон, українка Юлія Пеліпас та багато інших.

«Я вдячна Розалі Манн за натхнення та запрошення стати частиною цієї місії. Наша мета? Світ без забруднення пластиком. Пластикові відходи — це не проблема майбутнього, вони вже є в наших океанах, екосистемах і навіть у питній воді. Саме переробка не вирішить цю кризу. Єдиний дієвий шлях —виробляти та використовувати менше пластику. Україна має унікальний шанс на відбудову, фокусуючись на усвідомлене споживання. Немає кращого часу, щоб переосмислити наше майбутнє», — прокоментувала Анастасія.

Фото:Fashion Office PR

На честь Дня Землі 24 квітня засновниця еко-фонду Glossary Foundation Анастасія Цибуляк влаштувала акцію Save the Spring, учасники якої висадили дерева та квіти біля Національного музею історії України. Підтримати ініціативу і особисто взяти участь в озелененні клумб, озброївшись лопатами і лійками, прийшли Ольга Фреймут, Анна Різатдінова, Світлана Бевза, Олена Рева, Ліда Лі, Ніно Басілая, Валерія Гузема та інші світські активісти, небайдужі до екології та благоустрою любого Києва, тим самим подаючи приклад всій Україні.

А дизайнерка Ксенія Шнайдер не тільки взяла участь у висадці, а й спеціально до акції створила лімітовану колекцію еко-хусток під власним брендом.

Конфігурація клумби повторює контури наявних зон озеленення музею, а вибрані для висадки рослини максимально адаптовані до агресивного міського середовища, вони зелені й красиві навіть в зимовий період, і, головне – невибагливі. Дерен, ялівець, пузиреплодник, а також липа – оскільки неподалік вже була одна, за легендою, посаджена Петром Могилою, виникла ідея посадити ще одну, як символ поваги до історії та свого коріння.

«Люди приходитимуть під липу, дивитимуться на ялівці і дерен, милуватимуться живим ансамблем на розкішній клумбі, яку ми сьогодні тут розбили, попрацювавши нашою великою дружною еко-командою, і хочеться думати, вони задумаються над вічними цінностями. Вони дуже прості – любити живе, любити світ довкола, зберігати його, дбаючи про красу і чистоту довкілля і тоді світ віддячить нам тим же добром, і тією ж красою. Й можливо, впише наші імена в історію», – коментує Анастасія Цибуляк.

«Зіркова клумба» Національного музею історії України потребує подальшого регулярного догляду та утримання, який надалі також відбуватиметься під патронатом еко-фонду Glossary Foundation. 

Захід було проведено з дотриманням усіх карантинних норм. 

Олена Рева
Світлана Бевза з сином Марком
Фаїна Тедеєва з дочкою
Ліда Лі
Ніно Басілая
Світлана Бевза
Ярослава Бойко
Анастасія Цибуляк
Олександра Буринська
Ольга Фреймут
Олена Рева з дочкою Василисою
Олена Масюткіна
Валерія Гузема
Фаїна Тедеєва
Ліда Лі
Анна Різатдінова
Соня Забуга
Олександра Буринська
Ольга Топольницька
Ярослава Бойко
Віолетта Федорова
Антн Єременко
Анастасія Цибуляк, Ольга Фреймут

Фото: Антон Кулаковский