Цього літа у широкий прокат виходить «Супермен» — перший повнометражний фільм від DC Studios, який відкриває нову еру кіновсесвіту. Режисер, сценарист і продюсер Джеймс Ґанн, відомий за трилогією «Вартові Галактики», переносить культового супергероя у наш час, поєднуючи масштабний екшн, гумор і щирість.

Ґанн представляє Супермена не лише як всемогутнього рятівника, а як людину, яка керується вірою в добро, навіть у цинічному сьогоденні. Цей герой — символ надії, правди і справедливості в новому світі, що давно забув, як це — бути совісним і милосердним.

У головних ролях — Девід Коренсвет (Супермен/Кларк Кент), Рейчел Броснаген (Лоїс Лейн) і Ніколас Голт (Лекс Лютор). А про все, що відбувалося за лаштунками фільму, пропонуємо дізнатися від самого Джеймса Ґанна.

«Я тут не через свої мрії, а через жадання Пітера Саффрана. Це була мрія його життя — зробити фільм про Супермена. Я маю визнати, яку важливу роль це зіграло в тому, як він м’яко підштовхнув і переконав мене написати, зрежисувати та зняти цю стрічку», — розповідає  Ґанн.

Режисер не приховує: після переосмислення темного супергеройського кіно, що домінувало останні десятиліття, він захотів повернути яскраві кольори, позитивне мислення і звичайну людську гідність. 

«Супермен — це початок усього. Він — перший супергерой. Він неймовірно важливий персонаж для DC». 

Ідея сюжету виникла у режисера з образу побитого Супермена серед крижаних просторів і появи його собаки Крипто.

«Це були перші кілька сторінок. Я багато експериментував, але переламним став момент, коли Супермен лежить на землі,  що схожа на Арктику. І раптом з’являється Крипто — нахабний пес, який хоче з ним погратися, але насправді завдає болю».

Ґанн стверджує: в епоху антигероїв Супермен — радикальний взірець ідеалізму. Він правильно поводиться не тому, що це модно, а тому, що вірить у добро. У стосунках із Лоїс Лейн  відкриває для себе й інші виміри людської мудрості та моральних викликів.

«Супермен — це герой, який, мабуть, максимально добрий з усіх, ким може бути людина. Але бути добрим — не означає завжди діяти логічно та виважено. Ми любимо його через доброзичливість та людяність — навіть якщо він прибулець. І для нього нормально бути наївним, нормально бути оптимістом, нормально бути вразливим».

Шлях Джеймса Ґанна до створення персонажа розпочався з дитячого захоплення коміксами про «сім’ю Супермена» — з Супергьорл і Крипто. А пізніше — з фільму Річарда Доннера і особливо з коміксу All-Star Superman Ґранта Моррісона. Саме цей твір розкрив Ґанну, як надлюдську силу можна поєднати з абсолютною порядністю і чистотою.

«У нашому фільмі Супермен не всемогутній. Він не змушує світ обертатися в зворотному напрямку. Не розбиває планети. Він дуже сильний, він може підняти хмарочос, але не є абсолютно невразливим. Уже на початку фільму ми бачимо Супермена, який кровоточить».  

Ґанн згадує, як одразу помітив Девіда Коренсвета серед десятків самопроб на роль нового Супермена: акторська сила, постава, доброта й навіть захоплення свінгом і джазом зробили його ідеальним Кларком Кентом.

«Це дуже специфічний образ. Я справді боявся, що не знайду «того самого» актора. На щастя, уже в перший день я побачив Девіда, і це було неймовірно. В одному з головних епізодів він сперечався з Лоїс про своє місце у світі. І коли ти бачиш його у цій сцені  — розумієш: цей хлопець не просто виглядає і звучить як Супермен, він ще й фантастичний актор. І що цікаво, у реальному житті він так само дуже правильний, як Супермен». 

Одразу з першими пробами зʼявилася ще одна важлива постать — Лоїс Лейн, у картині її втілює Рейчел Броснаген. Режисер не приховує: знайти Лоїс було простіше, ніж Супермена, але вже перші діалоги з Рейчел показали, що вона — ідеальна на цю роль.

«Рейчел — динамо. І її персонаж — теж. Вона енергійна, дотепна, швидка на думку, сильна. Вона сказала мені: “Мені страшно через цю роль… Бо я ще ніколи не грала когось, хто так схожий на мене”», — ділиться Ґанн.

Лоїс, за версією Ґанна, — сильна жінка з непростим минулим, яка не просто захоплюється героєм, а стає його партнеркою у складному світі.

«Вона цілком на рівні з ним, і видно, чому така крута, сильна, чесна людина, як він, закохується саме в цю героїню. Ідеалістка, має внутрішній стрижень, але водночас  — не обов’язково вірить у добро». 

Якщо Лоїс у цій історії — голос реальності й внутрішньої сили, то Лекс Лютор — її кардинальна протилежність. Один із найвідоміших лиходіїв DC постає по-новому, адже на роль обрано актора Ніколаса Голта, який зовсім не схожий на класичного суперзлочинця.

«Нік — просто неймовірно милий і добрий. Дуже стриманий, без жодного еґо. Узагалі не схожий на Лютора. Але він надзвичайно старанно працював. Я найбільше тиснув саме на нього, щоб він розкрив усі грані цього персонажа», — зізнається Ґанн.

У фільмі Лютор — не просто маніпулятор, а найрозумніша людина у світі, яка разом із тим глибоко невпевнена в собі.

«Лекс зовсім не вважає себе лиходієм. І чесно кажучи, якби він не зробив кількох вчинків у цьому фільмі, багато людей могли б його підтримати».

Ґанн проводить паралелі між ставленням Лютора до Супермена і сучасним страхом перед ШІ:

«Він був найуспішнішим і найталановитішим у всьому — і тут раптом прилітає прибулець у химерному костюмі, і всі діти, усі жителі Метрополіса люблять його. Я не кажу, що Лекс — хороша людина, з якою хочеться піти на бранч. Але його мотивація має сенс».

Окрім Лютора, у стрічці зʼявляється ще одна потужна фігура — мета-людина з нанітовим тілом, відома як Інженерка. Це нетиповий вибір для фільму про Супермена, адже героїня походить не з класичних коміксів DC, а з всесвіту WildStorm, який пізніше доданий до канону.

«Мені завжди подобалася Інженерка — Анджела Спіка. Вона класна. У книжках — сильна, але не зла. У неї досить дивні стосунки з Лексом, вони не зовсім платонічні. Гадаю, Анджела щось відчуває до Лютора, і, здається, він — до неї теж. Її тіло складається з нанітів — це, звісно, не зовсім реально, але в коміксах DC — цілком. Вона може перетворювати їх на що завгодно, тож має надзвичайну силу, навіть на рівні Супермена. А Лекс достатньо розумний, щоб передбачити десятки варіантів розвитку подій і прораховувати наперед. І вона поруч із ним не просто так».

Ґанн також додав до персонажів кінокартини Банду Справедливості — команду супергероїв, яка працює на корпорацію LordTech. Їхні вчинки — славні, але мотиви — не завжди чисті. Серед них — Містер Терріфік (Еді Ґатегі), Зелений Ліхтар (Натан Філліон Філліон) і нестримна Орлиця (Ізабела Мерсед).

Утім, найнеочікуваніший союзник Супермена — його пес Крипто, який зʼявляється в самому початку фільму в надзвичайно вразливу мить. Його історія в сценарії розпочалася … з власного домашнього улюбленця режисера.

«Крипто, суперпес! Це такий собі трохи легковажний персонаж із коміксів DC, але я завжди його любив. Прототипом Крипто став мій Озу. Названий на честь великого японського режисера Ясудзіро Озу. Ми взяли його з притулку, де було багато собак, і він був єдиний, хто мене боявся. Коли на екрані з’являлася будь-яка тварина — він кидався на телевізор. Він гриз мої ноги постійно — я змушений був носити взуття вдома, хоча зазвичай ходжу босоніж. Якщо я був на телефоні — він кусав мене за ноги, а я не міг кричати від болю. Я залазив на кухонний стіл, схрещував ноги, намагався втекти в кут — і тоді він стрибав туди й далі кусав мене. І я подумав: “А що, якби в цього нестерпного, шаленого собаки були суперсили? Це було б реально небезпечно”. Так з’явився Крипто».

Щоб створити цю багатошарову історію, Ґанн знову зібрав команду, з якою працює роками. Від дизайну до світла, від костюмів до виробничої логістики — це ті самі люди, що були з ним ще з «Вартових Галактики».

«Я працюю з ними знову й знову. Ми чудово розуміємо одне одного. Вони знають мої дивацтва, мої сильні й слабкі сторони. Це — як родина. І вона поруч. Тож складна робота над стрічкою стає не лише можливою, а ще й приємною».

У новому фільмі про Супермена Джеймс Ґанн вирішив не покладатися лише на CGI. Він прагнув, аби світ героя, зокрема його легендарна Крижана Фортеця, була такою, ніби справді існує. Тож команда вирушила до Норвегії, на Шпіцберген, а також знімала у США — Клівленді та Цинциннаті.

«Шпіцберген ми обрали, бо я хотів натуральне світло, реальні ландшафти — те, чого не втілиш на комп’ютері. Там настільки холодно, що ти бачиш, як у кадрі дихають актори. І це — частина краси фільму», — пояснює режисер.

Архітектурне обличчя Метрополіса Ґанн знайшов на батьківщині самого Супермена — у Клівленді, штат Огайо.

«Це була одна з улюблених локацій. Але ми обрали це місто не через історію, а через чудову архітектуру в стилі ар-деко, бо саме так ми уявляли Метрополіс», – каже режисер. 

Фільм «Супермен» Джеймса Ґанна — це не лише переосмислення культової постаті, а й щира спроба повернути в супергеройський жанр людяність, віру в добро та емпатію. Головний персонаж цієї історії — не всемогутній бог, а людина, яка обирає бути щирою та справедливою, навіть коли світ такого не вимагає. І саме це — найбільша суперсила нового Супермена.

«Мені хотілося, аби ця стрічка була з елементом магічного реалізму — фантастики в стилі Супермена: летючі собаки, гігантські кайдзю, помічники-роботи. Усе це додає драйву. Але сам Супермен — реалістичний. Він справжній через свій характер і стосунки з іншими. Сюжет рухається завдяки його вибору, а не зовнішнім подіям. Створювати сценарій було дуже цікаво саме через це. Він зовсім не схожий на все, що я писав раніше».

Дивіться фільм «Супермен» в усіх кінотеатрах країни з 10 липня.

Фото: Jessica Miglio