Рак шийки матки щороку забирає тисячі жіночих життів. Водночас це одне з онкологічних захворювань, розвиток якого можна значною мірою попередити завдяки регулярному скринінгу.

В ANALITYKA lab & clinic https://analityka.com.ua/directions/gynecologist жінкам доступні два важливі методи обстеження — ПАП-тест та аналіз на вірус папіломи людини (ВПЛ). Ці дослідження часто плутають або вважають взаємозамінними, хоча кожне з них має своє завдання. Розбираємося, чим вони відрізняються та навіщо потрібні.

Що таке ПАП-тест

ПАП-тест, або цитологічне дослідження за методом Папаніколау, — це аналіз клітин шийки матки. Лікар бере матеріал під час гінекологічного огляду, після чого його досліджують у лабораторії.

Основне завдання ПАП-тесту — виявити зміни клітин, зокрема передракові. Саме тому він допомагає помітити патологічні процеси ще до появи симптомів.

Результат дослідження оцінюють за стандартизованою системою. Залежно від нього лікар може рекомендувати додаткові обстеження, зокрема кольпоскопію або біопсію, чи повторний скринінг через певний час.

Для чого потрібен аналіз на ВПЛ

Аналіз на вірус папіломи людини визначає наявність ВПЛ, зокрема його типів, пов’язаних із підвищеним ризиком розвитку раку шийки матки.

На відміну від ПАП-тесту, який оцінює стан клітин, ВПЛ-тест виявляє сам вірус. Матеріал для дослідження також беруть із шийки матки, а в лабораторії визначають ДНК вірусу.

Наявність ВПЛ не означає, що у жінки є рак. У більшості випадків організм самостійно позбавляється інфекції. Проте тривале носійство онкогенних типів ВПЛ може призводити до клітинних змін, тому виявлення вірусу допомагає лікарю оцінити ризик і визначити подальшу тактику спостереження.

ПАП-тест і ВПЛ-тест: у чому різниця

Ці два дослідження не конкурують, а доповнюють одне одного. ПАП-тест показує, чи є зміни в клітинах шийки матки, тоді як ВПЛ-тест визначає наявність вірусу, який може стати причиною таких змін.

Якщо коротко:

• ПАП-тест виявляє клітинні зміни, зокрема передракові;
• ВПЛ-тест визначає наявність онкогенних типів вірусу;
• котестування поєднує обидва методи та дає змогу одночасно оцінити стан клітин і наявність ВПЛ.

Який саме варіант скринінгу потрібен, залежить насамперед від віку, попередніх результатів обстежень та індивідуальних факторів ризику.

Кому і як часто проходити скринінг

Частота обстежень залежить від віку та обраного методу скринінгу. Важливо також враховувати попередні результати та рекомендації лікаря.

У багатьох міжнародних протоколах для жінок із середнім ризиком застосовують такі підходи:

• у віці 21–29 років — ПАП-тест кожні 3 роки;
• у віці 30–65 років — первинний ВПЛ-тест кожні 5 років, котестування кожні 5 років або ПАП-тест кожні 3 роки — залежно від рекомендацій конкретного протоколу;
• за наявності ВПЛ або аномальних результатів цитології — подальше спостереження визначає лікар залежно від конкретної ситуації;
• після 65 років скринінг за певних умов можна припинити, якщо жінка має достатню кількість попередніх негативних результатів і не належить до групи підвищеного ризику.

Тому не варто самостійно визначати, який аналіз і коли потрібно повторювати. Оптимальну схему скринінгу допоможе підібрати гінеколог.

Важливо й те, що на ранніх етапах передракові зміни та рак шийки матки можуть не мати жодних симптомів. Саме тому регулярний скринінг потрібен навіть тоді, коли нічого не турбує.

Чому регулярне обстеження важливе

За даними ВООЗ, регулярний скринінг допомагає суттєво знизити смертність від раку шийки матки. Це не просто статистика — за нею стоять жінки, у яких передракові зміни вдалося виявити вчасно, ще до розвитку онкологічного захворювання.

ПАП-тест застосовують у медицині вже понад 70 років, і він залишається одним із ключових методів скринінгу шийки матки. ВПЛ-тестування доповнює його, допомагаючи виявити наявність онкогенних типів вірусу та оцінити ризик розвитку клітинних змін.

В ANALITYKA lab & clinic вважають: найкраще лікування — те, яке не знадобилося завдяки своєчасній діагностиці.

Скринінг шийки матки — це проста процедура, яка може допомогти вчасно помітити зміни, що не мають жодних зовнішніх проявів. Тому не варто чекати на появу симптомів — запишіться до гінеколога, обговоріть необхідний вид обстеження, здайте ПАП-тест та аналіз на ВПЛ і отримайте чітке розуміння стану свого здоров’я без зайвих здогадів і тривоги.