17 серпня у мерії Амстердама відкриється документальна виставка «Щоденники війни: непочуті голоси українських дітей». Вона має за мету розповісти особисті історії дітей та підлітків, які стали свідками війни в Україні, аби світ знав, що вони переживають щодня. Проєкт ініційований візіонеркою Христиною Храновською та організований ГО Port of Culture за підтримки МЗС України.

«Я не хочу жити. Навіщо таке життя без тата? Та я ще незграбна дитина яка сама нічого не може зробити, та напевно це моє покарання, напевно за те, що я не змовчала, а подзвонила татові, не перетерпіла. Якби я не зателефонувала татові, то все було добре, всі були живі», – написала у щоденнику 13-річна учасниця проєкту Аріна Первуніна.

Таких історій незліченна кількість. Щодня очі українських дітей бачать і проживають усі жахи війни, хтось справляється з подібними емоціями за допомогою малюнка, а хтось усе тримає в собі, бо боїться про це говорити.

Всього на виставці буде представлено 14 історій, які дозволяють відвідувачам відчути стан кожної дитини під час війни, без метафор.

«Згідно зі звітом ЮНІСЕФ, від початку повномасштабного вторгнення в Україні загинуло або отримало поранення близько 1148 дітей. Це лише офіційна суха статистика. В реальності таких історій в рази більше. Тих, що публічно відомі – декілька сотень. Хтось не готовий розповідати про пережите горе, комусь легше тримати в собі. Мені як мамі чотирьох дітей, як людині, що працює з дітьми клієнтів останні 15 років у дитячому бізнесі, здається важливим говорити про це частіше. І не лише в Україні, а особливо закордоном, якби багатьом не дотичним фізично не хотілося зберегти своє життя в «екологічній бульбашці», – коментує Христина Храновська.

Виставка триватиме до 24 вересня.

Слідом за відкриттям виставки відбудеться воркшоп української художниці Алевтини Кахіддзе «Малюючи мапу від минулого до майбутнього», який пройде в Будинку Анни Франк 16-го та 17-го вересня. Він покликаний допомогти дітям-емігрантам, які наразі перебувають у Нідерландах через війну, створити нові зв’язки, надихнути та культивувати атмосферу довіри та взаємодії в спільному просторі.