Актор Джордж Клуні назвав погрозу президента США Дональда Трампа на адресу Ірану про те, що «сьогодні вночі загине ціла цивілізація», воєнним злочином. Про це він заявив під час зустрічі з трьома тисячами старшокласників в італійському місті Кунео. Захід організував фонд Clooney Foundation for Justice.

За словами Клуні, такі висловлювання є неприпустимими та виходять за межі політичної дискусії. Він наголосив, що навіть за наявності консервативних поглядів «має існувати межа пристойності, яку не можна перетинати».

 У Білому домі на критику відреагували емоційно: директор з комунікацій Білого дому Стівен Ченг заявив, що «єдина людина, яка скоює воєнні злочини, – це Джордж Клуні своїми жахливими фільмами та акторською майстерністю».

Пізніше Клуні відреагував у коментарі для Deadline, закликавши до серйозної публічної дискусії замість особистих образ. Актор зазначив, що «сім’ї втрачають близьких, дітей спалюють у вогні, а світова економіка перебуває на межі», тож необхідні «змістовні дебати на найвищому рівні».

Він також уточнив, що воєнним злочином вважається намір фізичного знищення нації, відповідно до Конвенції про геноцид та Римського статуту.

«Яка аргументація в адміністрації, окрім того, що мене називають невдалим актором, з чим я з радістю погоджуюся після «Бетмена і Робіна», – йдеться в його заяві.

Конфлікт між Клуні та Трампом триває вже кілька років. Напередодні виборів 2024 року актор привернув увагу ЗМІ, опублікувавши колонку в The New York Times, у якій закликав Джо Байдена відмовитися від участі в перегонах, щоб дати Демократичній партії більше шансів перемогти Трампа.

Трамп не забарився з відповіддю, назвавши Клуні «фальшивим кіноактором», який буцімто ніколи не знімав справді великого кіно. Раніше політик уже таврував зірку як «другосортну знаменитість» у відповідь на зауваження Клуні щодо утисків свободи преси.

Попри політичні розбіжності, раніше Клуні згадував, що до президентства Трампа вони підтримували нормальні стосунки. В інтерв’ю Variety він розповідав:

«Я добре його знав. Він часто телефонував мені та навіть намагався допомогти потрапити до лікарні, щоб я міг побачитися з хірургом. Ми перетиналися в клубах і ресторанах. Він був таким собі диваком. Принаймні був. Потім усе змінилося».

Риторика щодо можливого знищення цивільної інфраструктури Ірану викликає серйозне занепокоєння у правовому середовищі. Юристи застерігають: такі заяви підривають презумпцію законності військових наказів та ставлять американських солдатів під удар. Виконання наказів, що ведуть до масових жертв серед цивільних, не лише суперечить Женевським конвенціям, а й порушує військові стандарти США. Це створює реальні ризики звинувачення військовослужбовців у воєнних злочинах на міжнародному рівні.

Фото: depositphotos

30 січня 2026 року в американський прокат виходить документальний фільм «Меланія», присвячений першій леді США Меланії Трамп. Утім, західна преса налаштована скептично та прогнозує фільму комерційний провал. Попри значний рекламний бюджет – майже 30 мільйонів євро, – у стартовий вікенд аналітики очікують касові збори на рівні лише близько 4,2 мільйона євро, повідомляє видання BILD.

Особливо показовою виявилася ситуація у Великій Британії. Наприклад, у лондонському кінотеатрі мережі Vue в Іслінгтоні на прем’єрний сеанс о 15:10 у п’ятницю було продано лише один-єдиний квиток. Кореспондентка журналу Vogue іронічно зауважила: «Після перегляду складається враження, що я знаю про цю жінку навіть менше, ніж до нього». У редакції BILD вважають, що проєкт, як і чимало інших документальних фільмів, став заручником епохи стримінгів, коли глядачі дедалі частіше ігнорують неігрове кіно в кінотеатрах, воліючи чекати на реліз на онлайн-платформах. Ситуацію для «Меланії» погіршує і вкрай низький рейтинг від критиків на Rotten Tomatoes, який становить лише 6%.

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

Публикация от The Front Magazine MX. Revista – Noticias – Negocios (@thefrontmx)

Крім того, прем’єра фільму збіглася із загальнонаціональним страйком проти імміграційної служби ICE, а частина знімальної групи відмовилася зазначати свої імена в титрах через напружений політичний контекст останніх місяців.

Ймовірно, саме цим пояснюється закритий формат передпрем’єрного показу: на захід не допустили журналістів провідних американських медіа, зокрема The New York Times, The Washington Post, Associated Press та Vanity Fair. Показ, що відбувся в Trump Kennedy Center, висвітлювали тільки репортери лояльного до Трампа телеканалу One America News  та представники консервативних видань.

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

Публикация от MELANIA TRUMP WORLD (@melaniatrumpworld)

Попри суперечливі відгуки, прокат стрічки заплановано щонайменше на три тижні. Після завершення ексклюзивного показу в кінотеатрах фільм поповнить бібліотеку стримінгової платформи Prime Video.

Перед об’єктивами камер Меланія Трамп постала у вишуканій чорній сукні закритого крою з акцентним поясом, що підкреслював талію. Стриманий образ першої леді Америки доповнювали класичні гостроносі туфлі-човники в тон. Дональд Трамп традиційно надав перевагу перевіреній класиці — темно-синьому костюму з білою сорочкою та яскравою краваткою.

Фото: Instagram @melaniatrump

У швейцарському Давосі у розпалі Всесвітній економічний форум — подія, яка щороку стає точкою збору світових лідерів, бізнесу, інтелектуалів та громадського сектору для розмов про економіку, безпеку й майбутнє глобального порядку.

Ексклюзивно для INSIDER.UA свої нотатки з Давоса зробила Анастасія Цибуляк — українська підприємиця, науковиця та екоактивістка, засновниця Glossary Eco Foundation і благодійного проєкту «Школа під сонцем». На форумі вона представляє некомерційний сектор і Україну в діалозі про освіту, сталий розвиток та енергетичну стійкість.

Про світових лідерів і меми, стильні «авіатори» Макрона й проблеми з літаком Трампа, кулуарні розмови й Український дім, про освіту під час війни та відчуття присутності в місці, де рішення сьогодні формують завтрашню реальність, й ще багато іншого без протокольного тону – читайте у авторській колонці про Давос! 

Анастасія Цибуляк
українська підприємиця, науковиця й екоактивістка; засновниця Glossary Eco Foundation та Всеукраїнського благодійного проєкту «Школа під сонцем»

The World Economic Forum — це шалені енергії. Це нескінченні затори в Давосі й відчуття, що все місто пульсує в одному ритмі. Це суперактуальна, жива адженда, яку озвучують з перших уст лідери цього світу. Це інформація, яка звучить тут уперше. Але її ви роками потому читатимете в заголовках медіа та слухатимете в аналітичних дискусіях.

WEF — це також про несподіванки. Про момент, коли ви розумієте, що зголодніли, заходите в перше-ліпше кафе, а виявляється, що локацію винайняла якась медіакомпанія. Проте вас ніхто не виганяє, а навпаки: пригощають, усміхаються і допомагають знайти місце. Це простір, де ви майже гарантовано зустрінете друзів і знайомих з усього світу.

Розмови, які починаються випадково, але тривають роками. Зустрічі, які змінюють траєкторії: і професійні, і особисті. Так, WEF — це про неймовірний нетворкінг. Але не тільки. Це про відчуття, що ти перебуваєш у точці, де формується майбутнє.

Окуляри Макрона

Президент Франції Еммануель Макрон з’явився під час виступу на форумі в Давосі в сонцезахисних окулярах-«авіаторах». Це одразу не тільки зацікавило журналістів, а й стало новим мемом у соцмережах. Насправді, промова Макрона на Всесвітньому економічному форумі – класичний політичний маніфест.

Президент Франції окреслив світ, у якому звичні правила більше не працюють, а багатосторонній порядок опинився під прямою загрозою. І це все на тлі нової хвилі протекціонізму, загроз торговельних війн і дедалі жорсткішої конкуренції між світовими центрами сили. Він попередив про «зсув до світу без правил» і закликав Європу до економічного захисту.

«Ми входимо у світ без закону, де міжнародне право зневажається», – заявив Емманюель Макрон, описуючи глобальний контекст, у якому сьогодні доводиться діяти Європі. А тим часом соціальні мережі та медіа активно жартують із президента Франції через темні окуляри. Бачимо, як світові лідери перетворюються на нових селебриті, а їхні публічні виступи, окрім важливих меседжів, стають ще й елементом шоу.

Пані Урсула

Як Європа відповідатиме на зазіхання Дональда Трампа на Гренландію? Яку безпекову архітектуру має збудувати Брюссель? Яке в ЄС бачення переговорів щодо миру в Україні? Багато риторичних питань та цікаві тези ми почули на виступі очільниці Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн на Всесвітньому економічному форумі в Давосі.

Про Україну та активи РФ пані Урсула каже так: «Європейський Союз надасть Україні позику €90 млрд на 2026–2027 роки. Ці гроші допоможуть Києву розвивати оборонні можливості та підтримувати роботу основних служб».  І далі: «Європа стоятиме поряд з Україною, доки не буде досягнуто справедливого світу», – заявила фон дер Ляєн. Окрім цього, президентка Єврокомісії запевнила, що Брюссель також остаточно заблокував російські активи і залишить за собою право використовувати їх.

Чому на відкритті не було Зеленського

Президент України Володимир Зеленський заявив, що поки не їде в Давос, а залишається в Україні через нічний обстріл, що передував старту форуму. Водночас він розповів, за якої умови поїздка все ж таки може відбутися.

Глава держави наголосив, що наразі у його планах – допомога українцям з енергетикою, додавши, що провів відповідні консультації з енергетичним штабом. І зазначив, що його поїздка у Давос може відбутися, якщо на форумі буде підписано зі США план процвітання й гарантії безпеки для України. За його словами, «залишається остання миля, щоб завершити ці документи».

Зміни в керівництві

Упродовж десятиліть команда Всесвітнього економічного форуму була незмінною: очільники держав, мільярдери – і Клаус Шваб, засновник, що вміє збирати разом роялс, ведучих світових політиків і лідерів галузей.

Проте цього року його не буде видно, оскільки у квітні 2025 року він відійшов від справ (одразу після внутрішнього розслідування через претензії до корпоративної культури оргкомітету). Тепер усім на ВЕФ керує Ларрі Фінк. У кулуарах Давоса подейкують, що саме завдяки Фінку цього року подію особисто відвідає президент Дональд Трамп.

Український дім та освітянські проєкти

Український дім у Давосі — це важлива платформа для українських лідерів, бізнесу та міжнародних партнерів під час  щорічного Всесвітнього економічного форуму. Він функціонує як центр для обговорень сталого миру, інвестицій та інновацій, а також демонструє інвестиційний потенціал України. Цього року (січень 2026) головними темами стали саме ці питання, зокрема інновації в обороні та енергетиці, підкреслюючи стійкість та перспективи розвитку країни попри виклики.

У 2026 році його робота зосереджена на розробці стратегій післявоєнного відновлення, приваблюванні важливих інвестицій та трансформації національної економіки — від розвитку оборонних технологій до відбудови й модернізації енергетичного сектору.

Хочу розповісти про надзвичайно важливу панель, яку я відвідала. Learning to Stay Strong: the role of education in Ukraine’s resilience – це зустріч, присвячена освіті в Україні сьогодні. І йдеться не просто про знання, а ще й про стійкість, безпеку, адаптацію й майбутнє.

Війна завдала нищівного удару по українській освіті: тисячі шкіл зруйновано, мільйони дітей навчаються в умовах постійної загрози. Та навіть у цих умовах освіта дає країні сили триматися і дивитися вперед. Надзвичайно цінним є те, що всі зацікавлені сторони — від уряду до міжнародних партнерів — об’єднуються для негайного створення безпечних, інноваційних та сучасних навчальних умов: і не «колись», а вже зараз.

Підтримка освіти — це інвестиція в стійкість покоління, яке відбудовуватиме Україну.

Продовжувати освітній процес — навіть під час війни. Давати дітям знання у безпеці й в теплі — це сьогодні спільна відповідальність кожного з нас. На сцені — вчителька Наталія, яка навчає дітей в підземному бункері на передовій. Не як символ. А як реальність сьогоднішньої України.

Поруч — Зоя Литвин з Osvitoria — людина неймовірної енергії, яка тримає освітній фронт, коли здається, що вже немає жодних сил. Справжня міць природи. На панелі ми говорили про те, як війна вплинула на 4 мільйони українських школярів. Про дітей, для яких навчальний заклад — це не лише знання, а структура, безпека, спільнота, надія.

Україна — перша країна в історії, якій вдалося зберегти освітній процес для всіх дітей під час повномасштабної війни. На сцені Українського Дому разом із нашими освітянами Кері Малліган, британська акторка, номінантка на «Оскар», BAFTA, «Золотий глобус», активна гуманітарна діячка.

Відчувається, наскільки Малліган «у темі». Адже як глобальна амбасадорка організації War Child UK  багато років працює з питаннями дітей, освіти та життя в умовах війни. Саме тому її участь у панелі про освіту, травму і стійкість дітей під час війни була дуже органічною й щирою.

Для мене особисто — як представника Всеукраїнського проєкту «Школа під сонцем» — на форумі в Давосі було надважливо поділитися нашими досягненнями та амбітними планами з представниками міжнародних організацій та знаменитостями, які опікуються цією темою.

У Давосі ми розповідаємо, як під час війни у місті Монастириська на Тернопільщині запрацювала перша повністю енергонезалежна школа України. Сонячна електростанція на даху забезпечує безперебійне навчання навіть під час блекаутів і стала пілотним проєктом програми, започаткованої Glossary Eco Foundation.

Метт Деймон про доступ до води та роль жінок

Мало хто знає, що окрім роботи на екрані, Метт Деймон уже два десятиліття займається благодійністю. Актор, лауреат «Оскара», разом із фахівцем із санітарії Гері Вайтом заснував Water.org. Ця організація має на меті покращити доступ людей у всьому світі до чистої та безпечної питної води.

Під час свого виступу на вечері TIME100 у Давосі Метт Деймон наголосив на критичній глобальній проблемі: приблизно два мільярди людей у світі не мають доступу до безпечної питної води, а понад три мільярди — до належних санітарних умов. «Це величезна проблема», — зазначив актор. У відповідь на цей виклик його фонд реалізує ініціативу WaterCredit, яка передбачає використання смарт-програми позик для фінансування відповідних проєктів водопостачання та санітарії.

Наразі Метт Деймон готується до запуску нової ініціативи під назвою Get Blue, старт якої заплановано на червень 2026 року. На меті залучити інвесторів, бізнес та капітал до проєктів Water.org, зокрема за допомогою спеціально брендованих продуктів.

«Це найбільший крок, який ми коли-небудь робили», — сказав Метт Деймон, звертаючись до учасників. Він додав, що в рамках нової програми його організація співпрацює з такими великими компаніями, як GAP, Starbucks, Amazon та EcoLab. Це справді натхненний приклад того, як відома людина використовує свій вплив на благо суспільства.

Що сказав Дональд

Президент США Дональд Трамп особисто взяв участь у Всесвітньому економічному форумі в Давосі вперше з 2020 року. Він очолив «найбільшу» американську делегацію за всю історію заходу. На форумі торік, невдовзі після початку свого другого терміну в Білому домі (січень 2025 року), очільник США виступав із віртуальною промовою.

Візит американського лідера Дональда Трампа на форум у Давос розпочався не без пригод: незабаром після вильоту борт Air Force One раптово змінив курс і повернувся на об’єднану базу Ендрюс. Прессекретарка Трампа Кароліна Лівітт пояснила, що екіпаж виявив «незначну несправність електрообладнання» і вирішив повернутися з міркувань безпеки.

Але Дональд Трамп усе ж прибув до Швейцарії. І його повернення в Давос — це не просто виступ. Це нагадування про те, як у критичні миті історії важливими стають рішучість, здатність об’єднувати різні світи і діяти без зволікань. Після пандемії, глобальних економічних зсувів і нових викликів світ знову шукає відповіді: куди ми рухаємось, який вигляд матиме економіка майбутнього, і як зробити її більш інклюзивною. Саме для таких розмов є Давос. І саме тут добре видно, наскільки важливими є діалог, лідерство і відповідальність за рішення, які впливають далеко за межами однієї країни.

Головний акцент першої частини виступу Трампа — економіка як двигун світу: коли зростає Америка — зростає глобальна економіка. Також прозвучала чітка критика моделі надмірних державних витрат, неконтрольованої міграції, деіндустріалізації, ілюзії, що економіку можна «підтримувати» без виробництва й енергії. Натомість — ставка на інфраструктуру, енергетику, скорочення бюрократії, податкові стимули для внутрішнього виробництва, жорсткіші торговельні правила.

Окремий акцент — AI та енергетика: компаніям дозволено будувати власні електростанції для дата-центрів та AI-інфраструктури, щоб не перевантажувати старі мережі. Це виступ про модель економіки, де держава прибирає бар’єри, а виробництво, енергія й інвестиції повертаються в центр політики.

Також Трамп заявив, що питання придбання Гренландії обговорюється американськими президентами вже майже два століття. І, на його думку, сьогодні воно ще більш актуальне з огляду на питання безпеки.

Він наголосив, що саме США здатні забезпечити захист і розвиток цього регіону «в інтересах Європи та всієї західної безпеки» і закликав до негайних переговорів з цього приводу. Також підкреслив, що такий крок, на його думку, посилив би НАТО, а не створив для нього загрозу.

Щодо агресії росії проти України американський президент знову висловив думку, що війна Росії проти України «не повинна була початися». Він пов’язав глобальну нестабільність та внутрішні проблеми США з тим, що, за його словами, він «успадкував» на момент свого повернення до влади. Цей блок промови виявився одним із найбільш резонансних і суперечливих, одразу ж викликавши широку міжнародну реакцію та активні дискусії.

Мистецтво і Давос

Важливо, що програма, яка стосується мистецтва та культури, також була присутня у Давосі. І це не просто банальні інсталяції — це повноцінна платформа для переосмислення того, як культура може формувати суспільство та зміцнювати громадянське життя.

Для мене особливою стала експозиція від JR – це псевдонім відомого французького фотографа та вуличного художника (Jean-René). Він створює масштабні публічні проєкти, поєднуючи фотографію, вуличне мистецтво, кінематограф та соціальний активізм. JR залишає свої роботи в містах по всьому світу, зокрема в Україні він реалізовував кілька благодійних проєктів.

У Давосі JR презентував свої легендарні «Зморшки міста» – монументальні портрети літніх людей. Так JR хоче привернути увагу до поколінь, які занадто часто ігноруються. Серед культур, що часто захоплюються молодістю та новизною, ця виставка вшановує людей, які несуть нашу колективну історію. Це нагадування про те, що поступ без пам’яті є ненадійним.

Підсумки

Підсумовуючи проведений в Давосі час, мушу зізнатися: цього разу мені, на жаль, потрібно повертатися додому раніше — до мого малюка, бо я все ще годую. Але навіть у такому ритмі вдалося відвідати всі головні події, які були для нас важливими цього року.

Основний фокус — Ukraine House Davos і, звісно, найактуальніші теми сьогодення: AI та Green Transition. Саме там відбувалися найглибші розмови й найважливіші зустрічі. Також пощастило зустріти близьких друзів — була неймовірно рада побачити всіх. Мені навіть подарували підписану книжку від колишнього президента Польщі, тож у дорозі додому буде що почитати.

Ми пили українську каву й слухали панель про освіту в Україні: дуже сильну й змістовну. Почули виступ Трампа і передали вам свіжі новини з перших уст. Я виїжджаю з Давоса наповненою — і це, мабуть, найкраще слово для цього стану. І знаєте що? Скажу щиро: я дуже хочу повернутися сюди наступного року. Давос цього разу був справжнім. І дуже особистим.

У Давосі під час Всесвітнього економічного форуму відбулася особиста зустріч лідера США Дональда Трампа та президента України Володимира Зеленського. Розмова тет-а-тет тривала понад годину й, за словами обох сторін, була насиченою та предметною.

Після завершення переговорів Дональд Трамп коротко прокоментував їх журналістам: «дуже добре». На запитання про головний сигнал для Володимира Путіна президент США відповів без дипломатичних формулювань: «війна повинна закінчитися».

Український лідер, зі свого боку, охарактеризував перемови як «продуктивні та змістовні». Президент Зеленський зазначив, що сторони детально обговорили роботу команд, які фактично перебувають у постійному контакті, а підготовка головних документів щодо завершення війни вже на фінальній стадії.

«Говорили сьогодні й про ППО для України. Попередня зустріч із президентом Трампом уже допомогла зміцнити захист неба. Сподіваюся, цього разу ми також отримаємо посилення», — підкреслив Зеленський.

Також український лідер анонсував тристоронню зустріч України, США та Росії, яка має відбутися 23 січня в Об’єднаних Арабських Еміратах і триватиме два дні.

Окрім цього, він нагадав, що попередні контакти з американською стороною дали конкретні результати, зокрема, у вигляді допомоги для протиповітряної оборони.

Президент України закликав партнерів активніше тиснути на нафтові доходи Росії та її «тіньовий флот», наголосивши: без фінансування війна проти України стане для Кремля неможливою.

Португальська зірка футболу Криштіану Роналду разом із нареченою Джорджиною Родрігес побували у гостях у президента США.

Футболіст, який нині виступає за саудівський «Аль-Наср», уперше зустрівся з родиною Дональда Трампа. Спортсмен і його обраниця стали почесними гостями званої вечері в Білому домі. Її влаштували на честь візиту спадкового принца Саудівської Аравії Мухаммеда бен Салмана, повідомляє ESPN.

П’ятикратний володар «Золотого м’яча» залишився враженим та натхненним зустріччю з очільником Америки. Кріштіану опублікував в соцмережі серію знімків, на яких він позує з коханою та Дональдом Трампом.

«Дякую, пане президенте, за запрошення та теплий прийом, який ви і перша леді надали мені та моїй майбутній дружині. Кожен із нас має щось важливе, чим може поділитися, і я готовий зробити свій внесок, надихаючи нові покоління будувати майбутнє, засноване на мужності, відповідальності та тривалому мирі», — підписав світлини 40-річний футболіст.

Офіційний захід зібрав найвпливовіших гостей зі світу політики, спорту й технологій. Так, серед присутніх, окрім Роналду, були глава ФІФА Джанні Інфантіно, підприємці Ілон Маск і Джефф Безос.

Фото: Instagram @cristiano

Після тижневого турне країнами Азії президент США Дональд Трамп разом із першою леді Меланією Трамп провели у Білому домі традиційне святкування Геловіну.

Однак президентське подружжя вирішило не вдягати костюми: Дональд Трамп з’явився у звичному діловому вбранні з червоною кепкою, а Меланія — у вишуканому бежевому пальті.

Свято зібрало сотні дітей — від найменших до підлітків. Серед гостей були маленькі Люди-павуки, Капітани Америка, балерини, принцеси та лепрекони. Двоє хлопчиків з’явилися у кепках і костюмах із прізвищем Трампа, наслідуючи його усмішку, а дівчинка поруч із ними одягнула білий плащ, схожий на улюблений стиль першої леді. Дехто з батьків підтримав атмосферу свята, надівши кепки з написом «USA», як у президента.

Серед запрошених на свято були діти військовослужбовців, співробітників адміністрації та працівників Білого дому. Наприклад, прессекретарка Керолайн Левітт прийшла разом із маленьким сином у костюмі гарбуза. Колишня працівниця адміністрації Трампа Кеті Міллер вибрала образ скелета, тоді як її чоловік, заступник керівника апарату Білого дому Стівен Міллер, залишився у класичному діловому костюмі.

Під час заходу Дональд і Меланія вітали всіх та частували шоколадом у коробках із президентською печаткою.

Через спорудження нової бальної зали, ініційованої самим Трампом, частину території навколо Білого дому тимчасово закрили декоративними стінами. Та за ними все ще можна побачити припаркований бульдозер.

Фото: Twitter @FirstLadyOffice

Сьогодні, 10 жовтня Нобелівський комітет назвав володаря Премії миру 2025 року — ним стала венесуельська політикиня Марія Коріна Мачадо. Відповідне повідомлення з’явилося на офіційній сторінці комітету у соцмережі X.

«За її невтомну роботу з просування демократичних прав народу Венесуели та боротьбу за справедливий і мирний перехід від диктатури до демократії», — йдеться у заяві.

Попри прогнози, що головним претендентом на цьогорічну нагороду стане Дональд Трамп, комітет відзначив саме Мачадо — одну з найвідоміших постатей опозиційного руху Латинської Америки. Її назвали «прикладом громадянської відваги» та «лідеркою, що змогла об’єднати колись глибоко розділену опозицію».

«Премію миру у 2025 році отримує смілива й віддана борчиня за свободу — жінка, яка підтримує полум’я демократії в дедалі густішій темряві», — зазначили у пресслужбі Нобелівського комітету.

За словами представників комітету, останній рік політикиня була змушена переховуватися, однак не залишила країну, попри загрозу життю. Її стійкість і рішучість, наголошують у заяві, надихнули мільйони венесуельців. Як підсумували у Нобелівському комітеті, «це був вибір бюлетенів, а не куль».

Варто наголосити, цьогоріч на Премію миру було висунуто 338 кандидатів, серед яких 244 особи та 94 організації — у тому числі президент США Дональд Трамп.

Фото: Instagram @mariacorinamachado

Після скандалу, що виник навколо рекламної кампанії джинсів від American Eagle, в якій брала участь акторка Сідні Свіні, президент США Дональд Трамп висловив їй свою підтримку. Про це повідомляє Daily Mail.

Під час зустрічі з журналістами у штаті Пенсільванія, Трамп дізнався про політичні погляди акторки. Йому повідомили, що зірка серіалу «Ейфорія» зареєструвалася як член Республіканської партії в окрузі Монро, Флорида, ще в червні минулого року.

«О, тепер мені подобається її реклама. Ви здивуєтеся, дізнавшись, скільки тут республіканців. Цього я, звісно, не знав, але радий, що ви про це розповіли. Якщо Сідні Свіні зареєстрована республіканка, гадаю, її реклама — це просто фантастика», — зазначив Трамп.

Напередодні Свіні розкритикували за нацистську пропаганду через участь у рекламній кампанії бренду American Eagle. Приводом став слоган колекції «У Сідні Свіні чудові джинси», який в англійській версії звучить як гра слів: great jeans/great genes («чудові джинси»/«чудові гени»). Інтернет-користувачі вважають, що в рекламі American Eagle відсилає до ідей євгеніки, нацизму та переваги білої раси.

Фото: Instagram @americaneagle

Президент США Дональд Трамп у своїй соціальній мережі Truth Social закликав притягнути Бейонсе до кримінальної відповідальності через фейковий гонорар. Він стверджує, що співачка нібито отримала 11 мільйонів доларів за участь у передвиборчому заході Камали Гарріс у Г’юстоні в жовтні 2024 року. Проте жодних підтверджень цієї суми не існує.

Федеральні документи показують, що кампанія Гарріс перерахувала лише 165 тисяч доларів продюсерській компанії, пов’язаній із Бейонсе. Відповідно до законодавства, кандидати не можуть оплачувати зіркам їхньої політичної підтримки, але мають право компенсувати витрати на участь у заходах.

Крім Бейонсе, серед тих, хто, на думку Трампа, мають нести відповідальність, опинилися також сама Гарріс і телеведучі Опра Вінфрі та Ел Шарптон.

«Вони, ймовірно, незаконно виплатили 11 мільйонів доларів співачці Бейонсе за підтримку (вона так і не заспівала жодної ноти і пішла зі сцени під освистування розгніваної аудиторії!), три мільйони доларів за «витрати» Опри, шістсот тисяч доларів дуже низькорейтинговому телеведучому Елу Шарптону (дуже легковажно!) та іншим, які абсолютно нічого не робили! Ці безглузді гонорари були неправильно зазначені в записах. Ви не можете платити за підтримку. Це абсолютно незаконно», —написав Трамп.

Фото: Instagram @beyonce, Depositphotos

Найбагатша людина у світі за версією Forbes Ілон Маск після публічної сварки з президентом США Дональдом Трампом оголосив про створення власної політичної партії під назвою «Америка» за підсумками голосування, проведеного у соцмережі X 4 липня.

Зокрема, бізнесмен розкритикував існуючу політичну систему США, заявивши, що країна фактично живе в умовах однопартійної системи через марнотратство та корупцію.

«З перевагою 2 до 1 ви захотіли нову політичну партію і ви її отримаєте. Коли йдеться про банкрутство нашої країни через надмірні витрати та корупцію, виходить, що ми живемо в однопартійній системі, а не в демократії. Сьогодні партію «Америка» сформовано, щоб повернути вам вашу свободу», – резюмував Маск.

Нагадаємо, Ілон Маск підтримував Трампа словесно та фінансово під час передвиборчої кампанії. Однак пізніше він дистанціювався від адміністрації Трампа, а пізніше вступив у запеклу суперечку з президентом США через новий бюджет.