DOROFEEVA відкриває новий етап у творчості, презентуючи англомовний реліз FEEL THE HEAT.

«Раніше я створювала музику насамперед для себе, а зараз думаю про те, що вона означає для моєї країни. У своїй творчості мені важливо підсвічувати не лише себе як артистку, а й Україну – показувати її сучасною, стильною та конкурентною. І не лише через війну, фольклор чи спорт, а й через сучасну попмузику. FEEL THE HEAT – це пісня, в якій є все, що мене драйвить і надихає: емоції, пристрасть, сексуальність. Але водночас для мене було важливо, щоб у ній відчувалася сила, талант, культура й краса нашої нації», – коментує DOROFEEVA.

Співачка переосмислює український культурний код мовою сучасної попмузики: у дропі треку звучить інтерпретація мелодії, під яку танцюють гопак – один із найдавніших українських танців. Над англомовним текстом працювали американські сонграйтери Jamison Fox і Warrick Runnels. Зведенням займався відомий американський продюсер Ken Lewis – дворазовий володар Grammy.

«Коли ми працювали над треком і дійшли до дропа, у мене в голові раптом зазвучала мелодія, під яку танцюють гопак, – так, як я її пам’ятала. Я наспівала її, а мій співавтор Міша Кацурін перетворив цю ідею на виразний звук. У той момент ми зрозуміли, що знайшли саме те, що шукали: спосіб переосмислити український культурний код мовою сучасної попмузики. Після цього ми увімкнули відео легендарного ансамблю Вірського: сила, енергія та емоції – усе, що робить гопак таким унікальним, живе в кожному їхньому русі. І саме це можна побачити та відчути в кліпі, до якого ми запросили танцівників ансамблю», – додає артистка.

Цей концепт продовжується і в кліпі – багатошаровій візуальній історії, що осмислює українську ідентичність сучасною мовою через образи, стани й метафори. Разом із режисером Русланом Маховим артистка інтегрувала в кожну частину відео елементи української культурної спадщини, надавши їм нових символічних значень.

Рушник постає як зв’язок між минулим і теперішнім, намисто – як символ вроди та естетики, ліжник – як носій пам’яті й тепла, фрагменти гопака – як мова енергії та руху. Присутність ансамблю імені Вірського, який із 1937 року представляє український танець у світі, стала втіленням живої сценічної традиції.

Поряд із цим у відео з’являються й образи сучасності: ветеран із біонічним протезом як символ досвіду війни, сили й трансформації, а також жіночий образ у маскулінному силуеті – уособлення жінок, які сьогодні беруть на себе ролі, традиційно асоційовані з чоловічою силою: стають опорою для інших, діють рішуче й несуть відповідальність там, де цього вимагає час.

Над етнічним контекстом команда працювала разом із фольклористкою та дослідницею української традиційної культури Яриною Сізик – аби зберегти глибину, але говорити мовою сьогодення.

«Ми живемо в реаліях, у яких не лише створюємо, а й боремося за свою свободу, за свободу своєї країни. Тож у кліпі ми розповідаємо про сучасну Україну – про її надбання, про те, як українські митці, музиканти, режисери, хореографи та дизайнери по-новому бачать українську естетику. На всіх етапах створення візуального світу ми буквально нічого не використовували з минулого. Так, ми надихалися різними естетиками, фактурами та елементами українського мистецтва. Але наша історія – це сучасний погляд і переосмислення», – зазначив Руслан Махов.

Проєкт об’єднав українських креаторів, які вже є частиною міжнародного культурного простору. У стилізації використано елементи від провідних дизайнерів країни, які по-новому відкривають українську моду світові: Ruslan Baginskiy, Litkovska, TTSWTRS, Gushka, GUDU. Хореографію створила Марина Кущова, яка співпрацювала з Rosalia, Lenny Kravitz, Sevdaliza, Florence and the Machine, Lady Gaga та іншими.

Фото: Elai Said, Ivan Khodanych