Наприкінці жовтня на Netflix вийшов драматичний мінісеріал «Хід королеви», який всього лише за 28 днів встановив рекорд – його подивилися 62 млн користувачів. І це зробило серіал найпопулярнішим за історію стрімінгового сервісу.

Стрічка про шахову вундеркінда-сироту Бету Хармон, яка змушена боротися з емоційними проблемами, пристрастю до алкоголю й наркотиків, увійшла до топ-10 серіалів у 92 країнах і посіла перше місце в 63 країнах, включаючи Великобританію, Аргентину, Ізраїль і ПАР.

Популярність серіалу підтверджує й той факт, що роман Уолтера Тевіс «Хід королеви», за яким було знято картину, через 37 років після виходу потрапив до списку бестселерів The New York Times.

Крім того, серіал високо оцінили не лише глядачі, а й професіонали. Так, наприклад, у коментарі Vanity Fair американська шахістка й дворазова чемпіонка США Дженніфер Шахаду зазначила: «Все, що стосується гри, в серіалі показано дуже тонко».

За її словами, в серіалі, як і в житті, в шахах не важливий вік гравця: «Коли ви за дошкою, ви рівні. Ви знаходитеся поза зоною впливу традиційних кордонів і ієрархій. Це одна з тих речей, за які я особливо люблю шахи. Пам’ятаю, коли я була маленькою, іноді мені доводилося грати проти маленьких дітей, а іноді проти дорослих шахістів – і все це відчувалося так, ніби ми всі на одному полі. Мені здається, ці навички – не бентежитись і не відчувати своєї переваги – не можна недооцінювати».

Єдине, що американка знаходить перебільшенням – захоплення головної героїні транквілізаторами через те, що вони «допомагають їй розвиватися в спорті». «Це ненормальна ситуація. Шахи дуже виснажлива річ – це інтелектуальний спорт. І щоб цим займатися, потрібно бути дуже здоровою людиною. Люди, які приймають участь у змаганнях на високому рівні, менше схильні до аддикцій, ніж їх однолітки з інших сфер. Так, з роз’їздами по світу пов’язано багато стресу, але якщо спортсмени щось і вживають, будуючи кар’єру шахіста, то, як правило, для того, щоб знизити рівень тривожності, а не для того, щоб краще грати», –зазначає Шахаду, додаючи, що особливо неправдоподібним є те, що героїня почала вживати транквілізатори у дуже юному віці.