Напередодні в Києві відбувся показ балету «Малевич. Супрематичний рух» та другого акту «Жізелі» у виконанні студентів Київського державного фахового хореографічного коледжу імені Тетяни Таякіної.

Головною подією вечора стала сучасна постановка «Малевич. Супрематичний рух» балетмейстера Ярослава Кайнара, створена спеціально для студентів коледжу. Музику до вистави написав Іван Гаркуша, а образи трьох муз XXI століття створила відома дизайнерка Дар’я Донець.

Також глядачі побачили другий акт легендарної «Жізелі». Головні партії в ньому виконали цьогорічні випускники навчального закладу: Ольга Гріцишина, Валерій Хованов, Домініка Федорова та Кіпріан Фоменко.

Подію відвідало чимало зіркових гостей: Катерина Кухар, Ольга Сумська, Марк Куцевалов, Ірина Мудра та інші.

Директорка коледжу Катерина Кухар не приховувала гордості за своїх вихованців.

«Мені приємно чути позитивні відгуки щодо високого рівня підготовки студентів та роботи нашої великої команди. Цього року ми відкрили сучасне відділення. Тому важливим етапом стало створення постановки, яка допоможе студентам розвиватися й бути конкурентоспроможними у світі», — зазначила вона.

Автор постановки «Малевич. Супрематичний рух» Ярослав Кайнар наголосив, що сучасний балет сьогодні здатен розповісти про найглибші переживання людини.

«Сучасний балет може говорити про наш час через  пластику тіла. Я хотів, щоб студенти зрозуміли: сучасний танець — це не відсутність техніки. Це інша логіка руху й інший спосіб мислення», — пояснив Кайнар.

Дизайнерка Дар’я Донець розповіла, що під час створення костюмів прагнула поєднати естетику Малевича із сучасним баченням жіночності.

«Мені було цікаво підкреслити індивідуальність жінки, її тіло, її характер і право бути красивою не всупереч силі, а разом із нею», — резюмувала вона.

Дмитро Морозюк, Катерина Кухар
Євген Артюхов з дружиною, Катерина Кухар
Олена Бондарчук, Ольга Морозенко, Катерина Кухар, Марк Куцевалов, Анастасія Ігнатова
Олена Бондарчук, Катерина Кухар

До Дня вишиванки фотограф Ростислав Арно створив особливий фотопроєкт, присвячений ідеї спадкоємності, сили традицій та єднання поколінь під назвою «Код нації, код єднання».

Героями зйомки стали прима-балерина, народна артистка України Катерина Кухар та її учні, студенти Київського державного фахового хореографічного коледжу імені Тетяни Таякіної.

«У цій зйомці мені хотілося показати не тільки людей – а зв’язки. Тихі, глибокі, невидимі. Вишиванка тут – не акцент, а мова. Молоді артисти – не позують, вони існують. А театр – не фон, а ґрунт, з якого все проростає. Катерина Кухар – символ витонченості, глибини й відданості сцені. А поруч – її студенти. Молоді, талановиті, справжні. Вони не просто навчаються – вони вже несуть у собі силу традиції й майбутнє нашої культури», – прокоментував автор проєкту Ростислав Арно.

Герої фотоісторії позували в образах у жовто-блакитній гамі – як алюзія на кольори українського прапора, а також у чорно-білих – як символ гармонії й рівноваги життя, стали основою візуальної мови проєкту, створених дизайнеркою Юлією Магдич.

Зйомка відбулась у стінах Національної опери України.

«У День вишиванки особливо відчувається цінність традицій – тих, що живуть у візерунках, у мистецтві, у спадкоємності поколінь. Сьогодні я поруч із молодими артистами-студентами, які є майбутнім нації й нестимуть наш код нації. Одягаючи вишиванку, читаючи нашу класику, танцюючи наші українські вистави. Це спадкоємність поколінь, що передається від серця до серця, з особливою довірою», – поділилася Катерина Кухар.

Напередодні у Національній опері України відбулася довгоочікувана прем’єра балету «Коппелія».

На головній сцені країни комедійно-балетну виставу танцювали учні та студенти Київського державного фахового хореографічного коледжу. Головні партії Сванільди та Франца виконали студенти Злата Лосєва та Валерій Хованов.

На прем’єру завітали чимало зіркових гостей, серед яких можна було побачити Євгена та Ксенію Кошових з донькою, засновницю освітньої фундації GoGlobal Ксану Нечипоренко, Ірину Пікалову, продюсера Сергія Пермана, голову правління благодійного фонду «Колві» Олександра Крошку, телеексперта Андрія Вігірінського та ін.

Постановку вистави здійснив заслужений артист України Ярослав Ткачук, він адаптував балет для учнів коледжу на прохання народної артистки України Катерини Кухар.

Сама прима-балерина спостерігала за своїми вихованцями з ложі, на сцену вона вийшла лише на поклін, а також для вручення почесної відзнаки Олександру Крошці, який допоміг облаштувати бомбосховище у хореографічному коледжі.

«Я пишаюся своїми учнями та студентами. Учора був справді незабутній вечір, що надовго закарбується у пам’яті,  бо попри найтяжчі випробування в житті українських людей, без світла у темряві, у постійних повітряних тривогах, ми створили свято танцю. Ми прищеплюємо дітям любов та повагу до балетних традицій та поважаємо наших легендарних постановників», — прокоментувала прима.

Цього року новорічний настрій заполонив наші оселі дещо раніше, оскільки тепер відзначаємо Різдво не 7 січня, а 25 грудня. Тож, вітчизняні селебриті вже активно прикрашають ялинки до прийдешніх свят та діляться атмосферними фото й відео цього захопливого процесу.

Тимур та Інна Мірошниченки

Сім’я Тимура та Інни Мірошниченків зустрічатиме Новий рік 2024 у новому складі —  разом із названим сином Марселем. Подружжя завжди дотримується різдвяних традицій та прикрашає ялинку разом з дітьми. Адже це дарує малюкам яскраві емоції та вселяє віру в диво.

Цьогоріч родина вибрала штучне деревце, його оздобили білими та золотими кульками.

«Перша ялинка Марселя. Ризиковано з нашого боку, маючи дитину, якій все цікаво і кожне «обережно» звучить, як виклик, але… Ми віримо в стійкість ялинки та іграшок (найслабші вже пішли від нас )», — написав Тимур.

Катерина Кухар

Зірка українського балету Катерина Кухар ялинку прикрашала разом зі своїми підопічними — учнями Київського державного фахового хореографічного коледжу. Святкове дерево вийшло тематичним та розкішним.

«Цього року в дітей у коледжі аж три ялинки. Дві – вони прикрасили самі. А третя — у подарунок учням, студентам, викладачам від компанії LoraShen Studio. Вона, як справжній витвір мистецтва. Намагалися порахувати, скільки іграшок на її гілках … близько 70 куль, трохи більше як 40-50 ялинкових карет, неймовірної краси балерин та пуантів, розцяцькованих наче коштовним камінням. Хочеться, попри війну, дарувати дітям радість, підійняти настрій. Нам треба самим створювати мотивацію та гарний привід для посмішок», — каже Катерина.

Даша Квіткова

Блогерка Даша Квіткова з сином Левом також устигли нарядити новорічну ялинку в своєму домі. На її гілки почепили золотаві іграшки, повісили жовту гірлянду. Невдовзі засяяли святкові вогники.

Наталка Денисенко

Новорічну ялинку разом з мамою та сином прикрасила й Наталка Денисенко. Акторка задекорувала пухнасту красуню сріблястими іграшками, червоними бантами та синьою гірляндою.

«Вчора ми прикрасили з Андрійком ялиночку. Хочу лишити трошки свого справжнього щирого життя в цьому штучному світі інста. Моя мама, яка говорить з таким самим діалектом, як і моя бабуся, і як мої обидві прабабусі, які жили в Чернігівській області. Є якесь неймовірне тепло для мене в цій 1 хвилині відео, яке надає силу», — прокоментувала Наталка.

Саша Бо

А у помешканні блогерки-мільйонниці Саші Бо, яка нещодавно стала мамою, стоїть величезна ялинка. Її знаменитість оздобила мінімалістично — лише мерехтливими вогниками.

Таня Парфільєва та Іван Кришталь

Родина блогерів і засновників бренду Cher17 Таня Парфільєва та Іван Кришталь теж дотрималися мінімалістичного стилю й додали на зелену красуню лише гірлянди теплого жовтого відтінку.

«Перша ялинка Сані», — підписала світлини Таня Парфільєва, позуючи разом з маленьким сином.

Аліна Френдій та Петро Заставний 

Святкова атмосфера вже панує в будинку дизайнерки і блогерки Аліни Френдій та ресторатора Петра Заставного. Живу двометрову красуню Аліна придбала на ялинковому базарі.

Своє новорічне деревце Аліна з Петром та їхнім 3-річним сином Яном прикрасили скромно, але зі смаком. Ялинка яскраво засяяла гірляндами.

Олена Мандзюк

Блогерка Олена Мандзюк, яка цього року переїхала до власного будинку, встановила у своїй вітальній штучну ялинку, її оздобила масивними білими іграшками та золотавими вогниками.

Також Олена декорувала хвойними гілками камін та розвела в ньому вогонь. Вийшло затишно й казково!

Анатолій Анатоліч та Юла

Родина телеведучого Анатолія Анатоліча й піарниці Юли взялася прикрашати ялинку всією великою родиною — з двома доньками та маленьким сином. До процесу навіть долучився песик!

Незабаром ялинка в їхній оселі засяяла золотисто-білим декором та гірляндами. Щоправда, не минулося без розбитих іграшок, але то – на щастя!

«Це перша ялинка Ніла. Торік у нас її не було. А в позаминулому малюку було лише 5 місяців. Чекали, поки Ніл прокинеться після денного сну, аби з ним наряджати ялинку. Він, сонний, злякався», — розповіла Юла.

Григорій та Христина Решетники

Телеведучий Григорій Решетник з дружиною Христиною придбали живу ялинку. В Instagram зіркове подружжя показало, як разом з синами прикрасили новорічне дерево, влаштувавши справжнє рідзвяне шоу на камеру.

Для декору родина вибрала червоні іграшки та вогники, а на верхівку почепили об’ємний бант.

Фото: Instagram @ekaterinakukhar_official

Останнім часом у соцмережах та медійному просторі ходить чимало розмов про те, що Катерина Кухар та Олександр Стоянов переживають переломний момент у стосунках. Приводом для чуток стала їхня відсутність у соцмережах: подружжя перестало постити спільні світлини та вітати одне одного зі святами, а неоднозначний пост Катерини у соцмережах лише додав олії у вогонь.

Напередодні балерина на своїй сторінці в Instagram розмістила фотографію з новою зачіскою. Відома українка піддалася модним віянням і зробила стильний чубчик.

Шанувальники позитивно оцінили beauty-експеримент балерини, проте їх насторожив допис, який Катерина залишила під світлиною.

«Коли в особистому житті жінки відбуваються зміни, вона йде до перукаря», – написала Катерина Кухар.

Ще одним доказом того, що пара переживає складний період, є той факт, що подружжя відписалося один від одного в Instagram.

Правда це чи ні – час покаже, але, якщо ці чутки виявляться лише порожніми плітками, ми будемо тільки раді!

Нагадаємо, Катерина Кухар та Олександр Стоянов офіційно зареєстрували шлюб у вересні 2019 року після 10 років спільного життя. Пара виховує двох дітей – Тимура, сина Кухар від попередніх стосунків, та спільну доньку Анастасію.

Вчора прима-балерина Національного театру Катерина Кухар разом із 205 учнями Київського державного фахового хореографічного коледжу, яким вона керує, святкувала свято першого дзвоника, доводячи, що балет – це не лише мистецтво, а й джерело натхнення для молодого покоління.

Привітати коледж із початком навчального року завітали співачка Lida Lee, композитор-віртуоз Євген Хмара, заслужена артистка України й солістка Національної опери України Ольга Голиця, а також дизайнерка Юлія Магдич.

Гостей Катерина Кухар зустрічала у бездоганному білому костюмі від дизайнера Івана Фролова.

«Кожен з наших дітей – іскра, що має необмежений потенціал. Мета нашого коледжу – допомогти їм розкрити таланти та досягти повного розвитку, щоб іскра перетворилась на яскравий вогонь й реалізований потенціал. Ми ростимо їх до великої сцени! Маю надію, що вони дійдуть всі до кінцевої мети, не дивлячись на такі важкі випробування, що проживає наша Батьківщина. Вони – майбутня еліта. Посли української культури у світі», – зазначає Катерина Кухар.

Під час урочистої церемонії першого дзвоника у коледжі відбулася посвята новоприбулих учнів у балетне мистецтво. Композитор і піаніст-віртуоз Євген Хмара створив неповторну атмосферу святкування, виконавши композицію свого авторства. Ця мелодія стала відзначенням початку нового навчального року.

«Ці діти стають на професійний шлях мистецтва. Якби до нас прилетіли інопланетяни, ми б змогли з ними по факту спілкуватись лише трьома мовами: мова музики, математики та мистецтва. Тобто ці діти унікальні, мову їхнього танцю зрозуміє кожен й скрізь. Це мова світла, що перемагає будь-яку темряву», – вважає Євген Хмара.

А співачка Lida Lee зарядила всіх своїм позитивом, заспівавши пісню «Прокидайся». Разом з нею танцював й співав увесь зал.

«Саме мистецтво допомагає пройти усі ці темні часи хоча б трішечки легше. Ми віримо у вас, у нашу молодь, яка є нашим світлим майбутнім, і разом ми зробимо цей світ кращим місцем для всіх нас!» – звернулася до учнів Lida Lee. 

А от заслужена артистка України Ольга Голиця подарувала гостям своїй неперевершений танцювальний виступ, розкриваючи магію руху та музики.

Прима-балерина Катерина Кухар та український бренд Cabanchi.com об’єдналися для створення спільної колекції одягу, присвяченої балету.

Лінійка Cabanchi x K.Kukhar стала відображенням внутрішнього світу балерини: комфортна, світла та витончена. До неї увійшли топи і майки, болеро, спортивні костюми oversize, худі на одне плече, плюшеві комплекти із шортами, кардиган-кімоно, а також комфортна білизна і трендові пов’язки на голову.

Головним джерелом натхнення для дизайнерів послужили різні кадри, на яких відображені тренування та репетиції Катерини Кухар.

Весь одяг максимально комфортний і розроблявся під суворим контролем балерини, адже відчуття свободи та тактильний комфорт надзвичайно важливі для танцівників.

Що цікаво, речі в стилі ballet sport ідеально підійдуть не тільки для спортивних і танцювальних тренувань, їх легко можна вписати в повсякденні образи. Всі вироби є базовими та легко комбінуються між собою.

Разом із запуском капсули бренд Cabanchi робить свій внесок на підтримку балетної справи в Україні, а саме на допомогу Київському державному професійному хореографічному коледжу (KSBC), керівницею якого є Катерина Кухар. Команда приєднається до ремонту коледжу, а також надаватиме медіа підтримку та закликатиме всіх друзів і шанувальників модної марки долучатися до збору коштів за цим посиланням.

У Сіетлі, штат Вашингтон, відбулася гучна прем’єра української вистави «Лісова пісня» за мотивами драми-феєрії Лесі Українки. Балетну дію показали у США вперше за часів незалежності України. У ній взяли участь Олександр Стоянов і Катерина Кухар. Це перша вистава Каті після тривалої відсутності на сцені з літа 2022-го.

Серед глядачів можна було побачити послів з різних країн світу, які були приємно вражені красою українського балету. Багато хто з них запитував: «Чому цей скарб був багато років прихований від світового глядача»? Адже балету вже понад 75 років, створений він виключно українськими діячами культури.

Наразі Катерина Кухар разом із командою взяли курс на ідентифікацію та популяризацію українського балету у світі.

«Маємо надію, що цей перший крок стане початком і новим диханням легендарної історії «Лісової пісні» у США. Українське мистецтво має бути почуте й побачене у сучасному світі. Балет неймовірно гарний й має зайняти нішу на рівні із світовими шедеврами. Це наша чиста романтична класика. Так, починати завжди непросто, важко бути флагманом, було нелегко», – коментує прима-балерина.

Ця вистава для Каті мала також особливе значення і особливий рівень відповідальності ще з однієї причини: вона вперше виступила в якості репетитора-постановника.

«Дуже хвилювалась за кожну деталь, намагалась донести артистам всі нюанси, щоб у них було співпереживання. Трохи заважав мовний бар’єр, адже у кордебалеті танцювали американці. Хотілось, щоб вони розуміли сам твір й що саме вони мають передати й донести глядачам. Зерно посаджене й тепер треба докладати зусиль, щоб воно проросло й дало плоди», – пояснює Кухар.

Майже одночасно із презентацією «Лісової пісні» у США відбулася і прем’єра у Новій Зеландії.

«Нещодавно повернувся із Нової Зеландії, моя трупа Grand Kyiv Ballet знайомить глядачів із легендарною «Лісовою піснею». Скажу вам так, це не важко, а капець як тяжко! З точки зору бізнесу компанія несе великі ризики. Адже за кордоном, на жаль, балет не знають. Інколи здавалось, що я один в полі воїн. Імпресаріо в різних  країнах спочатку відмовлялись так ризикувати. Вони хвилювались, що через незнання балету глядачі не купуватимуть білети, а вони будуть терпіти сотні тисяч збитків. Мені знадобився рік, щоб їх переконати», – наголосив Стоянов.

Ми сьогодні робимо те, що держава мала за 30 років незалежності вже давно зробити!

Катерина Кухар
керівниця KSBC, прима-балерина Національної опери України

• Як війна вплинула на дітей?

Всім дітям зараз дуже складно. Всі вони змінились за цей рік, їм доводиться швидко дорослішати. У деяких дітей батьки на фронті, у нас є хлопчик з Харкова, родина якого залишилася без даху над головою. Війна забрала у багатьох можливість повноцінно розвиватися. Але не дивлячись на випробування долі, діти KSBC беруть участь у Міжнародних балетних конкурсах й виборюють нагороди. Буквально нещодавно привезли одне перше місце й три третіх із Берліну, де було 700 учасників з усього світу. Пишаюся й дітьми, й їхніми викладачами!

• Як ми працюємо під час війни?

Перш за все, найголовніше для нас – це безпека дітей, тож у такий надзвичайно важкий час адміністрація коледжу вирішила надати можливість учням навчатись у трьох форматах: офлайн, у рідних стінах коледжу, змішане навчання, організоване нами у Словаччині й дистанційно, онлайн.

Дуже багато роботи ведеться по вирішенню питання щодо можливості завершення ремонтних робіт у гуртожитку, де живуть діти. Цей ремонт ми почали ще до війни, зробили там вже 35% робіт, але через російську агресію фінансування ремонту за державний кошт було призупинено. Адміністрація й учні коледжу залишилися один на один з проблемою. Є приміщення, де наразі тільки голий бетон, оскільки до війни як раз встигли змінити вікна, провідку, старі труби…

Ми вже рік займаємося пошуком фінансування для завершення ремонту, звертаємося до міжнародних організацій, королівських сімей, бізнесу… Намагаємося хоч потроху, але вирішувати це питання. Діти мають жити у достойних умовах й теплі! Створили благодійну банку, куди донатить кожен, хто хоче зберегти нашу культуру й підтримати коледж.  Зараз йде збір на утеплення гуртожитку, ремонтні роботи ведуться над фасадами будівлі. Щоб дітям було тепло.

• Чому навіть під час війни варто займатися балетом?

Колись у дитинстві, коли я тільки починала й робила перші кроки у ефемерному балетному вимірі, через хворобу пропустила декілька тижнів. Тоді я побачила засмучені очі викладача, що сказав мені: «У балетному світі жорстокі умови успіху. Якщо ти старанно працюєш три дні – робиш один крок уперед, а якщо один день пропускаєш – три кроки назад». Це я запам’ятала на все життя!

Кожному педагогу для натхнення кожного дня потрібен лідер у залі. Тоді процес у класі стає продуктивним для всіх.

 

«У балетному світі жорстокі умови успіху. Якщо ти старанно працюєш три дні – робиш один крок уперед, а якщо один день пропускаєш – три кроки назад»

• Про майбутнє українського балету

Найболючіше питання сьогодення, але при бажанні ми з усім впораємось. Найголовніше, що KCBS продовжує працювати, діти хочуть танцювати, поглинають нові знання за програмою. По-друге, наразі ми працюємо над тим, аби популяризувати за кордоном нашу українську балетну класику, а саме «Лісову пісню». Щоб учні хореографічних балетних шкіл світу танцювали її.

Також ми вже маємо домовленості з деякими балетними школами. Вже цього року вперше на міжнародному конкурсі в Берліні фрагменти з «Лісової пісні» були включені до програми конкурсу й вперше діти їх танцювали. З «Лісовою піснею» познайомилося журі з Португалії, Німеччини, Грузії та багатьох інших країн.

Це зернятко згодом проросте у щось більше й зрештою весь світ знатиме нашу класику.

Це зернятко згодом проросте у щось більшей зрештою весь світ знатиме нашу класику. Маю надію, що «Лісова пісня» буде у репертуарі багатьох театрів, як «Жизель», «Дон Кіхот». Поясню,  чому це важливо. Коли діти з дитинства навчаються якійсь хореографії, вони її знають й переносяться згодом на великі сцени. Я хочу, щоб «Лісову пісню» знали, як бренд України. Це дуже важко. Ми сьогодні робимо те, що держава мала за 30 років незалежності вже давно зробити!

Віра має тримати нас й у балеті, й в житті, й у боротьбі за перемогу.

Зоя Долгіх
педагогиня-хореографка KSBC

• Як війна вплинула на дітей?

Діти подорослішали, але залишилися дітьми. По своїх учнях бачу, що вони як ніколи цінують кожну хвилинку. Наприклад, після вправ біля станку, у них є вільна хвилина: хтось її використовує, аби повторити вірш або матеріал з загальних предметів, хтось грає, хтось спілкується. Діти залишаються дітьми у будь-яких умовах. Намагаюся до них ставитися з ще більшим розумінням. Проте не з жалістю, а з душею. Дуже важливо випромінювати доброзичливість, тоді й у них підсилюється бажання вчитися.

• Як ми працюємо під час війни?

Як все життя працювали, так працюємо і тепер, все за графіком робимо. Звісно, тривоги заважають, але є бажання навчатися, розвиватися. Під час тривог діти швидко збирають речі і йдуть у бомбосховище, а після відбою – одразу повертаємося до зали. Такий вже ритм війни, але вона закінчиться, а знання й вміння залишаться з ними!

Війна закінчиться, а знання й вміння залишаться з ними!

Звичайно й діти, й викладачі, й адміністрація переймаються. Восени ми були в бомбосховищі, летіла ракета над коледжем, після чого згасло світло, я вигукнула учням: «Не переживайте!» А по очах бачу, що злякалися. Балет для певного результату потребує високих навантажень, а тут ще й постійний стрес від війни. Але діти влилися у цей ритм, все встигають, все розуміють.

• Чому навіть під час війни варто займатися балетом?

Тому що із самого початку діти визначилися зі своєю професією, це їхнє бажання, мрія. Це їхня мета в житті й війна не має права її відняти. Віра має тримати нас й у балеті, й в житті, й у боротьбі за перемогу.

• Про майбутнє українського балету

У нас дуже талановиті діти, а отже прекрасне майбутнє!

 

Амбітні, мотивовані, незламні – це все про наших балетних зірочок!

Ольга Морозенко
радниця з міжнародних відносин KSBC

• Як війна вплинула на дітей?

Мені здається, що у дітей були дві стадії сприйняття війни. Спочатку був шок. І коли в коледжі відновилися заняття, в перший час вони послужили віддушиною – це була улюблена справа, яка відволікала їх від усього, що відбувається. Другий етап – це була вже сформована позиція «попри все я буду сильним, стану ще кращим».

• Як ми працюємо під час війни?

Працюємо важко, адже процес навчання супроводжують важкі умови: сирени, відсутність світла тощо. Адміністрація коледжу, викладачі й діти постійно у стресі й думають: «чи будуть заняття, чи буде сьогодні сирена?», «чи відключать світло, чи буде в залах тепло?..»

Проте я бачу дітей та викладачів, які все одно приїжджають на тренування й за 15 хвилин до уроку вони вже готові. Якщо починається сирена, вони разом сидять у бомбосховищі, грають у шахи, проводять репетиції. Водночас я бачу, що у дітей навіть ще більше зростає бажання працювати – їх ніщо не зупиняє. Амбітні, мотивовані, незламні – це все про наших балетних зірочок!

• Чому навіть під час війни варто займатися балетом?

Саме зараз закладається те зерно, яке потім дає плоди, ми формуємо фундамент для дітей. Нам не можна зупинятися, бо майбутнє залежить від нас. Від нашого настрою, яким би воно важким не було, з огляду на все, що відбувається. З іншого боку, наше сьогодення ще більше нас надихає бути сильними і вкладати це в наших учнів.

Ми зобов’язані не здаватися та й надалі мотивувати один одного та наших дітей йти до перемоги. Перемоги, в яку вкладаються труд, любов та незламність, незважаючи ні на що!

• Про майбутнє українського балету

Наразі ми проживаємо неймовірно важкий період, але й неймовірно цікавий, адже на нас чекає величезна трансформація у сфері культури. Змінилося все, у всіх сферах нашого життя. Мені здається, що фокус людей – фокус нашого мислення, фокус креативу – буде зовсім іншим. Тому і фокус нашого сприйняття інший, відображення нашої душі у творчості теж відтепер зовсім інакше.

Ми проживаємо неймовірно важкий період, але й неймовірно цікавий, адже на нас чекає величезна трансформація у сфері культури.

Будуть по-іншому на сцені передаватися наші відчуття. Все, що ми пережили, ми будемо транслювати через творчість. А відтак і глядач сприйматиме усе по-новому. Тому це буде дуже цікавий трансформаційний період, який передуватиме новій епосі українського балету. Ми завжди відрізнялися від західного стилю своєю тонкістю, чуттєвістю. Тому це буде не просто душа – це буде душа, яка розриватиметься, яка має дуже багато чого сказати. Це буде вогонь, геть інший український балет! Дуже цікаво за цим спостерігати.

Впевнена, що український балет має велике майбутнє.

Людмила Соболєва
педагогиня-репетиторка

• Як війна вплинула на дітей?

Війна вплинула на дітей не найкращим чином. Чимало учнів виїхали з України за кордон. Вони сумують за домівками та Батьківщиною, що, звісно, впливає на їхній емоційний стан, який зі свого боку впливає на успіхи в навчанні. Діти відчувають велике напруження, а дехто й важкий стресовий стан, коли урок перериває повітряна тривога й ми всі йдемо в укриття. Це відбувається майже щодня у різні години й з різною тривалістю.

• Чому навіть під час війни варто займатися балетом?

Незважаючи на війну й всі негаразди, пов’язані з нею, дуже важливо продовжувати займатися балетом! Діти обрали цю надзвичайно красиву професію, дуже люблять її і ми, вчителі, маємо велику відповідальність, викладаючи цей фаховий предмет – класичні танці.

• Про майбутнє українського балету

Я впевнена, що український балет має велике майбутнє. Він залишається одним з улюблених видів мистецтва серед українців. Створюватимиться нові постановки, ймовірно, пов’язані з теперішнім часом. Є також прекрасні балети, які давно залишаються на українській сцені й мають незмінний великий успіх. Учні нашого коледжу також беруть у них участь, з великою радістю виступають на сценах Національної опери України й на сцені Дитячого музичного театру.

Фото: Ксенія Твердохліб

Вчора свій день народження відзначала прима-балерина Національного академічного театру опери та балету, народна артистка України, керівниця KSBC Катерина Кухар. Їй виповнився 41 рік.

За словами іменинниці, цього дня вона мала зовсім не святковий настрій.

«Хотілося сховатися, тому взяла невеликий ретрит», – зізнається балерина.

Однак її діти – Настя та Тимур, які зараз перебувають у США, все одно вирішили влаштувати мамі свято.

Корона, шоколадний торт зі свічками та близькі люди поряд – що ще потрібно для щастя.

«Коли у мене стрес, я завжди їм.

– Ти їси постійно…

– У мене постійно стрес!» – не без гумору підписала святкове відео Кухар.