Ми зазирнули до гардеробних зіркових українок і дізналися, які ж фешн-фетиші вони там зберігають. Скільки тисяч доларів коштують вишиванки та намиста Ольги Сумської? Чим у своєму гардеробі найбільше пишається Катерина Кухар? Хто із селебриті колекціонує розкішні сукні, чоловічі підтяжки та взуття? А у кого із зірок 90% гардеробу складається з білих речей?

Ольга Сумська
актриса, народна артистка України

Я велика шанувальниця одягу в українському стилі – як старовини, так і сучасних вишитих суконь, сорочок, жилеток, пальто, сумочок та, звичайно, намист. Останнє – це взагалі моя пристрасть! Я завжди відстежую в соцмережах серед майстринь новинки намист, яких у мене вже ціла колекція! Не можу пояснити, але якось ментально це все мені дуже близько. Друзі підмічають, що ніхто так не може подати українську тему, як Ольга Сумська, і тут я з ними згодна (сміється).

А починалося все зі зйомок у моєму першому фільмі «Вечори на хуторі у Диканьки», де я, 16-річна студентка театрального, зіграла Панночку – музу Гоголя та дочку Сотника. Зйомки проходили в селі Яреськи Полтавської області, у найколоритніших місцях України, а костюми та аксесуари орендували в історичних музеях… Тоді на майданчику я вперше в житті одягла намисто з баламутів (це найдорожчий камінь, який могли собі дозволити лише заможні пані), сорочку з конопель, справжні старовинні корали, чобітки, плахту. І так мені припали до душі ці речі, що я собі пообіцяла, що колись матиму такі ж у власному гардеробі.

Тоді ніхто в сучасному житті так не носив одяг в українському стилі, як сьогодні. Минуло тридцять років і все змінилося! Сьогодні елементи українського колориту на піку популярності, і це велике досягнення, я вважаю! Мої друзі з інших країн із захопленням коментують цей факт, мовляв, у них немає такого попиту на національний одяг, як у нас.

Я навіть не підраховувала кількість вишитих суконь та сорочок у моєму гардеробі, але десь за тридцять екземплярів набереться. Найдорожчі сукні від дизайнерки Юлії Магдич, я їх отримала в подарунок від неї. Їхня вартість коливається від 3000 до 5000 доларів.

Є в мене й музейні експонати – сорочки, яким вже по 100 років та більше. Сьогодні такі речі можна вільно купити чи замовити у соцмережах. Є в моїй шафі чудові «румунки» та «борщівки», полтавські та гуцульські сорочки, які я міксую з джинсами, спідницею чи шкіряними штанами – все це має дуже стильний вигляд! Старовину можна купити за 200-500 доларів. Намиста варіюються в ціні: корали та бурштин – від 300 доларів, сучасні – дешевші, але якщо це намисто відомих майстринь, то ціна відразу стає вищою. Найдорожчі серед моїх намист – баламути та венеціанські, тут ціна досягає 2000-3000 доларів за намисто. Ще я обожнюю дукачі, їх я надягаю на оксамитову стрічку до будь-якої сучасної сукні або білої сорочки!

Мої близькі знають, чим мене здивувати, тому на свята я отримую нові гердани, намиста, вишиті сукні! Більше того, щоб не спантеличити чоловіка і не морочити йому голову, я відразу відкладаю в салоні або в інтернеті хорошу річ і надсилаю йому повідомлення з посиланням, мовляв «коханий, відклала собі на день народження намисто!»

Найдорожчі серед моїх намист – баламути та венеціанські, тут ціна сягає 2000-3000 доларів за намисто.

Саме любов до українського стилю надихнула мене на створення власного бренда Ridna, якому вже кілька років. А нещодавно я представила свої сукні у Чикаго! Мрії здійснюються, тому ніколи не пізно почати щось нове у своєму житті.

Катерина Кухар
прима-балерина Національного академічного театру опери та балету, народна артистка України

У моєму гардеробі переважають сценічні вбрання. Для прими-балерини кожне сценічне вбрання – це як весільна сукня, яку ми готуємо з особливим трепетом, вивіряючи кожен рядок, камінчик, вишивку та багато іншого, щоб воно було неповторним. Для сценічних нарядів у мене є кілька шаф вдома, одна з них спеціально створена для пачок, вона має іншу форму та свої особливості всередині, оскільки пачки важливо правильно зберігати. Якщо хітон для вистави «Ромео і Джульєтта» я можу, припустимо, і до валізи покласти під час поїздки, то пачку беру тільки до ручної поклажі в кофр.

Я ніколи не рахувала, скільки у мене сценічних вбрань, мабуть, більше ста. Серед них найбільше пачок, для найрізноманітніших вистав: «Лускунчик», «Корсар», «Раймонда», «Лебедине озеро», «Дон Кіхот» та багато інших спектаклів, для яких потрібні абсолютно різні вбрання по кольоровій гамі та малюнку.

Для прими-балерини кожне сценічне вбрання – це як весільна сукня, яку ми готуємо з особливим трепетом, вивіряючи кожен рядок, камінчик, вишивку.

Всі вони улюблені та неймовірні, але одна з найзнаковіших – чорна пачка, яку я одягаю, коли танцюю партію чорного лебедя. Мені її подарувала моя викладачка. Самій пачці вже близько 45 років, я її реставрувала, але вона й досі має ідеальний вигляд. Коли я танцюю за кордоном, колеги завжди її виділяють і запитують, який майстер для мене її створив. Колись у цій пачці блищала на найкращих світових сценах сама Тетяна Таякіна, у деяких країнах її іменем називали балетні школи. Для мене її робота зі мною була на вагу золота.

Щось я замовляю сама, щось дарують та створюють дизайнери. Балет та мода – два мистецтва, які були століттями пов’язані. Dior, Chanel, Pierre Cardin створювали для постановок неймовірні костюми, це завжди мало великий успіх. Я рада, що в Україні живуть неймовірно талановиті дизайнери, які також привносять свою творчість у світ балету.

Наприклад, чудову білу пачку з червоним бантом мені подарував український дизайнер GUDU для балету «Лускунчик», він же створив і неймовірний стильний образ до балету «Кармен-сюїта». Лаша знає, що ми хочемо і як зробити це найкращим чином, адже за освітою він художник по костюмах, а сцена для нього – це можливість зробити щось творче, не думаючи про продажі та цифри.

Нещодавно неймовірні образи для цілої трупи балету «Жизель» створила Мальва Вербицька. Вишиті нею лілії на моєму і Сашиному костюмах (ред. – Олександров Стоянов – прем’єр Національного академічного театру опери та балету України, народний артист України) нагадали мені легендарну сукню Christian Dior, яка була на виставці у Луврі, – одного разу я надягала її на шоу «Танці з зірками».

Іванна Онуфрійчук
телеведуча

Гардероб кожної дівчини повинен відповідати її індивідуальності, це дзеркало її стилю! Нещодавно я замислилася над запитанням: “що саме з одягу переважає в моєму гардеробі?” Перебравши все подумки, я зрозуміла, що в ньому переважають сукні абсолютно різного крою та різних кольорів. Питання найчастіше виникають у підборі одягу в стилі кежуал. Тих же джинс, штанів, різних спортивних костюмів та іншого комфортного повсякденного одягу у мене не так вже й багато.

На додаток до моїх численних суконь, яких я нарахувала більше ста, у мене – багато пар різноманітних туфель-лодочок, босоніжок та іншого взуття на підборах. Так повелося, що я завжди віддавала перевагу елегантному та жіночному стилю одягу, що передбачає під собою переважно класичні вбрання. Тож навіть цілеспрямований похід до магазину за повсякденним одягом у мене часто закінчується покупкою чергової сукні! (сміється)

Вартість суконь у моєму гардеробі варіюється від кількох тисяч гривень до кількох тисяч доларів. Безсумнівно можу сказати, що найдорожчою є моя перлина – червона сукня із лімітованої колекції французького Будинку моди Christian Dior.

Найчастіше речі у моєму гардеробі з’являються не після шопінгу, а зі знімальних майданчиків, де стилісти підбирають цікаві образи для телевізійних проєктів, рекламних кампаній брендів та інших активностей. Якщо та чи інша річ чи навіть цілий образ мені подобаються, я купую їх прямо на зйомці та забираю додому, бо часу на походи по магазинах не завжди вистачає. Та й загалом шопінг для мене – дуже тяжкий процес. Мені важливо приходити в магазин тоді, коли я цілеспрямовано знаю, за чим я йду, заздалегідь забронювавши певні речі. Просто ходити торговими центрами, бутиками, щось довго оглядати, довго вибрати – це точно не моє, адже найголовніша цінність – це час.

Вартість суконь у моєму гардеробі варіюється від кількох тисяч гривень до кількох тисяч доларів.

Якщо ми з чоловіком вибираємося до Європи, там я із задоволенням йду на шопінг! Я дуже люблю робити покупки саме в європейських країнах, тому що в Україні завищена цінова політика, за цю ціну в Європі можна придбати кілька речей. Найчастіше наш шопінг відбувається у Женеві, Парижі, Римі чи інших містах, куди ми літаємо на відпочинок чи з робочих питань.

Влітку ми з чоловіком проводили відпустку у Форте-дей-Мармі, де я просто насолоджувалася шопінгом у місцевих бутиках! Там магазини відкриті майже до півночі, на відміну від інших європейських міст, де о шостій вечора вже все зачинено. Ми купили багато сезонного та демісезонного одягу, аксесуарів невідомих брендів, але неймовірної якості, за дуже лояльними цінами. Саме Італія є топ місцем для шопінгу з її численними мультибрендовими магазинами та аутлет-містечками.

Можу сказати, що майже кожна річ у моєму гардеробі має свою цінність та певну історію, яка мене з нею пов’язує, і таких історій дуже багато. Якщо розповісти про найзначущу історію – це, гадаю, ситуація зі щасливим кінцем, що сталася з моєю весільною сукнею від ліванського дизайнера Джоржа Хобейки. Там був цілий ланцюжок подій-пригод перед тим, як сукня нарешті опинилася на Мальдівських островах напередодні весільної церемонії.

Все почалося з того, що через карантин сукню шили онлайн, і у мене була лише одна примірка. За тиждень до того, як ми мали летіти на Мальдіви, дизайнер відправив сукню з Лівану і посилка застрягла у Франкфурті, оскільки там був великий снігопад і літак з вантажем довелося відкопувати. Після того, як сукню таки відправили до Києва, на складі компанії експрес-доставки її довго розмитнювали, і не обійшлося без використання старих зв’язків, щоб все-таки вчасно її «звільнити».

Вдруге сукня примірялася прямо в аеропорту перед вильотом на весілля. Я полетіла, а сукню залишила коригувати, тому що за час її виготовлення я встигла схуднути. На Мальдіви плаття доставляла мама, і на вильоті з Києва його знову затримали. Мамі вдалося все пояснити і показати документи – тільки тоді вбрання дісталося на острів і через дванадцять годин польоту з пересадкою нарешті опинилося у мене. Ось така незвичайна, але водночас цікава історія однієї дуже знакової для мене речі!

Олександра Кучеренко
телеведуча, журналістка, «Міс Україна» – 2016

Я досить спокійно ставлюся до шопінгу. Але є дещо, перед чим мені завжди важко встояти – це гарне, якісне, витончене взуття! Я вважаю, що взуття – це головний елемент будь-якого образу, тому більшість мого гардероба зайнято саме ним. Особливо я небайдужа до туфель: така пристрасть з’явилася в мене ще тоді, коли я почала займатися бально-спортивними танцями і вперше побачила танцювальні італійські туфлі на високому оформленому підборі, з блискучою застібкою та майстерними палітурками, що підкреслюють вигини стопи танцівниці. Тоді, ще дитиною, я вирішила, що хочу стати чемпіонкою, танцюючи саме в таких туфлях! Моя мрія здійснилася, і відтоді до туфель у мене склалося особливе ставлення: мені важливо, щоб пара була зручною, і я без проблем могла провести весь день «на ногах», а ще – щоб була витонченою та приносила радість.

Лодочки, балетки, мюлі, слінгбеки, дербі – туфель багато не буває! (сміється) Я люблю яскраве взуття, яке приваблює своїм дизайном, але при цьому універсально і легко комплектується з будь-яким одягом. До того ж я досить вибіркова: ніколи не куплю нову пару, яка схожа на ту, що вже є, або ту, що дуже подобається, але не зручна. Як і швидше за все, не куплю її за повною ціною – дочекаюся знижки. А ще не виберу, наприклад, відразу три пари взуття сумнівної якості, а знайду одну, ідеальну, яка прослужить мені в рази довше. Найдорожчі туфлі в моєму гардеробі – італійських брендів, але є стильне взуття українського виробництва за більш демократичними цінами.

Висота каблука, колір, стиль – це досить важко врахувати, навіть якщо знаєш розмір. Тому взуття я люблю підбирати собі сама, точніше – воно саме мене вибирає та притягує погляд! І якщо ця пара «моя», то часто вона залишається в одному, саме моєму, розмірі. В Україні не проблема знайти взуття будь-якого бренда та цінника. Зараз я все частіше почала замовляти онлайн із приміркою додому – це сильно скорочує час пошуків.

Кохання з першого погляду існує, якщо йдеться про туфлі! (сміється) І, як правило, приходить воно в найнесподіваніший момент. Наприклад, коли вже закінчується посадка на рейс, а тут бац – перед тобою туфлі мрії. У мене такі спонтанні покупки, коли сильно поспішаєш, траплялися не раз, але саме вони – найвдаліші і незабутні.

Lida Lee
співачка

У моєму гардеробі досить велика кількість підтяжок, різних кольорів та форм. Незважаючи на те, що тривалий час цей аксесуар вважався виключно чоловічим і був предметом спідньої білизни, зараз все зовсім по-іншому. Вже більше року вони чудово доповнюють як мій повсякденний образ, так і сценічний, роблячи їх стильними, завершеними – і це має дуже сексуальний вигляд на жіночій фігурі!

У моєму гардеробі можна нарахувати щонайменше двадцять підтяжок. Одні з найулюбленіших – концертні підтяжки українського бренда FROLOV. Особливість цього образу в тому, що підтяжки розташовуються на одному плечі, а також на ногах.

Найцікавіше, що цей аксесуар з’являється у моєму гардеробі з абсолютно різних причин. Мені можуть подарувати підтяжки, часом, якщо бачу щось цікаве, то обов’язково зупинюся і куплю, іноді можу отримати повідомлення від улюбленої стилістки Насті із фразою: «Ой, дивися, що я знайшла».

Наталка Денисенко
акторка

Візитна картка мого гардероба – не річ і не аксесуар, а білий колір. Майже 90% мого гардероба – білі речі! Як же так вийшло? Ще у студентські роки на предмет «Майстерність телеведучого» я ​​знімала відеороботу на тему «Аура людини». Під час зйомок мені зробили фото моєї аури, всередині якої виявилася біла пляма. Фахівець з розшифровки пояснив мені, що білий колір – дуже особливий, оскільки він поєднує всі відтінки – так само, як і чорний.

Майже 90% мого гардероба – білі речі!

Ця історія настільки мене вразила, що вже тоді я все частіше почала купувати собі речі білого кольору. Найчастіше з гуртожитку я виходила завжди з ніг до голови в білому, чи то сніг, чи дощ. Одногрупники часто через це жартували з мене, мовляв, «дивись, наречена вийшла».

Найдорожча річ у моєму гардеробі – біла сумочка Chanel за 3500 доларів. Це була покупка моєї мрії за власні зароблені кошти. А найдешевша – напевно, якісь білі трусики (сміється). Мені взагалі не властиво гнатися за брендами та цінами, головне – щоб річ мені подобалася! Так, наприклад, у моїй шафі є кофточки за 900 гривень із ZARA, H&M, Stradivarius. Речі та аксесуари люксових брендів намагаюся замовляти через баєрів, які з Мілану та Парижа доставляють мені все, що завгодно!

Останнім часом я все частіше намагаюся віддавати перевагу речам українських брендів. Як медійні особи, я вважаю, ми просто зобов’язані демонструвати речі вітчизняних дизайнерів, тому що вони нічим не гірші за люксові закордонні! Одні із моїх улюблених українських брендів – Kachorovska, One by One, 25 Union.

Найвизначніша історія стоїть за моїми весільними сукнями. Їх у мене три, хоч весілля було чотири! Так вийшло, що на одну з весільних церемоній я брала сукню в оренду, а ось решту купувала спеціально.

Я просто обожнюю ательє Polozova studio, яке пошило мені мою четверту весільну сукню для церемонії в Єгипті – так-так, звичайно ж, білу. Щоб ви розуміли, їхня команда виготовляє  речі індивідуально під кожного клієнта з кращих брендових тканин Chanel, Dolce & Gabbana. До речі, на одну зі зйомок у серіалі я купила собі ще одну весільну сукню – тож їх у моєму гардеробі вже, виявляється, чотири!