«Космічна містерія життя». Іван Марчук

Понад 180 робіт авторства українського генія Івана Марчука, чиє ім’я знають у всьому світі завдяки унікальній техніці — пльонтанізму, можна побачити у Музеї історії Києва.  Серед експонатів: кераміка 1960-х років, яку митець створював за особливою технологією, ескізи з раннього періоду його творчості, пейзажі, натюрморти, кольорові прелюдії, цикли картин, а також акварельні композиції, створені художником за останні два роки — під час вимушеної еміграції через повномасштабне вторгнення Росії. Роботи для виставки надали 7 музеїв України та більше як 20 приватних колекціонерів.

Також на експозиції можна побачити ескізи, особисті речі митця, іменну марку, усі каталоги його робіт, що видавались із 1986 року, газети, журнали, афіші тощо.

Локація: Музей історії Києва, вул. Богдана Хмельницького, 7.

Коли: з 7 серпня до 29 вересня 2024 року.

Вартість: 120 грн повний квиток, 60 грн — пільговий.

«Мавки. Камуфляж». Олена Гром

Наступним пунктом свого мистецького маршруту радимо обрати галерею Dymchuk, де відкривається виставка української фотографки-документалістки Олени Гром. В експозиції проєкту — фото та відео, що розповідають про спільноту жінок, учасниць волонтерської групи з плетіння маскувальних сіток «Горенські Мавки». Героїні проєкту — жительки українського села Горенка Бучанського району.

У березні 2022 року село опинилося на лінії фронту і було під постійними обстрілами. Після звільнення Київської області жінки Горенки організували волонтерську групу, і виготовляють сітки, які імітують природний ландшафт, та «кікімори» — маскувальний одяг для снайперів і розвідників.

Локація: Dymchuk Gallery, вул. Ярославська, 21.

Коли: з 9 серпня до 1 вересня 2024 року.

Вартість: вхід вільний.

«Постлюдина». Олена Хом’якова

Із 2 серпня у галереї Portal 11 триває персональна виставка київської художниці Олени Хом’якової. В експозиції зібрали роботи мисткині з трьох серій: “Постлюдина” (2019-2024), “Інфоманія” (2018) та “Біодинаміка” (2017-2024). Усі вони — про розвиток індивідууму, про перспективи еволюції у майбутньому.

«Можливо, у перспективі наша реальність втратить чітке розділення на цифрове та фізичне, реальне та віртуальне… Можливо, за допомогою технологій, наші нащадки стануть кіборгами з механічними імплантами, відновлюваними кінцівками та камерами, вбудованими в очі, як зображує наукова фантастика?» — розмірковує художниця.

Тож роботи Олени Хом’якової — це роздуми й фантазії про життя людини в інформаційному просторі, про те, як інформаційна площина формує нашу реальність, як змінює нас кожної хвилини перебування у ній.

Локація: галерея Portal 11, вул. Трьохсвятительська, 11.

Коли: з 2 серпня до 25 серпня 2024 року.

Вартість: вхід вільний.

«Казки про кінець світу». Дмитро Красний і Міша Тарасенко

Прогулюючись літнім Києвом, зазирніть на спільну виставку Дмитра Красного і Міши Тарасенка та помилуйтеся графічними роботами й живописом.

«Світ, який ми знали, закінчився, і ми опинилися в новому. Виявляється, апокаліпсис — це лиш концепція, що метафорично описує наші маленькі трагедії. Світи з’являються і зникають, ми залишаємось — і маємо залишатися собою. Жити повним життям, активно і творчо. Прагнути до постійного самовдосконалення і піднесення над посередністю. Навіть у найтемніші часи залишатися відкритими до нових ідей та перспектив», — так описують ідею експозиції автори.

Локація: галерея Avangarden, вул. Січових Стрільців, 23-А.

Коли: з 12 липня по 20 серпня 2024 року.

Вартість: вхід вільний.

«Скарби Криму. Повернення»

Ще один культурний  must visit — експозиція «Скарби Криму. Повернення».  Тут представлені 655 експонатів із чотирьох кримських музеїв, за які Україна боролася проти Росії майже 10 років у судах Нідерландів. Ці предмети відомі як «скіфське золото».  Це 2,5 тонни експонатів із золота, бронзи, дорогоцінного каміння, дерева, скла та каменю. В експозиції представлені не тільки артефакти пізніх скіфів, а й готів, сарматів, аланів, пізніх греків та гунів.

Це пам’ять про народи, які проживали на території Криму від V століття до н.е. по VII століття н.е.

Локація: Скарбниця національного музею історії України, Києво-Печерська лавра, вул. Лаврська, 9.

Коли: з 4 липня і до остаточної деокупації Криму.

Вартість: 150 грн повний квиток, 80 грн — пільговий.

Фото: Антоніна Вишневська, Національний музей історії України, Alena Grom, пресслужби митців

Кілька ночей поспіль росія обстрілювала Одесу. В ніч на 23 липня атаки зазнала центральна частина міста, яка знаходиться під охороною ЮНЕСКО. Наразі відомо про 29 архітектурних памʼяток, які зазнали значних пошкоджень, повідомляє Мінкультури.

Зокрема, зруйновано головний православний храм Одеси —  кафедральний Свято-Преображенський собор.

Пряме влучання російської ракети прийшлося у центральний вівтар —  частково зруйновано саму будівлю собору, перекриття трьох нижніх поверхів, пошкоджено внутрішнє оздоблення та ікони, знищена частина службового приміщення.

Значних пошкоджень зазнав палац графа Толстого, в якому протягом майже 90 років функціонує Будинок вчених. Внаслідок атаки у будівлі-пам’ятника архітектури національного значення вибиті старовинні вітражі, впала ліпнина та стеля. Постраждали антикварні меблі, ліхтар зі старовинного скла, всі вікна та двері.

Пошкоджений рояль, на якому грав відомий композитор та піаніст Ференц Ліст. Музичний інструмент залишався у місті після гастролей композитора у 1847 році.

На перетині вулиці Преображенської та площі Соборної частково зруйнований будинок Папудової, також будинок Рассель дель Турко, 1910 року побудови. Крім того, маєток Манук-Бея та житловий будинок Масса, який було збудовано за проєктом архітектора Франца Моранді в середині XIX століття. Цей будинок сильно постраждав ще під час Другої світової війни, але був відновлений у 1946-1947 роках. Також пошкоджені будинки Чижевича, Заблудовського, Януша та інші.

Окрім того, пошкоджень зазнали і кілька музеїв. Зокрема Одеський археологічний музей, Одеський морський музей та Одеський літературний музей. Всі вони були відмічені ЮНЕСКО та місцевою владою Блакитним щитом —  емблемою Гаазької конвенції 1954 року. Це міжнародний документ, який гарантує захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту.

Фото: Instaram @libkos, Facebook/Архитектура Одессы, Петро Обухов