У родині української легкоатлетки Марини Бех та її чоловіка, олімпійського призера з плавання Михайла Романчука, — радісна подія. Вони вперше стали батьками: у подружжя народилася донечка.

Щасливою звісткою 30-річна спортсменка поділилася на своїй сторінці в Instagram і показала перший кадр із новонародженою крихіткою. На чорно-білому фото зазнімкована крихітна ручка немовляти у руках долонях батьків.

«13.02.2026 о 19:40 на світ з’явилась наша найкраща дівчинка. 3150/51 см суцільного щастя»,— підписала світлину матуся.

Обличчя дитини та ім’я пара вирішила поки що не розкривати.

Виробництво Blackwood родом з Одеси, його засновники Яна Кірова та Андрій Бойко пішли за покликом серця й створили бренд, який підкорив не тільки українських, а й світових селебриті. Місія бренду – щоб кожна жінка почувала себе особливою. 

На честь іменин Blackwood ми поспілкувалися з Яною та Андрієм, які повідали нам секрети виробництва славнозвісних аксесуарів, розповіли про здобутки і труднощі семи років роботи та ексклюзивно показали прототип своїх іменитих сумок. Звісно, ми розпитали й зіркових клієнтів, таких як Ольга Сумська, Ілона Гвоздьова, Наталка Денисенко, Катерина Кухар і Марина Бех, які аксесуари Blackwood вони мають в своєму гардеробі і чому обирають цей бренд. 

Про створення Blackwood

Андрій: Blackwood – це компанія, яка пройшла великий шлях від маленької кімнати, наповненої шкірами, квітами й мріями, до авторської майстерні світового визнання. Але про все по порядку. Наша історія розпочалася влітку 2016 року. Це був час, коли стрімко зростав попит на все українське і почало зʼявлятись багато нових локальних брендів.

Ми з моєю бізнес-партнеркою Яною тоді працювали в ІТ-сфері, а на вихідних полюбляли ходити на виставки і ярмарки, на яких частенько бачили різні цікаві вироби. Згодом захотілося створити щось своє. Виникла ідея робити класні аксесуари з натуральних матеріалів. Першими нашими виробами були окуляри з натурального дерева. У нашому тандемі Яна відповідала за продукт, упаковку та дизайн, а я – за продажі. За такою схемою ми працюємо й досі.

Майже всі виробничі процеси ми виконували за допомогою підрядників, що дозволило нам почати свою справу, не вкладаючи значних коштів у дороге обладнання. Перші продажі ми робили на тих самих виставках, на які раніше ходили самі як відвідувачі. Це було цікаво й драйвово! Вже з першого разу ми отримали гарний фідбек і продали половину того, що привезли. Тривалий час ми поєднували роботу в ІТ з виставками, проте вже розуміли, що рано чи пізно доведеться робити вибір.

Ми надаємо клієнтам пожиттєвий сервіс. Зі старої сумки завжди можна зробити нову: бокові елементи вічні, тому можна лише реставрувати шкіряні деталі.

Яна: Сумки з’явилися у нас за рік після старту, тобто у 2017-му. Вони не задумувалися як бізнес-проєкт. Одного дня я зрозуміла, що хочу займатися творчістю. Забажалося створити особливу сумку зі шкіри та дерева для себе. Першу шкіру я придбала на промисловому ринку, вирізала її звичайними канцелярськими ножицями, а перші бокові елементи були зроблені з кухонної дошки, купленої в магазині «Все по 40»! (сміється) Ця перша сумка й досі зберігається в нашій майстерні, як певний нульовий меридіан, з якого все почалося. На той момент вона мені здалася дуже гарною. Я вирішила, що таку красу треба нести у світ!

Далі ми орендували нашу першу майстерню – ту саму «маленьку кімнату, наповнену шкірами, квітами та мріями». На початку там не було навіть розкроювального столу та обладнання. Більшість інструментів були зроблені з якихось підручних засобів. В цій майстерні я пропадала днями й ночами.

Пізніше ми зняли більше приміщення, придбали обладнання, найняли перших працівників. Зароблені кошти вкладали у бізнес. Все було започатковано на власному капіталі, без кредитів чи інвестицій. Заробляли, вкладали, покращували, росли.

Про унікальність продукції

Яна: В мене немає дизайнерської освіти. Не знаю правил, тому орієнтуюся виключно на свої внутрішні відчуття. Можна сказати, я інтуїтивний дизайнер. Образ кожної сумки складався в моїй голові як своєрідний 3D-макет. Коли він набував зрозумілої картинки, я приходила до технолога, змальовувала своє бачення і вона реалізовувала це технічно. Ми з нею були ще тими перфекціоністками! Ентузіазм був дуже високим, рівень професіоналізму зростав, технології покращувались. Ми перестали бути звичайним хендмейдом.

Одного разу до нас завітав заможний бізнесмен за сумкою для своєї дружини і зауважив, що всі моделі зроблені за принципом золотого перетину, хоча якось спеціально ми ніколи на цьому не зосереджувалися. Це вийшло інтуїтивно.

Щодо ідеї додати до сумок бокові елементи з квітами, напівдорогоцінним камінням і перлами. Першочергово поглиблення в бокових елементах зробили, аби збільшити простір сумки. Але я хотіла додати до них щось особливе – таке, чого ніхто раніше не робив і те, що буде вирізняти нашу сумку від інших.

Так, одного ранку я прокинулася з ідеєю, що поглиблення в дереві можна розвернути назовні сумки та розмістити в них квіткові композиції, залиті ювелірною смолою. Того ж дня прийшла до майстерні, поділилася своїм натхненням з працівниками і почала пошуки матеріалів. Першою квіткою стала королівська вогняна протея, яка й досі прикрашає бокові елементи нашої моделі Aurora.

Експериментуючи зі смолою, якщо чесно, я пройшла всі дев’ять кіл пекла! (сміється) Вона у мене й закипала, й горіла, й чорніла, й пузиріла, й покривалася плівкою, сухоцвіти теж її не витримували. Це дуже примхливий матеріал. Я вже була у відчаї. Але, як зазвичай буває, найтемніша ніч перед світанком!

Одного дня, коли вже майже попрощалася з цією ідеєю, у мене все вийшло. Боковинка була рівна, чиста, як лінза. Я описала весь цей процес і знайшла майстра, який почав виробляти їх для нас у більших об’ємах. До речі, ця людина й досі в нашій команді, працює за моєю технологією.

Андрій: Незважаючи на те, що в нашій колекції наразі шість унікальних моделей сумок з доволі широкою палітрою кольорів, головний бестселер – все ж таки модель Fjord Black Python. Це лаконічна класика, яку найчастіше обирають наші клієнти.

__________________________________________

Собі я обрала Fjord Black/White зі шкіри пітона, оскільки ця сумка – універсальна, класика, яка підійде чи не під всі образи!

Ілона Гвоздьова
 хореографиня, засновниця жіночого клубу Ukrainian Women Unity (UWU)

Перше знайомство з Blackwood розпочалося з окулярів – їхнього подарунку мені на одному із заходів. Ці окуляри були неймовірні! З натурального дерева, дуже гарної фактури та автентичного дизайну. Хоча я вже давно слідкувала за цим брендом і надихалася красою їхніх виробів з натуральних матеріалів.

Сумки Blackwood – це витвір мистецтва. Собі я обрала Fjord Black/White зі шкіри пітона, оскільки ця сумка – універсальна, класика, яка підійде чи не під всі образи. Поєднання чорного і білого, як Інь і Янь, з одного боку – таке необтяжливе, а з іншого – привабливе. Мене дуже вражає, як дизайнери вдало поєднали італійську шкіру з карпатським ясеном і прикрасили аксесуар живими квіточками.

Blackwood для мене символізує силу, свободу і міць українського народу! Я впевнена, що якість і дизайн їхніх виробів можуть створити гідну конкуренцію світовим брендам, адже кожна деталь будь-якого аксесуару виконана бездоганно!

__________________________________________

Про команду та виробництво

Андрій: Наразі у нашій команді – 23 людини. Більшість із них працює в майстерні, яка розташована в самому історичному центрі Одеси. Не побоїмося сказати: у нас найкращі майстри в Україні! Кожен із них, окрім своїх професійних навичок, вкладає у вироби свою енергетику і любов до своєї справи. Немає такого закладу освіти, де вчили б робити наші сумки. Тому кожного, хто до нас приходить, ми навчаємо самі. Жартуємо, що маємо ще й «університет Blackwood»!

Кожна сумка – це командна робота. Кожен майстер має певну спеціалізацію і відповідає за свою частину процесу. Готові вироби ретельно перевіряє наш відділ контролю якості. Кожна сумка має свій унікальний код, за яким можна отримати інформацію про те, хто саме її створював.

Інша частина команди займається маркетингом і комунікацією з клієнтами. Завдяки їм бренд дедалі популярніше, а наші покупці отримують найвищий рівень сервісу.

Яна: Перший час ми працювали з українськими постачальниками шкіри, але якість, на жаль, була незадовільною: вона дряпалася, мала не той вигляд, якого я бажала. На початку 2019 року у нас сталася доленосна поїздка на виставку виробників шкіри та фурнітури в Мілані. Ми були там кілька днів, познайомилися з італійськими постачальниками, з ними підібрали фактури шкіри та кольори й врешті-решт підписали контракт! З ними працюємо й досі.

До речі, в Мілані почула багато компліментів у бік своєї сумки, з якою прийшла на виставку. Це мене ще більше надихнуло, я зрозуміла, що ми на правильному шляху.

Дерево використовуємо як українське, так і завозимо екзотичні породи з-за кордону, наприклад, американський горіх, амарант і найдорожче в світі африканське чорне дерево. Квіти замовляємо з усього світу. Переважно з Італії, Голландії, Іспанії. Це не просто сухоцвіти, всі вони проходять спеціальну обробку та стабілізацію.

Одна сумка створюється приблизно 14 днів. Найбільш тривалий процес – виготовлення бокових елементів. Він має багато підготовчих етапів: вирізання деталей, калібрування, відґрунтування. Наші майстри-флористи з ювелірною акуратністю, за допомогою пінцету, пелюстка до пелюстки складають квіткові композиції. Після чого дерево заливається кількома шарами ювелірної смоли, кожен із яких сохне протягом доби.

Паралельно інша частина команди займається створенням шкіряних деталей майбутньої сумки. На кожному етапі майстри перевіряють матеріали та свою роботу на відповідність стандартам. Так клієнти отримують бездоганні вироби, що не поступаються за якістю світовим брендам.

Андрій: Етичне й екологічне виробництво є однією з фундаментальних цінностей нашого бренду. У своїй діяльності ми дотримуємося основних принципів сталого розвитку. Використовуємо тільки якісні натуральні матеріали. Ефективно організовані процеси роблять наше виробництво майже безвідходним та повністю безпечним для екології.

Ми не женемося за перевиробництвом. Наші вироби якісні та служать довго. Також надаємо клієнтам пожиттєвий сервіс. Зі старої сумки завжди можна зробити нову: бокові елементи вічні, тому можна лише реставрувати шкіряні деталі.

__________________________________________

У моїй колекції сумок є імениті Chanel, Dior, Celine, Louis Vuitton… Відверто скажу вам: вони і поруч не стоять із Blackwood!

Наталка Денисенко
акторка

Я дізналася про Blackwood завдяки Instagram. Побачила рекламу, вразилася поєднанню сухоцвітів, дерева і шкіри й одразу замовила собі. Адже доти я не бачила ніде подібних виробів, хоч я модниця ще та! (сміється) 

Так серед моїх аксесуарів з’явилася перша сумка цього бренду – Fjord Beige, яку я обирала під свій кремовий зимовий образ. Щоразу, коли «вигулювала» її на різні заходи, мене запитували, що це за бренд. Завжди з гордістю відповідала: «Це вітчизняний бренд Blackwood».

Під час повномасштабного вторгнення у мене з’явилася друга сумка – жовто-блакитна з патріотичної колекції «Незламна країна». Тепер вже, коли беру її на заходи, чую: «О, так це Blackwood, знаємо такий бренд». Тож я дуже рада, що такі аксесуари найвищого рівня та якості від локального виробника поповнюють гардероби українців!

У моїй колекції сумок є імениті Chanel, Dior, Celine, Louis Vuitton… Відверто скажу вам: вони і поруч не стоять із Blackwood! От якщо покласти сумку одного з люксових виробників поруч із цим локальним, до останнього міліметра видно, наскільки віртуозно виконана ручна робота – всі шовчики просто бездоганні!

Те ж можу сказати й щодо пакування – воно на найвищому рівні, мені так навіть сумочку Chanel не пакували! (сміється) До коробки із сумкою прикріпляють пахкий сухоцвіт, пакують все в розкішний папір – вище рівня світових брендів! А ціна у порівнянні з зарубіжним «люксом» доволі доступна – йдеться не про кілька тисяч доларів. Вважаю, хоч одна сумка Blackwood обов’язково має бути у кожної українки!

__________________________________________

Про кастомізацію виробів

Яна: На нашому виробництві є опція створення сумки за індивідуальним дизайном. Кастомізація сумки – це можливість реалізувати в співтворчості з нами певну свою ідею. За 7 років існування бренду було чимало цікавих замовлень. Наприклад, ми створили для балерини сумку з її силуетом у боковинці, де пачка була реалізована з білих квітів.

Найнезвичнішим було замовлення, де треба було увіковічити під смолою особливий для клієнтки символ – іменний ключик, відлитий ювеліром зі справжнього золота. Ми хвилювалися, проте все вийшло і ми створили дійсно унікальну сумку, яка є талісманом для її власниці.

Про географію бренду

Андрій: З 2020 року ми почали активно виходити на міжнародні ринки. Наразі доставляємо вироби по всьому світу – до США, Європи, країн Арабського світу, Австралії та Японії. Були навіть замовлення на Бермудські острови і Аляску.

Ми спрямовуємо 7% з кожного продажу на підтримку військових, переселенців, літніх людей і тварин.

 

Про створення патріотичної колекції сумок 

Яна: 24 лютого 2022 року обнулилися всі наші плани і все, над чим ми працювали. Вмить все стало неактуальним. Якийсь час ми перебували в ступорі, не знали, що робити. Я думала, що наші аксесуари не на часі, може, все – кінець бізнесу.

Але ми поміркували і зрозуміли: зупинившись, ми не допоможемо ані собі, ані своїм працівникам та їхнім родинам, ані економіці країни, ані тим, хто нас захищає й тим, хто постраждав через війну. Вирішили випустити наші чотири основні моделі сумок в жовто-блакитному кольорі – створили колекцію «Незламна країна».

Кожен з аксесуарів отримав свою додаткову назву на честь головних цінностей для кожного українця: Мир, Свобода, Єдність і Любов. Ми не робили ставку на великі продажі, думали, що це буде лімітована колекція. Але попит був дуже великий. Перша партія була розкуплена ще до старту продажів. Першочергово люди купляли навіть не сумку, а символ підтримки України. Багато замовлень отримували від іноземців та українців, які живуть за кордоном.

Андрій: Також ми вирішили спрямовувати 7% з кожного продажу на підтримку військових, переселенців, літніх людей і тварин. На нашому закордонному сайті надали можливість робити донати на підтримку України і були приємно здивовані, коли майже кожне замовлення з-за кордону супроводжувалося донатом. Звіти про використання цих коштів є на нашому сайті в розділі «Реалізована допомога».

Підтримка селебриті й інфлюенсерів стала для нас новим етапом розвитку.

Загалом, незважаючи на війну, обсяги наших продажів за останні півтора роки виросли. Бренд став популярніше як в Україні, так і в світі. Зокрема, завдяки підтримці медійних персон з великою аудиторією. Наші вироби можна побачити у гардеробі Каті Осадчої, Тіни Кароль, Ольги Сумської, Злати Огнєвіч, Даші Астаф’євої, Катерини Кухар, топових блогерів тощо. Навіть славнозвісний кіт Степан нещодавно був помічений із нашою сумочкою! (сміється)

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

Публикация от BLACKWOOD CRAFTSMAN STUDIO (@blackwood.bags)

95% усіх наших колаборацій – по любові, а не за гроші. Тож, ми вдячні всім, хто нас підтримав і продовжує це робити. Підтримка селебриті й інфлюенсерів стала для нас новим етапом розвитку. Це надихає, окриляє, надає наснаги вдосконалюватися!

__________________________________________

Не тільки я, а й мої подруги у США носять ці сумки made in Ukraine із задоволенням.

Катерина Кухар
прима-балерина Національного театру опери та балету, народна артистка України, керівниця KSBC

У моєму гардеробі є сумка насиченого чорного кольору Black Stones Edition від Blackwood. Я обрала саме цю модель через незвичне поєднання шкіри та дерева. Вона виглядає дуже природно: за склом – сухоцвіт, який додає витонченості та смаку рідної землі. 

Цей український бренд імпонує мені своєю ексклюзивністю, якістю й філософією. Все зроблено зі смаком і дуже якісно, з першого погляду зрозуміло, що люди вклали свою любов. Вони працюють так, аби клієнти поверталися.

Брала цю сумку за кордон і ось що скажу: на неї завжди звертають увагу через оригінальне поєднання фактур у дизайні. Вона сподобалася моїм подружкам у США, тож для них я робила додаткове замовлення. Тепер і вони носять ці сумки made in Ukraine із задоволенням.

Якщо в одязі я вже давно перейшла на українські бренди, то взуття, сумки, аксесуари зазвичай купувала за кордоном. Проте сумка від Blackwood склала гідну конкуренцію світовим брендам!

__________________________________________

Про найбільші труднощі за роки існування бренду

Андрій: Ми, як і всі, пережили пандемію, переживаємо війну. Було й таке, що втратили 40 сумок і не отримали за них гроші через недобросовісного партнера. Але щоразу, переживши важкі періоди, ми переходили на новий рівень, підкорювали нові ринки, створювали нові продукти. Маємо гнучкість і адаптивність до змін, що й дозволяє нам розвиватися.

Яна: Я думаю, що найголовніше – займатися улюбленою справою. Вірити в те, що ти робиш, не фокусуватися на дрібницях, а дивитися масштабно. Якщо якийсь період був невдалим, ми не припиняємо свою діяльність, а навчаємося й розширюємося.

__________________________________________

У мене патріотична сумка від Blackwood. Вона така самодостатня, її можна міксувати і з джинсами, і з вишиванкою.

Ольга Сумська
акторка, народна артистка України

Я – справжня поціновувачка всього вітчизняного. Сумки Blackwood побачила у соцмережах і була в захваті від неймовірного дизайну з використанням українських мотивів! А як чудово інкрустовані у вироби польові квіти, знайомі з дитинства. Я ж зростала серед них, захоплююсь і досі квітникарством, власноруч збираю лікувальні збори. А поєднання дерева зі шкірою – це просто витвір мистецтва… Тож, це абсолютно «моя» тема.

У мене патріотична сумка від Blackwood. Вона така самодостатня, її можна міксувати і з джинсами, і з вишиванкою. І що для мене найголовніше – такий аксесуар точно поза швидкоплинною модою, завжди буде в тренді.

Брала її з собою на кінофестиваль в Чернівцях – всі просто не могли відвести від неї очей. Це дуже приємне відчуття, коли ти тримаєш у руках таку красу і усвідомлюєш, що вона від українських дизайнерів!

__________________________________________

Про слушні поради молодим бізнесменам

Яна: Вірити в себе, йти за своїм внутрішнім голосом, прислухатися до інтуіції. І якщо загорівся вогонь душі й розумієш, що це «воно», то в жодному разі не боятися, не здаватися, йти і робити. Ця іскра давала мені запал днями й ночами, не спавши й не ївши, займатися улюбленою справою. Поступово моя творчість «на колінках» перетворилася на план, а завдяки нашому з Андрієм партнерству – на успішний бізнес.

__________________________________________

З сумкою ми подорожували на змагання до різних країн, де іноземці запитували, де таку красуню можна придбати.

Марина Бех-Романчук
легкоатлетка, чемпіонка Європи, чемпіонка Універсіади, багаторазова чемпіонка України

Десь півроку тому в когось із блогерів в Instagram я побачила дуже гарну сумку. Виявилося, що це творіння українського бренду, чим я була неймовірно вражена! Так і сталося моє заочне знайомство з Blackwood, після якого я замовила собі сумку і вже наочно познайомилася з брендом. Я дуже люблю, коли все стильно і стримано, й модель Aurora Purple Braided відповідає цим критеріям.

Не вагаючись, обрала темний пурпурний колір у поєднанні з карпатським ясенем – це просто вогонь! А найголовніше, вона пасує до будь-якого образу. Тепер це одна з найулюбленіших сумок у моєму гардеробі. Ми з нею подорожували на змагання до різних країн й іноземці у мене частенько запитували, де таку красуню можна придбати. Дуже щаслива мати таку сумку і найбільше радію з того, що вона – made in Ukraine!

Blackwood – українська марка високої якості та неймовірної вишуканості, усі вироби власними руками створюють українці. Я в захваті від того, наскільки наші люди талановиті й працьовиті. Продукція Blackwood може сміливо конкурувати з іменитими світовими брендами – повірте мені, шаленій фанатці сумок та окулярів! (сміється) 

__________________________________________

Про головні складові сили Blackwood

Яна: Любов. До природи, своєї справи, працівників, клієнтів, світу. Унікальність. Аналогів нашим виробам немає, є тільки підробки. Перфекціонізм. Наші клієнти називають нас українським люксом, бо якість виробів і їх пакування – на найвищому рівні. Але я й зараз не можу сказати, що на всі 100% задоволена і, певно, ніколи не буду. Мій внутрішній критик ніколи не буде остаточно ситим, але це й допомагає постійно вдосконалюватися.

Андрій: А ще наша сила – в партнерстві та взаємодоповненні. Ми дуже різні. Яна – емоційна, я – раціональний. Через це були у нас і складнощі, але ми завжди довіряли одне одному, бачили цінність партнерства.

Наші клієнти називають нас українським люксом, бо якість виробів і їх пакування – на найвищому рівні.

Про плани та соціальні проєкти 

Андрій: До повномасштабної війни у планах було висаджувати дерева в Україні. Впевнений, що ми до цього повернемося. Зокрема, розглядаємо можливість озеленення там, де рослинний світ був пошкоджений війною, можливо, на Херсонщині.

Ще один проєкт, який наразі перебуває на початковій стадії реалізації – майстерня для дітей. Ми хочемо навчати ручному труду підлітків, щоб вони вже в юному віці могли створити свої перші вироби: гаманці, ключниці чи навіть маленькі сумки.

Прагнемо бути брендом, який прославить Україну. Налаштовані створювати ще крутіші вироби, втілювати у життя амбітні ідеї. Збільшувати наш соціальний вплив. Ми можемо бути прикладом, як з нуля можна створити бренд, який надихає і допомагає людям бути щасливішими.

___________________________________________

Шоурум Blackwood розташований в Одесі за адресою: Французький бульвар, 9

Навіть надскладний 2022 рік став для них переможним. Михайло здобув «золото» на дистанції 1500 метрів вільним стилем на Чемпіонаті Європи й став першим українцем, якому вдалося стати призером Чемпіонатів світу в плаванні на відкритій воді. Марина ж стала чемпіонкою Європи з легкої атлетики, зробивши рекордний для себе потрійний стрибок на 15,02 метрів – друга українка після видатної Інеси Кравець, якій вдалося стрибнути за 15 метрів!

На такий тріумф вплинуло не лише спортивне загартування, а й війна в Україні, всупереч якій подружжя почало ще більше «рвати й метати», аби на Олімпійському п’єдесталі прикувати очі всього світу до терору на Батьківщині. 

Напружений спортивний графік, постійні переїзди, трагічні події в країні та емоційне виснаження – ніщо не стає на заваді коханню Марини й Михайла. Кожен з них завжди готовий зробити рішучий ривок задля підтримання вогню почуттів. Доказом тому – спонтанна поїздка до Парижа, про яку Марина давно мріяла, та романтична фотосесія, світлини з якої подружжя ексклюзивно надало для нашого матеріалу.  

Про вплив війни на стосунки, теперішнє життя у Німеччині, романтичні сюрпризи й побачення на даху, незабутнє освідчення та плани на поповнення у родині Марина і Михайло відверто розказали у нашому інтерв’ю. 

Про роль спорту під час війни

Михайло: Я не можу сказати, що 2022 рік був дуже проривним, але він був надзвичайно важким, тому всі наші спортивні досягнення у цей рік подвоювалися.

Марина: Всі ці досягнення – завдяки нашому відчуттю відповідальності перед Батьківщиною, співвітчизниками. Ми розуміли, що ми – обличчя нашої країни на міжнародній арені. Саме завдяки нашим спортивним результатам ми маємо можливість активно транслювати тему війни в Україні у великих світових медіа. Після кожного достойного результату у змаганнях ми спілкуємося зі ЗМІ з різних куточків світу, вони цікавляться тим, що наразі відбувається у нас вдома, як це переживають наші рідні тощо.

Михайло: На нас лежить відповідальність, так! От, наприклад, мій батько пішов служити у Національну гвардію України, його направили на схід країни. Саме тоді він сказав, що боронить всіх нас, аби його діти могли захищати Україну на міжнародній арені.

Марина: З легкоатлетами з країни-агресорки я спілкувалася лише на міжнародних стартах, ми мали суто товариські професійні стосунки. Та з моменту повномасштабного вторгнення рф до нашої країни жоден з них не написав мені й не поцікавився тим, чи жива я і чи в безпеці? Просто повне ігнорування – саме та поведінка, яку наразі проявляють усі росіяни. Вони вирішили мовчати і закривати очі на правду. Вони – в’язні своєї країни, точніше колонії, інакше тут не скажеш.

Про вплив війни на стосунки

Марина: Не можу сказати, що розлука через війну, як для багатьох українських пар, стала для нас із чоловіком важким випробуванням, оскільки до цього ми мали достатньо подібних моментів. Ми могли подовгу бувати не поруч.

Михайло: Так, ми доволі часто не бачилися впродовж місяців й у довоєнному періоді. Звісно, коли почалася повномасштабна війна, перші місяці були дуже важкими, адже ми перебували у різних країнах.

Марина: Я була у Португалії, Міша – у Німеччині. Бачилися ми дуже рідко у зв’язку з навантаженими спортивними графіками. Було дуже складно знайти час, аби прилетіти на зустріч одне до одного. Інколи «викроювали» час, аби зустрітися хоч на день.

Як вдається зберігати кохання на відстані: ми просто кохаємо, підтримуємо та розуміємо одне одного.

Коли я їхала на Чемпіонат світу до Америки, Михайло тільки-но повертався з нього. Тож, ми зустрілися десь посередині – у Стокгольмі – буквально на півдоби. Але це було неймовірне щастя, бо ми розуміли, що наступні кілька місяців ми знову не побачимо одне одного. Щодо того, як вдається зберігати кохання на відстані: ми просто кохаємо, підтримуємо та розуміємо одне одного. Я вважаю, що дуже важливо поступатися одне одному, і ми намагаємося слідувати цьому. Ми – найцінніше, що є в житті кожного з нас, тому бережемо те, що маємо, адже розуміємо, наскільки це важливо.

Про теперішнє сімейне життя

Михайло: Наразі ми проживаємо у Німеччині, у Магдебурзі. Тут я повноцінно тренуюся з німецьким тренером, є й всі умови для продуктивних тренувань Марини.

Марина: Так, тут є все, що нам потрібно як для підготовки до різних спортивних змагань, так і для повноцінного сімейного життя. Після надважкого літнього спортивного періоду, коли ми постійно переїжджали з готелю у готель, жили «на валізах» й не мали постійного місця для комфортного життя, нам нарешті вдалося винайняти житло тут.

Про романтику у стосунках

Марина: Я вважаю, що ми обидвоє – романтичні натури. Михайло частенько казав, що дуже зайнятий роботою, а в цей час сюрпризом їхав до мене додому – та кілька разів він таки «спалювався» на цьому. (сміється) Звісно, такі сюрпризи дуже запам’ятовувалися! А одного разу перед поїздкою на Олімпіаду він влаштував мені побачення на даху з видом на Дніпро! Щодо мене – я чимало разів зустрічала чоловіка зі змагань із кульками та плакатами.

Михайло: Марина часто готує щось смачненьке. Проте я також намагаюся балувати свою кохану дружину.

Марина: О, так. У неділю Михайло просинається значно раніше за мене, бо його організм вже звик до ранніх підйомів та вранішніх тренувань, і готує сніданок. «Коронна» страва чоловіка – сендвіч з нутелою! Ну, а моя… яка?

Михайло: Паста!

Про конкуренцію у спорті між одне одним

Михайло: Звісно, є якесь суперництво, та це здорова конкуренція.

Марина: Та яка здорова конкуренція? Ми просто завжди жартуємо одне над одним.

Михайло: Ну, так – у кого яка кількість медалей, кому треба повісити на стіну ще одну…

Марина: У нас не те, щоб конкуренція… Ми завжди підтримуємо одне одного, підштовхуємо до нових досягнень і мотивуємо перемагати. От, наприклад, коли Михайло здобуває чергову медаль, я надихаюся цим і «набираю» обертів для нових досягнень у нашій родині, вже зі свого боку. Тож, це певна мотивація, яка породжує результат.

Про роль кохання у спорті та навпаки

Марина: Ми з чоловіком багато спілкуємося на тему спорту, проте я не можу сказати що вона – центральна у наших стосунках. На даному етапі ми розуміємо: це те, чим ми живемо. Наша робота й наше хобі. Ми чудово усвідомлюємо, наскільки це важливо для кожного з нас і як кожен з нас викладається у цьому на всі можливі відсотки. Наше кохання безмежно допомагає нам у спорті, адже ми підтримуємо одне одного. А також, коли ми стикаємося із труднощами, не залишаємося з ними наодинці, бо є на кого покластися. Й навпаки – спорт допомагає у коханні! Адже стоврює умови засумувати одне за одним. (сміється)

Михайло: У нас різні графіки тренувань, тому спільного часу вдома не так вже й багато. Та все одно, коли ввечері повертаємося додому з тренувань, намагаємося вечеряти разом, відпочити і насолодитися одне одним. Спорт і кохання – взаємопов’язані для нас речі, їх важко розділити. Одне доповнює друге.

Про табу на спільні тренування

Марина: Відкрию вам секрет: ми ніколи не тренуємося разом з чоловіком. Єдиний раз, коли була така можливість, – під час активної фази карантину через COVID-19 ми мали спільні пробіжки до лісу, і все.

Михайло: Для мене легка атлетика – це…

Марина: … суцільний жах! Як і для мене плавання! (сміється) Я не люблю плавати в басейні, Мишко не любить бігати. Ми просто поважаємо спорт одне одного і не пхаємо носа в роботу половинки. Я ніколи не даю поради чоловікові щодо його виду спорту, адже для цього є тренер. Єдиного роду порада, яку я можу дати, – це моральна підтримка не як від спортсменки, а як від дружини.

Михайло: А я знаєте чим допомагав Маринці колись? Знімав їй відео на тренуванні у той час, коли в неї ще не було тренера. От і все, бо я у цьому виді не розуміюся взагалі, як і дружина у моєму. (сміється)

Ми – найцінніше, що є в житті одне одного, тому бережемо те, що маємо, адже розуміємо, наскільки це все важливо.

Про підтримку одне одного на змаганнях

Михайло: Дуже рідко випадає можливість приїхати одне до одного на змагання. Востаннє мені вдалося це зробити цьогоріч на Чемпіонаті Європи, де Маринка стала чемпіонкою, зробивши рекордний для себе потрійний стрибок за 15 метрів! Нарешті її важка праця «окупилася» на цих змаганнях, втілившись у медаль! Я був дуже щасливий розділити цю мить з коханою!

Марина: Ох, саме ця підтримка запам’яталася мені найбільше! А яка моя підтримка тобі найбільше припала до душі?

Михайло: У Копенгагені!

Марина: А чого саме там? Я думала, що на змаганнях у Токіо, коли я кричала і товкла руками по склу так, що ще трішечки і я опинилася б у тебе в басейні і вже в прямому сенсі підтримувала б тебе! (сміється)

Михайло: Ну, для мене все ж таки у Копенгагені, де проходив Чемпіонат Європи на короткій воді, на якому я вперше завоював золоту медаль. Маринка тоді дуже плакала, й у цей момент її обличчя показали крупним кадром на екрані. До цього ми з дружиною дуже довго не бачилися, і тут, під час такої тріумфальної події, нарешті зустрілися.

Про знайомство

Марина: Наші стосунки тривають з 2016 року, але знайомі ми з підліткового періоду – тоді ми познайомилися на юнацькому олімпійському фестивалі. Якось так сталося, що відтоді ми ніколи не перетиналися одне з одним і лише на Олімпіаді в Ріо у 2016 зустрілися знову, з чого і почалося наше спілкування. А вже наприкінці року воно переросло у стосунки.

Михайло: І уявіть: за всі ці шість років у нас не було жодного кризового моменту!

Марина: Напевно, через те, що у потрібні миті ми поступаємося одне одному. Завдяки цьому і вдалося уникнути багатьох непорозумінь та сварок.

Про освідчення

Марина: Михайло освідчився мені на Новий 2018 рік у Буковелі, коли ми всією родиною приїхали на гірськолижний відпочинок. Все було вкрай романтично: коли годинник пробив опівніч, на вулиці засвітилося серденько, викладене за допомогою свічок… Весь готельний комплекс спостерігав за цим видовищем й всі неймовірно раділи. Я дуже сильно цього хотіла і чекала! Натомість, хвилювалася про те, аби я не помилилася у своїх бажаннях та очікуваннях. Був страх засмутитися, якщо щось виявиться не так, як я собі це уявляла. Проте дякувати Богу, чоловік організував цей момент на вищому рівні!

Про важливі сімейні ритуали

Марина: Для нас це святкування католицького Різдва. На одному з перших таких святкувань Михайло познайомився з моїми батьками. Відтоді всі різдвяні свята ми зустрічаємо у родинному колі: ми та батьки кожного з нас. Ще одна традиція – завжди намагаємося на Новий рік вибратися на гірськолижний відпочинок, хоча б на кілька днів. А наприкінці літнього сезону – їдемо на вікенд на відпочинок, кудись ближче до води.

Про спільні та відмінні риси у характерах

Михайло: Ми схожі у цілеспрямованості, але Марина значно цілеспрямованіша за мене. Вона взагалі одна з найбільш цілеспрямованих особистостей, яких я коли-небудь зустрічав у своєму житті. Мабуть, цим вона мене й приманила до себе… (сміється) Ще ми схожі у любові до праці. От навіть якщо у нас видався один день відпочинку, то ми все одно знайдемо собі якусь роботу. Ми просто обожнюємо активне життя. Любов до тварин нас також поєднує.

Марина: Тоді я скажу, у чому ми різні. Михайло дуже спокійний, а я – запальна. От якраз це чоловіка в мені і дратує! (сміється) А мене у ньому – те, що він любить відкладати більшість справ «на потім»! На будь-які стресові ситуації Михайло реагує холоднокровно, а я – панікую і намагаюся знайти швидке рішення проблеми. Ну, а все інше – смаки, інтереси, звички, хобі – у нас спільні. Мрії – цілком спільні, на тисячу відсотків!

Про романтичну подорож до Парижа

Михайло: Восени ми були дуже заклопотані справами по роботі, пошуком нового житла для оренди, і в якийсь момент ми просто вирішили відпочити від цього всього. Тим паче, що якраз тоді у нас видалися спільні вихідні.

Марина: Ми просто ввечері орендували авто, забронювали готель, спакували валізи і зранку вже поїхали до Парижа. Я дуже мріяла про фотосесію у французькій столиці, адже це – неймовірно красиве і романтичне місто. Я хвилювалася тільки через те, чи мій чоловік витримає цю фотосесію… (сміється) Але він був дуже стійкий!

Михайло: Так, мені навіть сподобалося!

Марина: Ми змогли побачити Париж і вдень, і вночі. Ми насолодилися і містом, і одне одним. Для кожної людини у світі Париж – місто кохання…

Михайло: А ще для нас це місто майбутньої Олімпіади! (сміється)  Тож, можна сказати, що ми їздили на розвідку перед цією важливою подією для нас.

Про поповнення у родині

Марина: Поповнення у родині плануємо, звичайно, й планували – але COVID-19 трішки вніс свої корективи в ці плани.

Михайло: Отож, так би вже бігав якийсь маленький пупсик і тягав нашого котика за хвоста. (сміється) Ще трішки треба почекати і будемо втілювати це у життя!

Марина: Звісно, що наших діток ми плануємо віддати на різні спортивні секції, але в жодному разі ми не будемо примушувати їх до професійних занять спортом.

Михайло: Дитина – це маленький розум, який сам може обрати, чого він хоче. Тож вибір буде тільки за нею.

Про плани на життя у найближчі роки

Михайло: З моменту повномасштабного вторгнення рф до нашої країни у мене майже одразу з’явилася можливість продовжити свою спортивну підготовку за кордоном задля того, аби достойно представляти Україну на міжнародній спортивній арені. Відтоді я зрозумів, що ліпшої країни, аніж наша, немає!

Марина: Ми ніколи не планували жити десь за кордоном. Ми робили все, аби наше майбутнє будувалося в Україні. Незважаючи на те, що наразі у нашій державі точиться війна, ми плануємо повертатися на Батьківщину попри все і будувати там своє майбутнє. Тож, найближчі 5-10 років точно будуть пов’язані з життям у рідній Україні! Наразі ж, поки ми готуємося до Олімпіади, ми змушені перебувати за кордоном, аби максимально якісно підготуватися до змагань й показати найкращий результат в усьому світі. Аби представити Україну на максимум!

За шість років стосунків у нас не було жодного кризового моменту!

Про святкування Дня закоханих

Марина: Насправді, у нас не було жодного спільного Дня Валентина! Можливо, саме цього року він станеться, але ми ніколи не знаємо напевно, через недосконале розуміння робочих графіків.

Українська легкоатлетка та чемпіонка Європи Марина Бех-Романчук на своїй сторінці в Instagram поділилася серією світлин із чоловіком, призером Олімпійських ігор у Токіо Михайлом Романчуком.

Романтичну фотосесію мрії спортсменки було зроблено у Парижі, знімала Ліка Романко. Пара позувала на даху будинку, з якого відкривався чудовий краєвид на місто і Ейфелеву вежу.

Для зйомки Марина приміряла чорну сукню-комбінацію, доповнивши її туфлями в тон. В якості акценту – червона помада. А її чоловік постав у більш розслабленому образі – чорних джинсах, білій сорочці та світлих кедах.

«Лише з тобою. Мрія втілена у реальність. Цей вечір був особливим та незабутнім», – прокоментувала фото Марина.

Фото: lika_romanko