Донька скульптора Михайла Реви, дизайнерка та мисткиня Маша Рева, вийшла заміж. Її обранцем став український художник із Запоріжжя Іван Грабко.

Церемонію одруження провели просто неба. Раніше пара скріпила свій союз вінчанням у церкві.

Для такої важливої події Маша вибрала сукню з драпіруванням та об’ємними квітами на шлейфі, автор якої Денис Кліманський. Він розповів, що на створення вбрання знадобилося понад 3 місяці.

«150 годин ручної роботи, десятки метрів шифону та шовкової тафти», – додав дизайнер.

Образ нареченої доповнив довгий вельон та ніжний букет із білих квітів.

Наречений зупинив свій вибір на чорному костюмі.

«Краса та любов, які розривають моє серце. Іванку, я люблю тебе. Немає слів, щоб описати подяку всім, хто був поруч і підтримав нас у нашому намірі», – написала Маша.

Фото: Instagram @mashareva

Сьогодні ці твори експонуються у галереях різних країн, універсальною мовою мистецтва розповідаючи усьому світу правду про те, що відбувається в Україні, а також виставляються на різних аукціонах, збираючи десятки тисяч євро на підтримку ЗСУ та постраждалих від військових дій.

Окремим арт-фронтом виступають українські художниці. Жіночні та тендітні, але при цьому сильні жінки, життя яких перевернула війна, вони продовжують нести свою творчу та патріотичну місію. Мисткині Маша Рева, Оксана Левченя, Маша Шубіна, Яна Руснак та Юлія Моховікова-Пекер на прохання INSIDER.UA показали створені під час війни роботи та розповіли, як змінилася їхня творчість, а також про те, як вони допомагають Україні вибороти перемогу.

Мистецтво зараз – дуже важливий канал комунікації.

Маша Рева

Про роботи, створені під час війни

Разом із моїм партнером Іваном Грабком ми зробили роботи для нашої благодійної виставки у межах проєкту Under The Open Sky, організованого спільно з командою друзів. Ці твори були створені протягом одного місяця в Ужгороді, куди на час бойових дій ми переїхали з Києва. Вони документують переживання щодо війни, вони – різні, і мені хотілося б, щоб глядачі інтерпретували їх самостійно.

Про творчість

Припускаю, що в моїх роботах з’явилося більше люті та болю. Підхід до моєї художньої практики частково перебудувався, раніше я рідко працювала з такими емоціями. Так чи інакше, мені складно судити, перебуваючи всередині ситуації. Думаю, згодом можу проаналізувати зміну.

Про допомогу Україні

Наразі я намагаюся пов’язувати кожен свій проєкт із допомогою Україні. Спільно з голландською текстильною компанією EExclusives ми продали пледи мого дизайну, щоби на виручені кошти закупити партію пледів для біженців і відправити їх до благодійного фонду «Марш Жінок» у Львові.

Ще один проєкт спільно з Академією дизайну в Ейндховені – NFT-робота, створена студентами академії, в якій я нещодавно викладала. Усі кошти від продажу також йдуть на допомогу Україні.

І, звичайно, наймасштабніше – Under The Open Sky. Це серія благодійних заходів, яка була здійснена завдяки Василю Гроголю, Христині Скрипці, Віктору Грущенку та іншим нашим друзям.

Ця подія складалася із двох частин. Перша – вечеря в одному із ресторанів Берліна на 100 осіб. За цей вечір вдалося зібрати 17 000 євро, які пішли на допомогу волонтерам. Вони, зі свого боку, забезпечили їжею всіх, хто цього потребує у Києві та області.

Друга частина – наша виставка із Іваном Грабком, яка стала частиною Gallery Weekend у Берліні. Для цієї експозиції ми створили близько 150 робіт. Виставка тривала лише п’ять днів, але зібрала велику кількість відвідувачів. Ми дуже раді, що багато хто прийшов нас підтримати і придбати роботи.

60% від продажу наших робіт йде на благодійність. На сьогодні ми зібрали вже близько 60 000 євро. Детальніше про те, куди прямують гроші, можна дізнатися на сайті виставки.

Я проти того, щоб художники не мали вибору…

Я вважаю, що найефективніше можу надати допомогу, коли займаюся тим, що виходить найкраще – своєю роботою. Художники повинні говорити публічно про те, що відбувається в нашій країні, розповідаючи всьому світу про те, що всі ми, українці, переживаємо. Мистецтво зараз – дуже важливий канал комунікації.

Зізнаюся, мені було морально складно волонтерити, я згоряла зсередини. Допомоги від мене було не дуже багато… Її набагато більше, коли я займаюся своєю справою. Я вважаю, що кожен обирає сам, що робити. Я проти того, щоб художники не мали вибору…

Про творчі плани

Мої найближчі плани – провести час із родиною та подумати про плани. У роботі в пріоритеті залишається допомога Україні – як публічна, так і фінансова.

Незабаром ми плануємо випустити digital-версію нашої з Іваном Грабком виставки. Це буде 3D-скан експозиції з аудіогідом англійською мовою, яку зможе переглянути будь-хто.

Про те, що відбувається в Україні, мені вдалося розповісти через мистецтво на 59-й Венеціанській бієнале.

Маша Шубіна

Про роботи, створені під час війни

Рано вранці 24 лютого 2022 року я прокинулася від сирен повітряної тривоги у нашій київській квартирі в історичній частині міста. Далі все як у тумані… Навіть згодом важко самій собі нагадати весь жах того, що відбувається. Спазми у грудях і блювота, бажання все усвідомити та прийняти правильні рішення.

Покидаючи дім, я подумки прощалася зі стінами, не знаючи хто і що вистоїть – я чи стіни нашого будинку. Поки вистояли всі, але дім перестав бути «фортецею».

Через місяць війни ми дісталися нашого сільського будинку. Вишиті серветки, які були там, і стали для мене полотном для замальовок. Ґрунтом послужив харчовий желатин.

Про творчість

Я довго не могла займатися творчістю. Прості побутові процеси і ті давалися насилу… Але саме побутові механізми допомогли повернутися до малюнка як такого. Тільки на 23-й день війни я почала створювати картини.

Про допомогу Україні

Про те, що відбувається в Україні, мені вдалося розповісти через мистецтво на 59-й Венеціанській бієнале. Там, в інтер’єрі вузьких венеціанських вуличок, я представила свої роботи, зроблені під час війни. Проєкт проходив під назвою Lost&Found/Silent_Sky.

У моїй голові та на моєму полотні наразі лише одна тема – війна.

Юлія Пекер-Моховикова

Про роботи, створені під час війни

За період війни в Україні я створила сімнадцять робіт, серед яких – картини та навіть ікони.

На всіх полотнах присутні емоції різного спектру: від болю та люті – до великої любові та захоплення подвигами наших героїв й вчинками людей. Війна – це найстрашніше горе, яке може статися у світі.

Про творчість

У моїй голові та на моєму полотні наразі лише одна тема – війна. Але стиль залишився тим самим: казковий неоекспресіонізм. Можливо, він став більш документальним, аніж казковим.

Про допомогу Україні

13 березня ми з чоловіком приїхали до Києва, зняли з підрамників картини, я взяла в оберемок частину робіт, не порахувавши їх точну кількість, з метою вивезти їх до Європи. Там я хотіла продати полотна і частину виручених коштів із продажу передати на ліки до лікарень, куди привозять поранених з фронту. Ми заїхали до майстерні на Хрещатику, я склала мінімальний набір матеріалів для роботи, щоб у Європі купити лише полотна. Потім ми привезли картини до Івано-Франківська, де мені допомогли оформити дозвіл на вивіз моїх сімнадцяти робіт – усіх тих, які я похапцем зібрала у Києві.

23 березня я виїхала з України на автівці й протягом чотирьох днів добиралася до Канн. Там мій друг Олівер надав мені можливість жити та працювати в його домі.

Близько трьох тисяч росіян відписалися від мене. Ну і нехай йдуть за російським кораблем!

Зараз на потреби військового шпиталю в Києві я перераховую 50% від продажів тих сімнадцяти картин, які я вивезла до Європи, та 20% – від усіх інших. Сумарно, за час війни, я вже передала на потреби шпиталю 90 400 гривень. Мій чоловік та мої друзі купують необхідні ліки для госпіталю. Також ми вирішили придбати машинку, призначену для VAC-терапії – для загоєння ран, – і розхідники до неї. Цей апарат дозволить зберігати кінцівки пораненим, уникаючи їхньої ампутації.

У stories та постах свого Instagram я ділюся світлинами та відео про війну в Україні та пишу про агресію та страшні дії росії. Я розірвала стосунки зі своєю московською галереєю. У мене велика російська аудиторія в соцмережах, і за час війни близько трьох тисяч росіян відписалися від мене. Ну і нехай йдуть за російським кораблем!

На початку травня я взяла участь у благодійному заході в Мілані, там придбали три мої роботи, створені під час війни. Частину виручених із продажу коштів вже направили до фонду Маші Єфросиніної – на допомогу дітям та жінкам, що постраждали від війни.

Про творчі плани

Незабаром у мене заплановано дві виставки у Європі. Відкриття виставки у Мілані відбудеться 24 травня, а у Каннах – 28-го.

Єдина зміна – це бажання працювати ще більше. Я намагаюся допомогти своїй рідній Україні. 

Яна Руснак

Про роботи, створені під час війни

Головна парадигма мого арту – позитив та віра у Перемогу. Навіть під час війни я не перестаю передавати через свою творчість найкращі емоції. У цей жахливий для нашої країни час лише віра у краще майбутнє, у свої сили, у нашу спільну Перемогу, підтримка одне одного здатна творити справжні дива. Наприкінці лютого, коли я була вдома, я написала картину Phoenix. Чарівний птах величним розмахом своїх крил показує силу та непохитність перед ворогом, незламність України перед лицем болю, горя та руйнувань, які принесла війна нашій країні.

Про творчість

Єдина зміна – це бажання працювати ще більше. Я намагаюся допомогти своїй рідній Україні: підтримати фінансово співвітчизників, які найбільше постраждали від війни, які втратили рідних, майно і залишилися без даху над головою. Я намагаюся, щоб якомога більше людей з усього світу, завдяки моєму мистецтву, відчули з одного боку силу та непохитність, а з іншого – біль та страх кожного українця.

Про допомогу Україні

Наприкінці березня, як художниця, я з активною громадянською позицією взяла участь в аукціоні на всесвітньо відомій арт-платформі Artsy. У співпраці з українськими художниками тут провели аукціон із продажу творів мистецтва, значну частину виручених коштів було віддано на підтримку українців. Найдорожчу картину було продано за 50 000 доларів. Моя ж робота Nude стала другим лотом, проданим за найвищою ціною. Загалом серед 126 учасників було успішно продано 46 лотів вартістю від 600 доларів до 50 000 доларів кожен.

Нині підтримка від українських художників має бути всебічною та конкретною. Митці повинні відкривати очі на правду про війну всьому світу, тісно співпрацювати з іншими авторами, галереями, сповіщати про біль і втрати українського народу через власні роботи. Якщо ж наразі немає технічної можливості створювати нові картини, втілювати свої ідеї через замальовки, плакати та звернення, то як кожному українцю, нам точно є, що розповісти світові про свою особисту історію в цій страшній війні проти людяності та людства.

Я намагаюся, щоб якомога більше людей з усього світу, завдяки моєму мистецтву, відчули з одного боку силу та непохитність, а з іншого – біль та страх кожного українця.

Про творчі плани

Зараз мої картини представлені у галереї в Дубаї для того, щоб привернути увагу всього цивілізованого світу до війни в Україні та зупинити смерті та руйнування, що відбуваються на моїй Батьківщині прямо зараз. Серед виставлених робіт є пророча Ubi concordia, ibi victoria, яку я писала ще у мирний час. Це полотно з українським прапором та життєствердною цитатою, яке відображає внутрішню силу та дух нашого народу, надихає ніколи не здаватися. Коли я створювала це полотно, не могла й уявити, з яким посланням презентуватиму його світові під час війни в Україні: «Обіцяй мені, що завжди пам’ятатимеш: ти сміливіший, аніж ти віриш, сильніший, аніж здається, і розумніший, аніж думаєш».

До цієї картини у якості додаткової інформації я послала до галереї історію війни в Україні: як усе починалося 24 лютого, що відчуває кожен українець, коли ворог підступно руйнує його країну та вбиває його рідних. Наразі співробітники галереї розповідають цю історію кожному, кого зацікавила картина.

У моїх подальших планах – не зупинятись і просувати українське мистецтво на світовій арені заради нашої скорішої

Перемоги.

Одну родину з Ірландії дуже вразила ситуація в Україні. Цим людям з великим серцем сподобалися мої роботи, одну з яких вони придбали. Такою є реальна допомога та підтримка України від усього цивілізованого суспільства. Від людей, які не можуть залишатися осторонь такого величезного лиха, найбільшого після Другої світової війни! Звичайно, гроші з продажу моїх полотен у Дубаї будуть надіслані на благодійну допомогу Україні. У моїх подальших планах – не зупинятись і просувати українське мистецтво на світовій арені заради нашої швидкої Перемоги.

Роботи, які ми створюємо під час війни, покликані показати всьому світу, що зараз відбувається в нашій країні.

Оксана Левченя

Про роботи, створені під час війни

На другому тижні війни я намалювала графіті на стіні своєї майстерні у Києві.

Ось нещодавно створила роботу «Пропущений дзвінок». В її основі – частина мого листування з мамою та іншими родичами, які зараз перебувають на окупованій території. Тут своя передісторія. Мої рідні під час бойових дій дуже економили заряд на телефоні, оскільки не було ресурсу його заряджати. З цієї причини всі вони протягом тривалого часу користувалися одним телефоном. Зв’язок теж практично був відсутній, але щоранку вони примудрялися відписатися мені та двом моїм сестрам: «Все ок». Щодня ми чекали цієї звістки.

До того ж, ми дуже переживали за маму, оскільки вона знаходиться на замісній терапії, їй потрібні життєво важливі препарати. Але наші переживання трохи пішли на спад, коли одного разу ми отримали повідомлення: «Ліки є на два місяці».

Фрази нашого листування я вишила на підковдрі, яка, я вважаю, несе в собі також символічний підтекст. На своїй машині я вивозила деяких родичів за кордон, і в перервах на відпочинок спала саме на цій підковдрі, розстилаючи її в автівці.

Наразі ця робота бере участь у проєкті Artist Support Ukraine під кураторством Каті Тейлор. Також нещодавно вона була представлена в берлінському артцентрі Alte Münze на виставці сучасного українського мистецтва, присвяченій війні – «Захоплений будинок» (The Captured House).

Також у проєкті Artist Support Ukraine бере участь і моя давня картина із циклу дитячих портретів «Диктатори». Створила я її у 2008 році, у період між двома чеченськими війнами. Наразі, під час війни в Україні, вирішила оновити. Ця робота стала знову актуальною, бо тодішні цитати маленького путіна страшенно подібні до риторики під час війни в Україні. Просто тоді він це сповіщав про Чечню. Ідея даної роботи полягає у причинах вибору добра чи зла у той час, коли людина дорослішає.

Про творчість

Під час війни я не уявляю собі продуктивної творчої роботи. Поки я у Києві – працювати важко.

Про допомогу Україні

Ті роботи, які ми, українські художники, створюємо під час війни, покликані показати всьому світу, що зараз відбувається в нашій країні. Вони приковують увагу до полотна, а відтак – до війни в Україні. Але допомогти своїй країні насправді, так би мовити, ми можемо своїми давніми роботами. Вони набагато активніше продаються на благодійних аукціонах, відтак збирають кошти для підтримки України. В такому випадку схема роботи з аукціонними домами виглядає так: кожен художник на запрошення куратора або аукціонного дому надсилає на аукціон свої роботи, з яких вибір падає на ту, яка найбільше підходить під тематику даного аукціону.

Допомогти своїй країні насправді ми можемо своїми давніми роботами.

Наприклад, 10 квітня у Венеції стартувала виставка Homo Faber, де була представлена ​​моя робота «Nomen». Ця подія є досить популярною серед усіх, хто створює fine art – твори мистецтва та дизайну з використанням традиційних технік.

Нещодавно найвідоміший аукціон у світі Phillips організував благодійний захід Сharity gala for Ukraine’s people and culture. Ця подія складається із двох частин. Перша – експозиція робіт західних художників, де вже зібрали близько 1,5 мільйона доларів на допомогу Україні. Друга – експозиція робіт українських авторів, яка розпочалася 8 травня. Від мого імені тут представлені дві маски – роботи, які я створювала раніше. Скільки коштів вдасться отримати після закінчення цієї експозиції, дізнаємось пізніше. Оскільки всі ці переговори та звітність у відносинах «творець – аукціонний дім» є досить тривалими.

А зовсім нещодавно свої торги оголосив один із найстаріших аукціонів у світі Sotheby’s, на якому представлено мій живопис 2011 року, картина «Обережно, колайдер». Частина коштів з усіх подій, які я перерахувала вище і в яких я беру участь зараз, підуть на допомогу Україні під час війни!

Художники Маша Рева та Іван Грабко приєдналися до благодійної ініціативи на підтримку України.

Проєкт отримав назву «Under the open sky» («Під відкритим небом»). У його рамках 12 квітня в берлінському ресторані Lovis відбудеться вечеря, вся виручка від якої буде передана київським волонтерам, які готують нужденним. Організатори хочуть зібрати €20 тис.

У Берліні також буде організовано виставку картин Маші Реви та Івана Грабка, створених з початку війни. Вона пройде з 28 квітня до 1 травня. 60% зібраних коштів планують пожертвувати декільком організаціям, серед яких — «Ангели Києва».

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

Публикация от Masha Reva (@mashareva)

Придбати квитки на вечерю та дізнатися більше про майбутню художню виставку можна тут.

Британський співак Гаррі Стайлс випустив кліп на новий сингл As It Was. Композиція увійде до нового альбому виконавця Harry’s House, реліз якого відбудеться 20 травня.

Відеоролик було розміщено на офіційному YouTube-каналі артиста. За неповну добу він встиг набрати понад 1 мільйон переглядів.

До успіху цієї роботи доклала руку український кліпмейкер Таня Муіньо, яка раніше працювала з такими зірками першої величини, як Cardi B, Lil Nas X, Katy Perry, ROSALÍA, The Weeknd, Foals.

«Це музичне відео дуже багато значить для мене! Це найзаповітніший сон, який став дійсністю в такий жахливий час. Гаррі Стайлс – ти найдивовижніша, найталановитіша, наймиліша і найвеселіша людина, з якою я коли-небудь працювала. Тобі під силу все. З тобою було дуже приємно працювати. Твоя музика так надихнула мене, не можу дочекатися 20 травня», – поділилася своїми емоціями Муіньо.

Виявляється, другого дня зйомок почалося повномасштабне вторгнення Росії на територію України. Але Таня та її команда продовжили свою роботу. Гаррі Стайлс неймовірно вдячний українцям за їхній професіоналізм. Він також висловив підтримку українському народу.

«На другий день зйомок кліпу почалися події в Україні, але Таня Муіньо була чудова. Її оператор-постановник, Микита, теж був на висоті. Вони хотіли продовжувати знімати, і я хотів би сказати їм велике спасибі за їхню силу і всю ту любов, яку вони вклали у відео. Я надсилаю найкращі побажання як їм, так і всій Україні», – наголосив Стайлс.

У відео Стайлс опиняється в незвичайних локаціях, а потім стає частиною арт-об’єкта, створеного українською художницею Машею Ревою.

«Сьогодні я отримала повідомлення з минулого життя, де я працювала художницею над останнім відео Гаррі Стайлса, знятим Таньою Муіньо. Це здається сюрреалістичним. За місяць до початку війни я орендувала досить просторе приміщення, щоб переобладнати його під свою арт-студію у Києві. Ремонт йшов повним ходом, я уявляла, як там буду працювати, створюючи масштабні твори мистецтва. Я не сумніваюся, що це станеться незабаром, коли ми переможемо і Україна розквітне, як цей чарівний ліс на моєму малюнку!» – написала на своїй сторінці в Instagram Маша Рева.

Сьогодні продакшн 1OO’s представив документальний фільм про одну з найвідоміших сучасних українських художниць та дизайнерок Машу Реву. Стрічка розповідає про її дитинство та творчий шлях. Глядачів чекає дуже яскрава розповідь від першої особи та можливість побачити залаштунки створення обкладинки для українського Vogue спільно з партнером Маші — Іваном Грабком.

Маша Рева народилася у творчій сім’ї: тато скульптор, а мама – дизайнерка. Вона закінчила лондонський Central Saint Martins у Лондоні та встигла пройти стажування у Нью-Йорку, а ще за цей час створила безліч успішних колаборацій не лише із відомими українськими брендами, а й із світовими — Jacquemus, Rachel Comey, Kara та іншими. Займалася декораціями та костюмами, малювала афіші для Королівського театру в Лондоні. Працювала не тільки з тілом, але також із тканиною та керамікою.

Фільм розміщений на Youtube-каналі та на сайті продакшена 1ОО’s, який створює візуальний контент, присвячений кінематографу, музиці та мистецтву, а також займається популяризацією документального кіно.

Продюсер – Юля Герасимова
Режисери – Власенко Олександр, Весела Альона
Монтаж – Весела Олена
Графічний дизайнер – Максим Висоцький
Переклад – Холоміна Оксана
Звукорежисер – Вова Пікуль

Бренд Bobkova зібрав пресу, клієнтів і друзів у просторі Bereznitskiy Art Foundation, щоб представити нову весняно-літню колекцію. Серед запрошених – Маша Рева, Надія Пожарська, Наталя Ісупова, Яна Алтухова, Євгенія Скварська, редактори глянцю та інші гості.

«Одяг максимально розслаблений і спокійний. Стиль: вечірні сукні з капцями», – лаконічно позначає дизайнерка настрій колекції, яка створювалася зі стокових тканин, бо через локдаун відмінилися поїздки до Європи на закупівлю нових. За натхненням Крістіна вирушшила у карпатські села, де вивчала історичне, ремісниче і природне розмаїття регіону.

У новому сезоні Христина Бобкова переглядає межі між одягом для дому та виходу, створюючи універсальні речі для будь-якого приводу. Вільні силуети, пластичні тканини, м’які форми використовуються при створенні базових речей. Звичні в асортименті бренда Bobkova брючні двійки стали менш формальними, їх силует максимально розслаблений.

Представлені також сукні по фігурі з трикотажу і вільного крою – з бавовни і шовку, в кожному дизайнерка не забуває розставити чуттєві акценти: оголити плече, передбачити ефектні прорізи в районі талії або ключиці. Ключова модель взуття – капці в двох версіях: для дому та адаптовані для носіння на вулиці, з підошвою зі шкіри.

Надя Пожарська
Яна Алтухова
Надя Омяга
Наталя Ісупова, Надія Пожарська
Людмила Береницька
Євгенія Скварська
Аліна Долініна
Анна Діанова
Крістіна Бобкова с семьей
Людмила Березницька, Тетяна Соловій
Катерина Скурідіна, Віолетта Федорова
Юлія Хромцова
Олена Єва
Вікторія Семерей
Юлія Єрмолаєва
Юлія Бернацька
Світлана Гладких
Анастасія Веретенникова, Тетяна Ріміханова
Євгенія Скібіна, Крістіна Бобкова, Оксана Цидинська-Кернева, Анастасія Івченко
Аліна Долініна
Катерина Черняк
Василь Бондаренко
Dj Jezus Man
Алькогольним партнером шоу виступили 46 Parallel Wine Group
Юлія Шелконогова, Олександр Коптев
Крістіна Бобкова

Фото: Максим Нестеренко

У київському просторі Kooperativ з 3 липня до 31 серпня проходитиме виставка сучасних українських художників «Сто днів самотності». Натхненням для виставки став проєкт журналу Vogue UA «Картина світу», присвячений людині, яка залишилася наодинці із собою, своїми страхами і мріями, розчаруваннями та очікуваннями під час пандемії. В експозиції ми побачимо роботи Маши Реви, Люсі Іванової, Марії Куліковської, Антона Логова, Івана Грабка, Віктора Бакіна, Дар’ї Кольцовлї, дуету Krolikowski Art, Євгена Примаченка та інших митців.

«Сто днів самотності» – перший проєкт спільної річної арт-програми простору Kooperativ та агенція культурного менеджменту Port.agency. Упродовж року у межах мистецького проєкту ART.Kooperativ проходитимуть змінні експозиції, дискусії та творчі зустрічі, які куруватиме засновниця Port.agency Катя Тейлор. Тут зустрінуться представники сфер мистецтва, технологій та бізнесу заради спільних цікавих проєктів.

«Ми відштовхувалися від концепції living & working with art і надихалися простором Samlung Hoffman в Берліні», – зазначає Катя Тейлор. – Ключова ідея – включити мистецтво в щоденний ритм життя, а не ізолювати за дверима музеїв та галерей. Це буде особливий досвід взаємодії простору, глядача та мистецтва».

«Справжнє мистецтво – це енергія. Ми хочемо, щоб в Kooperativ люди, які працюють у різних сферах економіки, незалежно від того, це IT, чи, наприклад, креативні індустрії, відчували натхнення і могли спілкуватися з мистецтвом щодня», – коментує співзасновник Kooperativ Андрій Федорів.

Відвідати виставку зможуть не лише резиденти Kooperativ, але й усі охочі за умов попередньої реєстрації тут.

Адреса: вул. Січових Стрільців, 23А, вхід з двору, 4-5 поверхи.