Титул «Міс Україна» – 2024 здобула Марія Мельниченко, яка у 2025 році представить нашу країну на міжнародному конкурсі «Міс Світу», що відбудеться за кілька тижнів. У планах 20-річної красуні – налагодження партнерських стосунків із благодійними організаціями, які можуть допомогти Україні в майбутньому.

Ми запросили Марію прикрасити нашу нову диджитал-обкладинку й щиро поспілкуватися. Як триває активна підготовка до всесвітнього конкурсу, який головний меседж вона представить на міжнародній арені, кого вважає іконою краси та як доброчинність вплинула на її життя – читайте в нашому інтерв’ю!

Від початку повномасштабного вторгнення конкурс «Міс Україна» не проводили майже три роки, а тобі було лише 17. Як у складних реаліях війни ти наважилася взяти участь в конкурсі та як до цього поставилися твої рідні?

Рішення далося нелегко, адже війна перевернула дриґом життя кожного з нас, змусила переосмислити цінності й пріоритети. Для мене «Міс Україна» — це не просто конкурс краси, а й можливість показати світові силу і стійкість українських жінок, підтримати благодійні ініціативи. І нагадати, що навіть у найтемніші часи ми не втрачаємо віру та йдемо до перемоги.

Мої думки про участь я тримала в секреті, це було дуже особисте. Ніхто з моїх рідних і близьких не знав, що я вирішила податися на конкурс. Навіть від батьків я приховувала до останнього. І розповіла їм лише тоді, коли в соцмережах почали публікувати фото учасниць.

Для мене «Міс Україна» — це не просто конкурс краси, а й можливість показати світу силу і стійкість українських жінок.

Це було складно — не ділитися своїми емоціями, радістю та хвилюванням, але для мене це був надособливий момент, і ним я хотіла насолодитися наодинці. Коли рідні дізналися про мою участь, їхньою першою реакцією було здивування, адже вони не очікували такого.

Проте згодом усе змінилося на гордість і підтримку. Я безмежно вдячна своїй родині за їхню віру в мене, адже саме вона стала для мене найбільшим натхненням на цьому непростому, але важливому етапі.

Попри війну, чи ведеш якусь благодійну діяльність? 

Звісно, хоча війна вже майже три роки, але я веду благодійну діяльність. Із початком повномасштабного вторгнення допомагала організовувати гуманітарну допомогу для переселенців, підтримувала різноманітні збори для потреб ЗСУ.

Нині, завдяки статусу «Міс Україна 2024» та соціальній складовій конкурсу, у мене є змога робити більше. Зокрема, я познайомилася з неймовірними українськими жінками-військовичками. І разом із комітетом конкурсу та ГО «Землячки» долучилася до збору коштів для пошиття жіночої військової форми.

Це дуже важлива ініціатива: я готова допомагати й надалі, дізнаватися більше історій жінок, які зараз на фронті, робити все, щоби їх підтримати.

Під час репрезентації України на міжнародній арені конкурсу «Міс Світу» я хотіла би завʼязати партнерські стосунки з благодійними організаціями, які можуть бути корисними для України в майбутньому.

Я планую розповідати про війну, акцентувати увагу на залученні фондів для підтримки постраждалих, просувати соціальні ініціативи, що сприяють відбудові країни та закликати міжнародну спільноту до єдності в наданні гуманітарної допомоги.

На твою думку, чи і чому важливо проводити конкурс краси «Міс Україна» під час війни? Адже багато людей вважають недоречними такі заходи у воєнне лихоліття.

Проведення конкурсу краси «Міс Україна» під час війни є необхідним, передовсім, для демонстрації нашої сили та незламності. Він засвідчує, що навіть у таких складних сьогоденних реаліях ми працюємо на благо нашої країни і зберігаємо національну гідність.

Важливо підкреслити, що у 2024 році «Міс Україна» стала важливим інструментом для підтримки українських жінок-фронтовичок. Завдяки співпраці комітету конкурсу на чолі з Веронікою Щіпцовою та Ксенією Драганюк, співзасновницею ГО «Землячки», організовано збір коштів на пошиття жіночої військової форми та підготовано благодійні бокси для наших захисниць.

У 2024 році «Міс Україна» стала важливим інструментом для підтримки українських жінок-фронтовичок.

Хочу наголосити, що конкурси краси — це не про зовнішність. Вони розкривають внутрішню силу, єдність і здатність підставляти плече одне одному в найскладніші миті – це те, що має особливе значення саме зараз, у часи, коли держава потребує не лише фізичної, а й моральної помочі, надії та впевненості в майбутті.

Цьогоріч меседжі конкурсу істотно змінилися. Розкажи про це докладніше, а також про те, як плануєш транслювати їх надалі, у статусі «Міс Україна».

Справді, цьогоріч меседжі конкурсу кардинально змінилися через війну, і насправді це стало його новим сенсом. Усі етапи підготовки, включно з фіналом, були спрямовані на доброчинність, а найголовніше – нам вдалося залучити до цього і глядачів телеверсії конкурсу.

Якщо ми діятимемо поодинці, то не зможемо допомагати так ефективно, як об’єднавшись. Цей принцип діє всюди, у будь-якій сфері.

Важливо бути відкритою й чесною, тому я активно ділюся своїм життям у соцмережах, щоби люди зрозуміли: конкурс краси — це підтримка й залучення закордонних партнерів і друзів.

На міжнародному конкурсі я планую використати на максимум свій потенціал та можливості іноземної аудиторії. З початку 2025 року разом із комітетом національного конкурсу «Міс Україна» ми активно готуємося до «Міс світу». Тут, зокрема, йдеться про соціальні активності, які спершу реалізуються в Україні, а згодом — на міжнародній арені.

Конкурс краси — це підтримка й залучення міжнародних партнерів і друзів.

Ближче до турніру можна буде стежити за нашою діяльністю в інтернеті, і я радо бачитиму кожного з вас серед своїх фоловерів! Ваша допомога та наш спільний голос допоможуть донести важливі меседжі до широкої аудиторії.

Як гадаєш, які в тебе найкращі звички та риси характеру, а над чим ще варто попрацювати? І що, на твою думку, стало головним у твоїй перемозі на конкурсі «Міс Україна»?

Мої найкращі риси — це наполегливість, щирість, чуйність і відповідальність. Такі риси допомагають мені прямувати до мети і не спинятися, не поступатися перед труднощами. Але я усвідомлюю, що є аспекти, над якими ще слід працювати.

Приміром, я хочу краще знаходити баланс між роботою та відпочинком. Бувало таке, коли я працювала місяцями без вихідних, це забирало багато енергії аж до виснаження.

Щодо перемоги на конкурсі «Міс Україна»,  то я переконана: моє бажання бути справжньою  і є головним двигуном. Я не прагнула відповідати жодним очікуванням, а просто показала себе такою, як є. Щирість і природність, певно, стали моєю перевагою.

Я не прагнула відповідати жодним очікуванням, а просто показала себе такою, як є.

Це був мій перший досвід участі в конкурсах краси, і я не приховую, що це стало великим викликом для мене. Я багато чого дізналася — не тільки якою може бути конкуренція та етапи підготовки, а й про себе. Цей шлях допоміг мені усвідомити, як важливо залишатися собою, цінувати свої сильні сторони і вдосконалювати інші.

Як тривала підготовка до конкурсу: що вдалося найлегше, а що – найскладніше? Чи завела цікаві знайомства, а, може, знайшла подруг серед інших конкурсанток?

Ця підготовка стала для мене незабутнім досвідом, сповненим нових відкриттів. Увесь процес я сприймала, як даровану долею можливість зростати, навчатися й насолоджуватися кожною миттю.

Навіть довгі репетиції по 8 годин на високих підборах, не здавалися мені тяжкими. Бо я була захоплена атмосферою і тим, що мала честь бути частиною такого масштабного заходу.

До речі, одним із найцінніших аспектів участі в конкурсі стали саме знайомства з іншими учасницями. Це – неймовірні дівчата, кожна з яких зі своєю унікальною історією й талантами. Ми стали не просто колежанками, а й справжніми подругами, які підтримують одна одну навіть після змагання.

Чи є в тебе рольові моделі – жінки, яких вважаєш взірцем і на яких хотіла би бути схожою?

У мене немає кумирів, завжди орієнтуюся на кращу версію себе. Моя головна конкурентка — це я сама. Я порівнюю себе з тією, якою була рік тому, аналізую свої помилки, досягнення й досвід, які здобула. Такий підхід допомагає мені постійно вдосконалюватися і рухатися вперед. Щоразу, коли я озираюся, відчуваю гордість за те, як змінилася, скільки зуміла досягти завдяки наполегливості та вірі в себе.

Моя головна конкурентка — це я сама.

Якщо ви сумніваєтеся в собі, не звинувачуйте себе, а подякуйте: за кожен маленький крок, за кожну дрібницю, яку зробили, щоби стати кращими.

Відомо, що ти захоплюєшся моделінгом. Як тобі вдається суміщати роботу з навчанням, а тепер ще й з підготовкою до міжнародного конкурсу?

Я неймовірно тішуся своєю працею, бо кожен проєкт у моделінгу для мене – це новий досвід і змога творчо розвиватися. Щодо поєднання роботи з навчанням та підготовкою до конкурсу — це цілком реально. У мене добре спланований графік, а тому можу знаходити баланс між усіма своїми заняттями.

Навчання, хоча й забирає багато часу, але це – додаткові знання та навички, які я згодом обов’язково використовую їх у роботі. Підготовка до міжнародного конкурсу «Міс Світу» дає ще більше можливостей розвиватися у фізичному плані та в емоційному.

Це неабиякий виклик, але я завжди прагну до найкращих результатів у всіх сферах свого життя.

Я не боюся змін і вірю, що кожна нова справа дає нові шляхи для розвитку.

Ти – студентка четвертого курсу Державного Податкового Університету, де вивчаєш фінанси. Чому обрала саме таку професію і як бачиш у майбутньому свою реалізацію в цьому напрямку? 

Я обирала спеціальність “фінанси” з розумінням того, наскільки це важливо для майбутнього. Фінанси — це практично, перспективно та корисно в будь-якій професії. Утім, з часом я зрозуміла, що це не та галузь, в якій я хотіла би працювати далі. Але отримала важливий фундамент, який напевно знадобиться в подальшому житті.

Моя справжня пристрасть — це мода та краса. Відчуваю, що саме тут зможу найяскравіше розкрити свій потенціал, поєднуючи творчий підхід, власне бачення стилю і любов до естетики. У майбутньому планую активно працювати над різними проєктами в модній індустрії: і у великих професійних, і в початкових особистих.

Ти 10 років займалася бальними танцями, любиш кататися на лижах і сноуборді. Що ще ти додала б до свого портрета захоплень?

Я мрію подорожувати. Відкривати нові місця, знайомитися з різними культурами та людьми, адже це не тільки розширює світогляд, а й дає безліч нових ідей. Крім того, захоплююся мистецтвом, особливо, модою, дизайном і фотографією. Для мене важливо бачити красу в деталях і створювати щось унікальне.

До речі, хочу спробувати верхову їзду, адже це також одна з тих активностей, що дарують неперевершені емоції і нові враження!

Хочемо поцікавитися б’юті-складовою життя «Міс України» – 2024. Які головні етапи твоєї щоденної б’юті-рутини, найулюбленіші домашні та професійні процедури, косметичні фаворити?

Для мене краса — це здорова і промениста шкіра без макіяжу, тому основну увагу я приділяю догляду. Моя щоденна рутина містить два основні етапи: очищення та зволоження. Уранці я вмиваю обличчя звичайною водою, а далі зволожую шкіру лосьйоном від Clarins і мащу кремом від Rejuran.

Увечері змиваю макіяж міцелярною водою від Bioderma, потому використовую пінку для вмивання від La Roche-Posay, лосьйон від Clarins і зволожувальний крем від Clinique. Особливо уподобала маски для обличчя — зволожувальні, заспокійливі та освіжувальні.

Для мене краса — це здорова і промениста шкіра без макіяжу. 

Щодо професійних процедур, то я регулярно роблю чистку та пілінг шкіри обличчя, а також карбоксітерапію. Останнім часом мій фаворит — ендосфера, апаратний масаж тіла, який робить шкіру підтягнутою та пружною.

З улюбленої декоративної косметики використовую базу під макіяж від Bobbi Brown, палітру хайлайтерів від Dior (відтінок 001), а також олівець для губ від Sayeah у відтінку Cocoa.

Як би описала свій повсякденний стиль? Чи є в тебе в гардеробі українські бренди, які саме?

Простий, але зі смаком – оце, певно, найкраще характеризує мій щоденний стиль. Віддаю перевагу класичним кольорам — чорному, сірому, молочному, коричневому. У гардеробі часто зустрічаються жакети, сукні, корсети і, звісно, підбори.

Я не маю ікон стилю, оскільки вважаю, що важливо носити те, що подобається і пасує саме мені. 

Щодо мейкапу, він у мене здебільшого однаковий, бо я часто працюю моделлю, і макіяж є частиною мого щоденного образу. Мій стандартний мейкап — це сяючий тон, рум’яна, туш для вій, олівчик для губ, а іноді й стрілочки – ось і образ готовий.

Українських брендів у моєму гардеробі чимало, від верхнього одягу й до спідньої білизни. Мені подобаються One by One, Coosh, Papaya, Marsego, Cher17, Twen20s, El.Milas.Brand, MissDiamondBrand, Gepur та інші.

__________________________________________________

Фото: Інна Демченко
МUA: Backstage.ua
Одяг: BabyFace, Havry, Guranda
Інтерв’ю: Ксенія Виноградова

5-го грудня у Києві відбудеться національний конкурс краси «Міс Україна». У реаліях війни його команда вирішила використовувати майданчик як платформу для допомоги. Тому сконцентрувалася на підтримці жінок, які захищають Україну на фронті. Кошти, які зберуть під час змагання, направлять громадській організації «Землячки», яка закриває запити з військовою жіночою формою, амуніцією, взуттям. Подія матиме формат телевізійної зйомки, яку глядачі зможуть побачити о 19:30 на телеканалі М1.

«Конкурс «Міс Україна» стає інструментом підтримки наших захисниць. У тилу жінки об’єднують ресурси, а ті, хто на фронті — отримують необхідне оснащення. Це зв’язок від дівчат у тилу до дівчат на передовій, що допомагає підтримувати та боронити нашу країну. Під гаслом Women’s Power ми транслюємо єдність та силу українських жінок», — коментує голова комітету «Міс Україна» Вероніка Щіпцова.

У фіналі «Міс Україна 2024» візьмуть участь конкурсантки з Харкова, Дніпра, Івано-Франківська, Львова, Одеси та інших міст України. У період підготовки, окрім репетицій, дівчата також долучаться до соціальних активностей. Так, учасниці вже зібрали бокси для захисниць, куди увійшли засоби гігієни, косметики та записки з власними думками і побажаннями, які передадуть у хаб ГО «Землячки».

«Ми живемо в часи, коли без підтримки одне одного неможливо виграти цю війну. Усе, що ми можемо робити в тилу — посилювати військо, бути надійним тилом. Ми спеціалізуємося на забезпеченні захисниць, тож наше завдання — допомогти неймовірно сильним і вольовим жінкам, які боронять нас на фронті. І я рада, що «Міс Україна» долучилися до цієї підтримки. Це прекрасний взірець об’єднання жіночої сили в дії. Дякуємо кожному та кожній, хто живе за цим принципом і розділяє з нами цінності взаємопідтримки та допомоги не словом, а ділом», — прокоментувала співзасновниця ГО «Землячки» Ксенія Драганюк.

У фіналі шоу глядачів чекає дефіле конкурсанток у вбранні від українських брендів та дизайнерів та особливі виступи українських артистів: MONATIK, TVORCHI, KAZKA, ALEKSEEV, TAYANNA, ROXOLANA і KOLA. Переможниця «Міс Україна 2024» представить Україну на міжнародному конкурсі Miss World. Глядачі матимуть змогу долучитися донатом на форму для жінок-захисниць, перейшовши за QR-кодом під час ефіру 5-го грудня.

Фото: пресслужба «Міс Україна»

Днями розпочався один з найпрестижніших конкурсів краси — «Міс Світу». Представниця України Софія Шамія вже прибула до Індії для підготовки. У своєму Instagram «Міс Україна» поділилася першими враженнями та познайомила прихильників зі своїми конкурентками.

Для першої зустрічі із учасницями Софія вибрала вишукану мінісукню з золотою вишивкою та пір’ям від київського бренду M’admire.

«Провела приголомшливий вечір із дівчатками! Розмова один з одним, танці та просто фотографування з моїми сестрами-королевами зробили вечір по-справжньому чудовим!» — розповіла Софія.

Софія поспілкувалася з представницями Молдови, Греції, Чехії, Словенії, Республіки Тринідад і Тобаго та інших країн, зробивши памʼятні фото.

До речі, сусідкою по кімнаті Софії стала учасниця з Греції. Дівчина знає українську мову, адже її мати українка.

Очікується, що підготовка до фіналу буде насиченою та плідною. Всі конкурсантки вже зробили фотографії в національних індійських костюмах та почали ближче знайомитися з культурою країни, яка їх приймає.

Нагадаємо, фінал 71-й престижного конкурсу краси й таланту «Міс Світу» відбудеться 9 березня у Всесвітньому конференц-центрі Джіо в Мумбаї.

Фото: Instagram @miss_ukraine_official

Нюанси подорожі до Америки під час пандемії

Головною метою моєї поїздки до Штатів була зустріч із мамою, адже цілих п’ять років ми не бачилися! Звичайно ж, з самого початку планування подорожі без везіння не обійшлося. Я прийшла відкривати візу до Англії, а у підсумку подовжила американську візу на 10 років. Так вийшло, тому що на той момент, посольство Америки було закрите для видачі нових віз, але уряд США ввів нові умови для подовження – вони дали дозвіл подовжувати візи не протягом року, а протягом двох. Моя віза закінчилася якраз майже два роки тому (до двох років не вистачало кілька тижнів), і я встигла подати всі необхідні документи й протягом тижня отримала свою десяту візу в Америку. Після цього я й почала планувати свою подорож.

Головною метою моєї поїздки в Штати була зустріч із мамою

Переліт був досить складний, адже через пандемію пересадки через Європу не здійснювалися. Наприклад, якщо раніше я летіла через Німеччину або Францію, то цього разу такої можливості не було. Мій маршрут зайняв близько доби, а саме: Київ – Стамбул, Стамбул Сан-Франциско, Сан-Франциско – Сіетл. По прильоту в Сіетл, де протягом двох днів я пройшла акліматизацію і джетлаг.

Перша точка – штат Вашингтон

Власне, з Сіетла, де живе моя мама, і почалася моя велика американська подорож!

Я раджу почати оглядати місто з його візитної картки – легендарної вежі Спейс Нідл, або, як її ще називають, «космічна голка». До речі, у вихідні вежа відкрита до опівночі, а з обертового ресторану і оглядового майданчика вгорі відкривається чудовий вид на Олімпійські і Каскадні гори.

Вежа Спейс-Нідл 

Наступною точкою моєї подорожі стало озеро Діабло. Воно розташовано досить високо в горах (366 метрів над рівнем моря), і льодовикова вода разом із гірськими породами надає йому такий неймовірний бірюзовий колір. Повірте, я дуже багато подорожувала і бачила красиві місця, але це озеро перевершило всі мої очікування! Якщо хтось планує відвідати Сіетл, ви зобов’язані там побувати!

Маргарита Паша з мамою на озеро Діабло

Рекомендую також побачити водоспад Сноквалмі з легендарного фільму Твін Пікс, розташований всього в сорока хвилинах їзди від Сіетла. Висота водоспаду складає 82 метри, що аж на 30 метрів вище Ніагарського – на жаль, його мені так і не вдалося побачити, але все ще попереду!

Водоспад Сноквалмі

Гаваї – місце сили

Через пандемію штат Гаваї лише нещодавно відкрили для туристів, тому там діють обмеження: за три дні до приїзду потрібно обов’язково здати тест на COVID-19 і заповнити анкету, інакше вас навіть не пустять на борт літака.

Безсумнівно Гаваї – це те місце, де фільтри не потрібні! Саме на цьому острові я побачила найкрасивіші заходи сонця в своєму житті. Розплавлена ​​магма, тропічні джунглі узбережжя Хамакуа, синяво-чорні піски пляжу Пуналуу – цей острів викликає почуття трепету і безмовного захоплення чудесами природи.

Я дуже люблю спортивний і водночас медитативний відпочинок, тож Гаваї стали чудовим місцем для першого й другого – ранкових активних тренувань і вечірніх медитацій на тлі чарівного заходу сонця.

В Орегон і Каліфорнію – на автомобілі

Під час нашої подорожі північним узбережжям штату Орегон ми заїхали на завод з виробництва сиру і морозива – Tillamook cheese factory. До пандемії туристи могли відразу на місці продегустувати різні сорти сиру, але через обмеження ми з мамою зробили це на вулиці.

Tillamook cheese factory

Одразу ж по приїзду до штату Каліфорнія ми вирушили до Лагуна-Біч – це океанічне містечко, яке ще називають «філією раю».  До речі, дуже багато американців мріють провести тут свою старість. Рекомендую зупинитися в готелі в стилі італійського Відродження The Resort at Рelican Hill, що розташований на полі для гольфу. Після розкішної екскурсії по гольф-полях, я вирішила і сама зайнятися цим спортом.

Для того, щоб насолодитися природою Америки, ми проїхали на автівці близько 1000 км за маршрутом Вашингтон –Орегон – Невада – Каліфорнія уздовж відомого шосе U.S. Route 1, що проходить по східному узбережжю США.

Невада – для гулянок і витрати заощаджень

«Місто Гріха», «Світова столиця розваг», «Місто Вогнів» – так називають місто, що найшвидше розвивається у США, –  Лас-Вегас. Тут нічого не виробляють, втім орудують мільйонами!

Всього на території Лас-Вегасу зосереджено понад вісімдесят казино, кілька тисяч ігрових павільйонів, безліч фешенебельних готелів – саме вони мене дуже вразили! Готель Bellagio, створений під впливом пейзажу поблизу озера Комо і курорту Белладжіо в Італії, знаменитий штучним озером, в якому б’ють тисячі фонтанів, а їх струмені підсвічуються цілою веселкою електричних променів.

Готель Bellagio

До речі, щодо пандемії, то таке відчуття, що в Лас-Вегасі її зовсім немає і не було, адже всі туристичні місця працюють без обмежень, у захисних масках ніхто і ніде не ходить, а скупчення людей просто зашкалює!

Мама була проти того, щоб я грала в казино, тому довелося йти на автомати, де я і виграла близько 50 доларів. Але це ж гріх – побувати в Лас-Вегасі і не зіграти в рулетку, тому один раз мені все ж таки потайки вдалося зробити ставку в 100 доларів, але безуспішно. Моя вам порада: у Вегас найкраще летіти не з батьками, а з компанією друзів і відриватися на повну!

Трьох днів в Лас-Вегасі було досить для того, щоб побачити видатні місця і здійснити мрію – в цьому місті я марила побувати з дитинства.

У Вегас найкраще летіти не з батьками, а з компанією друзів і відриватися на повну!

 

Фінальний акорд – Нью-Йорк

Я зупинилася в готелі 1 Hotel Central Park і жодного разу про це не пошкодувала, адже він розташований у 300 метрах від Карнеґі-Холу, в 500 метрах від Музею сучасного мистецтва і в 500 метрах від Центрального парку. Еко-дизайн готелю поєднується з традиційним нью-йоркським комфортом і розкішшю, а його головна «родзинка» – покрита зеленим плющем зовнішня стіна нижніх поверхів будівлі. Ресторан готелю пропонує виключно екологічні продукти з фермерських господарств, що мене приємно здивувало. Ключі від номера, ванні приладдя зроблені з дерева, тому що керівництво готелю відмовилося від використання пластика. До того ж, у моєму номері було розкішне підвіконня, на яке можна було присісти і насолоджуватися видом на Нью-Йорк.

Готель «1 Hotel Central Park»

Мій перший ранок у «Великому Яблуці» почався у Центральному парку: я поєднала пробіжку і огляд всіх пам’яток, які там розташовані. Після цього я вирушила на обід з друзями в розкішний ресторан Hatsuhana – саме там трапилися найсмачніші сашимі в моєму житті!

Ресторан Hatsuhana

У Нью-Йорку за кілька днів я обійшла практично всі визначні місця – Мангеттен, Бруклінський міст, церкву святої Трійці, церкву святого Павла (в ній молився сам Джордж Вашингтон – перший президент США).  Та, звичайно ж, осідлала легендарного бронзового бика з Волл-стріт!