У листопаді Софія представлятиме Україну на міжнародному конкурсі в Таїланді. Та вже сьогодні вона розповідає про головне: про силу жінок, потребу у співпереживанні й про те, що справжня краса — це вміння діяти. Ми розмовляли з Софією про її шлях, принципи, біль втрати й силу любові до людей. 

Софіє, з чого для тебе почалася участь у цьому конкурсі краси? Коли дізналася про свій новий титул і новину про те, що представлятимеш Україну на «Міс Всесвіт» – що ти відчула тієї миті?

Мені здається, моя участь почалася задовго до цього — з прагнення розвиватися. Скільки себе пригадую, завжди була в процесі самопізнання: інтелектуального, фізичного. І якось дозволила собі повірити, що можу вийти із зони комфорту і зробити крок уперед. Звідси й рішення подати заявку на конкурс. Я шукала себе.

Коли оголосили мій титул, я на мить втратила відчуття реальності. Здавалося, час зупинився. Я не чула ані камер, ані шуму, не бачила знімальної команди — лише тиша і метелики в животі. Це був момент, коли світ довкола зник, і я вперше справді побачила себе.

Ти зростала за межами України, але обрала повернення до українських тем і цінностей. Як це сформувало твоє сприйняття себе і своєї ролі у світі?

Коли тривалий час живеш за кордоном, то маєш ніби «знову віднайти» своє коріння. Та я ніколи не втрачала цього зв’язку, адже виросла з українською мовою, культурою, стравами і піснями. Моє серце завжди билося в ритмі України. Це моє єство.

Коли я щось вирішую чи дивлюся комусь в очі, роблю це з тією щирістю, яка в мені від народження. І якщо сьогодні маю голос, аби представляти Україну, — це тому, що він з’явився у мені задовго до того, як я навчилася говорити.

Часто краса асоціюється з поверхневими речами. Що для тебе означає краса сьогодні?

Для мене краса — це гармонія тіла, енергії та намірів. Коли зовнішність людини не суперечить її внутрішньому світу.

Також природність, яка не боїться змінюватися і розкриватися. Я не підтримую соціальний тиск, коли жінку повчають, якою вона мусить бути. Не вірю в конформізм, який подеколи прикривають словами «ти маєш бути природною, не змінюйся», бо це позбавляє права вибору. Я вірю в жінку, яка свідомо трансформує себе, яка стає впевненою, дисциплінованою, відкритою до себе і світу, яка сама обирає, ким бути та який вигляд мати.

Для мене краса —  це не тільки обличчя чи постава, а те, як сяє душа, чи з повагою ставишся до себе й оточення, чи вірна собі і своїм принципам, як несеш свою історію.

Я не підтримую соціальний тиск, коли жінку повчають, якою вона мусить бути. Для мене краса — це гармонія тіла, енергії та намірів.

Краса є у всьому: соціумі, природі, архітектурі — у живому і справжньому. Але особливо вона проявляється там, де людина працює й живе з добром, любов’ю та натхненням. Бо не кожен людський слід — про красу. Є й такі, що знищують. Але саме творення, а не руйнування, — джерело справжньої краси.

У тебе є досвід роботи з UNHCR та UNICEF. Які історії або зустрічі з того часу досі живуть у твоєму серці, якими результатами/проєктами пишаєшся найбільше?

Одна з найсильніших історій — це коли я тільки почала працювати в UNHCR асистенткою та вперше вийшла на вулицю, щоб просити у звичайних людей допомогти дітям біженців. Я завжди була тією людиною, яка звикла розраховувати винятково на себе, вирішувати все власними силами. І раптом — абсолютно новий досвід: але не для себе, а заради інших. Розповідати, пояснювати, чому це вкрай важливо, знаходити аргументи, навіщо потрібно підтримати нашу ініціативу.

Було важко емоційно, особливо коли перехожі холодно минали, а не зупинялися, щоб вислухати. Але водночас були й ті, хто ділився останнім — не тому, що мали багато, а тому що з великим серцем. І я була зворушена, скільки доброти є в людях. Це мене вразило і мотивувало не здаватися, навіть коли чуєш сотню «ні» на день. А ще дало зрозуміти, що людяність існує, і вона завжди сильніша за байдужість.

Як твої знання з фінансів та макроекономіки впливають на твій підхід до соціальних проєктів?

Щонайменше сформували особливе бачення, як втілювати добрі справи ефективно. Мене повсякчас цікавили не просто одноразове сприяння чи допомога, а як зробити це сталим, а вплив — вимірюваним.

Моя освіта дала мені розуміння економічних структур і моделей стійкості. Я не керую власною організацією, та брала участь у проєктах, а в них бачила, як фінансова логіка може розширити вплив і допомогу людям, забезпечити більшу результативність та масштабність реалізованих ініціатив.

І ще одне: сучасний світ змінюється щодня. Тому потрібно бути гнучким, уміти аналізувати ситуації, враховувати ризики та кризи. Це теж частина мого підходу — навчатися  щодня.

Повномасштабна війна змінила життя кожного українця. Як вона змінила тебе особисто?

Кожна українська родина постраждала від війни. Це наша болісна реальність, яку неможливо ігнорувати. Попри те, що я велику частину часу перебувала за кордоном, але часто навідуюся в Україну. І також потрапляла під повітряні тривоги, обстріли, мала безсонні ночі в укритті.

У мене є рідні, які зараз беруть безпосередню участь у захисті країни. Складно підібрати слова, щоб описати, як непокоюся за них, але також — як пишаюся ними. Як і мільйони інших українців, відчуваю все – біль, тривогу, злість, але також глибоку гордість і єдність.

У мене є рідні, які зараз беруть безпосередню участь у захисті країни – це розриває серце.

Війна змінила мене вже тим, що зробила ще більш свідомою: тепер кожен мій крок, слово, проєкт, підтримка — це не просто особистий вибір або випадкова подія, а частина великої боротьби за життя, за свободу, за державу, за українських дітей, чиї батьки загинули на війні.

Ти розповідала, що твій шлях — це про допомогу іншим подолати власні випробування. Яку підтримку ти сама отримувала в найважчі миті життя?

Я опиралася зазвичай на своїх близьких — родину, друзів. Але є й інша підтримка, тиха і непомітна: це нагадування собі, що я в себе є. Що навіть коли світ здається хаотичним, я можу просто дихати. І час лікує. Ми не завжди потребуємо рішення в найтяжчі моменти. Іноді  просто потрібно нагадування, що ми не самотні.

Якою ти бачиш свою місію як «Міс Всесвіт Україна» — не лише на конкурсі, а у щоденному житті?

Звісно, передовсім, моє головне завдання — представити гідно Україну на «Міс Всесвіт» та посприяти формуванню її позитивного іміджу у світі. Цей конкурс має масштабну платформу, його дивляться в усіх країнах світу. Це більше як 500 мільйонів глядачів лише трансляції по телебаченню.

Цього року буде близько 120 країн-учасниць. Участь України автоматично виводить нас в центр світової уваги, дає сигнал: Україна — сильна і вірить у майбутнє, навіть у найскладніші часи. А ще така присутність стимулює потужнішу підтримку від інших держав, міжнародних організацій та просто людей.

Але для мене бути «Міс Всесвіт Україна» — це не лише про сцену. Це також про те, щоб бути присутньою для інших, чути потреби та реагувати на виклики. У цій новій для мене ролі я матиму видимість і вплив, і це залучатиме більше людей до значущих ініціатив.

Тобто моя місія зараз — не лише допомагати особисто, а й надихати інших підтримувати волонтерські ініціативи, благодійні фонди, донатити, бути соціально активними, поширювати важливу інформацію.

Для мене бути «Міс Всесвіт Україна» — це не лише про сцену.

Зараз я намагаюся приділяти увагу організаціям, які працюють із дітьми, які постраждали через війну. А це, власне, усі наші діти. Нещодавно я зустрілася з підопічними «Діти Героїв» — благодійний фонд, який опікується тими, хто втратив одного чи обох батьків через війну, та Voices of Children («Голоси дітей») — найбільший фонд комплексної психологічної допомоги дітям із досвідом війни.

Чи вже почалася підготовка до майбутнього конкурсу «Міс Всесвіт», з чого саме?

Так, ми вже активно працюємо. Наразі цей процес координують президентка конкурсу «Міс Всесвіт Україна» Анна Філімонова — відома іміджмейкерка, яка вже 19 років готує українок до «Міс Всесвіт», а також Вікторія Бревіс, виконавча директорка конкурсу.

Підготовка містить різні аспекти: від роботи над фізичною формою до публічних виступів, організаційні й логістичні запитання, а також глибше вивчення глобальних викликів сучасності. Йдеться про теми клімату, прав людини, гендерної рівності, свободи слова тощо. Але найважливіше — це пізнання самої себе.

Також потрібно підібрати правильний гардероб. Це і створення національного костюма, і пошив сукні для виходу у фіналі, вбрання повинні мати важливі символи та послання, адже свій меседж ми передаємо, зокрема, візуально, на сцені.

Ще важливе питання —  робота з тренерами дефіле. В Україні майже немає фахівців, які працюють саме з конкурсами краси та «Міс Всесвіт», тому зазвичай залучаються тренери зі США, Латинської Америки чи Азії.

Це також постановка голосу, тренінги з публічних виступів. Я вже маю заняття з Андрієм Бурлуцьким, який навчав багатьох попередніх «Міс». А щоби гарно підготуватися до  інтелектуального конкурсу та інтерв’ю з журі «Міс Всесвіт», запрошуватимемо американку Лу Сієрра — експертку з дефіле й сценічної присутності, у неї багаторічний досвід співпраці саме з «Міс Всесвіт». До речі, підготовка до інтелектуального конкурсу відбувається англійською мовою.

Соціальна діяльність, співпраця з благодійними фондами у сферах захисту прав жінок, забезпечення рівного доступу до освіти, підтримки екологічних рішень і допомоги біженцям — це те, чого очікують на «Міс Всесвіт» від кожної учасниці — як запрошення бути частиною глобального діалогу та діяти у відповідь на виклики сучасності.

Наразі я прагну допомагати дітям, які постраждали через війну. Уже кілька разів зустрічалася з ними, і для мене це було не формальністю, а щирою відповіддю на потреби нашої країни.

Наразі я прагну  допомагати дітям, які постраждали через війну.

Загалом весь цей процес — не просто підготовка до конкурсу, це глибока робота над собою. Можливість глибше пізнати себе, усвідомити свої внутрішні почуття, переконання, цінності та своє місце в цьому світі. Вірю, що саме щирість і внутрішня стійкість —  найсильніший фундамент для цілісної особистості.

Що ти вважаєш своїм найбільшим досягненням на сьогодні — і чому саме це?

Звісно, титул «Міс Всесвіт Україна» — це значне досягнення, і я пишаюся ним. Але сьогодні ще важливішим здобутком вважаю свій вибір бути вірною собі. Це здатність щодня залишатися чесною перед собою, зберігати присутність, вдячність, ставати кращою версією себе, навчатися, коли це непросто. Ця внутрішня сталість і є тим, що додає мені сили — як жінці, як людині, як представниці своєї держави.

Про що ти мрієш — на рівні серця, а не резюме?

Я мрію бути щасливою. Мати внутрішній спокій, ясність у виборі та щирих людей поруч. Найпростіші речі — найсильніші. Саме це і є моя мрія.

Яка порада, можливо, від мами чи когось із близьких, стала твоїм особистим дороговказом у житті?

Найкраща порада, яку я колись отримувала: «Завищені очікування приносять великі розчарування».

Я згадую ці слова щоразу, коли занадто багато очікую від інших або намагаюся надмірно контролювати ситуацію. Вони навчили мене приймати життя таким, яким воно є, з внутрішнім спокоєм — і ще більше цінувати миті радості, коли вони трапляються.

Що ти любиш робити на дозвіллі? Є хобі чи ритуали, які допомагають тобі перезавантажитись?

Я обожнюю спорт, особливо падель та тренування у залі — для мене це спосіб організувати час і енергію. Також люблю гуляти і спостерігати архітектуру різних міст — це мене заспокоює і надихає. А ще медитація. Вона — мій внутрішній простір.

Що для тебе означає «дім»? Є якесь місце у світі, де ти відчуваєш себе по-справжньому спокійно та собою?

Я — дуже домашня людина. Люблю облаштовувати свій простір і створювати затишок там, де живу, але мій справжній дім — там, де моя бабуся. Саме тоді я відчуваю себе дитиною — спокійною, справжньою. А ще запахи, особливе світло вранці, колір неба в певних регіонах України — це відчуття, яке не замінити нічим.

Обожнюю пісню KALUSH feat Skofka «Додому» — вона для мене, як портал у дім. Ніщо не замінить того емоційного зв’язку, який я маю з українською землею.

А як щодо особистого життя — чи є хтось, хто підтримує тебе на цьому шляху? Як ти бачиш кохання у своєму житті?

Так, я дуже щаслива в особистому житті. Мене огортають любов і підтримка. Вірю, що щастя любить тишу. Але моє серце б’ється сильно і гучно. І я ціную це глибоко.

___________________________________________________
Фото обкладинки: Михайло Федорак
Стиль обкладинки: Illia Homeniuk
Волосся: Михайло Прус
Макіяж: Olga Myshura
Інтерв’ю: Ксенія Виноградова

Оргкомітет конкурсу «Міс Всесвіт Україна» обрав нову представницю на міжнародному конкурсі. Володаркою головного титулу стала 25-річна уродженка Рівненщини Софія Ткачук. Її родина переїхала до Іспанії, коли дівчинці було чотири роки, проте Софія ніколи не втрачала зв’язку з рідною країною.

Софія має диплом бакалавра зі спеціальності «Фінанси» від EAE Business School, вона вільно володіє англійською та іспанською мовами. Наразі Ткачук є підприємицею, вивчає макроекономіку та інвестиційні механізми.

Модель також має досвід у гуманітарних місіях: працювала в Управлінні Верховного комісара ООН у справах біженців (UNHCR), координувала проєкти у співпраці з UNICEF, а також брала участь у розробці альтернативних методів знеболення для пацієнтів із важкими захворюваннями.

За словами красуні, попри те, що її освіта та професійне становлення відбувалися за межами України, зв’язок із Батьківщиною залишався глибоким завжди: і в повсякденні, і в активній громадянській позиції.

«Коли мені було чотири роки, моя родина виїхала за кордон. Я зростала серед різних мов і культур, але завжди відчувала: моє коріння — в Україні, а моя душа — українська. Я — жінка, яка діє. Я працювала в ООН, волонтерила, допомагала українцям за кордоном, як під час, так і до початку повномасштабного вторгнення. Я знаю, як це — залишати рідну землю, опинитися в чужій країні й починати все спочатку. Мене саму вивезли далеко від дому, і саме тому щодня я працюю, щоб допомогти іншим пройти цей шлях: психологічно, емоційно й практично», — поділилася володарка титулу.

Софія представить Україну на міжнародному конкурсі «Міс Всесвіт», який відбудеться цьогоріч у листопаді в Таїланді.

Напередодні відбувся фінал конкурсу краси «Міс Всесвіт Україна». За результатом відбору титул переможниці здобула 20-річна одеситка Аліна Пономаренко. Дівчина представлятиме нашу країну на міжнародному конкурсі краси Miss Universe-2024, котрий відбудеться наприкінці року у Мексиці.

Як і минулого року, відбір представниць проходив у режимі онлайн-анкет та співбесід.

Про новообрану переможницю відомо, що Аліна закінчила Національний університет «Одеська юридична академія» за спеціальністю «Міжнародна юстиція та право», має великий досвід роботи моделлю. Минулого року дівчина стала «Міс Одеса» та увійшла до Топ-10 міжнародного конкурсу Miss Supertalent-2023, що відбувся в Південній Кореї. 

Невіддільною частиною життя Пономаренко є благодійність та соціальна діяльність. Модель створила соціальну ініціативу «Дерево любові», яка спрямована на підтримку бабусь і дідусів Одеси медикаментами, харчовими продуктами та речами найпершої потреби. 

Також переможниця «Міс Всесвіт Україна-2024» активно займається спортом, зокрема художньою гімнастикою та йогою.

«Представляти Україну на «Міс Всесвіт» – велика честь для мене і можливість для нашої країни ще раз бути почутими. Про те, що відбувається в Україні, повинні чути навіть зі сцен конкурсів краси. Моя мрія стати «Міс Всесвіт Україна» ґрунтується на прагненні служити своїй країні, підтримувати наших героїв та допомагати людям, яким потрібна підтримка», – прокоментувала Аліна Пономаренко.