Українська електро-фолк-група ONUKA презентувала кліп-антиутопію на пісню GUMA, яка увійшла до їхнього нового альбому KOLIR.

В основі нового треку лежить звук, який підказує людям зі слабким зором, де знаходиться вхід у київський метрополітен. Саме з цього повторюваного тривожного звуку почалася композиція, яка в підсумку переросла в соціальну історію про байдужість суспільства до людей з обмеженими можливостями.

«Не чую, не бачу, не говорю» – три дії в лейтмотиві GUMA повністю описують реалії часу, у який ми живемо, – часу, сповненого байдужості, неуважності й апатії. Особливо вони стосуються людей з обмеженим можливостями – сліпих і глухих, які страждають від цієї індиферентності», – прокоментували свою нову роботу учасники групи.

Втілити задум кліпу допоміг Євген Філатов, чоловік фронтвумен групи ONUKA Нати Жижченко.

За його словами, GUMA – це історія про боротьбу індивідуума з системою і про опір людства процесам автоматизації.

«У контекст відео можна сміливо включити і проблеми сучасного суспільства: залежність від віртуального простору, вплив соціальних мереж, культуру скасування, надмірне споживання й виробництво», – розказує Євген Філатов.

У зйомках кліпу були задіяні кілька локацій: готель «Салют», бібліотека КПІ, Київський палац дітей та юнацтва.

«Це не ода радянській епосі. Це про красу архітектурної думки», – зазначає Ната Жижченко.

Художницею по костюмах виступила Леся Патока. Вона зуміла продемонструвати «радянський мінімалізм»: чіткі лінії, простота крою, але яскрава палітра кольорів, яка не притаманна образам лідерки групи.

Всі речі для створення образів були зібрані на секонд-хендах, блошиних ринках і в костюмерних цехах.