Креативний директор Saint Laurent Ентоні Ваккарелло відкриває у підвалі свого бутика Rive Droite ресторан Sushi Park Paris, який став культовим японським рестораном у Лос-Анджелесі. Заклад стане особливою дестинацією японської кухні у французькій столиці.

Простір має мінімалістичний декор, який є водночас традиційним та сучасним. Тьмяну атмосферу ресторану пом’якшують кілька світильників, що гармонічно перегукуються з японськими формами та складками.

За кулінарні шедеври у Saint Laurent Sushi Park Paris відповідатиме шеф-кухар Пітер Парк. Відомий у всьому світі його ресторан у Голлівуді приваблює список клієнтів, який може конкурувати зі списком церемонії вручення «Оскара». У Sushi Park дотримуються політики конфіденційності: гостям заборонено фотографувати. А це ще більше підігріває інтерес до цього престижного місця японської гастрономії.

Їжа в ресторані від кутюр обертатиметься навколо омакасе – у перекладі «я ​​залишаю це вам», клієнтам пропонують сісти перед шеф-кухарем, який готує страву на їхніх очах. У меню – риба, що сублімується відповідно до правил японського мистецтва. Тунець Торо, жовтохвіст, лосось, морський лящ… Усе це супроводжуватиметься зеленим чаєм, коктейлями та вишуканими десертами.

Відкриття ресторану заплановано на сьогодні, заклад працюватиме з вівторка до суботи на 8 Rue du 29 Juillet у Парижі.

Фото: Instagram @ysl

Напередодні сучасний український класик, поет і письменник, громадський діяч, лауреат літературних премій та волонтер Сергій Жадан та співачка Христина Соловій влаштували літній вечір поезії. Локацією для проведення заходу виступила тераса на воді київського ресторану «Прага».

Благодійний івент відвідали поціновувачі української літератури, художники та меценати, серед яких можна було побачити Віктора Пінчука, Всеволода Кожемяко, Сергія Стаховського, Анастасію Аверіну та британського журналіста Еда Вулліамі.

Всі вони мали можливість насолодитися декламацією поезій Олени Теліги, Миколи Бажана, Наталки Білоцерківець, Івана Малковича, Юрія Андруховича, а також за келихом вина почути історії про театр Курбаса, львівську богему і Василя Симоненка.

Відомі вірші відгукнулися в серцях не лише слухачів тераси, а й киян, які цього вечора прогулювалися навколо озера.

Усі кошти, отримані з продажу квитків, були спрямовані на відновлення Центру диких тварин Наталії Попової та UAnimals.

Сергій Жадан і Христина Соловій
Сергій Жадан
Сергій Жадан
Всеволод Кожемяко і Віктор Пінчук
Сергій Жадан і Христина Соловій
Христина Соловій

Вчора Вікторія і Девід Бекхеми відзначали 24-ту річницю весілля. З нагоди свята пара вирішила влаштувати сімейну вечерю в одному з ресторанів Лондона, де були присутні Харпер, Круз і Ромео зі своєю дівчиною Мією.

Судячи зі світлин, якими Вікторія поділилася у своїх соцмережах, зіркове сімейство чудово провело час разом.

Для виходу у світ дизайнерка вибрала білий блейзер і класичні штани, а її донька віддала перевагу невагомій сукні в дрібну квіточку.

Хлопці ж постали у класичних костюмах і сорочках.

«Вчора ввечері у Лондоні відзначали нашу 24-ту річницю весілля. Люблю вас усіх дуже», – прокоментувала кадри Вікторія.

Ромео і Мія
Круз і Харпер

Але війна триває, на усіх фронтах. Зокрема українці відроджують національні гастрономічні традиції і популяризують їх у світі. Це дає змогу транслювати нашу культуру й давати уявлення про нашу націю. Адже наскільки різноманітною, ситною, щедрою та смачною є наша національна їжа, настільки ж привітним, гостинним та добрим є український народ. 

Як сприймається кухня України у різних куточках світу, які страви обожнюють жителі інших країн та чи змінився їхній інтерес до нашої культури після початку повномасштабної війни, розповіли представники ресторанів української кухні за кордоном.

До нас повертаються – це головне. Наразі у нас черга та лист очікування на декілька днів наперед»

Василиса Фролова
телеведуча, амбасадорка закладу YOY Дубаї

Ідея створення ресторану української кухні у Дубаї виникла до війни, приблизно три роки тому. Власники YOY Георгій Піонов, Павло Мороз та Микола Сушко, всупереч популярним тоді думкам, що ніби-то за кордоном нікому не цікава українська кухня, спокійно робили свою справу.  

Звісно, поки що більшість наших відвідувачів – українці, але вони приводять своїх друзів, родичів-іноземців, багато хто з них стали вже нашими постійними гостями. Усі іноземці без виключення у захваті від гостинності та якості, також усі дивуються тому, що про такі смачні страви не знали раніше. До нас повертаються – це головне. Наразі у нас черга та лист очікування на декілька днів наперед, якщо плануються концерти українських виконавців – повна резервація миттєво, навіть анонси не встигаємо зробити у мережі. Про Україну говорять і з кожною подією, яка відбувається у YOY, про нашу країну тут дізнаються все більше. 

Найулюбленіша страва відвідувачів YOY, звичайно, борщ. А також вареники з вишнею, сало без сала – у нас воно виготовляється за власним секретним рецептом з маринованого кокосу, а також домашні наливки та паляниця. Загалом, іноземці у захваті від того, що нові смаки можуть так вражати. 

До Різдва ми готуємо цікавий рекорд. Річ у тім, що в Дубаї полюбляють все «най-най». Найдорожче, найвеличніше… Тож ми хочемо пригостити гостей YOY найбільшою «Смерековою хатою»! 

До кожного свята робимо особливі пропозиції. Звичайно, на Святвечір буде загалом 12 страв, зокрема і кутя – за особливим рецептом, адже тут неможливо придбати та використовувати мак, але ми знайшли йому достойну заміну. Буде також новорічний стіл, який ми хочемо зробити особливо душевним, але водночас сучасним, без «совкових» традицій, бо YOY – про майбутнє, про нову сучасну цікаву українську кухню.  

До того ж, на Новий рік до нас завітає українська співачка КОЛА! Місць не те, що немає… вже декілька листів очікування!

Одного разу ми зробили рибну юшку по-херсонськи і наступного дня Херсон було звільнено!»

Наталія Бас
власниця ресторану The Borsch у Празі

До повномасштабного вторгнення особливої зацікавленості в українській кухні ми не спостерігали. А от після все більше людей почали цікавитися Україною загалом: де вона розташована, які там люди, як живуть, що співають, що їдять. Після 24 лютого майже усі іноземці, які до нас заходили, питали, з якої ми частини України, і де наразі перебувають наші родичі. Склалося враження, що після початку повномасштабної війни чехи й іноземці загуглили, що є поблизу з українських закладів, тому що про наш ресторанчик одразу якось дуже багато людей дізналося. 

Фішка нашого ресторану – різні види українського борщу, адже це основна страва, за якою до нас приходять. Для вегетаріанців і веганів є пісний варіант з білими грибами. З других страв найпопулярніші вареники, котлета по-київськи і деруни. Багато хто з іноземних гостей смакує наші страви вперше, просять пояснити, як їсти «сало до борщу» і чи потрібно замовляти гарнір до голубців. Дивуються, спробувавши хлібний квас, намагаються вгадати, на що схожий його смак. 

Після початку повномасштабної війни й українських, й іноземних гостей стало більше. Пік відвідувачів-українців уже дещо зменшився, чимало переселенців повернулися додому. 

Наша місія загалом завжди була про те, щоб знайомити іноземців з українською їжею. Тому ми на цьому фокусувалися і до повномасштабної війни. А наразі інтерес дуже великий. Іноді гості мають багато питань: з чого виготовляється квас, які овочі входять до борщу, з якого регіону наш шеф-кухар. Допомагає й наша книжкова поличка. Є книжки про українську кухню англійською, їх часто гортають як чехи, так і експати.

Минулого року ми робили святкове меню з пісних страв на Різдво і у нас стояла черга з українців, які хотіли скуштувати борщ з вушками, кутю і запеченого судака. Цього року хочемо повторити схоже меню, тому що розумієммо, як цього чекають місцеві українці, водночас для нас важливо пригостити чимось незвичним наших відвідувачів-іноземців.

Ми намагаємося розповідати про Україну через регіональні рецепти. Одного разу ми зробили рибну юшку по-херсонськи і наступного дня Херсон було звільнено! Хотіли повторити це з Мелітополем і знайшли рецепт караїмських пиріжків із м‘ясом. Пиріжки дуже швидко розкупили. Нещодавно у меню з’явився «чорноморський» суп з мідіями. Також плануємо додавати всілякі нові начинки для вареників і налисників.

Чимало японців приходить до закладу, щоб підтримати українців та познайомитися з українською культурою»

Наталія Глигало
офіціантка японського ресторану «Смачного» у Токіо

Варто почати з того, що «Смачного» – це не зовсім ресторан української кухні. Меню складається із страв нашої національної кухні, але адаптованих під місцеві смаки. Власники ресторану і шеф-кухар – японці. У Токіо це перший заклад такого типу. Рецептури страв розроблялися поварами з Кіото. Їх, звісно, не можна розголошувати. Лише натякну, що котлети по-київськи у нас подаються з рисом та соєвим соусом. 

Серед відвідувачів більшість, зрозуміло, японці. Але і українці теж ходять, зокрема представники посольства, українські депутати. Дуже багато місцевих журналістів пишуть про наш заклад. 

З 25 листопада у нас можна спробувати різдвяні страви: кутю, салат «Шуба», млинці тощо. Багато продуктів для кухні замовляють через інтернет. Не знаю усіх деталей, але менеджерам вдається замовити навіть вина із Закарпаття та Очаківського району. Важливо те, що чимало японців приходять до закладу, щоб підтримати українців та познайомитися з нашою культурою. Приносять листівки зі словами підтримки, намагаються вивчити кілька слів нашою солов’їною. Зазвичай гості приходять з українською символікою або одягнуті у відповідні кольори. Це дуже приємно і важливо для усіх українців, які тут працюють. Серед улюблених страв наших гостей – борщ, котлети, голубці. Щоправда голубці тут називаються «рьорю-кябетцу».

Ресторан «Смачного» – це насамперед соціальний проєкт. Він зібрав у своїй команді дев’ять українців, що вимушено переїхали до Японії. Всі вони працюють офіціантами.

Японія надає гідну підтримку, проте це дуже складна бюрократична країна. Без гаранта-японця самостійно тут не впораєшся. До того ж японці дуже стримані і закриті, й англійською володіють далеко не всі. Я дуже вдячна Японії, але хочу якнайшвидше повернутися в Україну.

А тепер перенесемося у США, а саме Чікаго, де усіх бажаючих скуштувати традиційні українські різдвяні страви чекає ресторан «Тризуб». Для своїх гостей вони підготували святкове меню на Святвечір. Дивувати поціновувачів нових смаків збираються голубцями з гречкою, жовтими варениками з картоплею та цибулею, а також зеленими варениками з квашеною капустою і грибами. 

А ще з початку повномасштабного вторгнення насолодитися смаком чорноморських мідій стало можливим завдяки розширенню мережі ресторанів «Чорноморка» у Молдові та Румунії. А з 9 грудня ще й у Польщі, а незабаром, подейкують, і у Болгарії. 

Текст: Дарія Палєха

На запрошення Анни ми зустрілися на світлій просторій віллі, яку вони орендують у Каннах, провели фотосесію і розпитали про її нове життя у Франції. Як нашій героїні живеться на Лазуровому узбережжі, кого зі світових селебриті можна зустріти в її ресторані, як вони з чоловіком підтримують Україну під час війни і який мальовничий куточок Французької Рів’єри обрали для будівництва власної вілли – cover girl липня Анна Андрес відповіла на всі запитання у нашому інтерв’ю, гостинно відкривши нам двері свого дому.

Про нинішню та майбутню вілли на Лазуровому узбережжі

У Франції ми живемо на трьох основних локаціях: у Каннах, Парижі та на острові Сен-Барт у Карибському морі. Більшу частину часу, близько 6-7 місяців на рік, проводимо на Лазуровому березі. Тут у чоловіка зосереджені найважливіші поточні проєкти, тут же головний офіс. Давид народився в Бордо (ред. – місто і комуна на південному заході Франції), але коли йому було близько 14 років, родина перебралася з Бордо в Канни. Віллу, на якій пройшла наша фотосесія, ми орендуємо тимчасово.

За планом – навесні 2023 року переїзд до нашої власної вілли, яка зараз перебуває в процесі будівництва. Вона також буде на Лазуровому березі, на мисі Кап д’Антиб. Це справжнє райське містечко, що тоне у співах цикад та в соснових деревах пініях – французи називають це дерево «le pin parasol» через його парасолькоподібну форму. Це місце для мене ось уже багато років – найулюбленіше на всьому Лазуровому узбережжі, тому моєї радості немає меж!

Проєктом займається Caprini & Pellerin Architects. Це команда, в якій зібрані талановиті молоді архітектори, я в захваті від їхніх робіт і бачення простору! Вони вже робили проєкт нашої квартири у Парижі й ми одразу вирішили, що саме цим професіоналам довіримо будівництво літнього сімейного будинку. Наразі виконано багато роботи: стару віллу, яка стояла на ділянці, частково знесли та перебудували, добудовували ще один поверх, перенесли басейн на іншу частину ділянки та чимало інших нюансів. Це все приємний клопіт і мені дуже подобається цей процес, проте вже чекаю не дочекаюся, коли закінчимо всі роботи і переїдемо!

Звичайний день Анни Андрес – це …

Тим мені й подобається моє життя, що в ньому немає якоїсь монотонної рутини. Я не ходжу офіс, якщо потрібно попрацювати – я роблю це вдома, за допомогою ноутбука і телефона, або ж вирушаю до якогось тихого кафе.

Найчастіше свій день починаю зі спорту, зараз я в основному займаюся йогою, пілатесом і роблю кардіо у спортивному залі. Ранковий спорт призводить до викиду ендорфінів і бадьорить на весь майбутній день. Далі зазвичай вирішую різні нагальні справи, зустрічаюся з друзями або ж проводжу робочі зустрічі. У вільніші дні вирушаю на пляж позасмагати, поплавати і там же пообідати. Все ж таки чудово жити біля моря! Стабільно тричі на тиждень у мене заняття з французької мови. Через два роки вивчення з повного нуля я нарешті заговорила – нехай не ідеально і ще багато над чим потрібно працювати, але я пишаюся собою!

Про помічників по дому та улюблені побутові справи

З помічників по дому у мене – домробітниця та няня. Я люблю їздити вибирати продукти на ринку, у Франції чудові ринки з найсмачнішими молочними продуктами, фруктами, овочами. Готую за настроєм, але не фанатію від цього. Щодо чистоти у мене «пунктик»: все має бути по місцях. Тож я досить допомагаю своїй хатній робітниці, не даючи впасти зайвій крихті на підлогу (сміється).

Про щоденні бьюті-звички

Я вважаю, що ключові б’юті-секрети – це здоровий сон, стабільний психоемоційний стан, ретельне очищення шкіри вранці та ввечері. Ось я й намагаюсь за всім цим стежити. А ще треба пити багато води. Дорогі креми без усього вищепереліченого не працюватимуть! Мої улюблені апаратні процедури для обличчя та тіла – біоревіталізація, лазер Lumenis M22 для видалення пігментних плям, а також мікроігольчастий RF-ліфтинг Morpheus 8 – у цієї процедури багато переваг.

Європейський ринок б’юті-послуг дуже відстає від українського, на жаль. У Франції тямущих майстрів і таку велику кількість якісних б’юті-послуг, як в Україні, знайти досить складно.

Про роль та кількість спорту в житті

Спорт для мене важливий, це вже стиль життя! Схудла я після пологів швидко, з годуванням грудьми вага швидко йде. Хоч і годувала недовго, але втратила у вазі швидко, навіть без спорту, який мені заборонили на перші два місяці після пологів. Ну і, звичайно ж, правильний раціон – це вже 70% краси тіла та здоров’я шкіри. Я намагаюся їсти якісні продукти, багаті на вітаміни та мінерали.

Про допомогу Україні під час війни

З першого дня вторгнення росії в Україну я всіляко підтримую рідну країну – фінансово, інформаційно. Тут, у Франції, відвідувала мітинги на підтримку України, також ми пригощали стравами з ресторану чоловіка у Каннах гостей благодійного аукціону художниці Юлії Моховикової на підтримку України. Разом із чоловіком надсилали особисті фінанси фондам допомоги українським дітям, біженцям, нашим хлопцям в ЗСУ. Також відправляли автобус із бронежилетами та аптечками з Франції до України. Допомогли кільком українським родинам, які приїхали до Канн та Ніцци, з купівлею всього необхідного для житла.

Виникає дивне почуття сорому через те, що я живу в безпечному місці й нічого не потребую.

З України до Франції я тимчасово забрала частину своєї родини – бабусю з дідусем, маму, тітку. Війна в рідній країні торкнулася мене до глибини душі. Часто виникає дивне почуття сорому через те, що я живу в безпечному місці й нічого не потребую, хочеться допомогти тим, кому пощастило менше.

Про власний ресторан у центрі Парижа

Два місяці тому я відкрила ресторан у Парижі. Звичайно, на це вплинуло те, що мій чоловік – зі сфери готельно-рестораного бізнесу. Без допомоги, досвіду Давида та його команди я б точно не впоралася. Ідея створення класного закладу в Парижі була спільною, ідея назвати ресторан ANNA – чоловіка (сміється).

Це ресторан грецької кухні. Чому саме такий напрямок? По-перше, у Парижі дуже мало гідних закладів грецької кухні. По-друге, ми маємо чудового шеф-кухаря родом із Греції, що не може не бути гарним бонусом. Головна ідея, що стояла перед нами – створити невеликий грецький острівець у самому серці Парижа, між Єлисейськими полями та фешенебельною Авеню Монтень, куди можна було б забігти на обід у перерві між роботою та зустрічами чи на галасливу вечерю з друзями, та відчути себе на мить у теплій та сонячній Греції. Атмосфера та вишукані грецькі страви цьому сприяють. Судячи з відгуків, гадаю, нам вдалося втілити задумане!

Дизайном проєкту займалося дизайнерське бюро Cousi Interiorismo, яке базується у Мадриді. Ці дві жінки втілили в реальність усі мої ідеї щодо закладу та його стилістики. В інтер’єрі багато цікавих деталей, наприклад, підлога виконана в моїй улюбленій техніці «Terrazzo». Це складна італійська техніка створення мозаїчної наливної підлоги зі сполучної маси та мармурової або гранітної крихти, уламків скла, старої кераміки, кристалів Swarovski…

Деякі елементи стін та бару розписані художником вручну. В якості декорацій до умивальників у вбиральнях – великі голови грецьких богинь.

Особисто я дуже люблю нашу затишну терасу на вулиці, з неї відкривається вид на жвавий та динамічний 8-й округ Парижа.

Звичайно, чоловік допомагає мені в управлінні рестораном. У нього багато закладів у різних країнах, відповідно – велика команда та величезний досвід в управлінні цим бізнесом навіть дистанційно. За порядком слідкуємо обидва, а ось виключно на моїх плечах – комунікації та піар. Оскільки ми часто подорожуємо та живемо на кілька міст, часом доводиться вирішувати нагальні питання дистанційно. Благо, на місці завжди є відповідальний менеджер та люди, яким можна довіряти.

У наш ресторан заходила Лілі Коллінз, а також одна з моїх улюблених актрис – Демі Мур.

У нас загалом дуже хороша публіка. Часто приходять люди із французького уряду, відомі бізнесмени, футболісти з паризького футбольного клубу PSG, моделі, актриси. Наприклад, нещодавно була Лілі Коллінз, головна героїня серіалу «Емілі в Парижі», а минулого тижня на обід заходила одна з моїх улюблених актрис – Демі Мур. Відомій моделі Наталі Водяновій та її друзям також дуже подобається у нас.

Багато хто приходить до ресторану, щоб скуштувати свіжі морепродукти та рибу. Також популярністю користуються традиційні грецькі закуски: дзадзики зі свіжого йогурту, огірка й часнику, та тарамасалата – суміш із копченої ікри тріски, оливкової олії, лимонного соку та часнику. Все це подається з пітою.

Про улюблені заклади у Парижі

• Langosteria – ресторан зі смачною італійською кухнею, розташований в новому готелі Cheval Blanc.
• Caviar Kaspia – тут все по класиці: картопля/млинці з ікрою.
• Le Bar des Prés – заклад у японському та ф’южн стилях. Тут, як на мене, найсмачніші суші та роли у Парижі, все готують при тобі протягом кількох хвилин.
• Lapérouse – старовинний ресторан французької кухні в стилі прекрасної епохи. Нещодавно там зробили реновацію, виглядає вийшло дуже класно!

Про материнство та плани на поповнення в родині

Півтора роки тому я вперше стала мамою, народивши прекрасного сина Джеймса. Це малюк, на якого ми дуже чекали, він доповнив наше життя, зробив його щасливішим! Глобально народження сина моє життя не змінило. Дитина забирає в тебе зовсім небагато, а віддає цілий світ! Так, зараз менше сну, ніж раніше, більше різних дрібних турбот, але благо, чоловік облаштував наш побут так, що в мене є час займатися собою та своїми справами. Розкрию секрет: зараз ми з Давидом плануємо другу дитину.

Про баланс між тихим сімейним життям та активним соціальним

Я намагаюся маневрувати між тим та іншим. У нас, наприклад, є правило сімейних днів, коли весь день ми проводимо лише у родинному колі, з малюком. А так, звичайно, як і всі, я часто втомлююсь морально і фізично, хочеться забитися у своє гніздечко і нікого не бачити. Особливо це трапляється після початку війни в Україні. Наразі немає колишнього настрою вести активне соціальне життя, хочеться більше бути вдома, з близькими.

Інтерв’ю: Ганна Володавчик

Українська модель, уродженка Львова Анна Андрес уже давно живе із сім’єю у Ніцці, але батьківщину не забуває. Коли 24 лютого російські війська вторглися на територію України, вона опублікувала пост, в якому засудила дії путінського режиму, закликавши НАТО закрити небо.

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

Публикация от Anna Andres (@ann.andres)

Також Анна активно брала участь у мітингах на підтримку України. На центральну площу Ніцци вона вийшла із українським прапором у руках.

«Моя хоробра Україна. Весь світ із тобою!» – написала дівчина.

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

Публикация от Anna Andres (@ann.andres)

У своїх stories світська модниця щодня закликає свою більш ніж 800-тисячну аудиторію в Instagram підтримувати українців та ЗСУ зокрема. Водночас у Франції Анна намагається жити далі та розвивати раніше запущені проєкти. Одним із них став ресторан грецької кухні Anna, відкриття якого вона вже анонсувала.

«Маленький грецький оазис у самому центрі Парижа», – написала модель, а тепер і новий ресторатор на своїй сторінці в Instagram, доповнивши допис атмосферним відеороликом.

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

Публикация от @anna.greekrestaurant

Повідомляється, що заклад відкриється 6 травня. За кухню відповідатиме шеф-кухар Янніс Кіороглу. Адреса ресторану – 14 rue Marbeuf, Paris 8.

«Чекаємо», – прокоментувала новину подруга Анни Санта Дімопулос.

Мабуть, ресторанний бізнес потрапив до сфери інтересів Анни Андрес невипадково. Очевидно, дався взнаки інтерес до бізнесу чоловіка – французького підприємця в готельно-ресторанній сфері Давида Барокаса.

Пара одружилася у 2020 році та виховує однорічного сина Джеймса.

Всі нюанси світського пікніка ми обговорили з визнаними експертами. Як правильно вибрати закуски і напої? Як майстерно декорувати світську «поляну»? Як підібрати доречний образ згідно формату? І, звичайно ж, яких основних правил етикету варто дотримуватися запрошеним? Всі ці поради стануть в пригоді вам, чи то ви гість, чи то господиня заходу.

«Сенс пікніка саме в тому, що цей формат події дозволяє відчувати себе максимально вільно – їсти що і коли хочеться»

Дмитро Борисов
ресторатор, засновник і власник мережі «Сім’я ресторанів Дмитра Борисова»

Що обов’язково варто взяти з собою на світський пікнік?

Головне правило пікніка: можна все, якщо це смачно, красиво і зручно їсти навіть без столових приладів. «За класикою» пікнік – це п’ять-шість видів сиру, фрукти, різноманітні брускетти і «канапки», салати (розкладені в індивідуальні баночки), невеликі тістечка…

Мені ж здається, що весь цей набір можна урізноманітнити. Наприклад, реалізувати ідею seafood-пікніка. У моєму закладі Mushlya досить часто замовляють набори: від пари дюжин устриць на льоду до декількох плато різних морепродуктів. Закриті устриці на льоду легко перенесуть транспортування, а навчитися відкривати їх спеціальним ножем зовсім не складно, та й сам процес видовищний. Це ж неймовірне задоволення: їсти на свіжому повітрі щойно відкриту устрицю, з парою крапель лимонного соку або гранатового соусу.

Щодо морепродуктів, для світського пікніка найкраще підійдуть: бейбі-восьминоги і бейбі-каракатиці, запечені під сирним соусом, морські гребінці в раковинах, креветки темпура, охолоджений булот. До того ж, замість неекологічного одноразового посуду, раджу використовувати «натуральний» – мушлі від устриць і морських гребінців. Салат з креветками і авокадо можна оригінально подати в половинці авокадо.

Відмінним варіантом закуски стануть боули і поке – найрізноманітніші текстури, продукти і смаки, які поєднуються в одній страві. У Mushlya ми зазвичай робимо боули так: киноа, лосось, вугор або креветки, листя салату, крем-сир, соус крем-чілі, різні хрусткі овочі за смаком. У поке додаємо манго, водорості чука і різні тропічні соуси, а кіноа замінюємо рисом або не додаємо зовсім, якщо це формат закуски, а не основної страви.

Звичайно ж, «вишенькою на торті» в меню світського пікніка може стати ікорний бар на льоду – щуча, червона, чорна ікра, яку можна подавати з багетом і фермерським вершковим маслом.

Чи доречно на світському заході смажити шашлик?

Шашлик – це завжди відмінне блюдо, а BBQ-вечірки проводяться навіть в Білому Домі в США. Питання тільки в тому, як все підготовлено. Наприклад, ми щороку на травневі та літні свята робимо і доставляємо готові набори для пікніків: акуратні шматочки маринованого м’яса на шпажках (на світському заході досить 150-200 грамів м’яса на одну порцію), завакуумовані стейки з витриманого м’яса… Це все варто тільки дістати з пакета і викласти на гриль.

Чи діє на пікніку правило подачі страв?

Гадаю, все залежить від стилю пікніка. Загалом, якась логіка подачі може дотримуватися: наприклад, відкриваємо і їмо устриці в якості аппетайзера (закуски), поки готується BBQ, але це все – більше умовності. Сенс пікніка саме в тому, що цей формат події дозволяє відчувати себе максимально вільно, їсти що і коли хочеться. Таке ось свято здорового гедонізму!

«Світський пікнік на те і світський, щоб на ньому пити ігристе не з пластикових стаканів, а з красивих келихів!»

Роман Ремеєв
шеф-сомельє GoodWine

Які види і сорти ігристого будуть безпрограшним варіантом для світського пікніка?

Пити погані напої на розкішному заході – обманювати себе. Для мене світський пікнік – це, безумовно, «дольче віта», а «дольче віта» – це Шампань. Відповідно, на подібний захід обирайте виключно шампанське, а воно виробляється тільки в однойменному регіоні на північному сході Франції. Бажано, щоб шампанське було з категорії Blanc de Blancs – воно виробляється з білого винограду, відрізняється свіжістю, є хорошим аперитивом і прекрасно поєднується з морепродуктами і легкими закусками.

Cвітський пікнік – це, безумовно, «дольче віта», а «дольче віта» – це Шампань. 

Для світського пікніка варто віддати перевагу шампанському в легкому стилі, раджу звернути увагу на Pierre Gimonnet & Fils «Fleuron» і Delamotte Brut.

І невелика ремарочка: світський пікнік на те і світський, щоб на ньому пити ігристе не з пластикових стаканів, а з красивих келихів! Тільки це повинен бути не вузький келих, який багато хто звик використовувати для ігристого вина, а класичний келих для білого. Таким чином ви підкреслите аромат шампанського, а не приховаєте його.

З якого виду алкоголю краще почати, а які приберегти на потім?

Звичайно ж, краще зупинити вибір на одному виді алкоголю: якщо п’єте шампанське, то продовжуйте його пити. У разі, якщо це тривалий світський пікнік, який починається з закусок і переходить до основних страв, можете стартувати з шампанського, а потім «рухатися» у напрямку білих вин. Підбирайте вино в невиразному стилі, наприклад, Pouilly Fume від Domaine Marchand.

Якщо ж пікнік називається світським, але фактично це скоріше вечірка з мінімумом закусок, можете зупинитися на рожевих винах, вироблених в Провансі. Я раджу зробити вибір на користь Minuty «M» або ж Clos Cibonne «Cuvee Tradition» – вони не вимагають великої кількості їжі,  їх приємно пити просто так.

«Мені за настроєм дуже імпонують пікніки в Грузії: люди легко знаходять спільну мову між собою, спілкуються, знайомляться, а під вечір танцюють вже всі разом»

Люба Макаренко
дизайнерка бренда SAYYA

Канони дрес-коду на світському пікніку

Якщо ви збираєтеся на світський пікнік до заміського клубу або готелю, швидше за все там буде продумане певне покриття для цього і можна вибрати взуття на невеликих підборах. Не варто ризикувати і обирати взуття на шпильці, щоб не довелося тонути в траві, якщо раптом трапиться галявина. Я б звернула увагу на довжину брюк і сукні, не вибирала б варіанти максі, адже в них некомфортно пересуватися і можна зачепитися. Водночас, короткі шорти з деніму пляжного формату – теж не найкращий варіант. Вибирайте м’які відтінки, струмкі й натуральні тканини – тоді вам не буде спекотно. Особливу увагу варто приділити головному убору – капелюшку або хустці-бандані.

Спортивний костюм на світському пікніку зазвичай недоречний, але якщо місце, погода і тема пікніка пов’язані зі спортом, тоді можна обрати спортивний образ. У такому випадку віддайте перевагу костюму в піжамному стилі з принтом або м’якому поло і штанам з розрізами. Макіяж – денний, м’який, натуральний, smoky eyes вочевидь будуть не в тему. Підбір аксесуарів залежить від вашого образу, це можуть бути мінімалістичні прикраси або ж масивна біжутерія.

Ідеальний образ для світського пікніка – це …

… брючний костюм модного лавандового або рожевого кольору з м’якими лініями, акуратними брюками і кроп-топом. До образу додаємо акцентне взуття з квітковим принтом – воно особливо виграшно виглядатиме на тлі зеленої трави, та й загалом флористичні мотиви додадуть вашому образу легкості і жіночності. Доповнюємо наряд солом’яним капелюхом-канотье з хустками-зав’язками і неодмінно посмішкою!

Особистий досвід: як проходять світські пікніки в Грузії

Протягом вже двох років я мешкаю в Грузії і з повною упевненістю можу сказати, що пікнік-вечірки тут проходять в більш невимушеному форматі, ніж в Україні. Основні локації – дахи готелів, парки, лісові галявини. Особливою розкішшю вважаються пікніки на виноградниках або на схилах гір Кахетії. Формат може бути більш богемним, але це завжди тематичний декор, смачна їжа з ферми або від сусідів, і, звичайно ж, вино. На грузинських світських пікніках завжди звучить електронна музика, тому тут не заморочуються з пишним вбранням. Грузини вибирають комфортний одяг, наприклад, розслаблене бохо, сукні в поєднанні з грубим взуттям та шкіряною курткою. Якщо говорити про більш офіційний формат, безперечно, в образах більше блиску і шику. Іноді на подібних заходах можна зустріти і варіант «наділи все найкраще відразу».

Мені за настроєм дуже імпонують пікніки в Грузії: люди легко знаходять спільну мову між собою, спілкуються, знайомляться, а під вечір танцюють вже всі разом. Сама культура музики більш розвинена, ніж в Україні, адже на вечірці можуть разом відпочивати і діти, і батьки – і всі будуть танцювати під одну музику.

«Жовто-білі ромашки, ніби зібрані в полі на дачі у бабусі, стануть відмінним спогадом про дитинство і про луги нашої планети»

Богдан Кузьменко
контент менеджер FIORI Company

Які тренди в декорі пікніків переважають влітку 2021?

Безсумнівно, це прагнення до натуральності, еко-френдлі, природна лаконічність, тому бажано максимально відмовитися від використання пластика. Якщо говорити про колористику, то варто звернути увагу на монохром або перетин кольорів у різних тонах. Доповненням монохромної естетики стане використання кольорів в єдиній гаммі або відтінках, що походять від основного кольору. Палітра цього року чиста і лаконічна, як гармонія природи, яка оточує нас, без зайвої ваги для сприйняття. Тож обираємо легкі тони: зелений, бежевий і всю світлу палітру.

Один з головних атрибутів декору світського пікніка, звичайно ж, квіти! У всі часи вони служили символом розкоші, богемності, дорожнечі і символізували достаток, як внутрішній, так і зовнішній. Зараз особливо активний період цвітінь, тому варто зробити акцент на живих квітах, а сухі залишити на зимовий сезон. Щодо декору флорою влітку, тут можна зібрати різноманітні сорти зелені та квітів. Обігруємо нашу кольорову палітру розмаїтими відтінками. Вибираємо квітку-маяк, яка стане акцентною, а навколо неї створюємо ореол зелені або спад відтінків. Таким чином ця квітка буде виділятися своєю індивідуальністю. Завжди в моді рожеві півонії. Їх великі розкриті бутони можна розміщувати в вазах і застосовувати в композиціях.

Не забуваємо про квітку з особливим акцентом – соняшник. Він самостійний і стильний, тому його варто лише підкреслити зеленню або схожими за сортом квітами. Польовий стиль – це те, що завжди виглядає дорого і легко, тому жовто-білі ромашки, ніби зібрані в полі на дачі у бабусі, стануть відмінним спогадом про дитинство і про луги нашої планети.

Другим з важливих атрибутів світського пікніка є плетена корзина, в яку ми, власне, і збираємо всі речі – посуд, продукти, пледи, тощо. Головне, щоб корзина була містка і не порушувала загальний концепт декору. Намагайтеся вибирати варіант, наближений за зовнішнім виглядом до природного стилю, і не дуже вилощений.

Як правильно декорувати світську «поляну»?

Відмінним варіантом декору столу стануть квіткові композиції, які за кольоровою гамою повинні поєднуватися з сервіровкою світської «поляни». Варто вибирати посуд, та й виконувати сервіровку в монохромних відтінках. Щодо саме квіткових композицій, завжди вигідно будуть виглядати об’ємні вільні рослини.

Стіл, розташований в лаунж-зоні, наприклад, можна прикрасити мохом і свічниками, щоб не сильно обтяжувати декором. Якщо ж немає столу, то використовуємо красиві килими або декоративну траву.

Як варіант, ще можна влаштувати вечірнє чаювання на траві. Для цього знадобляться красиві квіткові композиції, чайний сервіз і навісні ліхтарики на деревах.

Який декор ідеальний для романтичної атмосфери?

Романтичну атмосферу вечора підкреслять натуральні свічки під скляними ковпаками, завдяки яким легкий вітер не зможе задути вогонь. Відмінним варіантом стануть повітряні ліхтарики або ж гірлянда, обвита навколо дерева, вона ж підкреслить і красу кори. Можна використовувати також люстри з бамбука та інших дерев’яних матеріалів. А щоб створити ефект яскравості, можна скористатися посудом із дзеркальною поверхнею, обігравши весь цей антураж світлом.

«Головне – щиро говорити з людиною про те, що є для неї по-справжньому цікавим»

Юлія Юдіна
експерт-консультантка зі світського та ділового етикету

Як сервірувати світську «поляну» за правилами етикету?

Відразу скажу, що недорогий пластиковий посуд точно не підійде, це ж світський пікнік! Варто скористатися порцеляновим або керамічним, скляними келихами і столовими приборами гарної якості. Сервірування світської «поляни» максимально наближене до класичної: ви повинні розуміти, що чим розкішніше захід, тим більше ви повинні звіряти сервірування з його класичними канонами.

Сервірування світської «поляни» максимально наближене до класичного.

Традиційний пікнік не передбачає приготування їжі, вся їжа береться з собою, тому саме плетений кошик стане одним з найважливіших атрибутів. Щодо вживання їжі на світському пікніку, якщо вже все сервірування дотримане за класичним принципом, то, звичайно ж, їсти страви варто тільки за допомогою столових приладів.

Якими основними правилами етикету не варто нехтувати на світському пікніку?

• ніколи не запрошуйте і не приводьте чужих людей, без відома організаторів пікніка;
• якщо ви відчуваєте якусь незручність, не висловлюйте цього вголос, щоб не зачепити ініціаторів вечірки і не зіпсувати настрій іншим запрошеним;
• якщо ви курите, то перш ніж закурити, запитайте дозволу у присутніх. У разі якщо дозвіл отримано, відійдіть трохи вбік, щоб сигаретний дим не йшов у бік інших гостей;
• отримавши запрошення, не забувайте про подарунок організаторам заходу. Це може бути пляшка вина, коробка з фруктами, букет квітів для подружжя або дочки ініціатора пікніка;
• якщо у вас є домашній улюбленець і ви хочете взяти його з собою, вам необхідно узгодити цей момент з організаторами заходу;
• ніколи і ні за що не забирайте їжу, що залишилася, «з собою».

Про що говорити на світському пікніку?

Розмови на світському пікніку за всіма правилами етикету нічим не відрізняються від класичних канонів ведення бесіди на будь-якому світському заході. Найтонший момент в цьому питанні – вибір теми. Що це може бути? Експертна область співрозмовника, захоплення та хобі, вдалий комплімент (деталь одягу, написана стаття, виступ чи інше), погода, цікаві факти, цікава історія. І, навпаки, – яких тем варто уникати? Політика, релігія, хвороби, особисте життя, доходи і гонорари, обговорення персон, категоричні висловлювання і теми з негативним відтінком – все це теми-табу. Ваше завдання в бесіді – визначити загальні теми і загальну точку зору, уважно слухати, висловлювати щиру зацікавленість, бути відкритим і доброзичливим, говорити про позитивні речі і не боятися жартувати. Головне – щиро говорити з людиною про те, що є для неї по-справжньому цікавим.