Антоніна Самойлова стала першою в історії України альпіністкою, якій вдалося підкорити п’ять найвищих гірських вершин світу.

Українка штурмувала гору Канченджанґу (8586 метрів), яка є третьою у світі після Евересту і K2. І навіть отримала прізвисько «Вбивця жінок», оскільки піднятися і спуститися назад вдавалося далеко не всім представницям жіночої статі.

За день до початку експедицію планували скасувати через непогоду. А за 200 метрів до вершини в Антоніни скінчився кисень, а обидва запасні балони виявилися порожніми, а отже, й непридатними.

«Двадцять хвилин без кисню на висоті 8400 негайно вдарили по організму, — розповідає Тоня. — Оскільки кисень не надходить в кров, то вона не циркулює по тілу повноцінно і починається миттєве переохолодження кінцівок. Уже за мить ти не відчуваєш ніг і  єдиний спосіб врятувати їх від відмороження — буквально бити ногами по  камінню, аби якось розігріти».

Шерпа зрештою віддав свій балон Антоніні і почав спускатися униз, а українка далі піднімалася самостійно.

«Уявіть, що десять годин ти підвішений на мотузці, оскільки з 4-го висотного табору (7500 м) до вершини крутизна схилу 70 градусів зі скелястими вертикальними ділянками та льодом, іноді ширина стежини, по якій ти рухаєшся — не більше однієї стопи, — згадує Тоня.— Температура —35 °C, жумар замерзає та не слухається, керувати своїм підйомом — надважко. Ти виснажений до межі і тут з’ясовується, що твої залишки кисню закінчаться будь-якої миті. Лік іде на хвилини.  Тільки на морально-вольових ти сягаєш вершини і якимось дивом «доносиш» себе до четвертого висотного табору. І хоча він міститься у «зоні смерті» (на медичному терміні висота більше як  7200, де концентрація кисню в повітрі падає настільки, що тіло в буквальному сенсі слова починає повільно вмирати) і залишатись на ночівлю тут категорично не бажано, але ні на що інше ти вже не здатен. Ось тут я справді зрозуміла,  що наші власні межі нам все ще невідомі!» — зізналася альпіністка.

На своє сходження Тоня взяла шеврон захисника України 28-річного Олександра Гряника (позивний — “Грян”), який у березні 2022 року літав до оточеного Маріуполя під час секретної спецоперації ГУР, зазнав поранення і помер 8 травня, відмовившись від евакуації.

А от екіпірування для альпіністки вже не вперше створив український бренд IENKI IENKI.

Нагадаємо, Антоніна Самойлова також є першою українською альпіністкою, яка тричі піднялася на Еверест, і першою українкою, якій підкорилися вершини Манаслу, Лходзе і Канченджанґи. Також на її рахунку «дика гора» K2 і Макалу.

Торік у серпні  Антоніна стала героїнею нашої digital-обкладинки та розповіла в інтерв’ю про підкорені вершини й «щеплення» любові до гір, шалену небезпеку й незламність характеру, що не дає відступати там, де часом пасують навіть чоловіки. А також про свої великі плани та мрії, волонтерство й бізнес, любов до українських брендів.
Фото: надані пресслужбою

Схоже, українській легкоатлетці Марині Бех-Романчук припав до душі альпінізм. Після того, як вони з чоловіком, плавцем Михайлом Романчуком, успішно зійшли на Говерлу, пара вирішила на цьому не зупинятися.

Цього разу подружжя піднялося на гору Синяк. Вона належить до гірського масиву Ґорґани Івано-Франківської області й заввишки 1 665 м.

«Ще одна висота у скарбничку. Ох, українські Карпати, ці пейзажі захоплюють подих і вкотре підкорюють моє серце», – захоплено написала Марина, доповнивши допис яскравими світлинами.

Українська альпіністка Антоніна Самойлова встановила новий рекорд, зійшовши на два складних восьмитисячники Еверест та Лхоцзе за добу. Також вона стала першою жінкою в історії українського альпінізму, хто тричі піднявся на Еверест і тричі підіймав прапор України на найвищій точці планети.

Антоніна розпочала свою експедицію 17 квітня, однак невдовзі відчула перші симптоми коронавірусу. Через це вона повернулася на лікування в Катманду.

«У мене був сильний страх, що після хвороби я фізично не зможу піднятися на два восьмитисячники підряд, і моя експедиція зірветься через стан здоров’я», — розповідає альпіністка.

21 травня о 4-й годині ранку Антоніна Самойлова вийшла з третього табору, щоби провести історичне сходження.

22 травня жінка підняла український прапор з написом Still fighting for freedom на Евересті. А в ніч проти 23 травня почала збиратися на Лхоцзе. Уже о шостій ранку Антоніна була на вершині гори. Цього самого дня вона повернулася в базовий табір. Усього без сну альпіністка була 65 годин.

«Я зробила траверс Еверест-Лхоцзе, тобто піднялася на два восьмитисячники підряд. Здійснила свою мрію! На світанку 22 травня стояла на вершині Евересту, а вже о шостій ранку наступного дня дивилася на нього з вершини іншого восьмитисячника Лхоцзе! І знову мала щастя піднести на найвищі висоти прапор найкращої країни! Життя неймовірне! Слава Україні!!! Героям Слава!!!» — написала у своєму Instagram Тоня.

Своє сходження Антоніна присвятила полеглому воїну Олександру Грянику, який все життя мріяв зійти на Еверест. Альпіністка підняла його фото на горі та зробила світлину, щоби закарбувати цей момент назавжди.

На шляху до втілення мети Антоніну підтримав український бренд IENKI IENKI. Спеціально для альпіністки вони створили два комплекти одягу: яскраво-жовтий комбінезон для скелелазіння та двошарову куртку й штани для базового табору.

Фото: Instagram @tonya.samoilova, @ienki_ienki

Нещодавно українська альпіністка Ірина Галай, яка стала першою жінкою, що піднялася на Еверест, підкорила Аннапурну — одну з найнебезпечніших гір у світі. На своїй висоті в 8 091 метр гора встигла забрати життя у 22% відчайдухів, які прагнули її скорити.

Проте Ірині Галай вдалося це зробити разом із непальським гідом Мінгма. Цей підйом став першим сходженням українки після початку повномасштабного вторгнення.

За словами Ірини, перші місяці великої війни вона провела в лавах ТРО, тому похід на Аннапурну став присвятою ЗСУ та 60 тисячам жінок, які захищають Україну.

«Я маю з собою прапор, на ньому зображено логотип організації Arm Women Now. Я взяла цей прапор, адже Аннапурна — гора жіночого роду. Складна та серйозна, вважається найнебезпечнішою горою у світі. Вона має характер, схожий на характер української військовички. Яка ніколи не дозволить собі непотрібних людей, не дасть себе легко завоювати й знищує всіх, хто наближається з поганими намірами», — розповіла Галай по супутниковому зв’язку з базового табору напередодні фінального етапу сходження на Аннапурну.

«Зараз у ЗСУ служить понад 60 тисяч жінок, що є разючою цифрою навіть для НАТО. Ці жінки — мої герої. Мене зачаровує їхні відвага, краса, сміливість та характер. Вони — неймовірні! Я присвячую це сходження їм і своїй країні, яка прямо зараз веде боротьбу за своє існування», — сказала альпіністка.

За словами Ірини Галай, дорога на вершину тривала 18 годин. Через це багато разів їй хотілось повернутися назад, але саме думка про захисниць допомагала їй  рухатися вперед і додавала сил.

Фото: Instagram @iraaleksandrovna