10 липня, рівно через п’ять років після передостаннього релізу гурту Vremya i Steklo, Last Dance, Надя Дорофєєва та Олексій Завгородній презентували спільний трек «Смак-печаль».

Кліп до пісні став фіналом 24-годинного благодійного збору разом із платформою UNITED24 у межах ініціативи «Тихі ночі». Необхідна сума — 505 404 гривень — була зібрана менш ніж за дві години, після чого артисти подвоїли мету, а на ранок 10 липня сума сягнула рекордних 3 158 705 гривень.

Дуетна пісня «Смак-печаль» увібрала в себе те, за чим сумували прихильники: впізнаваний вокал DOROFEEVA, фірмовий речитатив POSITIFF, хук, що засідає в голові, ностальгійні відсилки до хітів гурту, знайомі фрази й інтонації.

«Спочатку ця пісня була сольна. Але коли вже був написаний приспів і дроп, я зрозуміла: чогось, а точніше — когось, не вистачає. Коли я думала, хто б це міг бути, одразу відчула — минуло вже достатньо часу, аби нам з Льошею знову об’єднатися у творчому тандемі та подарувати нашим прихильникам можливість побачити нас разом. Ця пісня, назва, текст — усе дуже пасує нам і нашому возз’єднанню. Цей реліз дарує позитивний сум», — розповіла DOROFEEVA.

За словами Олексія Завгороднього, він без найменшого сумніву підтримав ідею створити фіт.

«Усе почалося з простого дзвінка від Наді, де вона запропонувала ідею, яка буде несподіваною для всіх. І, звісно, я погодився. Ми одразу домовились про зустріч. Я приїхав до Наді з Мішею, кайфонув від їхнього творчо-домашнього простору. Вийшли на колл із Ванею Клименко, швидко зрозуміли напрямок і одразу пірнули в роботу», — поділився POSITIFF.

Кліп на трек став візуальним «містком» між минулим і сьогоденням. Режисер Руслан Махов заховав у відео чимало відсилок до творчої історії та стилю гурту — у візуальних і монтажних елементах, в яскравих образах і стилістиці відео.

«Основний задум кліпу створений на тему, а якби гурт ще існував, яким він був би зараз, який вигляд мали б артисти, який стиль підібрали для відео… Фішкою гурту завжди була образність у відео. Тому тут багато прийомів, що нагадують нам минулі їхні кліпи: різкий монтаж, довгі мізансцени, живі моменти та образність. Блокнот з VISLOVO, діадема, що натякає на кліп «Троль», тренажер з «Є, Бой», ті самі вушка Міккі Мауса, упізнавані танцювальні рухи тощо. В усьому — відчутний присмак ностальгії», — наголосив режисер.