Після нещодавніх зізнань Євгенії Емеральд про посягання на її життя та погрози від колишнього чоловіка українська захисниця зробила нову заяву.

Ексвійськова попросила більше не вживати щодо неї слово «снайперка» і не титрувати її так в матеріалах медіа.

«На фронті я зробила не так багато, як про це писали ЗМІ. Я прошу не називати мене снайперкою – це некоректно стосовно військових, які перебувають там ще з 2014 року і ціною свого життя боронять нашу країну. Я пробула на фронті всього пів року, будучи добровольцем, який просто працював з 308-м калібром», – розповіла Емеральд в інтерв’ю РБК-Україна.

Колишня захисниця наголосила, що наразі вона просто поліцейська у декреті, Жанна дʼАрк в тилу і жодного відношення до військової справи вона не має: «Я була доброволицею в поліцейському підрозділі, а зараз я українська Жанна д’Арк у тилу. Справжні герої, гідні звання «військовий», – це ті, завдяки чиїм зусиллям ми маємо змогу жити у вільній країні, зі своїм прапором та кордонами. Вибачте мене за некоректність і нетолерантність».

Фото: @emerald.evgeniya

Нещодавно українська захисниця Євгенія Емеральд розповіла про домашнє насильство і погрози зі сторони колишнього чоловіка-військового Євгенія Стипанюка. Сьогодні ж у соцмережах вона заявила, що ексобранець намагався її вбити. Про це вона розповіла в Instagram-stories.

«Учора Стипанюк і його компашка намагалися вчинити перший замах на вбивство. На мене і мого охоронця. Подробиць я розповідати не буду, з нами все добре. Також усе вже на експертизі, заяви написані. Просто люди, щоб ви розуміли — ціна правди. Але ми боремося і не зупинимося. Ми переможемо це зло. Все вже зафіксовано і знаходиться в поліції», — стверджує вона.

Крім того, каже снайперка, за нею постійно стежать, а під автомобілем вона знайшла GPS-трекер, який показував її місцеперебування.

«Під крилом мого автомобіля було знайдено GPS-трекер та нас постійно «вели». Все передано у відповідні органи, ведеться розслідування», — додала Євгенія.

Емеральд також запевнила, що не очікує жалості до себе, мовляв, вона знає, на що пішла, та готова до всього.

Нагадаємо, Євгенія Емеральд одружилася з Євгеном Стипанюком у жовтні минулого року. Вже у квітні вони стали батьками. Місяць тому захисниця офіційно оголосила про розлучення.

Фото: Instagram @emerald.evgeniya

Від вересня українська захисниця Євгенія Емеральд натякала фанам, що у її стосунках з чоловіком, військовим Євгенієм Стипанюком не все гаразд, однак прямо не говорила, що сталося.

Нині ж Євгенія набралася сміливості й на своїй сторінці в Instagram опублікувала скріни листування зі Стипанюком, де він її обзиває та навіть погрожує вбивством.

«Я — Женя Емеральд, відома вам як сильна і смілива українська Жанна д’Арк. Але, в першу чергу я просто жінка, одна з тих сотень тисяч українських жінок, яка пережила домашнє насильство. У цьому відео я хочу продемонструвати на власному прикладі, до чого призводить страх і слабкість перед кривдником: тут ви побачите лише частину розмов і погроз з боку мого колишнього чоловіка, але навіть цього достатньо, щоб зрозуміти, в якій небезпеці знаходяться жінки, які продовжують терпіти», — підписала відео Емеральд.

У листуванні ексчоловік Євгенії, зокрема, не «погрожує, а попереджає» її, що якщо хтось з інших чоловіків візьме на руки його доньку, він підірве і Євгенію, і того чоловіка, або застрелить, або «відріже руки». Також Стипанюк говорить, що встановить стеження за Емеральд. У голосових повідомленнях Євген звинувачує ексдружину у зрадах.

Після своєї публікації, Емеральд дала інтерв`ю кільком українським ЗМІ, де розповіла й про те, що Стипанюк підіймав на неї руки.

«Мене часто запитують, чи бив він мене. Дитині було 2 тижні, коли він на мене замахнувся, і я тримала дитину на руках. Вдруге він ударив мене ногою в присутності моєї старшої доньки. І я тоді зрозуміла, що якщо я не втечу зараз, то все буде тільки погіршуватися», — відповіла вона.

Крім того, снайперка розкрила й приголомшливі деталі про свого ексчоловіка. Виявляється, Стипанюк вже довгий час є охоронцем колишнього нардепа Олега Ляшка.

«Він продовжує ним бути, перебуваючи на фронті. У нашій країні можливо все. Ну так, звичайно, він зареєстрований не як охоронець, а як військовий ЗСУ. Він цього не приховував. Я познайомилася з колишнім нардепом на нашому весіллі», — зазначила Емеральд.

Вона також додала, що колишній нібито отримував зарплатню як на фронті, але при цьому відсиджувався у Києві.

«Ми весь час жили разом. Він їздив до Харкова раз на тиждень на кілька днів, а потім повертався додому і весь час перебував у Києві. Мені було заборонено говорити про це, потім мені погрожували цим. У мене є багато фото і відео на телефоні, які є свідченням того, що людина дійсно перебувала весь час у Києві, попри те, що вона отримує найвищу зарплатню ЗСУ, наче з «нуля» не вилазить», — зізналася захисниця.

Військова зазначила, що є багато свідків, які бачили чоловіка постійно у Києві, зокрема, сусіди у її будинку. Також є відео з камер спостереження. Євгенія каже, що їй соромно за те, що вона прикривала місцеперебування чоловіка.

«Він був моїм чоловіком, і я його реально боялася. Я була вагітною, слабкою… Але зараз я беру відповідальність за свої слова, у мене є докази на все», — сказала Емеральд.

Нагадаємо, Євгенія Емеральд одружилася з Євгеном Стипанюком у жовтні минулого року. Вже у квітні вони стали батьками. Проте два тижні тому захисниця офіційно оголосила про розлучення.

Фото: Instagram @emerald.evgeniya

Снайперка Євгенія Емеральд, яка у жовтні торік вийшла заміж на передовій за військового Євгена Стипанюка, офіційно оголосила про розлучення. Про це вона написала на своїй сторінці в Instagram.

«Офіційно. Це — розлучення. Багато з вас і так все розуміли, але я втомилась мовчати. На жаль, причина не в банальній різниці в характерах чи побутових сварках. Вона набагато серйозніша. Згодом ви про все дізнаєтесь та зрозумієте мої вчинки.Де-факто я вільна жінка, але згідно з законодавством не можу отримати розлучення, поки дитині не виповнився один рік. Та головне, що я відчуваю себе просто вільною», — написала вона.

Про проблеми у парі стало відомо місяць тому. Євгенія спочатку видалила всі спільні фото з чоловіком, а пізніше натякнула, що він хоче забрати у неї дитину.

«Не все те золото, що блищить, і не вірте очам своїм. Тому що те, що нам намагаються транслювати, зазвичай не є правдою. І коли людина намагається з себе щось будувати, коли людина щось доводить, повірте мені, що це взагалі не так», — сказала Емеральд.

Нагадаємо, у квітні у експодружжя народилася донька Афіна. Під час пологів чоловік активно підтримував Євгенію. А пізніше заявив, що мріє ще й про сина.

Фото: Instagram @emerald.evgeniya

Наприкінці квітня снайперка Євгенія Емеральд, широко відома за позивним Жанна д’Арк, знову стала мамою. Вона народила своєму чоловікові, військовослужбовцеві Євгену, доньку. Для обох ця дитина стала другою: у Євгенії від попередніх стосунків підростає донька Жасмін, а у Євгена – син.

Незважаючи на те, що дівчинка з’явилася на світ майже три місяці тому, Євгенія не поспішала з оголошенням її імені, хоч і знала його наперед, ще до народження доньки. Як розповідала сама снайперка в інтерв’ю для INSIDER.UA , ім’я прийшло до неї уві сні на її день народження, у грудні.

Але, схоже, Євгенія вирішила, що вже час розсекретити ім’я новонародженої: дівчинку назвали Афіною, на честь Богині справедливої війни, воєнної стратегії і мудрості.

«Тепер ви знаєте ім’я бандерятка!» – написала Емеральд, доповнивши допис кадрами з бекстейджу фотосесії з донькою.

Для світлин, автором яких виступила Вікторія Рай, Євгенія приміряла костюм войовниці.

Чимало фоловерів Євгенії зійшлися на тому, що малеча більше схожа на батька.

Сьогодні снайперка Євгенія Емеральд, широко відома за позивним Жанна д’Арк, та її чоловік, військовослужбовець Євген, відзначають річницю стосунків. Пара познайомилася рівно рік тому, через три місяці одружилася на передовій, а наприкінці квітня у подружжя народилася дівчинка, ім’я якої досі тримається в секреті. В інтерв’ю для INSIDER.UA Євгенія розповіла, як обирала ім’я для доньки та коли воно стане відомим широкому загалу.

З нагоди важливої дати снайперка привітала чоловіка зворушливим дописом в Instagram. Євгенія не упустила можливості публічно освідчитися чоловікові в коханні, а також запевнити, що вона шалено за ним скучає і чекає якнайшвидшої перемоги.

«Наш перший рік. Рік, як ти написав мені в дірект, коли я перебувала на фронті без будь-якої надії та любові… Рік, як тепер я говорю «ми». Як довго я на тебе чекала… Тепер я точно знаю, що кохання з першого погляду дійсно  існує справжнє. Хоч нас наразі розділяє війна – я завжди поряд і моє серце з тобою. Я чекатиму на тебе, скучатиму, плакатиму і віритиму, що зовсім скоро ми зможемо жити простим життям! Я люблю тебе! Ми все з тобою витримаємо! І це лише початок нашої довгої подорожі», – написала Євгенія, доповнивши повідомлення серією спільних світлин з чоловіком.

На окрему увагу заслуговує кадр, на якому зображена перша зустріч подружжя.

Вітаємо пару і розглядаємо неймовірно теплі світлини.

За рік війни ця тендітна жінка встигла чимало: змінити розкішні вбрання бізнесвумен на військову форму, повоювати на передовій і попрацювати у тилу, знайти кохання, одружитися, завагітніти і народити. Місяць тому Євгенія та її чоловік, військовослужбовець Євген Стипанюк, стали батьками донечки. Для обох з них це вже друга дитина: у Євгенії є донька, а у Євгена – син.

Через що подружжя сварилося під час вагітності, як пройшли партнерські пологи, що подарували одне одному на народження донечки, як обирали імʼя та чому давати життя новому поколінню українців саме зараз на часі: снайперка Євгенія Емеральд поділилася з INSIDER.UA інтимними подробицями другого материнства та показала ексклюзивні сімейні кадри з пологового. 

Про перейми

Вся моя пологова діяльність, від переймів до пологів, була доволі цікавою і веселою. Але про все по черзі. За декілька днів до пологів мені дуже сильно хотілося їжі з «МакДональдзу», тому просто кілька днів поспіль просила чоловіка купувати мені подвійний чізбургер. Багато моїх підписниць сказали, що в них було так само перед пологами. Я не знаю, з чим це пов’язано – чи з чудодійним «Маком», чи з чудодійними подвійними чізбургерами! (сміється)

Можливо, в жінок перед пологами якось загострюються певні відчуття й хочеться з’їсти щось не дуже корисне, чи вони просто хочуть потішити себе смачненьким. Напередодні самих пологів, рано вранці, я встала і вже відчула, що процес починається… За день до цього, у четвер, я не встигла поїсти морозива, про яке так мріяла. Тож, тільки-но я прокинулася, сказала чоловікові, що хоч і почалися перейми, але поки я не приведу себе до ладу, не зроблю укладку і не з’їм морозива, народжувати не буду! (сміється)

Коли в мене вже відбувалися доволі активні перейми, чоловік «на нервах» віз мене на Бессарабку, аби я поїла оте омріяне морозиво. Звісно, я його з’їла, але на цьому «їстівна» епопея не закінчилася… Перед пологами я схотіла випити ананасовий фреш. Це треба було тільки бачити, як по тій Бессарабці Женя бігав з ананасом і намагався знайти, де ж той фреш зробити. Тільки після цього ми вже виїхали до пологового, де мене одразу ж помістили до пологової кімнати.

Про партнерські пологи

Скажу відверто: я дуже хотіла народжувати разом зі своїм чоловіком, для мене це було прям вельми важливо. Та чоловік спочатку сказав, що проти таких пологів, адже він буде хвилюватися, боятися крові… Стосовно останнього мені було дуже смішно, я йому казала: «Ти ж військовий, такий кремезний, і реально боїшся пологів?!» Та, звісно, я його не примушувала, це мав бути виключно його вибір. Але за декілька місяців до пологів чоловік сам виявив бажання бути присутнім.

Для мене це було велике щастя, аже я розуміла: якщо чоловік почує перший подих і перший крик дитинки разом зі мною, то ми разом розділимо цю мить, яка буває раз у житті! Коли це відбулося, Женя просто заливався слізьми. Пам’ятаю, як підняла на нього очі і побачила, як він, такий великий, мужній та сильний, просто стоїть і ридає – це було дуже зворушливо.

Після цього він мені сказав: «Дякую тобі, кохана, за доньку. Я мріяв про неї все своє життя!» Потім ми поцілувалися і я теж трошки сплакнула, бо це був доволі емоційний момент. Той біль, який жінка відчуває під час пологів – ніщо порівняно з тими емоціями, які вона відчуває вже після.

Все пройшло так, як я хотіла: у компанії коханої людини та крутих лікарів. Народжувала у приватному пологовому будинку «Лелека», яким я залишилася дуже задоволена. Перше, про що я подумала після пологів: «Як же було круто! Хочу ще!» Тож, якщо дасть Бог і буде ще одна вагітність, народжувати обов’язково буду саме там.

Про стосунки на відстані 

Після пологів чоловік знову повернувся на фронт. Для нас обох це було дуже важко, бо за дванадцять днів його сімейної відпустки ми настільки звикли бути нормальною родиною, от знаєте, такою, як всі: коли у вас спільний побут, ви цілодобово разом, адже до цього ми так багато часу разом ніколи не проводили. Нам дуже сподобалося робити разом якісь прості речі, на кшталт снідати, вечеряти, розкидати речі, а потім їх прибирати… Щоранку я причитала чоловікові: як він так спить, що все простирадло опиняється під ним?! Й водночас розправляла постіль… Все це було так мило, адже з таких дрібниць і складається наше життя…

Проте дуже емоційно важко було в той момент, коли Женя прощався з донечкою – мені здавалося, що він плакав десь всередині себе. А коли я виставила у соцмережі світлину, на якій він у військовій формі стоїть з дитинкою на руках, то плакали всі підписники… Мені шкода, що він втрачає ці батьківські миті, адже донечка росте щодня. Дуже хотілося б, аби він був поряд з нами і спостерігав, як зростає наше «бандерятко» не лише на світлинах і відео, а й на власні очі.

Якщо чоловік почує перший подих і перший крик дитинки разом зі мною, то ми разом розділимо цю мить, яка буває раз у житті!

Як ми підтримуємо вогонь кохання на відстані? Тут у самому запитанні і є відповідь! Саме на відстані кохання ще більше розпалюється: це постійний шквал емоцій, ми завжди чекаємо на зустріч, дуже-дуже сильно сумуємо одне за одним. Це як на фронті: ми загалом спілкувалися дистанційно, дізнавалися одне про одного на відстані, у нас і побачення були дистанційні – по відеозв’язку… Так і тепер. В цьому, звісно, є якась романтика, але краще б Женя був поруч. Ми просто розуміємо, що так склалися обставини, тому підтримуємо одне одного. Так, мені важко, Жені також, просто потрібні витримка і кохання, а цього у нас вдосталь!

Про подарунки на народження малечі

Ми з чоловіком привітали одне одного з народженням донечки сюрпризами. Ще у пологовому я подарувала Євгену нішеві парфуми, він просто обожнює їх, в нього десь банок двадцять-тридцять різних ароматів. Коли в мене був сильний токсикоз, я йому забороняла користуватися парфумами, от іноді прям навіть до сварок доходило, бо я просто не переносила жодних ароматів. Згодом він так звик жити без парфумів, що просто перестав користуватися ними. Тож, коли я народила, презентувала йому такий символічний подарунок і вибачилася за те, що на деякий час йому довелося відмовлятися від того, що він любить.

Чоловік зі свого боку подарував мені класний гаджет, про який мріє кожна жінка – стайлер Dyson Limited Edition. Я не просила його про такий подарунок, він придумав сам. До речі, дуже корисний і практичний презент, бо тепер я дуже швидко збираюся, навіть з маленькою дитиною на руках. Мені здається, це дуже мила традиція – вітати одне одного з народженням малечі. Бажаю, щоб усі чоловіки вітали своїх жінок не тільки квітами, а ще й якимись цікавими речами, аби жінка відчувала себе особливою. Ну, і чоловіків вітати теж треба, бо вони ж брали участь у процесі! (сміється) 

Про ім’я для донечки

Ім’я донечки ми розсекретимо після хрещення, яке плануємо, як казав пан Арестович, через два-три тижні! (сміється) Ні, я зовсім не забобонна, просто всім так було цікаво, як ми її назвемо, що я вирішила тримати інтригу. Під час вагітності я так часто називала її «бандерятком», що це вже стало загальним ім’ям – люди так само почали називати діточок «бандерятками». Але якщо серйозно, то ім’я для донечки «прийшло» до мене уві сні на мій день народження, в грудні.

Тоді я ще навіть не знала, що це ім’я означає. Коли прокинулася, одразу залізла в Google, аби подивитися значення. Я була у шоці, адже воно пов’язане з перемогою, дуже символічне, повірте мені, дуже! От тоді я зрозуміла, що це – доля, і що це буде ім’я для нашої майбутньої донечки. Старшу мою доньку звуть Жасмін, і я усвідомила, що друга теж повинна мати якесь незвичне і гарне ім’я.

Ім’я для донечки «прийшло» до мене уві сні на мій день народження, в грудні.

Про ревнощі старшої доньки

На початку народження другої донечки у нас із старшою були певні складнощі, проте я вважаю, що це нормально. Тоді Жасмін здавалося, що я про неї забуду, припиню приділяти їй увагу, яка відтепер буде належати малечі… Ми з донькою дуже багато розмовляли і вона зрозуміла, що це абсолютно не так. Старша дуже любить свою молодшу сестричку, намагається допомагати мені з нею. А тепер взагалі з’явилися нові обов’язки: поки я сиджу з малечею, Жасмін – з нашим песиком, Степаном Євгеновичем. У кожного по дитинці! (сміється) До речі, скоро у Жасмін день народження, тому ми вже у роздумах щодо організації свята для неї.

Ой а ще, я й не знала, але виявляється, існує така традиція: новонароджені дітки роблять подарунок своїм старшим братикам чи сестричкам. Так, «бандерятко» подарувало Жасмін полотна для малювання, адже вона у нас – майбутня художниця.

Про материнство під час війни 

Дуже часто, ще під час вагітності, я чула, що не на часі вагітніти, не на часі народжувати… Але саме я якраз-таки – приклад того, що ще й як на часі, бо ніколи не треба відкладати на потім такі прекрасні моменти життя. Якщо ми згадаємо історію, побачимо, що війни були завжди. От тільки уявіть собі, що під час війни зупиняється життя, жінки припиняють народжувати – що тоді буде? Я вважаю, що обов’язково треба продовжувати життя, оскільки чимало наших захисників і захисниць гине на фронті, тож ті жінки, які перебувають в тилу, повинні відновлювати наш український рід. Треба народжувати патріотів – у рази більше, аніж до війни!

Треба народжувати патріотів – у рази більше, аніж до війни!

Про вагу під час вагітності та схуднення після пологів

Якщо відверто, з приводу ваги я зовсім не заморочувалася, оскільки розуміла, що це природній процес – набирати її під час вагітності. Єдине, що я дійсно робила – це займалася своєю вагітністю. Ходила на масажі та фітнес для вагітних, за можливості – до басейну. Якщо мені хотілося морозива, я його їла. Якщо сильно хотілося бургерів чи картоплі фрі – також не відмовляла собі в цьому. Діяла так, як того бажала. Але здебільшого, звісно, я харчувалася корисною їжею. 

А тепер щодо пологів. Головне, що в мене було, так це налаштування на те, що все буде добре. Так сталося, як і гадалося! Якщо жінка впродовж післяпологового відновлення буде нити, як все погано, або ж жалітися на те, що товста, то так воно і буде. Я ж одразу після пологів була дуже активною. Стала перед дзеркалом, сказала собі, який у мене класний вигляд, як я собі подобаюся – і якось вага сама по собі почала йти.

Роль мами, дружини подобається мені набагато більше, аніж роль амазонки!

Через два тижні після пологів я зважилася і була у шоці, бо майже всі зайві кілограми пішли. Для цього я нічого не робила, просто була активною мамою. От наприклад, якщо ти за день дитячий візочок п’ять разів розкладеш і складеш у машину, бо тобі треба у супермаркет, у дитячий магазин чи на зустріч, то виходить такий собі непоганий фітнес. До спортзали я ще не ходила, от тільки, можливо, зараз почну займатися. Щодо їжі – я себе жодним чином не виснажувала якимись дієтами. Навпаки, їла дуже добре і поживно. Тож, якось все само собою і стало на свої місця. Ну, і ще один секрет: якщо твій чоловік – красень ЗСУ, ти точно завжди будеш мати гарний вигляд поруч з ним! (сміється) 

Про життя матусі без прикрас

Якраз сьогоді, у День матері, донечці виповнюється місяць, і за цей час ми стикнулися з різними проблемами. Спочатку у мене був лактостаз, потім у донечки були коліки, згодом у неї почервонів пупок, а ще після з’явився нежить… Так, я завжди відверта, тому в мережі розказую про все, як воно є: добре – про добре, погано – про погане. От у мене трапився лактостаз і я про це повідала в своєму Instagram-блозі, на що відгукнулося багато жінок і подякували мені за те, що показую життя матусі без прикрас.

Чесно, я навіть не знала, що майже кожна друга жінка стикається з цією проблемою.  Просто материнство дуже відрізняється у всіх, зокрема через вік. От коли тобі двадцять років, ти якось на все простіше дивишся, реагуєш. А коли тобі за тридцять – ти настільки хвилюєшся і трусишся над цією дитинкою, що просто жах. Тепер розумію свою маму, яка теж народила мене, коли їй було за тридцять… Це дійсно трохи інше материнство, більш свідоме. Я вже  інтелектуально розвинута, мудра, фінансово незалежна особистість і зараз відчуваю кайф і насолоду від материнства у цьому віці!

Поки я була вагітною, чимало підписників писали мені, аби я відсипалася, бо потім, мовляв, вже буде не до цього. Але тут знову питання налаштування: я собі вирішила, що все буде круто і після пологів – так загалом і відбувається. Звісно, дітки плачуть, у них болять животики, ріжуться зубки, мами не досипають, але навіть попри це все материнство – прекрасне! Я все одно знаходжу час і на себе, і на малечу. Головне – наше ставлення до тих подій, що відбуваються з нами. От зараз розмовляю з вами і паралельно годую доньку – насолоджуюся всіма процесами. (сміється)

Тож, я бажаю жінкам народжувати якомога більше «бандеряток», ставитися до материнства не як до чогось важкого і виснажливого, а як до нового етапу свого життя, етапу можливостей! Адже коли жінка народжує дитину, всередині неї наче щось теж «народжується» і вона починає творити. Я особисто знаю багато жінок, які започатковують бізнеси під час материнства. Я й сама відкрила свій перший бізнес якраз-таки після народження первістка. Тож, сподіваюся, що і після народження другої доньки у моєму житті розпочнеться доволі цікавий період! 

Діти війни – це те покоління, яке буде змінювати наше майбутнє, творити новітню історію України, адже не просто так вони народжуються у такий переломний час. 

Про плани на декретну відпустку

На фронт я рватися вже не буду і не хочу, адже у мене тепер дуже багато діток: старша донька, менша донечки і ще й песик Степан Євгенович. Кожен з них потребує моєї уваги, тому буду прикривати «тили» тут у Києві, а мій чоловік буде працювати за нас обох на фронті. Інколи мені здається, що той період життя, коли я була на фронті, був наче не зі мною.

Наразі моє життя подобається мені набагато більше. Я зрозуміла, що роль мами та дружини подобається мені набагато більше, аніж роль амазонки! Хоча якби ви мене запитали про це рік тому, я б не повірила в те, що зараз вам кажу. Ніколи не думала, що я взагалі можу бути сімейною, принаймні настільки, якою є зараз. Наразі ми проживаємо в житловому комплексі сімейного типу, де всі гуляють з дітьми і з собаками – і мені це дуже подобається! Дійсно, з війною сильно змінюються цінності і загострюються якісь інші почуття.

Коли я була на дев’ятому місяці вагітності, казала, що мені ніхто не потрібен, я супержінка, яка з усім може впоратися самотужки. Проте якщо є можливість допомоги, вважаю, від неї відмовлятися не треба. Мені допомагає матуся, Жанна Феліксівна, вона приїжджає до мене десь чотири/п’ять разів на тиждень і допомагає мені з малечею. Як каже лікар Комаровський: щаслива мама – щаслива родина. Тож, дуже важливо бути спокійною, щасливою, а не з нервовими зривами, які згодом відобразяться на дитинці.

Про майбутнє – своє та дітей війни

Дуже важко сказати, яка я через два-три роки, бо ще рік тому я навіть не уявляла, якою буду станом на зараз. Якби тоді ми з вами спілкувалися і ви б сказали, що моє життя так докорінно зміниться, я б вам не повірила! Тож, що буде зі мною через два-три роки, я теж не знаю, але, мабуть, буде щось дуже цікаве, адже я вірю тільки в краще. Сподіваюся, моє життя змінюватиметься і надалі в хорошому сенсі. Подивимося!

Впевнено можу сказати лише одне: я точно не та мама, яка буде сидіти вдома з дітьми, не буде розвиватися і рухатися вперед. Я обов’язково буду завжди щось придумувати і робити якісь цікаві для мене речі. 

Майбутнє дітей війни я бачу дуже світлим. Це саме те покоління, яке буде змінювати. наше майбутнє, творити новітню історію України, адже не просто так вони народжуються у такий переломний час. Я вважаю, що ці діти – патріоти ще в лоні матері. В мене так само народилося «бандерятко», патріотка і майбутній боєць за справедливість!

Про роль матерів у повномасштабній війні

До своєї вагітності я боронила Україну на фронті пліч-о-пліч з чоловіками. Поки я не зустріла свого чоловіка, хлопцям-колегам казала, що не заздрю їхнім жінкам, матерям, адже уявляю, як їм важко знати, що їхні сини на фронті… Я тоді ще казала: якби в мене була кохана людина, яка теж воює, мені було б дуже-дуже важко! Уявіть собі, не пройшло й місяця, як у мене така людина з’явилася. Як жінка я можу сказати, що це дуже важко. А для матерів – це важче в квадраті, мені здається.

Щодо моєї матусі. Пам’ятаю, коли 28 лютого сказала їй про те, що вирушаю на фронт, ви би бачили її очі… Вони були пусті. Вона просто дивилася в одну точку і не рухалася. Я пам’ятаю, що ці очі були наповнені страхом, сумом і печаллю. Потім вже вона зізналася, що дуже сильно хвилювалася, в неї було відчуття, ніби весь її світ рухнув.

Розумієте, коли людина наважується на такий крок, як піти на війну і захищати Україну і українців, переконати цю людину дуже важко! Це щось таке внутрішнє, дуже сильне. Вважаю, що всім тим матусям, діти яких задіяні на війні, треба віддати шану, бо переживати це – величезний біль! Я хочу сказати «дякую» всім матерям і своїй матусі Жанні Феліксівні. Мами, ви маєте пишатися своїми дітьми, молитися за них і вірити, що вони повернуться – бо так і буде!

Фото: Pershyi Podyh
Текст: Ганна Володавчик

Колишня військова, снайперка Євгенія Емеральд снялася у стильній фотосесії на 33-му тижні вагітності. В об’єктиві фотографки Вікторії Рай вона позувала в чорному жакеті на голе тіло, а звабливості образу додало мерехтіння прикрас. «Перевтілення войовничого Фенікса на тендітну та ніжну Жінку», – підписала опрулюднений фотоальбом авторка світлин.

Вже навесні Євгенія народить доньку – це буде їхній первісток із чоловіком Євгеном, з яким вона побралася у жовтні на передовій.

До речі, на початку мисяця Вікторія Рай показала також кадри Евгенії при надії, але у військовій формі.

Українська снайперка Євгенія Емеральд із позивним «Жанна д’Арк», про весілля якої ми писали раніше, оголосила радісну новину – вона та її чоловік, військовослужбовець Євген, очікують появи на світ дитини.

Українська захисниця довго не наважувалась розповісти про своє делікатне становище, адже дала слово бути на війні доти, доки ворог не буде переможений. Однак зрештою її замучив токсикоз і вона була змушена залишити передову та перейти у тиловий фронт.

«У мене під серцем бандерятко. Коли почалося повномасштабне вторгнення, я дала слово українському народу, що буду на цій війні, доки ми не виженемо ворога! І я не дотрималася слова… Пробачте мені, друзі. Я так довго не наважувалася сказати… Вагітний снайпер – прямо сюр якийсь», – написала снайперка у своєму Instagram.

Багато знайомих Євгенії вважають, що ця дитина врятувала їй життя.

«Так трапилося, що на цій війні від кохання двох військових зародилася нова душа. Майбутній захисник чи захисниця України. І це була єдина причина, чому в середині вересня я залишила бойовий фронт і перейшла у тиловий фронт. Багато хто говорить, що ця дитина врятувала мені життя…» – додала Євгенія.

Зазначимо, для Емеральд цей малюк стане другим. Вона вже виховує доньку від попередніх стосунків, які завершились із початком війни.