У сучасному світі політичного та культурного популізму, KSENIASCHNAIDER обирає легший, тонший і більш гумористичний підхід до життя та моди. Ксенія та Антон люблять деконструювати існуючі норми, застосовуючи перероблені матеріали у своїй винахідливій манері, створюючи цим разом досить нетрадиційну, але легко впізнавану вуличну колекцію SS’25 під назвою No Fixed Norm.

Показ, який пройшов просто неба біля київського Sofia Hotel, відвідали Мішель Андраде, Катя Кулік, Таміла Немченко, Юлія Єрмолаєва та інші шанувальники моди.

Цього сезону творча пара використовуе культові денімні строчки, які зазвичай використовуються для забезпечення міцності джинсових виробів, щоб вишити ними орнаменти у формі джинсів на повсякденних футболках і худі, а також створити складно прошиті (стьобані) джинсові куртки, спідниці-балони та шорти.

Дизайнерський дует використовує класичну тканину бродері анґлез, традиційно пов’язану з красивими літніми сукнями, щоб створити гендерно нейтральні худі та брюки з вшитою спідницею. І на завершення вони представили куртки, спідниці та брюки з принтом джинсів, створюючи оптичну ілюзію джинсів, що нібито приклеєні до носія.

KSENIASCHNAIDER в новому сезоні представили те, що давно стало їхнім офіційним торговим знаком – різноманітний одяг з переробленого деніму та джинсових виробів з трикотажем. Процес виробництва дійсно вражає: на створення нової пари потрібно кілька ретельно відібраних пар вінтажних джинсів, і кожна нова пара фактично є унікальною.

Євген Єрьомін
Ксенія Виноградова
Ася Копитова
Наталя Лук'янець
Ксенія Шнайдер

Фото: Мар'яна Свідрак, Максим Лісовий

Готель Fairmont Grand Hotel Kyiv за участю БФ Happy Paw провів благодійний івент Pets Charity Awards, присвячений Міжнародному дню безпритульних тварин. Захід став яскравою подією, що зібрала чотирилапих друзів, їхніх власників та гостей, аби привернути увагу до проблеми тварин-безхатченків та зібрати кошти на їхню підтримку.

Захід відвідали Олексій Суханов, Анастасія Жолинська, Наталія Стрільчук, Антон Поліщук, Діана Глостер, Таміла Немченко, Костянтин Худов, Влад Волошин та інші.

Як зазначила ведуча івенту Кароліна Ашіон, якій асистував її улюбленець – боксер Філ, ставлення до тварин є відображенням нашої людяності та відповідальності перед світом, а цитата Махатми Ганді про те, що «велич і моральний прогрес нації можна виміряти тим, як вона ставиться до своїх тварин», як ніколи актуальна сьогодні.

На Pets Charity було оголошено про нову ініціативу Fairmont Grand Hotel Kyiv: відтепер готель передаватиме кошти, зібрані за pet charge – плата за проживання з домашнім улюбленцем – безпосередньо до фонду Happy Paw. Таким чином, кожен гість, який подорожує з чотирилапим другом, автоматично долучатиметься до підтримки безпритульних тварин.

На події також були присутні зіркові гості разом зі своїми «хвостиками», які стали справжніми героями дня. Чотирилапі, які зупинялись зі своїми власниками в Fairmont Grand Hotel Kyiv, отримали іменні відзнаки від готелю, а також подарунки від партнерів заходу — лежаки і миски від компанії Harley & Cho, а також іграшки та амуніцію від COLLAR Company.

Окрім того, усі гості мали нагоду придбати спеціальні аксесуари для своїх кудлатих підопічних та насолодитися спеціальними коктейлями, кошти від яких також були передані до фонду Happy Paw.

Марина Арістова, Марина Березовська, Ольга Саєнко
Микола Устименко
Влад Волошин з родиною
Кароліна Ашіон
Олексій Прищепа
Марина Березовська
Антон Поліщук
Микола Устименко
Кароліна Ашіон, НАталія Стрільчук
Костянтин Худов, Кароліна Ашіон
Діана Глостер
Олексій Суханов

У Fairmont Grand Hotel Kyiv відбувся вже четвертий Charity Garage Sale українських модних брендів. Як і зазвичай, на благодійному розпродажі можна було придбати одяг, взуття, прикраси та аксесуари, які представили як провідні українські дизайнери та виробники, так і нові імена fashion-індустрії.

Серед учасників заходу — Ali Saulidi, The COAT, Aura Jewels, Damn Jewelry, Eromin Store, GUDU, Helena Romanova, Humenyuk, J’amemme, Litkovska, Matique, Nesamovyto, SAYYA, Support by Poustovit, Woman Jewelry і багато інших брендів.

Відвідали подію й відомі українці, зокрема Лілія Пустовіт, Олексій Суханов, Ольга Сумська, Наталія Стрільчук, Анастасія Жолинська, Таміла Немченко, Єлизавета Ястремська, Вікторія Кагаловська та інші.

Окрім шопінгу, відвідувачі мали можливість зіграти в аерохокей, придбати раритетні платівки, випити кави від ресторану Fairmont Grand Hotel Kyiv та підняти собі настрій, захопивши з собою оригінальну кімнатну рослину чи незвичайний букет на стенді від флористичного партнера заходу FLOWERPOT. Особливий настрій івенту створювали DJ-setи від DJ Mishukov та Egoist.

На маркеті також показали артвиставку «Освячені вогнем», що демонструвала оригінальні військові артефакти з самого пекла війни, перетворені на витвори мистецтва. Основою частини експонатів стали кришки транспортно-пускових контейнерів українських зенітно-ракетних комплексів С-300, використані безпосередньо під час проведення бойових дій.

Garage Sale став продовженням серії благодійних культурно-мистецьких заходів Fairmont Grand Hotel Kyiv, започаткованих у 2022 році з початком повномасштабного вторгнення. Цього разу всі зібрані кошти будуть передані до БФ Єлизавети Юрушевої та Олександра Скічка «Обираємо майбутнє разом», на придбання мобільної кухні для київської зенітної ракетної бригади.

Олексій Суханов
Єлизавета Ястремська
Микола Устименко
Таміла Немченко з родиною
Ірина Адоніна
Наталія Стрільчук
Юлія Ярмолюк
Лідія Філатова
Олексій Прищепа
Марина Арістова
Вікторія Кагаловська
Олена Єва
Влад і Вікторія Волошини
Ірина Адоніна, Олексій Прищепа, Єлизавета Ястремська, Вікторія Кагаловська
В'ячеслав Соломка
Lilu
Ірина Адоніна
Єлизавета Ястремська, Олексій Прищепа
Марина Арістова
Головним партнером заходу стала мережа хімчисток UNMOMENTO.
Марина Арістова

Фото: Григорій Вишневецький

Наразі це дуже актуально для усіх українців, і пересічних, і відомих, адже події війни прямо чи опосередковано впливають на кожного. Тож, цвяхостояння – ефективний спосіб позбутися зайвого у тілі і думках і наповнитися новими силами! Розповідаємо, хто, як і чому у світських колах поринув у цю прадавню практику медитації. 

Одним із перших в українському шоу-бізнесі почав практикувати цвяхостояння співак Артем Пивоваров, для нього це – спосіб «заземлення». Артист по годині може стояти на дошках Садху, зокрема й на очах мільйонів. Одного разу це відбулося під час музичного шоу «Вечір прем’єр з Катериною Осадчою»: музикант став на цвяхи прямо на сцені Палацу «Україна», власне, разом з Катериною. Наступного – кілька років тому під час зйомок шоу «Топ-модель по-українськи», де він дефілював подіумом, який складався з 30 000 цвяхів.

«Коли я робив перші кроки по цвяхах, навіть жартував: не думаю, що моє дефіле буде впевненим. Та точно можу сказати, що 20 метрів по цвяхах пройти можливо. На подіумі я відчув і тривогу, і впевненість, і адреналін. Із задоволенням повторив би ще, але тепер вже спробував би станцювати на ньому», – ділився тоді Артем.

@artempivovarov Подиум из гвоздей! А вы бы прошлись ? #гвозди #дзен ♬ Мираж – Артем Пивоваров

А нещодавно Артем Пивоваров спробував себе у ролі наставника з практики цвяхостояння, а ученицею музиканта стала його зіркова колега, телеведуча Маша Єфросиніна.

«Я дуже боюся болю… У мене кума займається всіма цими практиками – всіх подруг поставила на ті цвяхи… Я – ні. Всі розповідають, що це незабутній досвід в житті та незрівнянні фізичні та ментальні відчуття – повна «перепрошивка». Ну, то нехай «перепрошиваються», в мене й так достатньо гострих відчуттів по життю, але… Цей рік геть прогнав багато моїх минулих страхів, тож, треба і з цими попрощатися», – такою інтимною сповіддю телеведуча поділилася зі своєю мільйонною аудіторєю в Instagram напередодні практики. І врешті–решт під чуйним керівництвом Артема стала на цвяхи.

«Легше ще п’ять разів народити без анестезії, провести 145-годинний ефір, проїхати до Америки на «Жигулях» під радіо «Шансон», сперечатися з моїм чоловіком щодо сенсів життя», – резюмувала після свого дебюту у цвяхостоянні Маша.

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

Публикация от Артем Пивоваров / Pivovarov (@pivovarovmusic)

А співачка Тіна Кароль не боїться експериментувати і щоразу тестує на собі нові види фізичної активності. Так, 2021 рік став для неї роком знайомства з цвяхостоянням. «Це моя трансформація у спорті. Мій день супроводжується незвичною дією – стійкою на цвяхах. Це боляче! Але це скоріше про прийняття болю, і того, наскільки він страшний. Можливо, наш мозок просто малює цей біль таким», – так співачка прокоментувала свій перший досвід стояння на цвяхах.

@tinakarol Кто также занимается стойкой на гвоздях? Если нет, хотел бы попробовать? #трансформациявспорте #тинакароль ♬ Девочка – Тина Кароль

Приблизно в той самий час поповнили лави світських цвяхостоячів співачка TAYANNA, хореограф Дмитро Дікусар, телеведуча Марися Горобець та Ірина Галай – перша українка, яка здійснила сходження на Еверест та К2.

Нещодавно прокоментував у ЗМІ свій досвід з цвяхостояння фронтмен гурту KADNAY Дмитро Каднай: «Практикувати почав ще до повномасштабного вторгнення. Та з початку війни для мене в цьому відкрився трішечки інший сенс. Коли стоїш на цвяхах, мозок повністю розслабляється і ти не можеш більше ні про що інше думати. Це зараз дуже допомагає».

І справді, саме з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну до досвідчених світських адептів цвяхостояння доєдналися й зіркові новачки. Пояснюють вони такий крок просто: цвяхи допомагають боротися зі стресом та вивільняти з тіла весь негатив, який накопичується через війну.

Цвяхи допомагають вивільнити з тіла весь негатив, який накопичується через війну.

Київська рестораторка та співвласниця бренду одягу KATSURINA Даша Кацуріна на початку 2023 року вирушила на ретріт до Балі, де вперше і стала на цвяхи за допомогою провідника, про що розповіла в своєму Телеграм-каналі: «Це дуже сильна історія насправді. Думаю, що мені треба ще. Я ставала перший раз із запитом і чесно скажу, багато плакала, хвилин п’ятнадцять. Із запитом розібралась, а от наступного дня таке «повилазило». Робити ретріти для себе дуже важливо. Без малих, без партнера. Це перший мій такий. Далі планую панчакарму на Шрі-Ланці».

Обрала Балі як локацію для свого першого цвяхостояння також бізнесвумен і співзасновниця прогресивного маркетплейсу цифрового одягу DressX Даша Шаповалова.

«Минуло 30 хвилин, поки я стояла на дошці, і, чесно кажучи, весь час я думала про все, що тільки могла. Спочатку я думала, що помру від болю (у мене дуже низький поріг терплячості, і саме тому я хотіла зрозуміти, яку роль відіграє мій розум у моїй здатності терпіти біль – як фізичний, так і психічний), а потім, приблизно через 10 хвилин, я зрозуміла, що можу почати контролювати ситуацію. І це саме те, що ми можемо перекласти на життєвий досвід із важкими та болючими ситуаціями. Ми можемо контролювати їх!» – поділилася Даша в Instagram після першої медитації.

Серед нових зіркових прибічників медитацій на цвяхах – бізнесвумен і амбасадорка міжнародного благодійного фонду Let’s help! Таміла Немченко.

«Вперше стала на цвяхи у свій день народження, 25 січня 2023 року. Після чергової масованої ракетної атаки на Київ запросила подруг і разом поїхали на практику. Оскільки тіло і мозок перебувають у постійному стресі, цвяхостояння допомагає проживати цей біль по-іншому. Під час практики вчусь відпускати біль і розслаблятися. Саме завдяки цвяхостоянню відчула, що я контролюю біль, а не навпаки. Займаюся не дуже часто, стою на цвяхах недовго – 5-7 хвилин. Поки це мій максимум, але я не женуся за тривалістю, стою стільки, скільки відчуваю потрібним у конкретний час», – поділилася Таміла з INSIDER.UA.

Тож, як ви вже зрозуміли: новачків, як і мастодонтів із цвяхостояння серед селебриті вистачає! Аби висвітлити цю трендову практику з усіх боків, за ґрунтовними коментарями ми звернулися до практикуючих селебриті та до фахівців з духовних практик: як правильно починати, як обрати собі наставника та у чому феномен стояння на цвяхах тощо.

Цвяхостояння «народжує» внутрішню теплоту, яку я потім залюбки транслюю навколо себе.

Cергій Бабкін
музикант, співак

Скажу відверто, ця тема зі цвяхами почала «народжуватися» в мені ще з дитинства. Коли я або вперше почув від когось, або, може, побачив по телевізору про те, як йоги (в моєму юнацтві це визначення було пов’язано виключно з індусами) ходять по битому склу босоніж та стоять на розпеченому вугіллі. Тоді я, амбітний, емоційний хлопчик сказав собі: «Я теж так зможу!»

Пізніше я дізнався про те, що всі наші нервові закінчення, точки на долонях та ступнях пов’язані з певною частиною нашого організму. Наприклад, масажуючи мізинець на руці, ми розминаємо серце і тонкий кишківник, і так можна зробити з кожним органом, промацуючи певні точки на тілі. 

До стояння на цвяхах я прийшов не одразу. Спочатку був досвід із використанням пластикових аплікаторів. Я лежав спиною та потилицею на гілках. Це була також живильна практика, яка активувала приплив крові в тих зонах, які були для мене проблематичними. І от тільки два роки тому у мене з’явилися дошки Садху. Мені їх подарував на день народження мій піар-директор Денис Козловський, за що я йому неймовірно вдячний. 

Спочатку «запит» був лише один – простояти хоча б хвилину. А через декілька днів, коли я зміг подолати трихвилинний бар’єр, почав відкидати думки або ж, навпаки, спілкуватися із Всесвітом про проблеми, які мене турбують. 

Після завершення практики немає зайвих слів, немає зайвих дій і немає зайвих думок.

Дошки Садху «прийшли» до мене без причетності майстра. Але ж сказати, що все відбулося випадково, буде невірно. От до йоги ми з дружиною прийшли завдяки майстру, з яким познайомилися вже майже дев’ять років тому. А цвяхи з’явилися в моєму житті, тому що я на той момент був готовий до них. Ніяких відеоуроків, ніяких порад від знайомих, які теж практикують дошки Садху, не шукав. Все, як і завжди, робив самостійно, методом спроб та помилок. Як і багато в чому, тут важливий один принцип – відчувати. 

Особисто для мене цвяхостояння – це заглиблення досвіду. Це не спорт. Не ставлю собі за мету простояти якомога довше. Тут зовсім інший сенс, в досягненні бажаного результату. Все залежить від наміру, з яким ти підходиш до цього процесу. Я намагаюся стояти на цвяхах щодня, але це не работа і не обов’язок. Можна простояти п’ять хвилин і отримати відповідь, а буває що витрачаєш годину і як результат – тільки «розігрівся» на фізичному рівні.

У жодному разі я не хочу, аби моя відповідь сприйнялася як правило і тим паче як догма щодо практики цвяхостояння. Це суто особистий, я б навіть сказав, інтимний момент. 

У моєму особистому випадку цвяхостояння «народжує» внутрішню теплоту, яку я потім залюбки транслюю навколо себе. Цей процес заспокоює мою підвищену емоційність та загладжує гострі кути всередині мого «кабінету». Після завершення практики немає зайвих слів, немає зайвих дій і немає зайвих думок. Є тільки те, що потрібно, усвідомлено і без перебільшень.

Цвяхостояння – це спосіб «змити» усі новини, весь стрес, який накопичився у тілі.

Інна Мірошниченко
телеведуча, юристка, засновниця марафону здоров’я та краси MARAFIT

Моя близька подруга Надія Коверська – наставниця з цвяхостояння. Тож, я пройшла шлях від «Ха-ха! Кому це потрібно?» до «Надю, а коли є віконечко?» Так склалося, що віконечко було на 23 лютого 2022-го, за день до того, як життя докорінно змінилося. Не знаю, що саме підштовхнуло мене до стояння на цвяхах. Напевно, відчуття тревоги, передчуття чогось невідворотного і страшного, яке було у багатьох у ті дні. Хотілося зняти напругу в тілі, відчути себе і почути свій внутрішній голос.

Перед тим, як стати, наставник як психолог (в моєму випадку наставниця і справді психологиня) проводить розбір твоєї готовності. Чи точно потрібно саме це? Яка ти людина? Як можеш реагувати? Бо хтось розлючується, хтось кричить, хтось плаче. А реагувати точно треба. Я, наприклад, дуже голосно кричала і потім плакала. Так, перші хвилини тривали вічність. Здавалося, від болю можна вмерти. Але я тоді не розуміла, що робити з тим болем. Надя була поруч і підказала. Вже за 20 хвилин ми знімали відео мене на цвяхах, танцювали і співали. А після – відчуття якоїсь невагомості і туманності в голові. Думаю, це був шок, бо тіло не очікувало від мене такого.

За кілька годин емоції «наздогнали». Я дуже багато плакала, просто кілька годин без зупину. Але завдяки цьому 24 лютого я була «обнулена» і змогла емоційно витримати те, що сталося, і не з‘їхати з ґлузду.

Я стала спокійнішою, з голови пішли фатальні думки і панічний страх за майбутнє.

Десь за кілька місяців я захотіла повторити. Запросила Надю до себе, але вона просто привезла мені дошки і сказала: «Я знаю, ти можеш сама. Це твоя медитація». У той же день я стала, простояла хвилину і зістрибнула, бо боліло ніби ще більше, ніж вперше. Але потім за місяць чи два я так само відчула потребу «обнулитися». Вдома я була сама, тому 40 хвилин я просиділа з ногами на цвяхах, а потім встала і простояла стільки ж. Дихала і дивилася на Дніпро з вікна.

Час від часу я стаю знов. Десь раз на 1-2 місяці, коли хочеться ніби все зайве «прибрати» з тіла і вивільнити місце для світлої енергії. Стою доти, доки не перестаю відчувати біль, і плюс ще хвилин 10, щоб насолодитися цією внутрішньою тишею.

Цвяхи – це не панацея. Це просто медитація, глибока. В позі лотоса ти все одно думаєш, чи вимкнула чайник, коли у тебе зустріч і що одягнути на роботу. Стоячи ж на цвяхах, ти на 100% фіксуєш увагу на тілі і диханні, бо інакше не зможеш відпустити біль. Це і є медитативний стан, стан тотального спокою. Коли все розкладається по поличках, зайве йде, нове, потрібне приходить.

Цвяхи не вирішують психологічних проблем, не лікують, не рятують життя. Вони лише дозволяють відчути себе, обнулитися і в такому стані почати день/тиждень/місяць/рік. Самому вибирати, чим наповнюватись. Для мене цвяхостояння – це спосіб «змити» усі новини, весь стрес, який накопичився у тілі. Ми не можемо жити розслаблено, ніби війни немає. Тіло реагує на кожну тривогу, на кожну новину про влучання, про поранених, про загиблих. Щось затискається всередині. І чим далі, тим гірше й емоційний, й фізичний стани.

Медитації, спорт, цвяхи – це механізми, які допомагають тілу проходити через ці випробування. Я стала спокійнішою, з голови пішли фатальні думки і панічний страх за майбутнє. Залишилася об‘єктивна оцінка, нормальні переживання, але вони більше не заважають мені тверезо мислити.

_______________________________________________

«Протягом всього свого життя людина ухиляється від сприйняття реальності й приймає «знеболювальні» у вигляді соціальних мереж, новин, наркотичних речовин, пустих розмов тощо. А завдяки медитації на цвяхах ми розвиваємо свою чутливість, аби вміти зустрітися з напругою всередині і навчитися відчувати як комфортні, так і дискомфортні речі, приймати реальність такою, якою вона є!» – підтверджує думку попередньої героїні провідниця у медитацію на цвяхах Ярина Присяжнюк.

Впродовж 10 років Ярина займається різними духовними практиками, йогою, є майстринею Рейки, таро, тета-хілінгу. Вже 2 роки вона наставниця з медитації на цвяхах, проводить як групові, так і індивідуальні сесії. Також активно пропагує духовні практики на ретрітах вихідного дня у Shambala (ред. – один з найбільших у Східній Європі проєктів, присвячених розвитку культури аюрведи та здорового способу життя; розташований на Київщині).

Проводить Ярина і мовчазні ретріти, під час яких людина виходить на глибокий контакт із собою справжнім, аби навчитися приймати та любити себе. У неї є навіть школа з навчання майбутніх провідників у медитацію на цвяхах. Тож, про цвяхостояння Ярина Присяжнюк знає чи не все!

Контролювати все навколо практично неможливо і для того, аби звільнити енергію, яка направлена на контроль, ми стаємо на цвяхи. 

Ярина Присяжнюк
засновниця мережі спортхабів FIZMAT, співзасновниця проєкту про духовний розвиток HRAM

Для чого потрібні цвяхи? По-перше, це інструмент для медитацій. Цвяхи підвищують нашу чутливість, чутливість до життя. Існує три стадії чутливості. Перша – до фізичного тіла. Це саме та чутливість, з якою живе більшість людей, які не займаються духовним розвитком. Такі люди ототожнюють себе з тілом, з такими змінними факторами як вік, стать, професія. Чутливість тіла – найгрубіший вид чутливості, це наша матерія.

Зазвичай люди не заходять далі цієї стадії, ба більше – дехто навіть не відчуває моментів чутливості у тілі. Ми просто живемо від розуму, і не концентруємося на тому, що і як відчуває наше тіло у певний момент. Друга стадія ­ – чутливість ментального тіла. Це все про наші думки, які бувають різного ступеня важкості: є думки високої матерії, а є думки нав’язливі, тривожні. Третя стадія – чутливість спостерігача, усвідомлювача тіла і думок. Це те, що не змінюється. Тіло змінюється, думки приходять і йдуть, емоції – так само… А тут – усвідомлення того, що залишається, коли все вищеперераховане змінюється чи зникає.

В медитації на цвяхах ми ототожнюємо себе і з’єднуємося з внутрішнім спостерігачем. Для того, аби досягнути цієї стадії, потрібно концентруватися та накопичувати багато уваги в одному місці. Завдяки медитації на цвяхах ми вчимося концентруватися, ігнорувати думки і проходити до третьої стадії чутливості. Це найтонші відчуття на фоні найгрубіших, від А до Я – від чутливості фізичного тіла до чутливості спостерігача. Саме через цвяхи ми поступово проникаємо на кожну з цих трьох стадій.

Під час медитації на цвяхах, так само як і без неї, все це працює на трьох рівнях – від першого до третього. Проте для сучасної людини набагато легше дістатися третього рівня через шквал різних відчуттів, проходячи їх по градації. Адже доволі нудно сидіти просто медитувати, а от стати на цвяхи – вже щось нове і незвичне.

Вперше стати на цвяхи комфортно не вийде. В тому і суть практики – в максимальному дискомфорті й відмові від контролю.

Дуже важливо обирати свого майстра за відчуттями, не головою, адже робота в сфері енергії – специфічна річ, важливо, з якою енергією йде провідник. Раджу, аби ваш дебют у цій практиці був тільки з провідником! Ця людина розкаже вам про стадії цього процесу, техніку безпеки, певні загальні поняття. Оптимальна тривалість практики на цвяхах для новачків – 20-30 хвилин.

Вперше стати на цвяхи комфортно не вийде. В тому і суть практики – в максимальному дискомфорті і вивільненні контролю. Це – цвяхи. Не варто тут шукати комфорт. Можна приймати реальність такою, як вона є і не інтерпретувати яскраві відчуття. Біль – це інтерпретація розуму. На практиці ми відмовляємося від будь-яких інтерпретацій. Приймаємо все, як є, не забарвлюючи у кольори.

Дошки для цвяхостояння раджу обирати після того, як ви пройдете першу практику з провідником. Він підкаже вам, які з них комфортні саме для вас. Дошки відрізняються відстанню між цвяхами. Для новачків оптимально вибирати цвяхи з шагом 8-10 мм. Чим більша відстань між цвяхами – тим складніше і тим яскравіші відчуття.

Новачкам рекомендую ставати на цвяхи із запитом, але він повинен бути націлений не на матеріальні речі, а на щось внутрішнє. Зазвичай люди приходять на медитації, коли хочуть позбутися якогось дискомфорту всередині. Найпопулярніші запити, з якими до мене приходять учні – депресія, панічні атаки, тривожність, порушення сну, нав’язливі думки, певні страхи та фобії.

Здобути внутрішню опору та звільнитися від нав’язливого контролю – найбільш розповсюджений запит останнім часом. Зараз, під час війни, контролювати все навколо практично неможливо, і для того, аби звільнити цю енергію, яка направлена на контроль, ми стаємо на цвяхи.

Для того, аби пройти справжню трансформацію і змінити щось у своєму житті, новачки мають сформувати запит, який допомогає і мотивує проходити практику до кінця. Таким чином можна відточити регулярність практик. Далі людина просто медитує на цвяхах і виходить за рамки розуму, і тоді початковий намір втрачає необхідність.

Найпопулярніші запити, з якими до мене приходять учні – депресія, панічні атаки, тривожність, порушення сну, нав’язливі думки, певні страхи та фобії.

Якщо цвяхи використовуються як інструмент для медитацій, рекомендую системно стояти на них, щодня. Можна використовувати їх для роботи з енергією, для занурення у більш розширені стани. Щодо показань для медитацій на цвяхах: якщо у людини є проблеми зі спиною чи іншими частинами тіла, які затиснуті, то цвяхи – гарний спосіб пропрацювати та розслабити ці зажими.

Щодо протипоказань: особисто я не працюю з вагітними та людьми, які страждають на епілепсію чи серцево-судинні захворювання.

Наразі я створюю проєкт HRAM. Його основна концепція полягає у створенні комфортних та сучасних середовищ, подій та поп-ап просторів для саморозвитку особистостей за допомогою різноманітних духовних практик, психологічних методів та технік із залученням крутих майстрів. Ми прагнемо дати кожному імпульс та можливість навчитися жити за відчуттями, в повному балансі та в гармонії з собою й з навколишнім світом. Баланс між духовним та матеріальним, баланс у всіх сферах життя, окрема увага до ментального – ось наш акцент.

Цвяхостояння – повна концентрація на моменті «тут і тепер» і розуміння того, що ти можеш вистояти, навіть коли неймовірно важко!

Наталка Денисенко
акторка

Я почала активно практикувати цвяхостояння з початку 2023 року. А зацікавилася цією практикою більше року тому, ще перед повномасштабною війною, коли побачила, що моя знайома стала майстром у цій ніші, тож, пішла до неї на «пробу». Після цього мене запросили до студії шоу «Сніданок з 1+1», аби я поділилася своїми враженнями і досвідом. Перше, що я сказала під час ефіру: «Якщо розпочнеться війна, то я зможу її пережити, бо багато чого «прожила» під час цвяхостояння…» Та коли дійсно розпочалася війна, я зрозуміла, що всі ці мої практики до одного місця, вибачте! (сміється) 

Я дуже активна й емоційна людина, тому медитації – важка справа для мене, оскільки складно сконцентрувати свою увагу на чомусь одному. Коли я спробувала цвяхостояння, зрозуміла, що це точно мій вид медитації. Коли ти стоїш на цвяхах, відчуваєш такий сильний біль, що не можеш думати про щось стороннє. У будь-якому разі тобі треба пройти всі етапи такої медитації: біль, прийняття, розслаблення…

Я купила курс з навчання медитації на цвяхах і придбала на подарунок собі і своєму чоловікові дерев’яні дошки Садху.

Під час першого сходження на цвяхи мені було дуже боляче. Цей біль дав мені відповіді на мої запитання: чому я не можу сконцентруватися, що заважає мені досягти успіху – якраз із таким запитом я йшла. І це важливо: сформувати запит і йти на цвяхостояння з ним. Коли людина стає на цвяхи, її організм сприймає це як смертельну рану, тому починає зцілювати себе – всі фізичні процеси тіла у цей момент направлені на регенерацію. Відбувається стрес для організму, але цілющий.

Після першої медитації на цвяхах моя майстриня сказала, що моєму організму треба відпочити, й за бажанням можна знову повторити через кілька тижнів. Потім я кілька разів з різними провідниками знову ставала на цвяхи, а вже на початку цього року вирішила сама для себе розібратися, що воно таке і з чим його «їдять», тож, купила курс з навчання медитації на цвяхах.

До того ж, я навіть придбала у подарунок собі і своєму чоловікові дерев’яні дошки Садху, дизайн яких придумувала сама. У мене – білі, з гравіюванням дівчини, яка стріляє з лука, в колі змії, яка себе їсть, з написом «немає нічого неможливого, допоки ти цього не зробиш». От саме ці слова дуже мотивують мене до першого кроку!

А для чоловіка (ред. – Андрій Федінчик, актор, наразі служить у лававх ЗСУ) – чорні, з гравіюванням вовка. Я порадила йому також спробувати цвяхостояння, він зробив це з майстром. І навіть зараз, незважаючи на важку службу, він щодня стоїть на цвяхах по кілька хвилин! Щодо мене – я стаю на цвяхи тільки за потреби, коли відчуваю певний запит або ж якщо мені треба позбавитися певних емоцій. Ідеальна тривалість стояння особисто для мене – 15 хвилин. Я чула від багатьох майстрів, що якраз саме через такий проміжок часу людський організм звикає до болю і приймає його, наступає момент тотального розслаблення.

Протягом цього часу я проходжу всі стадії цієї практики: відчуваю біль, заспокоюю себе і насолоджуюся прийняттям. Я пробувала стояти і по 2 хвилини, але мені це не дуже подобається. Тож, вивела для себе таке правило: краще стояти рідше, але більш тривало. Найважливіше, що дало мені цвяхостояння – повна концентрація на моменті «тут і зараз» і розуміння того, що ти можеш вистояти, навіть коли неймовірно важко. Саме в цей момент зв’являється віра в майбутнє і в те, що ми все переживемо!

 

Цвяхи – це дуже цікава практика, завдяки якій можна знайти відповіді на ті запитання, які вас турбують.

Марина Арістова
бізнесвумен, телеведуча

Мій перший досвід цвяхостояння стався півтора роки тому, та ще й на очах всієї країни під час прямого ефіру програми, у якій я була ведучою. Тоді до мене у гості прийшла Наталія Сивобородько, яка є провідником у терапію цвяхами. За 15 хвилин етеру моєї програми для жінок вона спробувала розповісти все про цю практику і навіть поставити мене на цвяхи – на цілу хвилину! Та хвилина тоді здалася мені справжнім пеклом, оскільки я не мала жодної підготовки.

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

Публикация от Maryna Aristova (@marynaaristova)

І ось місяць тому я вирішила, що хочу стати на цвяхи, але вже більш ґрунтовно підійшовши до цього питання. Я згадала про Наталію, адже тоді вона вселила довіру до себе як до професіонала, і пішла до неї повторно – відкривати для себе світ цвяхостояння.

У мене був запит, перед тим як розпочати заняття з цієї практики. Він стосувався мого онлайн-курсу, який я наразі пишу для жінок – з балансу жіночої та чоловічої енергії. Сильно вдаватися в деталі запиту не буду, але відповіді для себе я отримала саме під час стояння на цвяхах.

Так, вдруге у житті я простояла на цвяхах 43 хвилини! Я сама цього не очікувала, оскільки ми з моєю провідницею увімкнули таймер й пішли стояти, а коли закінчили – я побачила цю цифру і не повірила своїм очам. Перші дві хвилини мені було дуже незручно і боляче стояти, а після ми почали працювати із запитом – от тоді в мене почало з’являтися відчуття, ніби я стою босоніж на звичайній підлозі, без дискомфорту і болю.

Саме завдяки такому ґрунтовному заняттю я знайшла відповіді на запитання, надихнулася і вже закінчила написання свого онлайн-курсу. Отак за один сеанс мені вдалося пропрацювати свій запит, повторно на терапію поки більше не ходила. У цій практиці потрібно відчувати, коли вам треба йти на цвяхи, все здійснюється тільки за внутрішнім покликом.

Можу рекомендувати цвяхостояння як практику гарного фізичного пропрацювання себе, своєї тривожності, воно розслаблює та прибирає біль у різних частинах тіла.

Цвяхостояння впливає на фізичний і психологічний стани людини. На наших стопах розташовано багато точок, які мають вплив на весь організм. Якщо, наприклад, щодня стояти на цвяхах по 10 хвилин, то це покращує фізичний стан загалом і бадьорить на весь день. Я вже придивляюся до покупки дошок Садху, якщо вирішу розпочинати з ними свій ранок. Можу рекомендувати цвяхостояння як спосіб гарного фізичного пропрацювання себе, своєї тривожності, воно розслаблює та прибирає біль у різних частинах тіла. Це дуже цікава практика, завдяки якій, дійсно, можна знайти відповіді на ті запитання, які вас турбують. Варто тільки спробувати це і зробити перший крок на ці дощечки із цвяхами!

Розмовляла Ганна Володавчик

У Fairmont Grand Hotel Kyiv пройшли читання поезій Лесі Українки. Камерний творчий вечір став дебютом для проєкту «Квітучі імпрези» та продовжив серію благодійних культурних подій, що вже традиційно влаштовують у готелі. 50% зібраних завдяки події коштів були перераховані на опалення оранжерей Національного Ботанічного саду імені М.М.Гришка.

Ліричну героїню віршів Лесі Українки втілила популярна акторка театру та кіна Слава Красовська. У її візуальному образі можна було простежити омаж реальним світлинам Лесі Українки. Вінок із живих квітів символізував юність поетки, канотьє – постійні мандри у пошуках комфортнішого для здоров’я клімату, капелюшок із вуаллю – траур за коханим чоловіком і шлюб із нелюбом. Загалом, вбрання Красовської відсилало до жіночих образів доби модернізму. Атмосферу вечора також підтримали й глядачі, які дотрималися заявленого квіткового дрес-коду: tea dress – для жінок, floral elements – для чоловіків.

Леся Українка обожнювала квіти в реальному житті, згадками про них рясніють сотні її творів – «Конвалія», «У магазині квіток», «Квіток, квіток, як можна більше квітів…», «Ти хотів би квіток на дорозі моїй?», «Калина»… Імпреза складалася із власне поезій і коротких життєвих замальовок. Офіційне прізвище літератки після заміжжя – Квітка-Косач, а критики, приміром, прозвали її «Ломикаменем» – вигадана назва едельвейсу. Тож, неможливо знецінити символізму квітів у долі Лесі Українки. Тож розкішні інтер’єри Gold Lounge Fairmont Grand Hotel Kyiv повністю преобразилися завдяки флористам «Кловського саду».

Вікторія Апанасенко
Таміла Немченко з дочкою
Слава Красовська
Слава Красовська
Олена Мачинська
Микола Устименко
Слава Красовська, Оксана Красілова
Тамила Немченко з донькою
Олесій Прищепа
Єлизавета Ястремська, Вікторія Апанасенко
Слава Красовська
Таміла Немченко
Анна Алейнікова
Юлія Цемашко
Слава Красовська, Оксана Красілова
Олексій Прищепа, Таміла Немченко
Єлизавета Ястремська
Слава Красовська
Вікторія Кагаловська
Валерія Станова
Оксана Красілова
На згадку про квітучу подію всі гості отримали символічні подарунки-компліменти – натуральний зефір із лавандовим смаком від studio.sweets та спеціально з цієї нагоди розроблену авторську чайну композицію від крамниці «Їжак з лісу».

У Києві відкрили 38-му бронзову міні-скульптурку проєкту «Шукай!», присвячену паляниці. Вона встановлена за адресою вул. Набережно-Хрещатицька, 1 на фасаді готелю Fairmont Grand Hotel Kyiv. Відкриття нового туристичного об’єкту відвідали Соня Плакидюк, Олексій Суханов, Таміла Немченко, Наталія Стрільчук та інші гості.

Через фонетичні особливості слово «паляниця» важко вимовляти окупантам, тож коли ворог вторгся на Київщину, українці просили підозрілих людей вимовити саме це слово. Звісно, у росіян не виходило, ба більше: на російському телебаченні пояснювали, що воно ніби то перекладається як «клубніка». Тож наш унікальний пароль став ще й мемом, який висміює недолугість рашистської пропаганди.

З етнографічної точки зору вибір кодового слова також не випадковий. Гостей зустрічали з паляницею на рушнику. Рушник – це дорога і водночас межа, яка розділяє своїх і чужих. Чужий просто так не увійде до хати, паляниця була своєрідною перепусткою.

«Попри меми ми вирішили серйозно підійти до створення цієї мініскульптурки. Радилися з етнографами стосовно самої форми паляниці. Нам допомогли підібрати орнамент рушника, притаманний саме для Київщини. І цікаво було нагадати, що таке паляниця. Я нещодавно зустріла двох людей, які думали, що це просто набір звуків, який важко вимовити окупантам», – розповіла Юлія Бевзенко, авторка проєкту «Шукай!»

Як розповів генеральний менеджер Fairmont Grand Hotel Kyiv Микола Устименко, готель, хоч і є представником міжнародної мережі, проте це стовідсотково український бізнес, який цінує нашу країну і нашу столицю. Саме тому важливо, щоб знакове місце, в якому знаходиться Fairmont – а раніше тут стояла велика мукомельна мануфактура, – і надалі розповідало історію Києва та було корисним для сучасників.

Саме з цією метою шеф-кухар ресторану готелю спеціально випік паляниці за авторським рецептом, усі кошти від реалізації яких підуть у благодійний фонд Єлизавети Юрушевої та Олександра Скічка «Обираємо майбутнє разом» – на закупівлю підручників з історії України для шкіл особливо уражених від війни регіонів.

Бронзова паляниця поповнила серію міні-скульптурок «Шукай!», присвячених символам Києва. Їх наразі вже 38, зокрема котлета по-київськи, київський каштан, серце Амосова, гривня, серія з 5 мініатюр, що розповідають історії меценатів Києва, тощо. Після повномасштабного вторгнення була встановлена скульптурка привида Києва.

Наталія Стрільчук
Олексій Прищепа
Юлія Бевзенко
Таміла Немченко
Юлія Бевзенко
Микола Устименко, Юлія Бевзенко
Соня Плакидюк, Олексій Суханов
Таміла Немченко
Наталія Стрільчук
Анна Алейнікова, Олексій Прищепа
Галина Правдивець
Олена Мачинська
Олексій Прищепа, Вікторія Волошина
Микола Устименко, Юлія Бевзенко
Олексій Суханов
Юлія Бевзенко
Таміла Немченко
Галина Правдивець
Юлія Бевзенко

Фото: Андрій Проць