Про переселення через війну

Зараз я в Стамбулі, це було екстрене рішення. На момент початку вторгнення я з сім’єю вже півтора місяці перебувала у Мілані, у нас були куплені квитки до Києва на вечір 24 ​​лютого. Як ви розумієте, ми не відлетіли – точно, як кажуть, «в сорочці народилися»! Перебування у квартирі, в якій ми зупинилися, вдалося продовжити лише до 28 числа, більше варіантів нормального вільного житла за адекватними цінами у Мілані не знайшлося, тим паче з нами була ще няня, яку ми забрали вже після початку бойових дій в Україні (Марина та її чоловік, бізнесмен Ігор Люстерник, виховують 2-річну дочку – прим. редакції). Довелося летіти до Стамбула. Усіх, кого могли, ми вивезли з України. Усі дівчатка, мої співробітниці – в Європі, рідні ж – у Києві, не захотіли залишати Україну, сказали, будуть «боротися до останнього».

Я тут божеволію, часто плачу, навіть через стільки часу все ще збираю себе по шматочках – мені нестерпно уявляти весь той жах, що зараз відбувається в Україні. Досі, як тільки надходить повідомлення про повітряну тривогу, мене просто «накриває», адже там мої батьки та сестра, вони не захотіли виїжджати.

Перші кілька днів, поки були в Мілані, ми ходили на мітинги, й слід зазначити, що італійці нас дуже підтримували, виявляли щиру участь. А ось у Стамбулі, на відміну від Італії, можу сказати, що підтримка держави не відчувається, а ось місцеві жителі – всі переважно виступають за перемогу України, намагаються допомогти та підтримати.

Про зйомку для арт-номера L’Officiel Italia

Цю фотосесію ми зробили 19 лютого, за кілька днів до початку війни, про що на той момент ніхто не підозрював. Щодо місця зйомки, скажу лише, що це не відома, незвичайна локація в Тоскані, яка ідеально підійшла для теми нашої fashion-story – таємнича дівчина серед динозаврів. Знімальна команда була інтернаціональною, частина з нас працювала дистанційно, зокрема ще одна українка – Ольга Януль, яка давно мешкає у США.

Про російських колег з моделінгу

У мене дуже багато російських друзів та знайомих, але всі вони не живуть у росії і не підтримують війну. Дві мої близькі подруги після вторгнення в Україну екстрено виїхали з РФ, назавжди, вони не збираються повертатися. Що стосується ставлення до дівчат-росіянок у модельному бізнесі, я не можу стверджувати, але за моїми відчуттями, воно однозначно змінилося, що позначилося зокрема на кількості роботи. Втім, цього варто було очікувати з огляду на ставлення світової спільноти до росіян загалом після початку війни.

Про плани на «після війни»

Наразі у мене немає жодних подальших планів та думок, я живу одним днем, дуже сумую за Києвом. Але знаю точно, що коли закінчиться війна, ми повернемося в Україну! У нас там залишився бізнес, а незадовго до початку вторгнення ми розпочали велике будівництво котеджного містечка. Але сьогодні я мрію лише про одне – скоріше обійняти батьків.

Фото: Giuseppe Vaccaro (L’Officiel Italia), бекстейдж – особистий архів Марини Полканової

Зіркова пара Дмитро та Ірина Монатік вирушили до Тоскани з нагоди дня народження їхньої спільної подруги, телеведучої Вікторії Батуі.

Прибувши до місця призначення, вони організували гастрономічний тур. Спочатку Діма, Ірина та їхні друзі влаштували полювання за трюфелями. Ця розвага не з легких. Іноді мисливцям доводиться проводити у пошуках цінних грибів кілька тижнів, а буває і більше.

Але, судячи з фотозвіту наших героїв, вони легко впоралися з цим завданням.

Потім вони проклали свій маршрут через виноробню Viticcio, яка розташована на горбистій території невеликого села, між Флоренцією та Сієною. Там вони мали можливість спуститися у винні льохи, а потім насолодитися вишуканим смаком напою в оточенні виноградників та оливкових гаїв.

Друзі, вино, чарівні краєвиди – ідеальний відпочинок!