Художниця Яна Руснак власним прикладом доводить: не варто відкладати життя на потім. Саме зараз на часі жити, любити, творити, тут і зараз! І йдеться не лише про творчість: 24 лютого в сімʼї художниці відбулося поповнення – Яна народила дочку.

Дівчинка зʼявилася на світ 24 лютого у Києві, – поділилася художниця INSIDER.UA: «У мене ніколи не було думок народжувати поза Україною. Я щаслива бути вдома у рідному місті, з дітьми та коханим чоловіком Олександром». 

За словами Яни, назвати малечу виявилося не так просто: «Імʼя для немовляти має відчуватися серцем. Софія – це те імʼя, яке асоціювалось у нас з ніжністю, мудрістю й нескінченною любовʼю, та одне з небагатьох, яке сподобалось мені й чоловікові». 

Старшій дитині подружжя, сину Олександру, зараз три з половиною роки. З приїздом сестрички з пологового, удома на нього вже чекав подарунок від Софії.

«Саша проявляє неабиякий інтерес до сестри, усміхається до неї, але водночас дитина за день подорослішала на очах і потребує від нас ще більше уваги. Чоловік, незважаючи на свою зайнятість, приділяє сину ще більше часу, ніж раніше, щоб дитина не відчувала зменшення уваги до себе. Я вважаю це дуже важливим моментом, який не можна упустити, тому теж намагаюсь вільний час якісно проводити з сином, частіше обіймати його», – розповідає мисткиня.

Повертатися до творчості успішна й відома далеко за межами України художниця не поспішатиме: «Мене переповнюють емоції ніжності та любові. Поки хочу максимально насолодитися часом із донечкою. До вагітності я відправила достатньо картин за кордон, тож галереям та артагентам поки є з чим працювати! Влітку планую повернутися до творчості й готуватись до осіннього артсезону».

Нещодавно в стінах останнього архітектурного творіння Захи Хадід Me Dubai by Melia стартувала персональна виставка української художниці Яни Руснак. Експозиція «Мистецтво у відтінках золота» демонструє яскравий анімалізм і абстрактні елементи, що у творчості авторки символізують людські амбіції та життєствердну енергію.

Взаємодія контрастних кольорів і незліченних трикутників утворює захопливу мозаїку в роботах Яни Руснак. Виставка представлена творчою агенцією Skaya та проходитиме в районі художньої галереї ME Dubai на третьому поверсі до 9 жовтня, вхід для відвідувачів вільний.

Кожна з картин Яни містить кольори двох дорогоцінних металів – золота та срібла. Срібло символізує колір місяця й втілює сенси невинності, чистоти та милосердя. Тоді як золото символізує блиск і сяйво сонця, та якість, що не псується з часом.

Поєднуючи фігуративні та абстрактні елементи, художниця використовує найкращі традиції сучасного анімалізму для створення «Діалогу зі Всесвітом».

ME Dubai — це перший готель 5* ME від Meliá на Близькому Сході, розташований у центрі району Бурдж Халіфа, одному з найжвавіших у місті. Він був спроєктований вже покійною геніальною архітекторкою Захою Хадід, чиє ім’я – одне з найвідоміших у світовій спадщині архітектури та дизайну. ME Dubai знаходиться в будівлі The Opus by Omniyat – це єдиний проєкт готелю, де Заха власноруч розробила інтер’єри та екстер’єри.

На початку червня у Києві пройшов благодійний аукціон, організований фондом «Мистецька Ініціатива». Серед лотів – малюнок 8-річного пацієнта «Охматдита», рідкісне видання «Кобзар» 1939 року, боксерські рукавички Олександра Усика, гітари з автографом Гаріка Кричевського, український прапор з автографом Валерія Залужного.

Але найбільше учасників заходу привабили картини відомої художниці Яни Руснак. Одна з них була створена виключно для аукціону – зображення образу коня трикутниками, в якому прихований символ єдності природи Всесвіту: Небо, Земля, Істота. Кінь тут виступає як уособлення перемоги, сили і миру, він динамічно мчить серед глибинних вод, які передають нескінченну могутність і спокій одночасно.

«Я дуже рада, що маю можливість бути частиною колективної допомоги заради дітей. Ракетні обстріли наших міст тривають. Кожного дня гинуть  українські діти. Безумовно, не таким дитинство має бути. Та хоча б тепер у малечі будуть комфортні умови, аби сховатися від ракет та уламків та зберегти своє життя», – коментує свою участь Яна Руснак.

Кошти, отримані з продажу, будуть спрямовані на ремонт бомбосховищ лікарні «Охматдит».

Напередодні одна з найкомерційніше успішних українських художниць і одна з наших cover girl Яна Руснак відзначила день народження сина.

«Мій головний пріоритет – сім’я. Коханий чоловік і син – головні джерела підтримки і натхнення», – говорила Яна минулого року в нашому інтерв’ю, і ми в цьому анітрохи не сумніваємося.

Імениннику виповнилося два роки, для нього мама влаштувала невелике свято у синьо-блакитних тонах, а фотографіями зі святкування вона поділилася у своєму Instagram.

Повітряні кулі, подарунки і святковий торт зі свічками – що ще потрібно для щастя дитини!

Сьогодні ці твори експонуються у галереях різних країн, універсальною мовою мистецтва розповідаючи усьому світу правду про те, що відбувається в Україні, а також виставляються на різних аукціонах, збираючи десятки тисяч євро на підтримку ЗСУ та постраждалих від військових дій.

Окремим арт-фронтом виступають українські художниці. Жіночні та тендітні, але при цьому сильні жінки, життя яких перевернула війна, вони продовжують нести свою творчу та патріотичну місію. Мисткині Маша Рева, Оксана Левченя, Маша Шубіна, Яна Руснак та Юлія Моховікова-Пекер на прохання INSIDER.UA показали створені під час війни роботи та розповіли, як змінилася їхня творчість, а також про те, як вони допомагають Україні вибороти перемогу.

Мистецтво зараз – дуже важливий канал комунікації.

Маша Рева

Про роботи, створені під час війни

Разом із моїм партнером Іваном Грабком ми зробили роботи для нашої благодійної виставки у межах проєкту Under The Open Sky, організованого спільно з командою друзів. Ці твори були створені протягом одного місяця в Ужгороді, куди на час бойових дій ми переїхали з Києва. Вони документують переживання щодо війни, вони – різні, і мені хотілося б, щоб глядачі інтерпретували їх самостійно.

Про творчість

Припускаю, що в моїх роботах з’явилося більше люті та болю. Підхід до моєї художньої практики частково перебудувався, раніше я рідко працювала з такими емоціями. Так чи інакше, мені складно судити, перебуваючи всередині ситуації. Думаю, згодом можу проаналізувати зміну.

Про допомогу Україні

Наразі я намагаюся пов’язувати кожен свій проєкт із допомогою Україні. Спільно з голландською текстильною компанією EExclusives ми продали пледи мого дизайну, щоби на виручені кошти закупити партію пледів для біженців і відправити їх до благодійного фонду «Марш Жінок» у Львові.

Ще один проєкт спільно з Академією дизайну в Ейндховені – NFT-робота, створена студентами академії, в якій я нещодавно викладала. Усі кошти від продажу також йдуть на допомогу Україні.

І, звичайно, наймасштабніше – Under The Open Sky. Це серія благодійних заходів, яка була здійснена завдяки Василю Гроголю, Христині Скрипці, Віктору Грущенку та іншим нашим друзям.

Ця подія складалася із двох частин. Перша – вечеря в одному із ресторанів Берліна на 100 осіб. За цей вечір вдалося зібрати 17 000 євро, які пішли на допомогу волонтерам. Вони, зі свого боку, забезпечили їжею всіх, хто цього потребує у Києві та області.

Друга частина – наша виставка із Іваном Грабком, яка стала частиною Gallery Weekend у Берліні. Для цієї експозиції ми створили близько 150 робіт. Виставка тривала лише п’ять днів, але зібрала велику кількість відвідувачів. Ми дуже раді, що багато хто прийшов нас підтримати і придбати роботи.

60% від продажу наших робіт йде на благодійність. На сьогодні ми зібрали вже близько 60 000 євро. Детальніше про те, куди прямують гроші, можна дізнатися на сайті виставки.

Я проти того, щоб художники не мали вибору…

Я вважаю, що найефективніше можу надати допомогу, коли займаюся тим, що виходить найкраще – своєю роботою. Художники повинні говорити публічно про те, що відбувається в нашій країні, розповідаючи всьому світу про те, що всі ми, українці, переживаємо. Мистецтво зараз – дуже важливий канал комунікації.

Зізнаюся, мені було морально складно волонтерити, я згоряла зсередини. Допомоги від мене було не дуже багато… Її набагато більше, коли я займаюся своєю справою. Я вважаю, що кожен обирає сам, що робити. Я проти того, щоб художники не мали вибору…

Про творчі плани

Мої найближчі плани – провести час із родиною та подумати про плани. У роботі в пріоритеті залишається допомога Україні – як публічна, так і фінансова.

Незабаром ми плануємо випустити digital-версію нашої з Іваном Грабком виставки. Це буде 3D-скан експозиції з аудіогідом англійською мовою, яку зможе переглянути будь-хто.

Про те, що відбувається в Україні, мені вдалося розповісти через мистецтво на 59-й Венеціанській бієнале.

Маша Шубіна

Про роботи, створені під час війни

Рано вранці 24 лютого 2022 року я прокинулася від сирен повітряної тривоги у нашій київській квартирі в історичній частині міста. Далі все як у тумані… Навіть згодом важко самій собі нагадати весь жах того, що відбувається. Спазми у грудях і блювота, бажання все усвідомити та прийняти правильні рішення.

Покидаючи дім, я подумки прощалася зі стінами, не знаючи хто і що вистоїть – я чи стіни нашого будинку. Поки вистояли всі, але дім перестав бути «фортецею».

Через місяць війни ми дісталися нашого сільського будинку. Вишиті серветки, які були там, і стали для мене полотном для замальовок. Ґрунтом послужив харчовий желатин.

Про творчість

Я довго не могла займатися творчістю. Прості побутові процеси і ті давалися насилу… Але саме побутові механізми допомогли повернутися до малюнка як такого. Тільки на 23-й день війни я почала створювати картини.

Про допомогу Україні

Про те, що відбувається в Україні, мені вдалося розповісти через мистецтво на 59-й Венеціанській бієнале. Там, в інтер’єрі вузьких венеціанських вуличок, я представила свої роботи, зроблені під час війни. Проєкт проходив під назвою Lost&Found/Silent_Sky.

У моїй голові та на моєму полотні наразі лише одна тема – війна.

Юлія Пекер-Моховикова

Про роботи, створені під час війни

За період війни в Україні я створила сімнадцять робіт, серед яких – картини та навіть ікони.

На всіх полотнах присутні емоції різного спектру: від болю та люті – до великої любові та захоплення подвигами наших героїв й вчинками людей. Війна – це найстрашніше горе, яке може статися у світі.

Про творчість

У моїй голові та на моєму полотні наразі лише одна тема – війна. Але стиль залишився тим самим: казковий неоекспресіонізм. Можливо, він став більш документальним, аніж казковим.

Про допомогу Україні

13 березня ми з чоловіком приїхали до Києва, зняли з підрамників картини, я взяла в оберемок частину робіт, не порахувавши їх точну кількість, з метою вивезти їх до Європи. Там я хотіла продати полотна і частину виручених коштів із продажу передати на ліки до лікарень, куди привозять поранених з фронту. Ми заїхали до майстерні на Хрещатику, я склала мінімальний набір матеріалів для роботи, щоб у Європі купити лише полотна. Потім ми привезли картини до Івано-Франківська, де мені допомогли оформити дозвіл на вивіз моїх сімнадцяти робіт – усіх тих, які я похапцем зібрала у Києві.

23 березня я виїхала з України на автівці й протягом чотирьох днів добиралася до Канн. Там мій друг Олівер надав мені можливість жити та працювати в його домі.

Близько трьох тисяч росіян відписалися від мене. Ну і нехай йдуть за російським кораблем!

Зараз на потреби військового шпиталю в Києві я перераховую 50% від продажів тих сімнадцяти картин, які я вивезла до Європи, та 20% – від усіх інших. Сумарно, за час війни, я вже передала на потреби шпиталю 90 400 гривень. Мій чоловік та мої друзі купують необхідні ліки для госпіталю. Також ми вирішили придбати машинку, призначену для VAC-терапії – для загоєння ран, – і розхідники до неї. Цей апарат дозволить зберігати кінцівки пораненим, уникаючи їхньої ампутації.

У stories та постах свого Instagram я ділюся світлинами та відео про війну в Україні та пишу про агресію та страшні дії росії. Я розірвала стосунки зі своєю московською галереєю. У мене велика російська аудиторія в соцмережах, і за час війни близько трьох тисяч росіян відписалися від мене. Ну і нехай йдуть за російським кораблем!

На початку травня я взяла участь у благодійному заході в Мілані, там придбали три мої роботи, створені під час війни. Частину виручених із продажу коштів вже направили до фонду Маші Єфросиніної – на допомогу дітям та жінкам, що постраждали від війни.

Про творчі плани

Незабаром у мене заплановано дві виставки у Європі. Відкриття виставки у Мілані відбудеться 24 травня, а у Каннах – 28-го.

Єдина зміна – це бажання працювати ще більше. Я намагаюся допомогти своїй рідній Україні. 

Яна Руснак

Про роботи, створені під час війни

Головна парадигма мого арту – позитив та віра у Перемогу. Навіть під час війни я не перестаю передавати через свою творчість найкращі емоції. У цей жахливий для нашої країни час лише віра у краще майбутнє, у свої сили, у нашу спільну Перемогу, підтримка одне одного здатна творити справжні дива. Наприкінці лютого, коли я була вдома, я написала картину Phoenix. Чарівний птах величним розмахом своїх крил показує силу та непохитність перед ворогом, незламність України перед лицем болю, горя та руйнувань, які принесла війна нашій країні.

Про творчість

Єдина зміна – це бажання працювати ще більше. Я намагаюся допомогти своїй рідній Україні: підтримати фінансово співвітчизників, які найбільше постраждали від війни, які втратили рідних, майно і залишилися без даху над головою. Я намагаюся, щоб якомога більше людей з усього світу, завдяки моєму мистецтву, відчули з одного боку силу та непохитність, а з іншого – біль та страх кожного українця.

Про допомогу Україні

Наприкінці березня, як художниця, я з активною громадянською позицією взяла участь в аукціоні на всесвітньо відомій арт-платформі Artsy. У співпраці з українськими художниками тут провели аукціон із продажу творів мистецтва, значну частину виручених коштів було віддано на підтримку українців. Найдорожчу картину було продано за 50 000 доларів. Моя ж робота Nude стала другим лотом, проданим за найвищою ціною. Загалом серед 126 учасників було успішно продано 46 лотів вартістю від 600 доларів до 50 000 доларів кожен.

Нині підтримка від українських художників має бути всебічною та конкретною. Митці повинні відкривати очі на правду про війну всьому світу, тісно співпрацювати з іншими авторами, галереями, сповіщати про біль і втрати українського народу через власні роботи. Якщо ж наразі немає технічної можливості створювати нові картини, втілювати свої ідеї через замальовки, плакати та звернення, то як кожному українцю, нам точно є, що розповісти світові про свою особисту історію в цій страшній війні проти людяності та людства.

Я намагаюся, щоб якомога більше людей з усього світу, завдяки моєму мистецтву, відчули з одного боку силу та непохитність, а з іншого – біль та страх кожного українця.

Про творчі плани

Зараз мої картини представлені у галереї в Дубаї для того, щоб привернути увагу всього цивілізованого світу до війни в Україні та зупинити смерті та руйнування, що відбуваються на моїй Батьківщині прямо зараз. Серед виставлених робіт є пророча Ubi concordia, ibi victoria, яку я писала ще у мирний час. Це полотно з українським прапором та життєствердною цитатою, яке відображає внутрішню силу та дух нашого народу, надихає ніколи не здаватися. Коли я створювала це полотно, не могла й уявити, з яким посланням презентуватиму його світові під час війни в Україні: «Обіцяй мені, що завжди пам’ятатимеш: ти сміливіший, аніж ти віриш, сильніший, аніж здається, і розумніший, аніж думаєш».

До цієї картини у якості додаткової інформації я послала до галереї історію війни в Україні: як усе починалося 24 лютого, що відчуває кожен українець, коли ворог підступно руйнує його країну та вбиває його рідних. Наразі співробітники галереї розповідають цю історію кожному, кого зацікавила картина.

У моїх подальших планах – не зупинятись і просувати українське мистецтво на світовій арені заради нашої скорішої

Перемоги.

Одну родину з Ірландії дуже вразила ситуація в Україні. Цим людям з великим серцем сподобалися мої роботи, одну з яких вони придбали. Такою є реальна допомога та підтримка України від усього цивілізованого суспільства. Від людей, які не можуть залишатися осторонь такого величезного лиха, найбільшого після Другої світової війни! Звичайно, гроші з продажу моїх полотен у Дубаї будуть надіслані на благодійну допомогу Україні. У моїх подальших планах – не зупинятись і просувати українське мистецтво на світовій арені заради нашої швидкої Перемоги.

Роботи, які ми створюємо під час війни, покликані показати всьому світу, що зараз відбувається в нашій країні.

Оксана Левченя

Про роботи, створені під час війни

На другому тижні війни я намалювала графіті на стіні своєї майстерні у Києві.

Ось нещодавно створила роботу «Пропущений дзвінок». В її основі – частина мого листування з мамою та іншими родичами, які зараз перебувають на окупованій території. Тут своя передісторія. Мої рідні під час бойових дій дуже економили заряд на телефоні, оскільки не було ресурсу його заряджати. З цієї причини всі вони протягом тривалого часу користувалися одним телефоном. Зв’язок теж практично був відсутній, але щоранку вони примудрялися відписатися мені та двом моїм сестрам: «Все ок». Щодня ми чекали цієї звістки.

До того ж, ми дуже переживали за маму, оскільки вона знаходиться на замісній терапії, їй потрібні життєво важливі препарати. Але наші переживання трохи пішли на спад, коли одного разу ми отримали повідомлення: «Ліки є на два місяці».

Фрази нашого листування я вишила на підковдрі, яка, я вважаю, несе в собі також символічний підтекст. На своїй машині я вивозила деяких родичів за кордон, і в перервах на відпочинок спала саме на цій підковдрі, розстилаючи її в автівці.

Наразі ця робота бере участь у проєкті Artist Support Ukraine під кураторством Каті Тейлор. Також нещодавно вона була представлена в берлінському артцентрі Alte Münze на виставці сучасного українського мистецтва, присвяченій війні – «Захоплений будинок» (The Captured House).

Також у проєкті Artist Support Ukraine бере участь і моя давня картина із циклу дитячих портретів «Диктатори». Створила я її у 2008 році, у період між двома чеченськими війнами. Наразі, під час війни в Україні, вирішила оновити. Ця робота стала знову актуальною, бо тодішні цитати маленького путіна страшенно подібні до риторики під час війни в Україні. Просто тоді він це сповіщав про Чечню. Ідея даної роботи полягає у причинах вибору добра чи зла у той час, коли людина дорослішає.

Про творчість

Під час війни я не уявляю собі продуктивної творчої роботи. Поки я у Києві – працювати важко.

Про допомогу Україні

Ті роботи, які ми, українські художники, створюємо під час війни, покликані показати всьому світу, що зараз відбувається в нашій країні. Вони приковують увагу до полотна, а відтак – до війни в Україні. Але допомогти своїй країні насправді, так би мовити, ми можемо своїми давніми роботами. Вони набагато активніше продаються на благодійних аукціонах, відтак збирають кошти для підтримки України. В такому випадку схема роботи з аукціонними домами виглядає так: кожен художник на запрошення куратора або аукціонного дому надсилає на аукціон свої роботи, з яких вибір падає на ту, яка найбільше підходить під тематику даного аукціону.

Допомогти своїй країні насправді ми можемо своїми давніми роботами.

Наприклад, 10 квітня у Венеції стартувала виставка Homo Faber, де була представлена ​​моя робота «Nomen». Ця подія є досить популярною серед усіх, хто створює fine art – твори мистецтва та дизайну з використанням традиційних технік.

Нещодавно найвідоміший аукціон у світі Phillips організував благодійний захід Сharity gala for Ukraine’s people and culture. Ця подія складається із двох частин. Перша – експозиція робіт західних художників, де вже зібрали близько 1,5 мільйона доларів на допомогу Україні. Друга – експозиція робіт українських авторів, яка розпочалася 8 травня. Від мого імені тут представлені дві маски – роботи, які я створювала раніше. Скільки коштів вдасться отримати після закінчення цієї експозиції, дізнаємось пізніше. Оскільки всі ці переговори та звітність у відносинах «творець – аукціонний дім» є досить тривалими.

А зовсім нещодавно свої торги оголосив один із найстаріших аукціонів у світі Sotheby’s, на якому представлено мій живопис 2011 року, картина «Обережно, колайдер». Частина коштів з усіх подій, які я перерахувала вище і в яких я беру участь зараз, підуть на допомогу Україні під час війни!

Як їй вдалося досягти таких успіхів, заявити про себе на міжнародному рівні, знайти баланс між сім’єю та творчістю, Яна розповіла в інтерв’ю INSIDER.UA.

Про успіх в арт-бінесі

Рідко коли художник раптом прокидається знаменитим. Як правило, в арт-бізнесі підніматися вгору кар’єрними сходами доводиться поступово, долаючи один ступінь за іншим.

На мій погляд, найкращий шлях до успіху – це закохатися у те, що робиш. Якщо людина хоче стати успішною у своїй сфері, не варто брати чужий «шаблон успіху». Не треба йти «чужою» дорогою, необхідно знайти свою. Це стосується будь-якої сфери діяльності, не лише арту.

Щодня тисячі людей шукають свою «особливу» картину.

Щодо комерційного аспекту, я вважаю, що запорука успіху – активність. Завдяки цій якості я змогла побачити ті приховані сторони реальності, спираючись на які можна досягти висот. Щодня тисячі людей шукають свою «особливу» картину: від створення акцентів в інтер’єрі за допомогою предмета мистецтва до бажання колекціонерів поповнити колекцію.

Запорука комерційного успіху художника

Ключові якості, якими має володіти комерційно успішний художник – завзятість, цілеспрямованість і закоханість у свою справу, що межує з «божевіллям». Професія художника вимагає безперервної роботи над собою, постійного шліфування своїх знань та вмінь. Це та людина, яку не зламають невдачі, вона чітко бачить мету, не зупиняється на півдорозі й здатна втілити задумане в життя. Комерційний художник – своєрідний менеджер, генератор ідей, творець та філософ своїх робіт.

Працьовитість та витривалість. Не все виходить із перших спроб! Щоб досягти найвищого рівня майстерності та генерувати ідеї, необхідні десятки годин кропіткої роботи, завзяття та «божа іскра», осяяння. Вміння сприймати критику. Перші невдачі – неминуче явище у будь-якій діяльності. Не варто близько приймати до серця та кидати задумане. Художнику необхідно вміти враховувати думку соціуму, але, знову ж таки, не ставити його в основу. А конструктивна критика професіоналів, навпаки, допоможе стати кращим, вирівняти спірні моменти.

Комерційний художник — своєрідний менеджер, генератор ідей, творець і філософ своїх робіт.

Ще одним вагомим компонентом успіху митця є команда його однодумців, від кураторів, дизайнерів та програмістів до піар агентів та арт-дилерів. На мою думку, художник має бути самодостатнім, емпатичним. А також, мабуть, вміти радіти успіхам колег по цеху – невід’ємна якість на шляху до вершини!

Про закордонні проєкти

Першою зарубіжною країною, де було організовано виставку моїх робіт, став Ліван. У столиці Бейрут, за сприяння Міністерства культури Лівану, разом із художницею Ліною Кондес та на чолі з куратором Тамарою Лі у 2016-му було представлено проєкт Art Fusion у галереї SV. Того ж року ми успішно представили Україну на ArtMonaco.

Представляти свою країну на міжнародних арт-форумах – величезна відповідальність і титанічна праця з підготовки, оскільки на створення деяких робіт йде кілька місяців. У планах, звичайно, втілення існуючих ідей і підготовка до нових арт-проєктів.

Про курйози та форс-мажори

Мистецтво вимагає не жертв, а міцної нервової системи та згуртованої роботи у команді. Адже глядач бачить лише малу частку тієї колосальної праці, якою займається художник і його однодумці. Це перемовини з галереями, документальний супровід, виготовлення рекламної промопродукції та багато іншого, без чого неможливо уявити митця на міжнародній арені.

Мистецтво вимагає не жертв, а міцної нервової системи та згуртованої роботи у команді.

Щоразу доводиться добряче понервувати при транспортуванні полотен, оскільки вони виконані в техніці, яка не передбачає транспортування полотна в скрученому вигляді, тому мої картини прирівнюються до скульптур і вимагають належного ставлення. Футляри для картин за вагою перевищують вагу картини в кілька разів.

Але це мала дещиця всіх проблем, особливі побоювання викликає можливість розміщення картин на борту авіаперевізника, адже вони чималих габаритів, а тому не обходиться без курйозних випадків.

Так, у квітні цього року, під час реєстрації на борт авіакомпанії, яка здійснювала переліт до Еміратів, у момент вильоту на арт-форум World Art Dubai нам було оголошено, що картини не можуть бути доставлені на борт через їхні габарити. І мабуть, у той момент якісь вищі сили сприяли вдалому їхньому завантаженню, адже наша участь у форумі була на межі зриву.

Талант художника має бути багатогранним, адже іноді йому можуть стати у нагоді навички вантажника та монтажника!

Але й сама виставка не обійшлася без курйозів. Через плутанину в датах її завершення, нам довелося самостійно демонтувати наші експонати у досить стислий термін, при цьому ми були одягнені у вечірні вбрання, оскільки за регламентом того дня був вечірній захід. Тому я переконана, що талант художника має бути багатогранним, адже іноді йому можуть стати у нагоді навички вантажника та монтажника! (сміється)

Порада молодим авторам, які бажають вийти на міжнародну арену

Сальвадор Далі одного разу сказав: «Не бійтеся досконалості. Вам все одно ніколи її не досягти». Для початку я б рекомендувала молодим художникам визначитися з авторським стилем. Щоб картина «зачепила», залишилася в пам’яті, а за її спогляданням у глядача щось «клацнуло» всередині, молодим художникам потрібно закладати в картину свій авторський зміст, філософію, ідею, приховане послання, звернене до глядача.

Молоді автори, які не прагнуть швидкоплинної слави, а наполегливо виробляють свій стиль та ідейний напрямок, завжди мають шанс потрапити до кругообігу успішних міжнародних виставкових проєктів.

Як розуміти сучасне мистецтво

Ставлення людини до мистецтва суто суб’єктивне. Сучасне мистецтво – це творчий порив, це те, що зараз диктує серце. Для мене мистецтво – вираження власного «я» у художній формі. Воно не має на увазі масовість, здебільшого є елітарним. У ньому є справжня сила, що зачаровує і вражає вузьке коло його справжніх поціновувачів.

Все ж таки вважається, що мистецтво – для тонкого поціновувача, свого роду творчого гурмана, тому я не беруся давати рекомендацій, як навчиться його розуміти, адже воно проникає на рівні серця, емоцій, душі і не піддається чіткому аналізу.

Про шанувальників таланту

Українська ринкова ситуація, як і раніше, є досить замкнутою. На мій погляд, не варто називати імена володарів моїх полотен у відкритому просторі, адже моїм основним завданням є творчість, а якщо картина стає комерційно успішною, це додає ентузіазму і є трампліном для генерації та втілення моїх численних ідей.

Про анімалістичні мотиви у творчості

Анімалістика як жанр у ключі сучасного мистецтва – це ґрунт для безмежного натхнення та невичерпне джерело нових ідей. Алегорії є наріжним каменем моєї творчості. Своїми роботами я пропоную глядачеві активно мислити, відмовитися від спрощеного сприйняття сюжету. Доведено, що анімалістика допомагає людям перейнятися любов’ю до життя та природи, відчути себе кращим, добрішим. Я люблю спостерігати за поведінкою тварин, відчуваю їхній світ і вплітаю в образи гепардів, левів та коней якісь людські коди.

Анімалістика допомагає людям перейнятися любов’ю до життя та природи, відчути себе кращим, добрішим.

Зображення скакуна, що мчить назустріч вітру, символізує волелюбну натуру, яка не приймає строгих рамок і обмежень, гордо оберігає свій особистий простір. Тигри – метафора незламного духу, потужної енергетики та сильного характеру. Гепард – втілення грації та спритності, швидкості у прийнятті важливих рішень. Зображення гепарду в стрибку чи бігу – це прагнення до мети, безперервний розвиток. Лев – символ стійкості та завзяття, що поєднує царську велич, гордість і справедливість.

Про натхнення

Сім’я та моє близьке оточення – основне джерело натхнення. Як і в будь-якої творчої людини, бувають моменти її відсутності. Мій головний та один із найпростіших способів знайти натхнення – зміна обстановки, активний відпочинок та подорожі, де можна черпати нові ідеї.

Про подорожі

Для мене подорож – це джерело яскравих вражень та найкращий спосіб поєднати приємне з корисним: відкрити нові горизонти та познайомитися з культурою інших народів. Яскраві спогади залишили незабутню подорож замками Англії. Вони завжди асоціюються з певним містицизмом, хоча наразі багато замків – це готелі зі зручними умовами перебування. У планах відвідати замки Франції.

Також за минулий рік нам довелося побувати у Майамі та Нью-Йорку. Тепер хочеться детальніше вивчити Америку, орендувати авто та поїздити по штатах. Аналогічний невгамовний інтерес для майбутніх подорожей представляють Японія та Сінгапур.

Стандартний робочий день Яни Руснак та її секрет балансу

Художник – не лише професія, це спосіб життя. Багато хто вважає, що робочий день митця – це, ледве розплющивши очі, відразу взяти пензлі й почати творити, поки муза не покине… Але це, звичайно ж, не так. Оскільки мені доводиться поєднувати творчість та материнство, я виробила власний тайм-менеджмент.

Мій головний пріоритет – сім’я. Улюблені чоловік та син – головні джерела підтримки та натхнення.

Мій метод управління часом складається з трьох компонентів: пріоритизація, планування та структурування. Завжди записую робочі та особисті завдання на три-п’ять днів наперед. Так я маю план дій заздалегідь і розподіляю завдання без ранкового поспіху. Але мій головний пріоритет – сім’я. Улюблені чоловік та син – головні джерела підтримки та натхнення.

Про ставлення до моди і трендів

Мені важко назвати себе fashion addicted. Мода – це те, що пропонують нам дизайнери чотири рази на рік. Для мене ж насамперед важлива якість речі. А однією з найпростіших і найгеніальніших ідей у ​​світі моди вважаю базовий гардероб.

Повсякденна beauty routine Яни Руснак

Мій б’юті-розпорядок досить простий, але ефективний. Завжди намагаюся приділяти собі час, хоч ритм життя вносить корективи. Для мене важливо, щоб краса та доглянутий вигляд були не лише зовні, а й зсередини. На мій погляд, у догляді за собою підхід має бути виключно комплексним: здорове харчування, спорт, масаж, сон, якісні косметичні продукти. Ці складові є невід’ємною частиною мого життя.

Про унікальність World Art Dubai

Представляти свою країну на World Art Dubai – величезна відповідальність і титанічна праця над підготовкою. Це вже моя друга виставка, дебютним для мене став 2019 рік. Що слід відзначити, тут немає жорстких арт-критиків, між учасниками панує атмосфера доброзичливості та підтримки, а переможців арт-форуму визначає багатонаціональна публіка, різноманітність смаків і уподобань якої вражає.

На мій погляд, унікальність ярмарки World Art Dubai в тому, що вона розмістила під одним дахом мистецтво у всіх його формах – живопис, графіка, фотографія, скульптура, перформанс, діджитал, мода, архітектура і багато іншого. Тут кожен знайде те, що йому потрібно: представники творчих професій зможуть ознайомитися з новими концептами і техніками, а на бажаючих отримати інтерактивний досвід чекають різні художні майстерні, від творчих дискусій до створення картин в реальному часі.

Про посткарантинні зміни

У новій посткарантинній реальності ОАЕ забезпечують одні з найсуворіших превентивних заходів безпеки для захисту жителів і гостей країни. Обов’язковим документом для в’їзду в країну є наявність ПЛР-тесту про негативний результат. В межах проведення ярмарку строго контролюється дотримання дистанції, носіння захисної маски в місцях скупчення людей, вимірюється температура.

Про свої роботи

Спеціально для арт-форуму я підготувала фактурного коня. Робота над його створенням тривала протягом півроку. Для мене, як для художниці, цікаво спостерігати за реакцією відвідувачів виставки. Мені цікаво, який «післясмак» від побаченого залишають мої роботи. Також я привезла анімалістичні картини, такі як прайд левів і кінь з дзеркалами з боків.

Через певний регламент виставки у мене поки що не було можливості ознайомитися з роботами всіх учасників експозиції, але зазначу, що побачила досить багато талановитих учасників та неординарних матеріалів, з якими вони працюють – кришталь, скло, скульптури, інсталяції, масло.

Надихає!

Спілкувалася Ксюша Виноградова
Фото: Яна Руснак