Міська влада Берліна дозволила жінкам плавати в басейнах голіциць. Таке рішення було ухвалено після позову жінки, яку вигнали з басейну німецької столиці через те, що вона засмагала з неприкритими грудьми.

Після інциденту городянка звернулася до офісу місцевого омбудсмена з питань ґендерної рівності з вимогою, щоб жінки, як і чоловіки, могли плавати голіциць.

«Це рішення встановлює рівні права для всіх берлінців, чи це чоловіки, жінки чи небінарні персони. Тепер важливо послідовно застосовувати нові правила і більше не забороняти відвідування басейнів голіциць», — сказала керівниця офісу омбудсмена Доріс Лібшер.

За рішенням міністерства культури та ісламської орієнтації Ірану, іранським жінкам заборонили зніматися у рекламі. Ба більше, не можна використовувати у відео й «жіночі образи». Про це наприкінці липня офіційним листом було сповіщено іранські школи мистецтва та кіно, а також рекламні агенства, повідомляє телеканал Iran International, що базується у Лондоні.

Заборону ввели після того, як у мережі з’явився ролик іранської компанії Domino з рекламою морозива. У ньому жінка в накинутому на голову шарфі, але з відкритим обличчям, їде за кермом автомобіля, а потім зупиняється і з насолодою їсть морозиво в шоколадній глазурі. Примітно, що ще в одному ролику тієї ж компанії, випущеному раніше, жінку порівнюють із морозивом.

Іранська влада подала позов проти компанії Domino. Як вважає місцева поліція моралі, обидва відео «суперечать суспільним правилам пристойності», «ображають жіночі цінності» і ведуть до «пропаганди аморальності» в суспільстві. І все це – на тлі спорів, що не припиняються, про дотримання вимог щодо хіджабу. Жінок зобов’язали носити його після ісламської революції 1979 року, але багато іранок нехтували цією вимогою.

У липні цього року в Ірані було прийнято суворий закон про хіджаб: починаючи з 5 липня іранки повинні носити головну хустку, що закриває волосся, шию і плечі – його називають шейла. Тих, хто ігнорує це правило, почала затримувати поліція моралі, проти чого виступає частина іранського суспільства, зокрема й ті жінки, які носять хіджаб з власної волі.