«Космічна містерія життя». Іван Марчук

Понад 180 робіт авторства українського генія Івана Марчука, чиє ім’я знають у всьому світі завдяки унікальній техніці — пльонтанізму, можна побачити у Музеї історії Києва.  Серед експонатів: кераміка 1960-х років, яку митець створював за особливою технологією, ескізи з раннього періоду його творчості, пейзажі, натюрморти, кольорові прелюдії, цикли картин, а також акварельні композиції, створені художником за останні два роки — під час вимушеної еміграції через повномасштабне вторгнення Росії. Роботи для виставки надали 7 музеїв України та більше як 20 приватних колекціонерів.

Також на експозиції можна побачити ескізи, особисті речі митця, іменну марку, усі каталоги його робіт, що видавались із 1986 року, газети, журнали, афіші тощо.

Локація: Музей історії Києва, вул. Богдана Хмельницького, 7.

Коли: з 7 серпня до 29 вересня 2024 року.

Вартість: 120 грн повний квиток, 60 грн — пільговий.

«Мавки. Камуфляж». Олена Гром

Наступним пунктом свого мистецького маршруту радимо обрати галерею Dymchuk, де відкривається виставка української фотографки-документалістки Олени Гром. В експозиції проєкту — фото та відео, що розповідають про спільноту жінок, учасниць волонтерської групи з плетіння маскувальних сіток «Горенські Мавки». Героїні проєкту — жительки українського села Горенка Бучанського району.

У березні 2022 року село опинилося на лінії фронту і було під постійними обстрілами. Після звільнення Київської області жінки Горенки організували волонтерську групу, і виготовляють сітки, які імітують природний ландшафт, та «кікімори» — маскувальний одяг для снайперів і розвідників.

Локація: Dymchuk Gallery, вул. Ярославська, 21.

Коли: з 9 серпня до 1 вересня 2024 року.

Вартість: вхід вільний.

«Постлюдина». Олена Хом’якова

Із 2 серпня у галереї Portal 11 триває персональна виставка київської художниці Олени Хом’якової. В експозиції зібрали роботи мисткині з трьох серій: “Постлюдина” (2019-2024), “Інфоманія” (2018) та “Біодинаміка” (2017-2024). Усі вони — про розвиток індивідууму, про перспективи еволюції у майбутньому.

«Можливо, у перспективі наша реальність втратить чітке розділення на цифрове та фізичне, реальне та віртуальне… Можливо, за допомогою технологій, наші нащадки стануть кіборгами з механічними імплантами, відновлюваними кінцівками та камерами, вбудованими в очі, як зображує наукова фантастика?» — розмірковує художниця.

Тож роботи Олени Хом’якової — це роздуми й фантазії про життя людини в інформаційному просторі, про те, як інформаційна площина формує нашу реальність, як змінює нас кожної хвилини перебування у ній.

Локація: галерея Portal 11, вул. Трьохсвятительська, 11.

Коли: з 2 серпня до 25 серпня 2024 року.

Вартість: вхід вільний.

«Казки про кінець світу». Дмитро Красний і Міша Тарасенко

Прогулюючись літнім Києвом, зазирніть на спільну виставку Дмитра Красного і Міши Тарасенка та помилуйтеся графічними роботами й живописом.

«Світ, який ми знали, закінчився, і ми опинилися в новому. Виявляється, апокаліпсис — це лиш концепція, що метафорично описує наші маленькі трагедії. Світи з’являються і зникають, ми залишаємось — і маємо залишатися собою. Жити повним життям, активно і творчо. Прагнути до постійного самовдосконалення і піднесення над посередністю. Навіть у найтемніші часи залишатися відкритими до нових ідей та перспектив», — так описують ідею експозиції автори.

Локація: галерея Avangarden, вул. Січових Стрільців, 23-А.

Коли: з 12 липня по 20 серпня 2024 року.

Вартість: вхід вільний.

«Скарби Криму. Повернення»

Ще один культурний  must visit — експозиція «Скарби Криму. Повернення».  Тут представлені 655 експонатів із чотирьох кримських музеїв, за які Україна боролася проти Росії майже 10 років у судах Нідерландів. Ці предмети відомі як «скіфське золото».  Це 2,5 тонни експонатів із золота, бронзи, дорогоцінного каміння, дерева, скла та каменю. В експозиції представлені не тільки артефакти пізніх скіфів, а й готів, сарматів, аланів, пізніх греків та гунів.

Це пам’ять про народи, які проживали на території Криму від V століття до н.е. по VII століття н.е.

Локація: Скарбниця національного музею історії України, Києво-Печерська лавра, вул. Лаврська, 9.

Коли: з 4 липня і до остаточної деокупації Криму.

Вартість: 150 грн повний квиток, 80 грн — пільговий.

Фото: Антоніна Вишневська, Національний музей історії України, Alena Grom, пресслужби митців

Співачка Alyosha, «Міс Україна Всесвіт» – 2021 Анна Неплях, співачка Тоня Матвієнко та косметологиня-естетистка Інна Кириченко розповіли нам про те, як живопис впливає на їхнє життя, як часто вдається знайти час для цього хобі, показали свої полотна та назвали улюблених художників.

Alyosha
співачка

Я почала займатися образотворчим мистецтвом у 2013 році. Тоді мені наснилася картина, і після пробудження відразу ж її намалювала. Це була моя перша картина маслом. Після цього в мене з’явилися зацікавленість і натхнення займатися малюванням надалі. Сприяє цьому заняттю настрій і вищезгадане натхнення. Цього року своїм батькам я намалювала картину аквареллю, а на день народження Тараса (ред. Тарас Тополя – чоловік Alyosha, фронтмен гурту «Антитіла») подарувала картину, написану акрилом. Процес малювання мені подобається, хотіла б і далі займатися цією справою. Однак з трьома дітьми дуже складно приділити цьому час.

В основі моїх робіт – фантазія. Без неї нікуди. Не пишу в стилі реалізму, найчастіше щось з голови, з якимись абстрактними речами, фігурами. У мене є маленька картинка — просто випадково малювала візерунки, – а в результаті вийшла мандала, навіть я була здивована. Цей малюнок дарує якісь теплі емоції та щастя. Його я подарувала маленькій дівчинці, щоби вона заряджалася позитивом.

Заняття живописом дають концентрацію та вихід енергії не через слова та музику, а через інші потоки. Через фарби й зображення вивільняються глибокі сокровенні почуття й емоційна наповненість. Від цього стає набагато легше.

Через фарби й зображення вивільняються глибокі сокровенні почуття й емоційна наповненість.

Ваші улюблені художники, як світові так і українські?

Дуже люблю роботи Дональда Золана. Він пише досить реалістичні і красиві картини з маленькими дітьми. Від кожної віє світлом, безпосередністю, відкритим простором, у якому є тільки любов. Це мені дуже імпонує!

Анна Неплях
«Міс Україна Всесвіт» – 2021, блогерка

Я змалку добре малюю і завжди любила самовиражатися через творчість. Відправляла свої роботи на конкурси та займала призові місця. Зараз все залежить від завантаженості графіка: можу писати картини раз-два на тиждень, а можу і раз на місяць. Але коли довго не пишу – починаю сумувати за цим!

Сюжети робіт залежать від настрою та ідеї. Це і поп-арт, і реалізм, і абстракція. Пишу маслом на полотні і намагаюся завжди передати або ідею, або емоції та самовідчуття, якщо це абстракція.

Для мене арт-терапія – це своєрідна медитація та можливість наповнитися жіночою енергією! А ще сповільнитися та повністю сконцентруватися. Адже я, як блогерка, звикла жити з телефоном у руках, а коли я пишу картину, я можу по 5 годин не брати ґаджет у руки, адже я вся у творчому процесі і час минає дуже швидко та захоплено.

Говорячи про улюблених світових художників – я фанатка Еґона Шіле. А з українських авторів мені дуже до вподоби творчість Ольги Карики.

Тоня Матвієнко
співачка

Я народилася у творчій родині. Мама, як відомо, співачка, а батько  —  художник. До того ж мої старші брати ходили до художньої школи, з дитинства перед моїми очима були полотна та фарби. Тато інколи навіть кликав мене, щоб я оцінила картини братів по критеріям «гарно —  негарно», казав, що у мене є смак. Це мене і надихнуло на заняття малюванням. Зараз, на жаль, мало малюю, але обов’язково планую знайти на це час. Полотно і фарби вже чекають, тож з’явилася ідея перенести малюнки молодшої доньки на велику картину, інтерпретувати по-своєму і залишити пам’ять про п’ятирічну принцесу.

Зазвичай, малюючи, я сама собі вигадувала свій світ. З дитинства малювала якісь абстракциї. А вже в юному віці полюбила роботи австрійського художника Густава Клімта, особливо його найвідомішу роботу «Поцілунок». Після купила книгу з його роботами та почала перемальовувати їх по-своєму. Найчастіше малювала не для себе, а на подарунки друзям на різні свята.

Живопис надихає, розвиває та навіть лікує. Коли малюєш, забуваєш про все навколо. Часто кольори палітри передають мій внутрішній світ. Щаслива, що мені вдалося побувати на виставці Пікассо у Нью-Йорку, в Іспанії – в музеї Далі. Цей світ багатогранний і мені шкода, що в нашому столітті актуальність картин та художників може знецінюватися здебільшого через розвиток комп’ютерних технологій.

Живопис надихає, розвиває та навіть лікує.

Мені багато хто подобається: різний настрій, різні епохи і різні стилі. Я дивлюсь на майстерність. А це від Древнього Єгипту, візантійських ікон і до авангардизму. Колись мені подарували декілька робіт львівського художника Володимира Патика — його роботи неймовірні. Також полюбляю Андрія Коцку за його українські мотиви в своїх роботах. У захваті від Марії Приймаченко, Василя Курилика та Давида Бурлюка.  Зі світових — Клод Моне, Густав Клімт, Пабло Пікассо, Василь Кандинський, Грант Вуд.

Інна Кириченко
ексклюзивна дистриб’юторка та сертифікована тренерка німецького професійного бренду Jean d’Arcel в Україні, керівниця та ідейна натхненниця
навчальної Академії Jean d’Arcel, косметологиня-естетистка

Живописом займалася ще дитинстві, але це захоплення тривало недовго. Вже у більш свідомому віці вперше потрапила до паризького Лувру, потім до музею Оранжері, в якому я відкрила для себе творчість Клода Моне та неймовірну серію панно під назвою «Латаття». Після цього захопилася вивченням робіт імпресіоністів.

Наше оточення, безумовно, впливає на нас, важливі люди з’являються в житті як наше відображення і підштовхують нас до певних дій. Саме так у 2019 році ми з подругою завітали на індивідуальний майстер-клас, і на світ з’явився мій перший значущий «шедевр» – картина олією «Серце». Далі ще кілька «випадкових» знайомств – і я вже регулярно зустрічаюся із групою дівчат, які проводять час за спільними уроками живопису.

Починаючи з 2020 року я вивчала та пробувала різні техніки: інтуїтивний живопис рідким акрилом – fluid art, живопис спиртовим чорнилом, абстрактний 3D-живопис, абстракцію акрилом з поталлю, картини олійними фарбами та комбінацію різних технік. Для мене дуже важливо відчути тематику, наскільки вона відповідає моєму внутрішньому стану – це я передаю через вибір палітри кольорів.

Живопис для мене є складовою духовного розвитку. Нові практики та техніки, безумовно, ведуть до розширення свідомості, формування нового мислення, запускають свіжий потік думок через розслаблення та повне перемикання. У голові народжується нова картина, нові емоції і це є колосально важливим для всіх, незалежно від статусу та сфери діяльності. Для успішного ведення бізнесу та свіжого потоку ідей дуже важливим є вміння перемикатися та очищати думки, тому для мене живопис – це моя терапія, медитація та духовно-емоційне очищення.

Я працюю в суто жіночій сфері, яку, безумовно, люблю, і на часті запитання, де я беру стільки енергії та ідей, я відповідаю: з усього, що оточує мене. Це люди, місця, природа і, звичайно, живопис. Ще дуже важливий майстер, який навчає тій чи іншій техніці. Адже коли ти вивчаєш нову техніку, важливим є фахівець, який зможе тебе спрямувати, не нав’язавши свою думку, а лише давши правильну пораду і, можливо, трохи підкоригувавши помилки.

Для мене живопис – це моя терапія, медитація та духовно-емоційне очищення.

До речі, дуже рекомендую у якості корпоративних заходів для своїх співробітників влаштовувати арт-вечори, вибираючи нескладні техніки. Це об’єднує команду, розслаблює і дозволяє кожному за допомогою різноманітної палітри самовиразитися і відобразити свій стан. Я іноді дивлюся на свої роботи і згадую, який період був у мене в житті, а іноді не впізнаю себе, але приймаю з вдячністю.

Мої улюблені художники – Клод Моне, Ренуар, Густав Клімт, Модільяні, Айріс Скотт. Від себе ще рекомендую обов’язково до відвідування цифрову виставку імпресіонізму в Дубаї – «Від Моне до Кандінського» та «Імпресіоністи». Ви буквально розчиняєтеся у картинах, графіці, ці емоції не передати.

На жаль, з творчістю українських митців поки що мало знайома, але все попереду!