Якщо вірити теорії поколінь американських дослідників Вільяма Штрауса та Ніла Гау, то зумери, або як їх ще називають «центеніали» — це люди, народжені з 2001 по 2016 рік. Нині їм не більше 21 року. Вони молоді, прогресивні, сповнені сил і надій та лише починають робити свої перші усвідомлені кроки у світі: здобувати вищу освіту, виходити на роботу, заводити серйозні стосунки і робити перші великі покупки власним коштом. Все це означає, що зараз зумери є найцікавішим поколінням для багатьох компаній і бізнесів, адже саме їхні представники у найближчому майбутньому займатимуть більшість робочих місць та споживатимуть більшу частину світових товарів.

Цю тенденцію добре усвідомлюють модні бренди. Bottega Veneta, Balenciaga, Versace, Jacquemus, Gucci та інші марки всіляко намагаються зрозуміти культуру та інтереси центеніалів, щоб знайти до них підхід та «підсадити» на свою продукцію. Найкраще це виходить у Balenciaga, який став найпопулярнішим брендом 2021 року, згідно зі звітом fashion-платформи Lyst. Такому успіху зокрема сприяв перехід марки в метавсесвіт та її активна диджиталізація, що не може не цікавити зумерів, які не випускають телефон із рук.

Не відстають від Balenciaga марки Jacquemus і Gucci, які теж опинилися в переліку Lyst. Jacquemus, наприклад, приваблює молоде покоління своєю відкритою та простою комунікацією з клієнтами. Замість розкішних бутиків бренд відкриває експериментальні pop-up магазини самообслуговування з торговими автоматами, а офіційний Instagram веде особисто дизайнер Сімон Порт Жакмюс. В акаунті він ділиться не тільки свіжими колекціями, а й своїми подорожами, проблемами та навіть особистим життям, не приховуючи своєї орієнтації.

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

Публикация от JACQUEMUS (@jacquemus)

Тему сексуальності та гендеру часто використовує у своїх роботах креативний директор Gucci Алессандро Мікеле. У 2019 році він та режисер Джейд Джекман випустили фільм The Future is Fluid, героями якого стали 13 представників покоління зумерів з різних куточків світу. У стрічці вони розмірковують про різні гендери. 

Толерантність до вибору своєї сексуальності — одна з яскравих особливостей центеніалів. Це добре простежується у сучасному українському кіно, яке вирізняється реалістичністю порушених проблем, а його героями часто стають саме представники молодого покоління. Тим цікавіше вглиблятися в природу мислення зумерів саме на тлі українських реалій.

Так, у серіалі про підлітків «Перші ластівки» режисера Валентина Шпакова показано прийняття своєї сексуальності героєм Федею та його близьким оточенням. Друзі спокійніше приймають нетрадиційну орієнтацію Феді, тоді як його батько, представник старшого покоління, тотально не визнає її.

Ще один приклад — персонаж Сеня у фільмі «Стоп-Земля» Катерини Горностай, який розповідає про пошуки себе компанією шкільних друзів. Сеня відкрито заявляє про свою бісексуальність і до цього легко й просто ставляться його однолітки, іноді нічого не помічаючи.

У стрічці «Стоп-Земля» є досить багато аспектів культури та стилю життя зумерів. Це розмови про серйозні проблеми, які стосуються екології та ментального здоров’я. Підлітки дбають про навколишнє середовище та обговорюють свої психічні розлади, а важливою складовою їхнього життя є психотерапія. Це музика, яку слухають герої. Вони обирають не популярних музикантів із хіт-парадів, а насамперед звертають увагу на смислове наповнення композицій. Це одяг, який є для молодих людей чимось набагато більшим, аніж просто спосіб мати гарний вигляд. Прихильність до певного стилю чітко просліджується на прикладі героїні Яни. Дівчина використовує моду як спосіб самовираження та ідентифікації.

Це також соціальні мережі, які мають всі представники покоління зумерів. Такі платформи є невіддільними складовими спілкування центеніалів. Саме в соцмережах вони активно використовують у комунікації «гіпермову» — спілкування за допомогою мемів, стікерів та емоджі. Ці символи можуть замінити звичайні текстові повідомлення.

Відкритість у спілкуванні та легкість сприйняття світу теж можна назвати одними з ДНК культури зумерів, особливо в Україні, адже вони виросли у вільнішому світі, ніж їхні попередники. У стрічці Нарімана Алієва «Додому» кримський татарин Мустафа приїжджає забрати тіло сина, який загинув внаслідок війни на сході України, щоб поховати його за мусульманськими традиціями в окупованому Криму. Допомагає йому в цьому його молодший син, студент одного із київських університетів Алім.

Протягом усього фільму вони везуть тіло загиблого солдата з Києва додому в Крим. Саме в цій дорозі глядачі помічають божевільну прірву між батьком і сином, яку можна порівняти з прірвою між двома поколіннями. Мустафа має зовсім інше виховання. Він, як і багато інших кримських татар старшого покоління, зростав у радянському Узбекистані, куди його родину депортували з Криму у 1944 році. Він не володіє українською мовою, а всі проблеми звик вирішувати за допомогою хабарів та грубої сили. А ось Алім легко знаходить спільну мову з людьми, які зустрічаються на їхньому з батьком шляху.

Сучасні українські режисери документують у своїх фільмах нашу дійсність, відображаючи особливості молодих українців, їхні цінності та проблеми у художній формі. Це робить кіно не лише приводом для гарного проведення часу, а й інструментом для вивчення нового покоління. А зумерам, зі свого боку, допоможе краще зрозуміти самих себе та своїх однолітків.

Соціолог Карл Мангейм у своєму есе 1928 року «Теорія поколінь» писав, що соціальні зміни особливо впливають на людей в юності, коли формується і сама людина, і її покоління. «Хоумлендери» дорослішали в період глобальних криз: 2008-2009, 2013-2014, 2017-2018, зараз – коронакриза. Криза для них – звичне середовище існування, в якому вони не просто виживають, але розвиваються, займаються творчістю, мріють і планують (!) свій успіх, а завдяки інтернету світ і можливості максимально відкриті для них. З легкістю запускають блог або IT-стартап, створюють контент, відкривають Інстаграм-магазин або випускають колекцію одягу… Жага починань в них у крові, а десятки тасків в календарі чи сотня відкритих в браузері вкладок – звична обстановка, в якій можна одночасно слухати новий альбом, публікувати сторіс, відповідати на коментарі та писати контрольну з китайської.

Героїня нашої липневої обкладинки – яскрава представниця покоління Z, 19-річна українська співачка, тіктокерка і YouTube-зірка Uliana Royce, кліпи якої збирають мільони переглядів. І це ще далеко не весь перелік захоплень цієї дівчини, серед яких також саунд-продюсування, бойове мистецтво, японська та корейська мови, тощо… Напередодні виходу міні-альбому Uliana Royce переглянули її новий dance-перформанс My Love, який був знятий у недобудованій багатоповерхівці – як символ кар’єри, що лише починається. Ми познайомилися з юною артисткою ближче і на прикладі Уляни постаралися зрозуміти, чим і як живуть «зумери».

Твоє справжнє ім’я – Уляна Лисенко. Чи не пов’язана ваша сім’я з композитором Миколою Лисенком? Також розкажи про походження твого псевдоніму. 

Наврядчи, гадаю ми лише тезки. У родовее дерево я ніколи не заглиблювалася, ДНК тести не проводила, але все може бути! Відпочатку творчої кар’єри мені хотілося мати псевдонім, але, як жартують у нашій родині, «Beyonce» вже був зайнятий. Я довго думала, яким він має бути. Мабуть, космос вловив мої сигнали, бо випадково я наштовхнулася на британське ім’я Ройс, яке означає «принц». Моя дебютна пісня була про принцесу і я позиціонувала себе саме як принцеса. У поєднанні з іншими іменами на другому місці було «Уляна», я подумала, що це доля, адже дуже влучно. Так з’явилася Uliana Royce. Англійською – тому що у мене грандіозні плани на майбутнє!


Уяви, що ти говориш від імені свого покоління, покоління «зумерів», як би ти вас описала на прикладі тебе самої?

Я не дуже люблю слово «покоління», тому що, насправді, ми всі дуже різні між собою, хоч і народилися в один період. Це дуже складне поняття, адже ти точно не знаєш, коли закінчується одне і починається інше. Скажу стосовно себе. Останнім часом я зрозуміла, що мені потрібен здоровий сон і я не можу залишатися на студії до 4 ранку і прокидатися о 8, це занадто мало, я так тільки швидше від усього втомлююся. Тому, тайм-менеджмент – це дуже крута штука, розвопануванням якої я наразі займаюся, що дозволяє мені розумно розподіляти свій час на навчання й творчість, та жити у задоволення, насолоджуючись всім тим, що відбувається навколо. А ще, я дуже сором’язлива, тому нічого більше не додам (сміється).

Мрію про власний меч. Планую отримати у майбутньому дозвіл на нього і обов’язково придбати.


Розкажи про свої захоплення, як ти до них прийшла і які з них уже переросли на дещо більше?

З дитинства я займаюся хореографією, навіть декілька місяців навчалася професійній майстерності у Лос-Анджелесі. Також вокалом, акторською майстерністю, закінчила художню та комп’ютерну школи. Захоплююся країнами Азії. Саме останнє захоплення вже встигло перерости у дещо більше: я почала вивчати корейську та японську мови, а також японське бойове мистецтво Tameshigiri. Скажу, що мрію про власний меч. Планую отримати у майбутньому дозвіл на нього і обов’язково придбати.


Наскільки важливе місце у твоєму житті займають гаджети і перебування в соцмережах, в який з них проводиш найбільше часу? Уявляєш своє життя без цього?

Я вважаю, що у моїй професії соцмережі відіграють одну з важливих ролей. Найчастіше користуюся Telegram, де спілкуюся не тільки з друзями, а й з робочих питань. Там у мене величезна кількість чатів. Соцмережі Instagram і TikTok – це два мої майданчики для експериментів та самовираження, а також YouTube, де я ділюся з прихильниками своєю творчістю. Без гаджетів зараз обійтися неможливо. Наприклад, свою музику я пишу на комп’ютері. А телефон взагалі зі мною 24/7. Я веду там календар, в якому фіксую всі свої плани. Зараз дуже багато додатків, які можна завантажити на телефон для цього.

Ти не можеш подобатися абсолютно всім, завжди знайдеться людина, яка захоче написати щось образливе на твою адресу.

Як ставишся до хейту у соцмережах, на свою адресу та інших людей? Як реагуєш?

Я абсолютно не звертаю уваги на образливі коментарі та намагаюся не сприймати їх. Ти не можеш подобатися абсолютно всім, завжди знайдеться людина, яка захоче написати щось образливе на твою адресу. Ну нехай пише, якщо йому/їй від цього стане легше. Відповідати на таке я не буду, щоб не продовжувати цей ланцюжок. Навіщо мені витрачати час, свою енергію на негатив, якщо я можу радіти і бути позитивною. Чесно кажучи, я взагалі не розумію людей, які витрачають час на якісь образливі коментарі. Щодо мене, якщо мені щось не подобається, я намагаюся тримати свою думку при собі, адже мене про неї не запитують.

Чи близький тобі якийсь із нині активних соціальних рухів? Black Lives Matter, права трансгендерів, фемінізм, екологічні ініціативи, тощо. Чи підтримуєш будь-який з них, чому і як саме?

Я дуже позитивно ставлюся до рухів, направлених на захист прав і свобод людей, адже вважаю, що кожна людина має право проживати це життя щасливою і вільною, не боячись наслідків свого вибору! Мені подобаються проєкти, що висвітлюють проблеми, з якими стикаються представники ЛГБТК+ спільноти. З останнього мені шалено сподобався челлендж, який запустив бренд Jacquemue «Get used to it», люди з усього світу приєдналися до нього і показали свою різну, але таку прекрасну любов! Якщо ж говорити про проєкти, спрямовані на захист навколишнього середовища, то крутою ініціативою вважаю задум від творців «Китайського» і «Тайського Привітів», Даші та Михайла Кацуріних – Plastic Club.  Хлопці беруть, сортують і відправляють на переробку сміття абсолютно безкоштовно! По секрету скажу, що знаходиться це зовсім поруч із моїм офісом, тому мені вдвічі приємніше.

Чи є бренди, з якими ніколи не будеш співпрацювати і чому? І навпаки – з ким би хотіла зробити щось разом?

Чесно кажучи, ніколи не задумувалися над цим. Єдине скажу, я точно знаю, з ким би не співпрацювала – це казино. Для мене це асоціюється з місцем, де не зовсім чесно заробляють гроші і обманюють людей. Я б не хотіла бути з цим пов’язаною. Загалом, я завжди готова та відкрита до будь-яких пропозицій.


Як би ти описала свій власний стиль і своє ставлення до моди? 

Я не можу сказати, що дотримуюся певного стилю в одязі. Кожного дня я намагаюся одягатися максимально зручно, під настрій, обираю те, що найбільше подобається мені. Не слідкую за трендами. Але водночас хочеться у своєму одязі самовиражатися і бути особливою.
У мене є мерч, який вже став брендом, створюю кожну нову модель з нуля самостійно. Нещодавно відкрила свій Instagram-магазин, де його можна придбати. Крім того, найближчим часом планую розширити асортимент власного одягу.

Це круто, коли твій продюсер мама, адже я можу приділяти справі свого життя 24/7.

 


Твій продюсер – твоя мама, у тебе з нею підписаний серйозний офіційний контракт. Хто був ініціатором такого рішення і як ви прийшли до згоди щодо його умов? Як поділяєте сімейне і робоче спілкування?

Це було рішення всієї родини. Контракт створював юрист, який враховував позиції двох сторін для комфортної роботи разом. У ньому навіть є штрафні санкції, якщо я порушу якусь з умов, але цього поки не сталося. Це круто, коли твій продюсер мама, адже я можу приділяти справі свого життя 24/7. Щодо сімейного та робочого спілкування, у нас з цим жодного разу не виникало проблем, вдається розділяти роботу з особистим.


Як думаєш, хто або що вплинуло найбільше на формування тебе як особистості?

Час і місце народження, родина, місця, де я навчалася, а також люди, які оточували мене. Весь досвід, який я отримала тоді, вплинув на формування мене, як особистості. Ми всі вчимося на своїх помилках, наступаючи на одні й ті ж граблі. Я завжди говорю собі не зупинятися на досягнутому, адже кожному з нас є куди рости. Для мене рух вперед – це і є життя.

Надя Дорофєєва – це та людина, яка мене надихає. Я затятий її фанат ще з дитинства.

 

Щодо творчості, Надя Дорофєєва – це та людина, яка мене надихає. Я затятий її фанат ще з дитинства. Слухала її пісні ще коли вона була у складі «Время и Стекло», відвідувала всі її концерти. Можна сказати, «заслуховувала до дірок», вчила тексти пісень, а також танцювальні рухи. Я дуже щаслива, що знайома з нею особисто. Для мене Надя завжди асоціювалася зі світлою і відкритою людиною. І коли я наважилася бути артисткою, для мене було справжнім шоком те, що вона підтримала мою роботу. Це дійсно був дуже важливий крок з її боку. Надя вселила в мене велику надію і віру в те, що у майбутньому я дійсно зможу стати великою артисткою.


Які недоліки бачиш в собі і хотіла б виправити?

Як кажуть: «Щаливі часу не помічають». Так ось, цей вислів, буквально, про мене. Я ніколи не можу сказати, яка сьогодні дата, а також, прокинутися від звуку будильника вранці – це ще те випробування, скажу я вам! Страждає від цього найбільше моя родина, бо вони єдині, хто чують ці звуки щоранку.

Вірю в те, що вже за 5 років зможу зібрати «Олімпійський» зі своїм концертом.


Де і якою ти бачиш себе через 5 років, які кроки до цього вже робиш?

Наразі у мене є саунд-продюсер, з яким ми пишемо мій майбутній альбом. У планах писати музику повністю самостійно. Вже роблю перші кроки в цьому напрямку – навчаюся у свого саунд-продюсера. І, звичайно ж, я дуже сподіваюся і вірю в те, що вже за 5 років зможу зібрати «Олімпійський» зі своїм концертом, наразі це одна з моїх найбільших мрій.

Як почінається звичайний робочий день Уляни Ройс? 

Зазвичай мій день – це ранній підйом, душ, сумка, ключі, блиск для губ і швидка хода! Залежно від графіка, а він розписаний на пару місяців наперед, я біжу або на вокал, або на танці, або на студію, там я проводжу більшу частину свого часу. через те, що я веду всі соціальні мережі, мені доводиться постійно генерувати ідеї і потім втілювати їх в життя, на що теж йде левова частина мого часу. Підготовка до різних проєктів, шоу і виступів – це те, чим я зараз живу і від чого я кайфую! Навіть у свій вихідний я умудряюся вирішити сто одне робоче питання. Якщо ж у мене якимось чином залишається вільний час, я займаюся розвитком свого магазину Uliana Royce Shop, в якому продається мій мерч.

10 правил життя Уляни Ройс

1. Себе і своє тіло важливо любити і поважати.
2. Ти сам несеш відповідальність за те, що потрапляє у твій організм і подальшу його реакцію.
3. Активне проведення часу краще пасивного.
4. Кращий відпочинок – зміна діяльності.
5. Відповідай тільки на позитив, щоб його поширювати.
6. Якщо не згоден, важливо пояснити і відстояти свою позицію.
7. Немає межі досконалості та розвитку.
8. Важливо, щоб було комфортно.
9. Не зраджуй своїм мріям.
10. Бути чесною з собою та шанувальниками, але завжди жити за своїми правилами.

Розмовляла Ксюша Виноградова
Фото: Денис Маноха
Стиль: Євгенія Скварська