І все начебто нічого, але є одне «але»: батькам і дітям дуже складно розлучатися. Якщо студента відпустити легше, і, ймовірно, навіть вже час, то школяра – набагато складніше. Тому до вибору напрямку і навчального закладу батьки ставляться з максимальною відповідальністю.

Наші героїні – успішні і знамениті українські мами, чиї досить дорослі діти вчаться за кордоном. Чи зверталися наші співвітчизниці до допомоги агентства з вибору школи або орієнтувалися на поради знайомих, які критерії при виборі школи і країни навчання були для них вирішальними, як проходила підготовка, чи подобається дитині навчання і, нарешті, чи легко їм було відпустити своє чадо так далеко і надовго – наводимо душевні історії та практичні поради для тих з вас, хто розглядає навчання за кордоном для своєї дитини.

Аліна Алієва
власниця салону краси Sorelle

Моя дочка Сабріна два роки навчалася в київській школі з поглибленим вивченням англійської мови і захотіла продовжити навчання в Англії. Спочатку ми вибрали британську школу, але після того як відвідали її, зрозуміли, що доньці буде там некомфортно вчитися – умови у британській школі дуже жорсткі й зі співвітчизників зовсім нікого немає. Було прийняте рішення вступати до міжнародної школи Sherborne School, туди ж, де вчиться моя племінниця Софі. Близькі друзі порадили нам дуже гарного агента, вона ж в подальшому і стала нашим опікуном на час навчання.

Щодо підготовки, ключовим фактором є англійська мова: окрім навчання у британській школі в Києві Сабріна додатково займалася з викладачем англійської мови. У дочки був досить хороший рівень англійської. Для вступу до закладу вона пройшла онлайн тести і співбесіду з викладачами, й була зарахована.

На жаль, Сабріна провчилася в школі всього лише рік: вчилася вона добре, але морально було дуже важко далеко від дому. Незважаючи на те, що вона вступила до одного з найкращих коледжів Англії Queen Edinburg, ми вирішили не продовжувати навчання в подальшому у цій країні. Ба більше – пандемія, навчання тільки онлайн.

Мені здається, скільки б років не було вашій дитині, відпускати її від себе завжди дуже важко. Але насамперед треба вимкнути егоїзм і думати про те, що краще для дитини і за що в майбутньому вона скаже вам «спасибі». Я в жодному разі не хотіла тиснути на свою дитину і завжди її бажання буде для мене в пріоритеті. У нас з дочкою була домовленість, що вона поїде і спробує, і якщо їй буде важко, не просто з примхи, а дійсно важко, ми відразу її заберемо!

Надалі ми розглядаємо навчання в Швейцарії, оскільки у цій країні умови для навчання набагато легші і комфортніші. Сабріна хоче вивчати готельний бізнес, а в Швейцарії один з найкращих університетів у світі за цим профілем.

Єлизавета Юрушева
власниця і керівниця Fairmont Grand Hotel Kyiv
та Riviera House

Мій син Даніель мріє про Америку, а для мене, як для матері, було легше його спочатку відпустити до Англії – таким чином ми вирішили перевірити, чи сподобається йому там, і, якщо таки сподобається, вже звідти їхати до Америки. Щоправда, маневр не спрацював – Даня все одно марить Америкою і тільки Америкою!

Щодо підбору школи, я працювала з Оленою Хильковою, вона мені дуже допомагала. Олену мені порадила моя близька подруга Наталя Грушевська, якій я цілком довіряю, її дочки теж вчаться за кордоном. Працювати з нею було одне задоволення, вона повністю враховує всі твої побажання, побажання дитини, до дрібниць, дуже професійно. Дивно, але в Америці Даня знайшов собі школу сам, а я потім через Олену взаємодіяла з цією школою.

До вступу Даня не готувався, він просто спочатку вчився в Києві у школі з поглибленим вивченням англійської мови, і у нього вона була прекрасна. Зараз син повернувся з Америки і переді мною – дорослий чоловік з ідеальною англійською, з класними знаннями, більш самостійний.

Величезний мінус, напевно, не для нього, а для мене – я шалено за ним сумую. Пандемія загалом, звичайно, явище сумне, але для мене в цьому випадку немає лиха без добра – син був удома, і я від цього щаслива.

Я не можу порадити комусь, чи варто відпускати дітей за кордон, можу тільки сказати про себе: мені дуже важко без сина. Але коли я дивлюся на нього і розумію, що це його мрія, бачу, яким він стає, який він самостійний, мужній, і як йому цікаво, як горять його очі від того, що він стає ближче до своєї мрії – я відсуваю геть свої бажання. Якась частина мене сподівається, що йому не сподобається і він повернеться додому, не приховую. Але я щиро щаслива бачити його щасливим.

Лана Кауфман
художниця

Ми вже більше 10 років живемо на дві країни – США та Україна. Так само собою вийшло, що наші діти стали ходити до школи в США. Школу ми вибирали, спираючись на рейтинг: в США у кожної школи є рейтинг, який залежить від бюджету закладу, від того, якими ресурсами володіє, як оснащений, яку зарплату отримують вчителі тощо. Рейтинг школи – дуже важливий критерій при виборі. Тож рекомендую батькам, які хочуть відправити сюди вчитися своїх дітей, звертати особливу увагу на це.

Наші діти ходять до приватних шкіл. Герман, мій старший син, навчається в приватній школі в Америці з першого класу, і коли ми майже рік тому приїжджали народжувати в США (ред. – Лана ділилася своїм досвідом пологів закордоном з INSIDER.UA), двійнята теж ходили до цієї ж приватної школу у Флориді.

У приватних школах зовсім інший підхід, ніж у звичайних. В public school не так ретельно стежать за дисципліною, доводиться наймати багато репетиторів. Ми ніколи не пробували public school, але відгуки знайомих саме такі. У приватному закладі дається високий рівень знань, високі вимоги, потрібно дотримуватися дисципліни, все досить строго і зрозуміло. Приватна школа, яку відвідує Герман, дає такий рівень освіти, який дозволяє вступити до будь-якого університету цієї країни.

Коли ми жили в Україні, Герман ходив до столичної школи з поглибленим вивченням англійської. Нічого не хочу сказати, було добре провести там рік навчання. Але коли він приїхав вчитися в США, його знання стрімко зросли, в рази. Спочатку синові було складно. Його акцент привертав багато уваги оточуючих: йому часто говорили, що акцент у нього приємний і цікавий. Герману це не подобалося, але він звик.

Двійнята вчаться в Києві у приватній школі. Ми підбирали школу так, щоб мати можливість міксувати навчання, їдучи до Флориди. Наприклад, коли ми приїжджаємо до штатів на осінь-зиму, діти йдуть до школи там і не відчувають різниці – програми практично ідентичні. Це дуже зручно.

Школа Германа відрізняється величезною територією і величезними бюджетами. Тут є музичний клас і для кожної дитини – музичний інструмент. Наприклад, в класі 20 дітей, і в руках у кожного буде скрипка або інший музичний інструмент. У його школі є різні види спорту і величезні професійні поля для занять. Все це також на території школи. Вона величезна, з великою кількістю учнів і висококваліфікованих фахівців. Тут є дитячий садок, середня і старша школи.

У Флориді весь час тепло, сонечко практично завжди: дітям влаштовують свята outdoor, які всім дуже подобаються. Але загалом все сконцентровано на навчанні. На території є кілька корпусів, діти переходять з одного корпусу в інший, дисципліна на високому рівні, всі щасливі і Герман дуже задоволений.

Як подолати розставання і від’їзд за кордон безболісно?

Катерина Папаіка
експерт освітньої компанії STUDY.UA

«Як я буду за кордоном один, без батьків? А як же мої друзі? Що робити, якщо мені зовсім не сподобається в новій країні?» – ось лише деякі запитання, якими переймаються діти, які відїжджають на навчання за кордон. Чи не менше запитань та переживань і у самих батьків, яким доведеться відпустити від себе дитину і навчитися по-новому вибудовувати з нею стосунки.

Батькам важливо зрозуміти: зараз варто приділити увагу переживанням дитини і проговорити з нею кожен страх. З’ясуйте у неї, що саме її турбує і чому? Саме ви зможете донести до дитини просту думку, що тепер буде не краще або гірше, а по-іншому. Важливо пояснити, що разом з новими труднощами, які, звичайно, будуть, на неї чекають нові відкриття, знайомства і мільйон можливостей.

Що обов’язково варто зробити після від’їзду вашої дитини на навчання за кордон? Перш за все, перевести спілкування з нею на якісно новий рівень. Саме зараз у вашої дитини починають повною мірою формуватися самостійність, навички прийняття рішень і відповідальність за свої дії.

• Підтримуйте дитину в її починаннях.
• Проявляйте інтерес до її захоплень.
• Уважно слухайте все, чим вона з вами ділитися. Ваша залученість і щирий інтерес будуть стимулювати дитину до нових досягнень.

Чого не варто робити?

Точно не варто проявляти суперконтроль і гіперпіклування. Вам важливо зрозуміти, що зараз дитина перебуває в іншій країні, де отримує свій досвід, і дуже важливо не заважати їй.

Батьки хвилюються не менше за дітей, але часто намагаються цього не показувати. Батькам в такій ситуації допоможе планування першої поїздки до дитини в гості – якщо ви сильно переживаєте, не варто надовго відкладати цей візит. Заплануйте його через 2-3 місяці, коли ваша дитина трохи освоїться за кордоном. Так, прощаючись в аеропорті, ви будете розуміти, що вже незабаром побачитеся!

Поділюся досвідом нашої компанії

Освітні експерти STUDY.UA регулярно отримують від клієнтів запитання, які стосуються навчання і життя в новій країні. Зазвичай ці запитання ідентичні, труднощі у всіх сімей схожі. З метою спростити адаптацію студентів за кордоном, ми створили програму підтримки, яка складається відразу з 4 напрямків:

• екстрена допомога в разі форс-мажорів;
• академічна підтримка (допомога особистого координатора, реєстрація на предмети і комплексна адаптація до нового освітнього середовища);
• підтримка для батьків (відкриття віз, супровід переговорів в університеті, допомога з оплатами);
• організаційна допомога (трансфер, підтримка від візового консультанта).

Таким чином, ми допомагаємо нашим студентам не тільки визначитися з навчальним закладом і вступити за кордон, а й підтримуємо їх у подальшому. Ми завжди на зв’язку і зводимо до мінімуму всі переживання!

Батькам варто розуміти: в непростий адаптаційний період їм важливо стати для дитини точкою опори. Так, перебуваючи за кордоном, студент буде відчувати себе впевненіше, а після його повернення додому ви побачите дорослу сформовану особистість з власним світоглядом і цінностями.

2 травня православні віруючі святкували Великдень. Не залишилися осторонь і знаменитості, які з року в рік доводять, що Великдень – традиційно сімейне свято. Разом з близькими вони готують святкові кошики, ходять до церкви, влаштовують сімейні обіди і, звичайно, роблять знімки для Instagram-стрічки. Добре, карантин не перешкода для сімейних святкувань і походів у гості.

Цікаво, що для деяких Великдень став подвійним святом – Катя Осадча та Юрій Горбунов повідомили, що готуються до поповнення сімейства: «Дякуємо всім за привітання! Горбунових буде більше».

Не менш особливим день став і для Іраклі Макацарії: цього року ексХолостяк відсвяткував Великдень зі своєю коханою Лізою, яку нещодавно представив громадськості.

А ось Настя Каменських і Потап влаштували вже традиційні затишні посиденьки в своєму будинку під Києвом. З крашанками, пасками, променистими посмішками і теплими обіймами – дивитися на закоханих одне задоволення! Розглядаємо, як провели святковий день інші наші герої.

Леся Нікітюк

Віталій Кличко

Ганна Різатдінова

Оля Полякова

Олена Шоптенко

Віра Брежнєва

Олександр Педан

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

Публикация от Наталья Могилевская (@nataliya_mogilevskaya)

Влад Яма

Тетяна Решетняк

Аліна Байкова

Євген Клопотенко

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

Публикация от Vasilisa Frolova (@vasyafrolova)

Ольга Навроцька

Валерія Гузема

Єлизавета Юрушева

Monatik

Аліна Алієва

Маша Дідковська

Ася Мхітарян

Світлана Бевза

Олена Рева

Катя Любчик

Діана Ставніцер