Макс Барських про новий альбом, ставлення до хейту і готовність до серйозних стосунків
В оновлених українських шкільних підручниках відтепер можна побачити рядки з пісні «Буде весна» Макса Барських, який після повномасштабного вторгнення почав активно українізувати свою творчість.
Кілька днів тому Макс представив публіці свій новий альбом «Зорепад» – це перша цілком україномовна платівка в кар’єрі артиста. Він почав створювати її під час туру «Знайти себе» містами України, в якому по-новому відкрив для себе Батьківщину, рідну мову й українців.
З нагоди виходу «Зорепаду» ми запросили Макса Барських прикрасити нашу вересневу обкладинку й напередодні релізу зробили кілька сонячних кадрів, поспілкувавшись про зміну його аудиторії й кола спілкування через війну, особисті розчарування й відкриття співака в цей важкий для кожного українця час та деталі створення нового альбому загалом. Також Макс розповів про свої творчі плани й зізнався, чи готовий до серйозних стосунків.
Про «українізацію» творчості й повсякденного життя
Я не можу сказати, що мені було складно почати співати українською. По-перше, в моїй дискографії були декілька україномовних пісень, а по-друге, наша мова набагато милозвучніша. Співати солов’їною одне задоволення!
Складнощі у мене викликав процес написання нових історій та переклад уже відомих пісень. Але мені вдалося перелаштуватися і знайти внутрішній голос, який допомагав мені. Також я почав працювати з різними авторами, які поповнювали мій словниковий запас.
Щодо побуту, я намагаюся здебільшого спілкуватися українською, але буває трохи складно швидко виражати свої емоції, особливо з рідними, їх не перевчити. Щодо книжок, наразі я більше читаю англійською. З останнього Story Waters – The Messiah Seed.
Про зміну аудиторії з початку повномасштабної війни і хейт у соцмережах
За останній рік моя аудиторія змінилась дуже сильно. Багато хто пішов, особливо після моїх звернень на початку війни, відбулася певна фільтрація і, чесно кажучи, я цьому радий.
З іншого боку, я помічаю чимало українців, які почали слухати мою музику після переходу на українську. Саме тому я і моя команда вирішили повністю відмовитись від російськомовних пісень.
Щодо хейту, я не беру його близько до серця. Без диванних критиканів було б нудно жити! (сміється)
Про створення альбому «Зорепад»
Для мене це по-справжньому важливий альбом. Це моя перша суто україномовна платівка, над якою я почав працювати під час туру «Знайти себе» містами України. З одного боку, я поставив на паузу роботу над англомовною платівкою, а з іншого – цілком змінив вектор пісень, їхню тональність, енергію, емоцію.
Пісні у «Зорепаді» дуже відрізняються від того, що виходило за останні півтора року під назвою «музичні щоденники». Якщо раніше під мої треки люди плакали, а це досить щемливі сингли – «Буде весна», «Мамо, не плач», «Чекай мене», – то новими піснями я ставив за мету повернути своєму слухачеві радість і моменти щастя.
А поштовх до створення цих треків дали мені ті ж самі люди: їхня мужність, нескореність, натхнення, їхні усмішки та нестримне бажання жити.
Я зрозумів для себе, що маю подарувати цим людям сучасну українську танцювальну музику. Це була одна з найскладніших платівок, яку мені доводилося писати. Але я створював її разом із українцями. Прямо в турі, майже в режимі прямого ефіру, перекладалися головні хіти за мою 15-річну кар’єру. На репетиціях я вчив на пам’ять нові тексти. Вчив їх разом зі своїм слухачем.
Це була одна з найскладніших платівок, яку мені доводилося писати. Але я створював її разом із українцями.
І якщо ще півроку тому мені здавалося абсолютно безглуздим перекладати свої давні хіти, то тепер я розумію, що треки з правильним перекладом не лише зазвучали милозвучніше, в них з’явилося нове життя, вони набули нових сенсів, набагато цікавіших, аніж були в оригіналі. І це дуже круто, оскільки з цими перекладами моя аудиторія помолодшала.
«Зорепад» об’єднав дуже велику команду людей, від авторів до саунд продюсерів. Зазвичай над створенням своєї музики працюю один й вельми неохоче «впускаю» у свою творчість інших людей. Але цього разу я багато експерементував.
Треки з правильним перекладом не лише зазвучали милозвучніше, в них з’явилося нове життя, вони набули нових сенсів.
Мені сподобалося працювати з авторами текстів, хоча їх пошук займав багато часу. Адже ти маєш знайти не просто перекладача з досконалим володінням мови, тоби треба знайти однодумця. І з цих знайдених однодумців десь відсотків вісімдесят працювало над «Зорепадом» в Україні, решта – за кордоном.
Про нові кліпи й ідеальний творчій тандем з Аланом Бадоєвим
На всі нові треки з альбому ми відзняли mood-відео, але головна робота ще попереду. Адже саме слухач і його реакція на нову музику нам точно підкаже, який кліп буде наступним. Вже цілком зрозуміло, що це має бути «Зорепад». Що далі, поки невідомо. Наразі, на жаль, люди втрачають інтерес до повноцінних відеоробіт, усі звикли споживати інформацію у форматі коротких «рілсів» чи TikTok-роликів.
Треба вражати, тим паче, мій глядач дуже звик до певного рівня. А це потребує доволі великого бюджету, ретельного планування, купи репетицій… Тому ми наразі дуже вибіркові та надто вибагливі.
Я й досі не оговтався від того, що ми так і не випустили найдорожчий і наймасштабніший кліп у моїй кар’єрі, прем’єру якого планували на початку 2022 року! (посміхається)
Щодо співпраці з Аланом. Вона почалася дууууже давно. І головний секрет полягає в розумінні один одного, умінні слухати та прислухатися навіть у моменти, коли готові повбивати одне одного! (сміється) Але це прийшло з часом. Я неймовірно вдячний долі за свою команду на чолі з Аланом, бо він – очі моєї музики. Так, як він, її не бачить ніхто. У нас ідеальна команда!
Неймовірно вдячний долі за свою команду на чолі з Аланом, бо він – очі моєї музики.
Мені б дуже хотілося показати процес створення ідей, це завжди дуже цікаво. Ми можемо зібратися, випити келих шампанського, увімкнути музику і просто почати брейнштормити. Якщо це «саме та» ідея й відгукується в мені, ми її розвиваємо, домовнюємо, змінюємо… І згодом переходимо до реалізації.
Щодо творчих суперечок, вони трапляються в кожній команді. У нашому випадку це частіше відбувається на знімальному майданчику, коли всі страшенно втомлені. Але це несвідоме й швидкоплинне!
Про фіт із Dorofeeva й майбутні творчі дуети
Мені дуже сподобалася наша співпраця з Надею. Усе відбулося дуже швидко й невимушено, справжній творчий симбіоз, в якому ми розкрилися, як два незалежних артисти. Чи заспіваємо разом ще, покаже час. Якщо з’явиться пісня, як продовження нашого фіту, то чом би й ні!
Не люблю ділитися планами, які ще не підтверджені.
Щодо майбутніх творчих дуетів загалом, я наразі дуже прискіпливо вивчаю нову генерацію та вже маю декілька ідей, з ким потенційно можна було б заколабитись. Але поки що тримаю це в секреті. Я взагалі не люблю ділитися планами, які ще не підтверджені. Можу сказати одне: я відкритий до співпраці!
Про нові музичні відкриття
Мені подобається те, що наразі робить співак Cheev. У нього красивий голос, цікаві тексти й мелодії. Також мені імпонує KOLA, подобається стиль YAKTAK. Щодо світової сцени, мені дуже зайшов останній альбом Джессі Вейр, майже всі пісні з платівки є в моєму плейлисті.
Про зміну кола спілкуванни за час великої війни
Звісно, воно змінилося! По-перше, я позбувся усіх токсичних людей навколо себе й всіх, з ким у мене не було особливого зв’язку. Вони просто відпали, самі собою. Втім здебільшого я досить закрита людина і не можу сказати, що до війни в мене було якесь шалене коло спілкування.
Усі мої друзі перевірені десятиліттями, це виключно люди, з якими в мене щирі та вірні стосунки, зав’язанні на взаєморозумінні, турботі й натхненні.
Про найбільші особисті розчарування й, навпаки, приємні відкриття за останні півтора роки
Найбільше я розчарувався у людяності нашої планети. Мене дуже тригерять новини про те, як людство знищує все живе, руйнує наш дім, в якому ми всі мешкаємо. А ще сварки, чвари, ненависть один до одного…
Мене також дуже розчаровує кількість політичних конфліктів абсолютно скрізь, расової нетолерантності, несприйняття за гендерними та сексуальними ознаками. Таке враження, ніби запустився механізм бомби уповільненої дії.
Мене дуже тригерять новини про те, як людство знищує все живе, руйнує наш дім.
Втім разом із тим я надихаюся нашими людьми, нашими військовими, тим титанічним трудом, яким звільняється кожен сантиметр окупованих територій.
Про колег, які приємно вразили за час повномасштабної війни
Серед колег по сцені мене приємно вразила своєю позицією Оля Полякова – тим, як вона підтримує наших людей, відкрито говорить про помилки минулого і вміє не лише їх визнавати, а й вчиться на них. Також Даша Астаф’єва. Вона була активною з самого початку повномасштабного вторгнення.
Говорити про тих, хто мене неприємно вразив, не бачу сенсу. Вони не варті нашої уваги, їх більше не існує.
Про зміни в українському шоубізнесі
Український шоубізнес стрімко змінюється, шаленими темпами: з’являється дуже багато молодих виконавців, чимало музичних експериментів, дедалі більший розквіт реально якісної музики. Іноді просто не встигаєш за всім слідкувати!
Втім Україна завжди славилася якісною творчою індустрією, це не новина для країн, наприклад, колишнього СНГ. Я певен: цей процес росту буде тільки пришвидшуватись.
Що б змінив у нашій країні, якби мав суперсилу
Я б захистив наше небо від ракет, подарувавши українцям спокій.
Чого бракує, аби відчути себе тотально щасливою людиною, окрім нашої перемоги
Мені бракує самодисципліни, жити в моменті, «тут і зараз». Бракує не оглядатися на минуле, відчувати смак життя щосекунди і знаходити натхнення в маленьких радощах. Цінувати людей поряд, рідних, близьких, сім’ю… Говорити про свої почуття до них частіше.
Якби мав можливість заглянути у майбутнє, хотів би дізнатися…
Чи прийде наша цивілізація до нового рівня розвитку і чи станемо ми любити один одного більше, стерши бар’єри за будь-якою ознакою, відчуваючи рівність. Чи наша цивілізація приречена потонути в чварах і самознищенні?
В якій би ролі бачив себе у кіно й під керівництвом якого режисера
Свій перший акторський досвід я вже довірив Алану Бадоєву на знімальному майданчику фільму «Мадемуазель Живаго», де зіграв військового. Тому мій вибір досить передбачуваний! (посміхається) Я б залюбки спробував себе як у комедійній ролі, так і у драматичній. Мені цікаві різні жанри, адже це перш за все про виклик самому собі.
Яку б кар’єру обрав, якщо не співочу
Я б продовжив свій шлях, як художника. Реалізувався б в образотворчому мистецтві, хоча для цього я менш посидючий, ніж хотілося б…
Про готовність до серйозних стосунків
Я насправді цього дуже хочу, але мій графік вже багато років не дозволяє побудувати справжні серйозні стосунки на відстані. Для цього я маю бути прикутим до одного місця, осісти, але поки що це неможливо. На жаль, досі не знайшлося людини, яка б розділяла подібний формат життя. Але я цілком готовий до серйозних стосунків!
____________________________________
Фото: Vic Bakin
