Як визначити й подолати стан емоційного вигоряння — поради психолога
А також «перші дзвіночки» проблеми
Поняття «емоційне вигоряння» – знайоме абсолютно усім і є чи не найчастішою проблемою останнього часу. Немає сил виконати найпростіше завдання. Ті, які раніше робили на раз-два, тепер забирають багато часу, а їх завершення не приносить задоволення? Так здебільшого і проявляється вигоряння.
За даними британського фонду Mental Health UK, найчастіше проблема зустрічається у людей віком до 34 років. Зазначено також, що більш вразливими до стресу і тиску на роботі є жінки. Також саме вони більше потерпають від виконання неоплачуваної роботи.
За словами психологині груп підтримки «тихі зустрічі» від ГО «ТИША» Катерини Солом’янової-Кирильчук, синдром емоційного вигоряння уже кілька років офіційно включено до міжнародного класифікатора хвороб як фактор, що впливає на стан здоров’я.
Тож разом з експертом ми підготували поради, як визначити й подолати емоційне вигоряння.
Серед ознак цього стану можна виділити відчуття виснаження і знемоги, зростання відстороненості від роботи, негативне чи цинічне ставлення до неї, відчуття неефективності та нестачі досягнень, а також бажання уникнути начебто важливих завдань.
Та «першим дзвіночком» вигоряння, як не дивно, є посилення робочої активності та понаднормова праця.
«Найпідступнішою є перша стадія вигоряння, так званий «Медовий місяць», коли у вас багато енергії, планів, хочеться робити ще більше, встигати ще краще. Це поступово затягує в перепрацювання, з’являються перші ознаки стресу, — пояснює психологиня Катерина Солом’янова-Кирильчук. — На цьому етапі здається, що треба докладати більше зусиль — і все мине. Але ні, не мине. Бо потім стрес стає хронічним, і людина потрапляє у вирву виснаження і пришвидшує настання вигоряння і серйозних наслідків».
За вихідні втома та емоційний стан мають покращуватися, а коли цього не відбувається або одразу з понеділка починають проявлятись ознаки — це може свідчити, що людина вже як мінімум на третій стадії. Якщо вчасно не відреагувати, це може призвести до депресії, тривожного та інших ментальних розладів.
Тому варто робити профілактику: втримуватися від перепрацювання, вчасно й пасивно відпочивати, забезпечити собі повноцінний сон, харчування, а також фізичну активність. Доречно буде відвідувати групи психологічної підтримки чи самотужки ввести у своє життя психологічну гігієну.
Якщо ознаки вигоряння вже очевидні, психологиня радить спробувати один з цих способів:
«1. Сходіть у відпустку або продумайте варіанти щоденного відпочинку, як-от: час на самоті, контакт з природою чи тваринами, повільні сніданки/обіди/вечері.
2. Якщо ще залишаються сили — делегуйте та організовуйте робочі процеси так, щоб зменшити психологічне навантаження.
3. Вибудовуйте соціальні зв’язки з колегами чи друзями, які можуть вас зрозуміти й підтримати.
4. На рівні компанії впроваджуйте заходи з психологічного добробуту, чітко формулюйте завдання і регулярно підсвічуйте сильні сторони співробітників. Тут у пригоді стануть групи підтримки «тихі зустрічі» для організацій.
5. Працюйте з психологом особисто або в групі. Це буде суттєвою допомогою на будь-якому етапі».
