6 найкращих стрічок Сергія Параджанова
Згадуємо з нагоди 101-річчя режисера
9-го січня народився видатний український режисер і сценарист вірменського походження Сергій Параджанов. Протягом свого життя він створив багато кінокартин, якими й досі захоплюється увесь світ, а деякі з них зняті за мотивами українських творів. Тож із нагоди 101-річчя пропонуємо цього дня пригадати найкращі стрічки режисера й насолодитися ними.
«Андрієш», 1954 рік
Одна з перших робіт Параджанова – екранізація однойменної казки. Стрічка розповідає про юного пастуха на ім’я Андрієш, який мріяв стати витязем, про чарівну сопілку, яку йому подарував богатир Вайнован і боротьбу зі злим чарівником Чорним Вихром, якому все ненависне.
«Перший парубок», 1958 рік
Єдина комедія у фільмографії Сергія Параджанова, до речі, знята на київській кіностудії імені Олександра Довженка. Між сором’язливою дівчиною та зухвалим парубком спалахує кохання. У цей час селяни намагаються виконати план будівництва стадіону. Перший хлопець на селі, звісно, залучений до робіт, однак також прагне завоювати й серце дівчини.
«Квітка на камені», 1962 рік
Стрічка складається з двох історій. Перша розповідає про бригадира молодіжної шахти Григорія Грива. Юнак закоханий в комсорга Люду, а тому часто кепкує з її організаторських здібностей. Та щойно вони залишаються разом, як Григорій одразу стає сором’язливим і боязким.
Друга історія пов’язана з появою в шахтарському містечку Христини, яка потрапила в секту. Згодом вона зустріла Арсена, який допомагає дівчині звідти піти.
«Тіні забутих предків», 1964 рік
Кінокартина, знята за мотивами твору Михайла Коцюбинського, розповідає про гуцула Івана Палійчука. Він стає свідком загибелі свого батька під час бійки з чоловіком із роду Гутенюків. Невдовзі головний герой знайомиться з донькою вбивці, Марічкою. За якийсь час між ними спалахують почуття, але Іван мусить їхати на заробітки. Він обіцяє Марічці повернутися й одружитися з нею. Несподівано кохана гине, Івана накриває туга за нею.
«Колір граната», 1967 рік
Кінокартина змальовує життя вірменського поета Саят-Нова: розповідає про його духовний шлях, мистецькі напрацювання та внутрішні конфлікти, які перетворили поета на головного лірика. Саят-Нова — майстер містифікації, який сам потрапив у свої пастки.
«Ашик-Керіб», 1967 рік
Бідняк на ім’я Ашик-Керіб грає на сазі на весіллях та інших святах. Одного дня він закохується у Магуль-Мегері — дочку багатія. Ашик-Керіб клянеться мандрувати сім років і стати заможним або померти. У цей час його суперник починає залицятися до Магуль-Мегері, маючи намір побратися з нею.
