Від Києва до Відня: Ольга Торнер про запуск INSIDER. Austria й нову сторінку свого життя
«Українське медіа в серці Європи»: Ольга Торнер про запуск INSIDER у Відні
Від Києва до Відня: Ольга Торнер про масштабування проєкту INSIDER і нову сторінку свого життя
«Робота, діти і нова країна — це виклик, але я обираю зростання»: інтерв’ю з Ольгою Торнер
Ольга Торнер про масштабування медіа на європейському ринку та нову сторінку свого життя
Ольга Торнер — взірець жінки, яка поєднує красу й стійкість, материнство й ведення бізесу. Колишня телеведуча, «Місіс Світу» – 2016, мама трьох дітей, інфлюенсерка з пів мільйоном підписників в Instagram й засновниця успішного українського медіа INSIDER.UA, яке сьогодні масштабується за межі України.
Навіть у найскладніший час для країни — у період повномасштабної війни — Ольга не зупинилася. Вона запустила INSIDER. Austria, зберігаючи українське звучання у самому серці Європи — у Відні. Ми розмовляли з нею про те, як змінюється ритм життя між двома країнами, адаптацію до європейського ринку, материнство, а також чому сьогодні важливо звучати голосно — особливо коли ти жінка, мама й лідерка водночас.
Ти багато років жила між Україною та Австрією. Як би описала головні відмінності в темпі й атмосфері життя цих країн?
Якщо чесно, іноді здається, що я живу в двох паралельних вимірах. В Україні все відбувається дуже швидко — новини, події, рішення, зустрічі. Тут постійний пульс, емоції, натхнення, але й виснажуєшся швидко. Усі кудись квапляться, і ти просто не можеш стояти на місці.
В Австрії все інакше: темп плавніший, більш усвідомлений. Люди не поспішають, але встигають багато. Просто з іншим ритмом. Тут є простір на «подумати», на «пережити», і це дуже допомагає: особливо коли на тобі бізнес і діти, а в особистому житті щойно започаткувався новий розділ.
INSIDER уже 5 років працює в Україні. Як виникла ідея запустити його в Австрії? І чому саме зараз?
Ідея з’явилася не зі статистики, а з життя. Навколо себе я побачила чимало українців, які вимушено опинилися в Європі: митців, дизайнерів, журналістів, брендів. Вони сильні, але їм потрібен голос, який зазвучав би в новому контексті.
INSIDER. Austria — це платформа, яка створена саме для цього: бути і дзеркалом, і мікрофоном.
Чому саме зараз? Бо війна показала: не можна чекати на «слушний момент». Потрібно діяти, навіть коли болить. Чи якщо паралельно проживаєш особисті драми. Моє внутрішнє «вже час» прийшло саме тоді, коли стало найтемніше. І я вирішила — буду світити.
Які основні відмінності між запуском медіа в Україні та в Австрії, на твою думку?
В Україні — інтуїція, драйв, імпровізація. В Австрії — структура, процедура, юридичні деталі, дуже серйозне ставлення до стандартів. Там, де в Україні можна вирішити й організувати за добу чи завдяки особистим знайомствам, тут — місяці документів, натомість – з гарантіями.
Ще одна несхожість — довіра авдиторії. Тут потрібен час, аби її заслужити. Один яскравий заголовок — не аргумент. Має бути зміст, глибина, репутація.
Як вважаєш, чим відрізняється медіа-спільнота та світське життя цих двох країн?
В Україні ми живемо здебільшого публічно — прем’єри, покази, тусівки, усе яскраво, відкрито, так би мовити «з фейєрверками». Це частина культури впливу, і це має силу.
В Австрії все значно стриманіше. Світська публіка — не обов’язково медійні обличчя. Це меценати, галеристи, куратори, культурні дипломати. Вони не женуться за камерою, але роблять дуже багато. І саме тому мені цікаво показати їх через нашу медійну призму — елегантно, зі смаком, без «шуму».
Як справи у шоу-бізнесі в Австрії? Чи є з ким працювати в контексті INSIDER?
Австрія — не про попкультуру в тому форматі, до якого ми звикли. Але тут дуже розвинені сцени театру, класичної музики, фестивалів, сучасного мистецтва. І це величезна площина для інтеграції. Я вже передбачаю, як наші українські артисти, бренди, стилісти можуть розвинутися й зазвучати тут. То чому б нашому медіа не стати для них рупором — якісним і професійним?
Кого з австрійських світських героїв ти хотіла би бачити на сторінках INSIDER. Austria?
Мене цікавлять люди, які не просто «в кадрі», а які формують культуру — галеристи, засновники культурних інституцій, модні куратори, дизайнери з філософією. Я мрію про серію глибоких розмов — не тільки «що одягнув», а «що створюєш», «що думаєш». Світ потребує не лише глянцю, а й сенсу. І ми прагнемо це дати.
Як INSIDER. Austria підтримує українців за кордоном — дизайнерів, публічних осіб, бренди?
Уже є ідеї спецпроєктів з українськими дизайнерами, які переїхали до Австрії, нам цікаво розповідати їхні історії. Я підтримую ці бренди не лише як власниця медіа, а і як людина, що знає, як це складно: торувати шлях спочатку.
Ми започатковуємо рубрики про український стиль в Австрії, ведемо перемови з місцевими митцями, шоурумами, медійно підтримуємо доброчинні акції для українців, що постраждали від війни. Хочемо й надалі говорити – не про трагедію, а про силу. Це резонує.
Скільки людей зараз працює над INSIDER. Austria і як ти формувала команду?
Наразі команда невелика, але дуже цінна. Це і наші журналісти, які вже давно зі мною, і австрійські фахівці, які допомагають з локальними процесами, PR і комунікацією.
Я запрошую людей за відчуттям — для мене важливо, щоб вони розуміли не лише завдання, а й мету. INSIDER — це більше, ніж просто сайт. Мені здається, ми вже давно стали тим майданчиком, зустрічами й розмовами на якому презентуємо Україну — талановиту, модну, незмінно незламну.
Яким ти бачиш INSIDER. Austria за п’ять років?
Стабільне, впливове, незалежне медіа з кількома мовами — українською, німецькою, англійською.
Я бачу події, форуми, стилістичні колаборації, благодійні вечори, виставки, артрезиденції — усе те, що творить культурну синергію.
І найголовніше — бачу INSIDER Austria як вимір, де українська ідентичність стає частиною європейського культурного контексту. Без стереотипів, без пом’якшень через війну. З гідністю, глибоко, якісно. Це моя місія — і як медіа-підприємиці, і як жінки, яка вірить: наш голос лунатиме достойно будь-де у світі.
Ольго, ти нещодавно пережила особисту трансформацію — розлучення, яке стало несподіванкою для багатьох. Як тримаєш баланс між особистим і професійним на такому непростому етапі?
Розлучення — це завжди кінець і початок водночас. Я довго мовчала, бо не хотіла драм. Але якоїсь миті усвідомила: більше не хочу зображати «ідеальну картинку». Я просто живу — з усіма труднощами, з трьома дітьми, з новими відповідальностями. І так, тепер виховую їх сама.
Це нелегко. Але це чесно. І звідси народжується міць — не тільки жіноча, а й людська. Я не перестала працювати, мандрувати, відкривати нове, будувати. Просто тепер усе це — на інших умовах. Там, де я є собою.
