«Віра перемогла страх»: Bonni Shine про стрімкий старт, амбіції й сумніви
За останній рік співачка Bonni Shine пройшла шлях, на який у багатьох артистів ідуть роки: запуск повноцінного проєкту, чотири релізи з відеороботами, стрімкий ріст і перші серйозні випробування. Водночас цей період став для неї не лише творчим проривом, а й глибоким внутрішнім досвідом — із сумнівами, страхами, паузою, що змусила зупинитися, і новим усвідомленням себе.
В інтерв’ю для INSIDER.UA артистка відверто говорить про старт кар’єри, моменти внутрішньої тиші, страх не виправдати власні очікування, реакцію на критику та агресію в соцмережах, любов до джазу, а також про трансформації, з якими вона увійшла у 2026 рік — як у нову главу життя і творчості.
За минулий рік ти пройшла шлях, на який у багатьох ідуть роки. Що стало для тебе найбільшим відкриттям у собі як в артистці?
Дякую за це питання. Насправді минулий рік був для мене дуже плідним і насиченим — надихаючим, але водночас дуже непростим. Старт артистичного проєкту завжди хвилюючий: ти заходиш у невідоме й вчишся всьому майже з нуля. Мені досі трохи не віриться, що за такий короткий час вдалося вибудувати цілісний проєкт, зняти багато сильних робіт, записати пісні й по-справжньому прожити весь цей процес.
Найбільшим відкриттям для мене стало усвідомлення того, як працює весь механізм під назвою «артист» — і те, що я змогла його опанувати. Я бачу свій ріст, відчуваю розвиток і мені це дуже подобається.
Чи був момент внутрішньої тиші, коли ти зупинялася й запитувала себе: «Для чого я все це роблю?» Яку відповідь тоді знаходила?
Так, таких моментів було чимало, адже я людина, що схильна постійно все ставити під сумнів. Я намагаюся відучитися від цієї звички, але поки що перебуваю в процесі.
Коли я ставила собі ці запитання, відповідь щоразу була доволі простою і чесною: я роблю це передусім тому, що мені це подобається. Мене це заряджає. Я бачу відгук у людей і відчуваю, що їм це близько. У якийсь момент я зрозуміла, що можу сумніватися, але більше не дозволяю сумніву зупиняти мене. Саме цей внутрішній стан і є тією силою тяжіння, яка знову й знову повертає мене на мій шлях — до творчого розвитку.
Чи відчувала ти страх не виправдати власні очікування — не аудиторії й не індустрії, а саме свої?
Так, цей страх був дуже відчутним. Перед запуском проєкту в нас із командою був шалений графік — зйомки, студії, записи, радіо, репетиції. План був настільки щільним, що в якийсь момент здавалося: якщо не спрацює хоча б одна деталь, може розсипатися все. У цей період я боялася підвести всіх, хто був поруч зі мною, але найбільше — підвести саму себе.
Особливо сильно страх накривав у моменти, коли щось не вдавалося або йшло не за планом — а це, на жаль чи на щастя, нормальна частина цієї професії. Це був складний моральний процес. Головним для мене залишалося не здаватися, викладатися на повну і тримати віру в те, що все вийде.
У підсумку так і сталося. Віра перемогла страх — і це, мабуть, те, що тримає мене завжди.
За пів року ти представила чотири повноцінні релізи з відеокліпами. Яка з цих робіт для тебе — за власними відчуттями — стала найуспішнішою і чому?
Якщо говорити про відчуття і реакцію аудиторії, то наразі найуспішнішим для мене став другий реліз — «Твоя». Саме він найсильніше відгукнувся слухачам.
Цікаво, що спочатку ми взагалі не планували випускати цю пісню. Фінальна версія сформувалася буквально за кілька днів до релізу, і в цьому сенсі вона стала для мене символом невідомого та певного ризику. У підсумку ця робота виявилася дуже емоційним вибухом у творчості. А кліп став одним із моїх улюблених, тому що точно передає атмосферу і стан, які ми хотіли зафіксувати.
Чи був трек, який народжувався особливо складно — емоційно або технічно? Що саме в ньому давалося найважче?
Мабуть, найскладніше народжувалася саме перша пісня «Ноти». Вона була наповнена тими самими першими хвилюваннями й внутрішньою невпевненістю. Нові люди, нові умови, нова я — усе здавалося незвичним і крихким. У якийсь момент це навіть фізично відчувалося: голос мимоволі тремтів, а фінальні фрази звучали холодніше, ніж я планувала.
Може це буде звучати парадоксально, але як на мене саме цей стан зробив трек чесним та передав мої справжні емоції.
Як ти сьогодні визначаєш свій жанр: це усвідомлений вибір чи постійний внутрішній пошук?
Сьогодні я більше відчуваю себе в межах попжанру, але з різними елементами. Для мене поп — це дуже широка і гнучка ніша, яка вміщує в себе багато різних звучань і підходів.
Водночас я не можу сказати, що для мене це остаточне визначення. Я постійно перебуваю у внутрішньому пошуку — і вважаю це невід’ємною частиною артистського шляху. Бути творчою людиною для мене означає постійно шукати нові рішення: у звуках, у подачі, у стилі.
Я змінююся, розвиваюся — і разом зі мною розвивається моя музика. Тому я назвала б це не просто жанровим вибором, а усвідомленим внутрішнім пошуком.
Який внутрішній стан ти проживаєш зараз після такого інтенсивного старту: більше спокою чи більше амбіцій?
Після такого інтенсивного старту в мені, чесно кажучи, більше амбіцій. Хотілося б ще гучніше й яскравіше заявити про себе, більше творити, знімати, шукати нові музичні й візуальні рішення.
Але в якийсь момент життя різко загальмувало мене фізично — я буквально впала й травмувала коліно. Це змусило взяти довгу паузу не лише в роботі, а й загалом у звичному ритмі життя. Перший час я майже не могла ходити й опинилася в повній тиші.
Цей період став для мене випробуванням і водночас заземленням. Він дав простір для аналізу й переосмислення. І зараз я повертаюся в процес уже з іншим відчуттям — більш зібраною, усвідомленою і внутрішньо сильнішою версією себе.
Ти вивчаєшся на джазову вокалістку. Чи мрієш ти зробити джазовий концерт або записати альбом у такому стилі?
Насправді мене часто називають джазовою вокалісткою, але це не зовсім коректно. Я навчаюся на напрямку популярної музики, у який входить і джаз — і цьому жанру ми справді приділяємо багато уваги.
Для мене джаз — це окрема історія й дуже особиста любов. Я багато його слухаю, постійно надихаюся цією музикою, і вона сильно впливає на мене як на вокалістку і як на музиканта.
Я абсолютно впевнена, що прийде час, коли я зроблю і джазовий альбом, і джазовий концерт. Мені близька ідея розвитку цього жанру, навіть попри те, що в Україні він не є масовим.
У світі джаз звучить потужно й актуально, і мені дуже хочеться, щоб український джаз також мав простір, голос і подальший розвиток.
Як ти реагуєш на критику або негативні коментарі в соціальних мережах? Чи змінилося твоє ставлення до цього з часом?
Раніше мені здавалося, що хейт — це щось другорядне, до чого можна ставитися спокійно. Я була переконана, що моя психіка до цього готова і що такі речі мене не зачіпатимуть. І частково це справді так: коментарі щодо зовнішності чи вокалу я сприймаю досить рівно, адже розумію, що це завжди суб’єктивно.
Водночас я була зовсім не готова до агресії, яка виходить за межі критики — до погроз і нездорових форм уваги з боку абсолютно сторонніх людей. Це був складний досвід, який мене справді тригерив.
Спочатку я навіть намагалася вступати в комунікацію, намагаючись зрозуміти причину такої поведінки. Але з часом стало очевидно, що це не має сенсу. Тож сьогодні я обираю просту і чітку позицію: я не взаємодію з агресією, а просто блокую і йду далі.
Яку частину своєї особистості ти досі залишаєш за кадром для слухачів і чи відчуваєш готовність відкрити її?
Я вважаю, що поки що показала слухачеві лише одну зі своїх сторін — доволі безпечну й зрозумілу. Це був свідомий етап, точка входу, з якої почалося знайомство.
Насправді ж у мені значно більше граней. Я планую відкривати їх поступово, тому впевнена у мого проєкту буде багато різних епох, і кожна з них матиме власний стиль, музику й візуальну мову.
Мені цікаво, коли з часом слухач і глядач зможуть зібрати ці фрагменти разом і побачити мене не в одному образі, а цілісно — такою, якою я є насправді.
З яким внутрішнім настроєм ти завершила минулий рік і заходиш у наступний: більше впевненості чи більше запитань до себе?
Я завершила цей рік із великою вдячністю за все, що в ньому сталося. Він став для мене початком чогось справді важливого й великого, відкрив мене саму для себе і подарував людей, які стали поруч у правильний момент.
У новий рік я зайшла зовсім іншою, ніж заходила у 2025-й. Більш впевненою, більш зібраною, чіткішою у своїх відчуттях і намірах. Я стала професійнішою, амбітнішою і значно краще розумію, куди рухаюся.
Я зайшла в цей рік із вірою і внутрішньою готовністю до змін. Відчуваю, що попереду — багато відкриттів для самої себе й важливих трансформацій, до яких я справді готова.
Чи відчуваєш ти, що 2026 рік стане для тебе новим етапом — з іншим звучанням, іншою подачею або іншим масштабом?
Так, абсолютно. Я дуже чітко відчуваю, що з 2026 роком для мене починається не просто новий відлік, а нова глава життя. Це напряму пов’язано з моєю творчістю, внутрішнім ростом і тими трансформаціями, які я проживаю.
Зараз я готую нове бачення проєкту Bonni Shine — з іншим стилем, іншим звучанням, новою концепцією і візуальною мовою. Це не про зміну заради зміни, а про еволюцію, до якої я прийшла природно.
Тому я з нетерпінням чекаю на все, що готує для мене 2026 рік. Вірю, що зможу пройти всі ці трансформації гідно і показати своїм слухачам по-справжньому сильний і якісний результат.
