Коли тиша стає силою: Джамала про особисті кордони, внутрішню опору і пісню «Замовкни»
Напередодні Міжнародного жіночого дня Джамала представила нову пісню «Замовкни» — інтимний альтернативний поп-трек із мінімалістичною електронікою, який став третьою роботою з майбутнього альбому «Рух мій». Його реліз запланований на 27 березня.
Це історія про момент, знайомий багатьом: коли у стосунках або дружньому колі тебе ніби змушують обирати сторону — доводити, кому ти ближчий і чию правоту підтримуєш. Але з часом приходить інше розуміння: іноді найчесніший вибір — не втягуватися в чужий конфлікт і залишитися вірною собі. Разом із піснею вийшло і лірик-відео, зняте режисеркою Лесею Подолянко. У кадрі героїня існує у своєму власному світі серед квітів — метафор крихкості, оновлення та внутрішньої сили.
У Міжнародний жіночий день ми поговорили з Джамалою про кордони, внутрішню опору, свободу бути собою — і про те, що допомагає не втрачати баланс у світі, де занадто багато шуму.
Нова пісня «Замовкни» — про момент, коли людина вирішує не брати участі в чужому конфлікті. Чи був у вашому житті досвід, який допоміг вам усвідомити цінність такого вибору?
Так, дуже часто насправді були такі моменти, коли треба було зробити вибір — не брати участь. Завжди хочеться обрати сторону, «накинутися» на умовно винуватого, але ми, звісно, не можемо знати всіх деталей і ніколи їх не дізнаємося.
Чужі стосунки — це темний ліс. І справді вибирати можуть тільки ті, хто в цій парі.
У тексті є рядок: «Я мовчала чемно, коли ти говорив». Де, на вашу думку, проходить межа між терпінням і тим моментом, коли вже потрібно чітко окреслити свої кордони — навіть якщо це означає вийти з ролі, яку від тебе очікують?
Людина — дуже цікава істота. Вона може пристосовуватися дуже довго. Може вмовляти себе, що так теж ок, а якщо буде інакше — то, напевно, стане гірше. Але врешті-решт є один простий маркер. Задайте собі зранку кілька питань: чи можете ви сказати, що ви щасливі? Чи можете сказати, що людина поряд вас надихає? Що вона вас підтримує і розуміє? І от якщо хоча б на одне питання ви не можете відповісти «так», можливо, ви просто втрачаєте час.
Багато жінок звикли бути тими, хто примирює інших і намагається втримати баланс у компанії чи родині. Чому, як вам здається, іноді так складно просто вийти з ситуації, яка нас виснажує — і дозволити собі свободу не відповідати чужим очікуванням?
Так, дійсно, це не співпадіння. Ця пісня — своєрідна ода всім жінкам. Для мене 8 березня — це день підтримки жінок, голос яких усе ж таки, мені здається, чутно не так голосно, як чоловічий. Хоча вже пройшло багато сторіч і відбулася неймовірна еволюція всього жіночого руху, ця тема все одно залишається важливою. І чим дорослішою ти стаєш, тим більше розумієш, наскільки важлива підтримка — не лише чоловіків, а й жінок між собою.
Прем’єра пісні «Замовкни» відбулася напередодні Міжнародного жіночого дня — і водночас на початку весни, яка традиційно асоціюється з оновленням. Чи відчуваєте ви цей період як час внутрішнього руху і змін?
Так, я відчуваю це. Особливо після такої зими, яку ми пережили цього року. Дуже відчуваю оновлення і рух вперед.
У лірик-відео до треку ви з’являєтеся серед квітів — і це виглядає як метафора крихкості й водночас сили. Що сьогодні допомагає вам знаходити баланс і внутрішню опору, коли навколо багато шуму і напруги?
Дякую, що це помітили — мені дуже приємно. Все так.
Я намагаюся знаходити внутрішню опору в родині, у своїх дітях, які дуже швидко ростуть і змінюються. Хочеться дати їм усе найкраще і не упустити важливі моменти. Мені здається, у часи такого шуму і напруги важливо брати на себе відповідальність лише за те, що ти реально можеш зробити. Не намагатися охопити все. Почати із себе, зі своєї родини, зі своєї галузі. Поетапно. І тоді напруги стає менше. Є багато роботи, але є і користь — ти бачиш, як те, що ти робиш, надихає інших. І це теж надихає тебе.
8 березня для багатьох уже не лише про квіти й компліменти, а про право жінки бути собою. Що для вас сьогодні означає ця свобода — у житті, у творчості, у виборі власного шляху?
Я вже частково про це сказала. Для мене це справді такий день. Він точно не лише про квіти — хоча це приємний бонус і асоціація. Це момент, коли можна ще раз підкреслити роль видатних жінок, оцінити їхні здобутки, сказати про те, чого ще не вистачає, і продовжувати цей шлях еволюції.
Моя свобода — це робити те, що я люблю. Це величезна цінність.
Мені здається, сьогодні це взагалі найбільша розкіш — робити те, що ти по-справжньому любиш, те, що піднімає тебе кожного ранку, заряджає тебе і заряджає інших.
Фото: Andrew Kharlamov
