«Елегантність, традиції і благодійність»: Софія Степанян про атмосферу Віденського балу

Вже на початку квітня у Києві відбудеться Віденський благодійний бал — подія, що поєднує елегантність, традиції та підтримку важливих благодійних проєктів. Серед його учасниць — Софія Степанян, студентка факультету міжнародних економічних відносин і учасниця проєкту «Краса. Портрет української жінки». Попри юний вік, вона має активну громадянську позицію та поєднує навчання з участю у соціальних ініціативах. 

Чому, на вашу думку, молоді важливо долучатися до таких подій, як Віденський благодійний бал?

Віденський бал поєднує культурну традицію та благодійну мету. Для молоді важливо брати участь у подіях, які мають не лише святкову атмосферу, а й зміст. Такі ініціативи створюють середовище, де формується культура спілкування, повага до етикету та розуміння соціальної відповідальності — якості, що мають значення для нового покоління.

Що для вас особисто означає участь у події, яка поєднує культуру, традиції та благодійність?

Для мене це дуже особливе відчуття. Коли традиція і культура стають способом допомогти іншим, подія починає сприйматися зовсім інакше.

Ти відчуваєш, що береш участь не просто у світському вечорі, а у події з сенсом. І водночас це можливість доторкнутися до європейської культурної традиції, відчути її атмосферу і зробити свій невеликий внесок у благодійну справу.

Віденські бали — це давня європейська традиція. Як ви вважаєте, чому сьогодні важливо відроджувати та підтримувати такі культурні формати в Україні?

Мені здається, що сьогодні для України особливо важливо розвивати культурне середовище і відчувати себе частиною європейського культурного простору.

Такі традиції, як Віденський бал, нагадують про естетику, про історію, про важливість культури спілкування. Але водночас вони не виглядають як щось музейне чи застаріле — навпаки, у сучасному контексті вони звучать дуже актуально.

Це спосіб зберігати традицію і водночас наповнювати її новим змістом.

Чи може, на вашу думку, подія такого формату впливати на формування культурного середовища та нових традицій серед молодого покоління?

Я думаю, що так. Коли молоді люди долучаються до подій із глибоким культурним підґрунтям, у них змінюється саме відчуття атмосфери таких подій. З’являється більше уваги до естетики, до манер, до взаємної поваги. І з часом це може перерости у нові традиції. Бо культура формується саме через подібні досвіди.

На вашу думку, що найбільше приваблює молодь у подібних подіях — атмосфера, можливість бути частиною традиції чи благодійна місія?

Мені здається, що тут працює поєднання всіх цих речей. Атмосфера балу справді особлива — музика, вальс, елегантні костюми, відчуття свята. Але водночас важливо і те, що ти стаєш частиною традиції з довгою історією. І, звичайно, благодійна складова додає події зовсім іншого значення. Ти розумієш, що цей красивий вечір має ще й дуже важливу мету.

Для багатьох учасників підготовка до балу триває кілька місяців. Чому, на вашу думку, цей процес такий цінний для учасників?

Мені здається, що підготовка до балу — це окрема історія. Люди знайомляться, разом проходять репетиції, вчаться танцювати, підтримують одне одного. Отримавши цей досвід розумієш, що важливим стає не лише сам вечір балу, а весь шлях до нього. Саме під час підготовки з’являються спільні емоції, нові знайомства і багато теплих моментів.

Наскільки, на вашу думку, культура танцю та бальної етики може впливати на впевненість і самовираження молодих людей?

Це відчутно. Танці змінюють те, як людина відчуває себе. З’являється інша постава, інший рух, інша впевненість у собі.

Бальна культура також вчить взаємодії з іншими людьми — повазі до партнера, уважності до деталей. І ця елегантність поступово стає частиною поведінки в повсякденному житті.

Що особисто для вас є найцікавішим у підготовці до Віденського балу?

Для мене найцікавішим є саме занурення в атмосферу цієї традиції. Репетиції танців, підготовка, знайомство з історією балів — усе це створює дуже особливий настрій. Це момент, коли ти починаєш відчувати себе частиною великої культурної історії.

Як ви вважаєте, чому саме через культуру, мистецтво і події такого формату можна об’єднувати людей навколо важливих благодійних ініціатив?

Культура і мистецтво завжди мають здатність об’єднувати людей. Через емоції, через атмосферу, через спільний досвід.

Коли благодійність стає частиною культурної події, люди долучаються до неї не лише з раціональних причин. З’являється щире бажання підтримати і допомогти. І саме тоді благодійність стає справді живою.

Якщо описати атмосферу Віденського балу трьома словами, якими б вони були для вас?

Елегантність, традиція і благодійність.