Плюси і мінуси пологів у США: особистим досвідом ділиться художниця Лана Кауфман
Важливі нюанси, підводні камені та вартість питання
Тема пологів в США цікавить багатьох майбутніх батьків, адже в цьому може бути маса переваг, від медичних до юридичних. Якщо ви вперше плануєте народжувати дитину за кордоном, ймовірно, на вас може чекати безліч сюрпризів, а в такій справі краще обійтися без них.
Як оформити документи, як знайти «свого» доктора, орендувати житло, чим відрізняється медичний регламент США від нашої школи – про це ми поговорили з Ланою Кауфман, художницею і мамою чотирьох дітей, троє з яких з’явилися на світ у Флориді, США, зокрема і наймолодший, Лев – первісток художниці та баскетболіста Макса Звонова.
«За кадром» крики чайок, дитячі голоси і ледь вловимий шум прибою – наше інтерв’ю з Ланою Кауфман відбувається за принципом аудіомоста Київ (офіс) – Маямі (пляж). У якийсь момент наша співрозмовниця на мить відволікається і одразу ж пояснює, що маленька американська дівчинка принесла їй в подарунок пробку від вина. «Не знаю, може це натяк? – сміється Лана. – Сьогодні рівно два місяці нашому маленькому Леву. Тому так, треба відсвяткувати».
Підготовка до пологів і вибір «свого» доктора
До пологів я ніяк не готувалася – у мене було вже два досвіди пологів і обидва були абсолютно різними, тому я розуміла, чого очікувати. Просто на задоволення практикувала йогу і плавання.
Звичайно ж я переживала, що за 8 років з моменту народження двійні я забула, що робити з новонародженими дітьми, тому багато читала, дивилася тематичні передачі в YouTube. Все це дійсно дуже швидко забувається! Але коли я народила, я відразу все згадала і сміялася над своїми побоюваннями, що материнський інстинкт може не включитися – ще як включився відразу ж після пологів!
У моєму житті це треті пологи. Перші пройшли в Росії. Другі – в США, але не в Маямі, як цього разу, а в Нейплс – тут в 2012 році я народила своїх двійнят. Той досвід мені не сподобався, тому спочатку ми не планували народжувати в Америці. Все ж таки наша школа і наш підхід дуже сильно відрізняється від того, що я пережила в США. Я про це обов’язково розповім докладніше.
Свою третю вагітність я вела в клініці «Лелека» у найприголомшливішого доктора Лілії Іванівни. Вона неймовірно легко і зрозуміло мені все пояснювала, все було чудово і я збиралася народжувати в цій клініці. На 30-их тижнях мені захотілося «звити гніздо» для дитинки, я відправила свого коханого Максика (Звонов – український баскетболіст, чоловік Лани – прім.редакціі) купувати коляску, ліжечко і різні пристосування. Він все купив за один день, ми приготували кімнату і дуже раділи. Я вирушила на шопінг за одягом для малюка.
Але обставини так склалися, що нам довелося буквально за два дні спакувати валізи і полетіти до Флориди. Справа в тому, що у мене тут живе син і це, напевно, зіграло найбільшу роль – я його цілий рік не бачила. Був ще цілий ряд обставин, які змусили нас прийняти таке рішення.
Ми купили квитки і через два дні вилетіли. Найцікавіше, що у нас на той момент не було ані квартири, ані доктора, нічого. Раніше я ніколи особисто не займалася такими питаннями, у мене була помічниця. Плюс через карантин не працювало посольство і ми не змогли зробити візу для няні. Тут можна найняти няню, але я не наважилася це робити в карантин: ми самі з чоловіком проходимо шлях батьків. Забігаючи вперед, скажу так – в теплі, з видом на океан, пляж і пальми перші місяці життя дитини пройшли чудово.
Ми приїхали, розуміючи, що є гроші і ми впораємося. Коли ми відлітали, у мене вже було 34-35 тижнів – це був крайній термін для польотів і прийняття рішення. Я розуміла, що у мене залишився лише місяць, а може й менше.
Чого точно не можна робити – так це економити на здоров’ї. Довіряйте себе тільки найкращим фахівцям.
Цього разу я народжувала у докторки Бубучі в Маямі. За її профілем в Facebook я стежила всю вагітність – на її сторінці багато цікавого, пов’язаного з жіночим здоров’ям, вагітністю і пологами. Я вважаю, що потрібно досліджувати всіх потенційних докторів і зібрати якомога більше інформації. При зустрічі вам все буде зрозуміло і ви остаточно визначитеся. Чого точно не можна робити – так це економити на здоров’ї. Довіряйте себе тільки найкращим фахівцям!
Коли ми приймали наше спонтанне рішення вирушити в США, я зв’язалася з докторкою Мар’яною Бубучі по Facebook, її асистентка дуже швидко мені відповіла. Отримавши підтвердження запису, я заспокоїлася, а після зустрічі з докторкою зрозуміла – пошук закінчено, це вона!
Як я це зрозуміла? По-перше, завжди є відчуття «свого лікаря». По-друге, звичайно ж, досвід і підхід лікаря повинен викликати у вас довіру. Докторка Бубучі мені сподобалася насамперед тим, що вона максимально робить все можливе, щоб породілля народила сама і без розрізів. У практиці Бубучі навіть найбезнадійніші випадки закінчуються природними пологами.
Перші кроки на місці: вибір і оренда квартири
Перші два тижні ми жили в готелях, кожного разу тестуючи нові локації – це була наша маленька відпустка, адже у Флориді кожне місце у води – то білий пляж і пальми! Паралельно з відпочинком ми їздили на перегляд квартир.
Середня ціна трикімнатної квартири в Маямі – 5000$ на місяць. Зняти квартиру в Америці не так просто, знадобиться час на перевірку ваших документів, тому краще ще до приїзду в США зв’язатися з місцевим брокером, наприклад, через додаток з пошуку квартир в оренду Zillow, як це зробили ми.
Брокер допоможе знайти будь-яку квартиру і повідомить термін на перевірку ваших документів – він може варіюватися. Зазвичай це займає до місяця, тобто потрібно розуміти, що протягом місяця вас будуть перевіряти, тому, щоб приїхати і відразу заселитися, потрібно заздалегідь відправити документи з України.
Зняти квартиру в Америці не так просто, знадобиться час на перевірку ваших документів.
Все було так, як я хотіла – кожній дитині по кімнаті з санвузлом, вид на затоку океану. Квартира розташована в Hallandale Beach club, у швидкій доступності до всіх шпиталей, з яких потрібно було обирати, і до офісу лікаря – 10 хвилин пішки або 3 хвилини на машині.
Я б не рекомендувала жити на першій лінії від океану. Це прекрасно в плані виду, але, повірте, ми за три місяці були біля океану разів п’ять: по-перше, звикаєш, а по-друге – сильні холодні вітри в цю пору року.
Тепла погода, мабуть, один з основних плюсів для тих, хто народжує взимку в Маямі.
Якщо ви просто приїхали, як мандрівник, скажімо, на два тижні – перша лінія вам підійде, але якщо ви будете тут якийсь час жити, і, тим паче, з дитиною, вам не буде комфортно: ви не зможете погуляти з малюком, не замерзнувши. А всього лише через кілька кварталів від океану тепло і гарно.
Так, тепла погода, мабуть, один з основних плюсів для тих, хто народжує взимку в Маямі. Можна скільки завгодно гуляти з дитиною, максимально проводити час на повітрі. До погоди додаються фрукти і овочі – для мене це завжди радість.
Про пологи
Докторка Бубучі спостерігала мене регулярно і ретельно – ми бачилися кожні два дні, іноді щодня. У якийсь момент вона побачила, що дитина опустилася, а термін ще був 37 тижнів. У США чомусь вважається, що це дуже рано і народжених в 37 тижнів дітей поміщають в інкубатори – така у них перестраховка тут.
Щоб уникнути цього, докторка призначила мені п’ятиденний курс уколів. Після п’яти днів вона сказала нам, що ми «дотерпіли» і зараз вже той термін, коли нашого Леву не помістять до інкубатору, можна народжувати. На черговому прийомі виявилося, що у мене розкриття, ми відразу зібрали речі і о 8 вечора були в шпиталі, зареєструвалися і пішли в палату.
Шпиталь докторка обирає сама: вона перевіряє, яка бригада працює в конкретний день і направляє своїх пацієнтів туди, де буде найкраще. У нашому випадку це виявився шпиталь Broward Health Medical, який знаходиться в районі Форт Лодердейл.
Почалися потуги, але потім припинилися і докторка зрозуміла, що дитина знаходиться не в потрібній позиції. Тоді вона кожну годину стала міняти позицію мого тіла, інструктуючи мене про те, яку позу прийняти, щоб дитина поверталася так, як треба. Бубучі контролювала процес всі 10-11 годин і під ранок я вже народила сина.
Найстрашнішим в усьому, що відбувалося, для мене був укол епідуральної анестезії. Все це, звичайно, швидко забувається. Пам’ятаю, до початку родового процесу у мене вже не було сил, я була змучена розкриттям і потугами, але народила я просто чудово. Після таких благополучних пологів я відновилася вже через 2 тижні.
Доктор порадила мені також курс відновлення – лазерний і на плазмі, у неї в клініці. Я пройшла цей курс і після нього відчувала легкість і просто літала. Приблизно на 3-4 тижні після пологів я могла займатися спортом, відвідувати басейн.
Прививки
Одкровенням для мене в період цієї вагітності стала тема вакцинації, а відкриттям в цьому контексті – книга авторства Антона Амантоніо «Робити щеплення чи не робила щеплення? або Ну, подумаєш, укол! Міфи про вакцинацію». Раніше я не приділяла так багато уваги цьому питанню, а зараз, мабуть, подорослішавши, задумалася, і для мене це стало чи не основним питанням щодо дитини в цю вагітність. Книгу Амантоніо я можу порадити всім матусям і татусям.
Після прочитання у мене виникло бажання більше дізнаватися про вакцини: що це таке, для чого вони потрібні. На багато речей просто відкрилися очі! Я не буду озвучувати свою думку, але вона в мене склалася і я думаю, що після прочитання цієї книги кожен складе свою. Люди повинні знати, що вони колють собі і дітям.
Про ціни на пологи і супутні витрати
При в’їзді в країну вам для паспортного контролю знадобиться лист-запрошення (з клініки, від лікаря), який коштує 500$, його нам зробила асистентка доктора Бубучі. Хоча мене так ніхто про нього і не запитав на кордоні, можливо, тому що не зрозуміли, що я вагітна – я одягла широку кофту, а через те що я була стрункою навіть на 9 місяці, моє становище було не сильно помітним.
Дуже важливо оформити страховку на пологи ще в Україні, на маму і на дитину.
Природні пологи у докторки Бубучі коштують 5000 $, в разі ускладнень або кесаревого розтину ця сума зростає. Якщо породілля хоче, щоб докторка невпинно була при неї – є така опція, – ця сума збільшується вдвічі. Але я не бачу в цьому потреби: поруч завжди медсестри, є датчики, які показують, на якій стадії знаходиться породілля, показання з них надходять прямо на телефон докторки і вона відразу приходить в палату, коли починається родовий процес. Тому, я вважаю, достатньо брати стандартний пакет.
Озвучена за прейскурантом сума може змінитися, можуть бути непередбачені витрати.
До цього треба додати оплату за пологи в шпиталі – приблизно 5000$ (1000$ епідуральна анестезія + 3500$ пологи), все разом близько 10000$. Знову ж, стільки коштують природні пологи, без кесарева і будь-яких ускладнень. Потрібно розуміти, що озвучена за прейскурантом сума може змінитися, можуть бути непередбачені витрати.
Дуже важливо оформити страховку на пологи ще в Україні, на маму і на дитину. Маючи страховку, яка покриває пологи і педіатрів, можна обрати найкращих фахівців. Ваш доктор в Америці повинен перевірити і підтвердити, що ця страховка покриває всі витрати.
Якщо немає страховки, то шпиталь коштує дуже дорого – 1000$ на день. Плюс різні процедури, аналізи – за це все платиш окремо. Додаткові витрати обов’язково будуть. Один прихід педіатра і огляд дитинки коштує 200$, якщо раптом пологи раніше терміну і немовляту поміщають в інкубатор – за це теж треба платити, це не входить в базову вартість.
Відразу після пологів нам запропонували провести дитинці тест на слух і ще якісь тести. Один такий тест коштує 350$. Якщо у дитини буде навіть мінімальна жовтяниця, її будуть кожен день викладати на килимок під лампу, це коштує близько 200$, а також кожного дня будуть робити тест на білірубін. Візит до лікаря-педіатра 150$ + 25$ аналіз – загалом близько 500$ на день. У нашій країні жовтяниця з мінімальним білірубином (до 20) – це нормально, в США ж зовсім інше дивне ставлення…
У доктора Бубучі є асистентка, яка займається всіма нотаріальними документами за окрему плату. Можна зробити це і самостійно. У шпиталі ви заповнюєте документ на свідоцтво про народження, потім його потрібно апостилювати, після цього заповнюєте документи на паспорт. Тимчасовий український паспорт видається строком на 1 місяць.
Про шпиталь
У Broward Health Medical є палати двох типів, на вибір. Мій чоловік порівняв – палати відрізняються лише наявністю двох додаткових крісел. Ми вибрали звичайну палату і залишилися дуже задоволені: палати красиві, є дуже комфортне ліжко для тата, плазмовий телевізор і всі зручності. Годують в палаті 3 рази на день, внизу є їдальня і навіть McDonald’s, Starbucks, McWay.
Більше двох днів в шпиталі не тримають. У наших лікарнях виписують на третю добу після пологів: за цей час допомагають мамі з годуванням грудьми, навчають, щоб вона все розуміла і знала, щоб не було проблем з маститом, регулярно оглядають жінку, чи немає у неї кровотечі, ускладнень.
У США з цим не допомагають – тут дають роздруківки, чого очікувати після пологів, куди дзвонити, якщо підніметься температура (до швидкої) тощо. Я заїхала о 8 вечора і це вже порахували як день. Вранці, коли я народила, це був уже другий день, а на третій нас виписали. Я все ж таки вважаю, що перший день треба рахувати з моменту після пологів, як це роблять у нас.
Пологи по-американськи VS пологи «по-нашому»
Першу дитину я народжувала в Москві і це були найкращі пологи в моєму житті. Настільки розумним і людським було ставлення з боку доктора і акушерів до жінки, яка народжує – це була казка для мене.
У другому випадку пологи приймав у мене доктор-американець і було дуже дивне ставлення акушерів. Я народжувала дуже довго – близько 14-17 годин, народила самостійно, була повністю без сил. Мені було зроблено передозування епідуральної анестезії. Після пологів я без сил і тримати дітей не можу, а на мене поклали двійнят і везуть до палати…
Потім буквально через годину сказали мені самостійно міняти підгузки. І це при тому, що у мене був віп-пакет! Знаєте, не хочеться судити, але мені не сподобалося, ось тому у Флориді я народжувати не хотіла.
У докторкі Бубучі я зіткнулася з абсолютно іншими реаліями. Бригада, яку вона підібрала, була досить уважною, хоча після пологів теж незрозуміло, чому вони залишили у мене на грудях дитину на годину. Він просто лежав, вони його не мили, не чистили. Але в цьому випадку самі пологи були класні.
З чоловіком я почувалася захищеною.
Чоловік був поруч, його пустили, незважаючи на повсюдні обмеження, пов’язані з коронавірусом. Допомагав мені перевертатися, приймати ті пози, які говорила доктор, коли було потрібно, щоб дитинка поміняла позицію; допомагав мені після епідуралки, коли я не відчувала половину тіла.
Я не знаю, з чим це пов’язано, але в цей раз мені, напевно, сподобалося… Думаю, тому що чоловік був поруч – це найголовніше. З чоловіком я почувалася захищеною.
Спілкувалася Анна Діанова
