ONUKA представила новий альбом KOLIR
Музична палітра особистих почуттів
Через три роки після виходу альбому MOZAЇKA гурт ONUKA випустив KOLIR — третій повноформатний альбом. У нього увійшли десять треків, три з яких вже добре знайомі слухачам: ліричний та інтимний сингл СЕАНС, присвячений страхам, сміливий енергійний трек XASHI з потужним соціальним меседжем і сучасна веснянка ZENIT. Більша частина композицій в новому альбомі була створена у 2020—2021 роках, під час пандемії.
KOLIR відкриває новий етап в дискографії бенду. Це найінтимніший і найвідвертіший альбом, багато в чому навіяний подіями з особистого життя лідерки гурту Нати Жижченко: у 2020 році Ната та саунд-продюсер ONUKA Євген Філатов уперше стали батьками.
«У музичному сенсі цей альбом — симбіоз між першою, класичною платівкою ONUKA і більш електронним релізом VIDLIK. Мені здається, цей альбом дійсно здобув колір. Він звучить так, як я «звучу» й відчуваю себе зараз: іноді буваю жорсткою, бойовою, а іноді — ніжною мамою, яка співає колискову. У новому альбомі немає треків ні про пандемію, ні про війну, ні про екологію — про це ми вже багато сказали своєю музикою. Локдаун дав можливість більше зосередитися на своєму внутрішньому світі й писати про особисте», – коментує Ната Жижченко.
Він звучить так, як я «звучу» й відчуваю себе зараз: іноді буваю жорсткою, бойовою, а іноді — ніжною мамою, яка співає колискову.
У KOLIR багато того, що гурт зробив уперше. Так, уперше за восьмирічну історію ONUKA записано дует: композиція UYAVY була створена спільно з гуртом «ДахаБраха». Колаборація двох головних етно-груп у країні — велика подія і задоволення для шанувальників. Перша взаємодія гуртів ONUKA і «ДахаБраха» сталася у 2019 році в рамках співпраці з брендом «Моршинська», тоді ж виникла й ідея про повноцінний дует. UYAVY — динамічний, наповнений дикою енергією трек, у якому поєдналися самобутній колорит групи «ДахаБраха» і майже танцювальне звучання ONUKA.
Ще один сюрприз — композиція SON. Вона була написана братом Нати, музикантом Олександром Жижченко, двадцять років тому. А тепер ONUKA записав її в супроводі народних інструментів, які надали ліричному треку масштабного і разом з тим тонкого звучання.
У новому альбомі немало соціальних меседжів, без яких неможливо уявити творчість ONUKA. Так, трек Guma присвячено байдужості суспільства до людей з обмеженими можливостями. Цією композицією, в основу якої ліг записаний для людей, позбавлених зору, звук входу в метрополітен на станції метро «Славутич» у Києві, ONUKA хоче продемонструвати незахищеність даної верстви населення в нашій країні.
«Не чую, не бачу, не говорю» — три дії в лейтмотиві GUMA повністю описують реалії, у яких ми живемо: сповнені байдужості, неуважності й апатії. Особливо вони стосуються людей з обмеженими можливостями, які більше, ніж інші, страждають від цієї індиферентності.
«Навіть не знаю, що гірше: байдужість чи характерна для нашого часу фейсбучна залученість в усе, яка насправді досить фейкова. У кожного з нас стільки проблем, що залучатися по-справжньому, відчувати глибоку емпатію складно. Немає жодної сім’ї в Україні, яка б не зіткнулася з хворобою, горем і яка б не постраждала від війни. Я впевнена, допомагати іншим і бути небайдужим — на це потрібна велика відвага», – каже Ната.
Навіть не знаю, що гірше: байдужість чи характерна для нашого часу фейсбучна залученість в усе, яка насправді досить фейкова.
За словами Нати Жижченко, її улюблений трек в альбомі — TY. Текст Ната написала відразу після народження сина, ну а історія створення музики — майже етнографічний детектив.
«Торік мені в руки потрапили десять цілком реальних старовинних українських свищиків віком понад століття — дитячих музичних інструментів, зроблених з глини, — розповідає Ната. — За пропозицією Музею історії Києва я озвучила їх для тематичної виставки. Цікаво, що, попри вид і поважний вік, п’ять з них заграли дуже чисто і ясно. Але на цьому історія не закінчилася. На одному зі свистків якимось дивом вдалося зіграти мелодію, яка, вже з акомпанементом, нагадала мені твори Тараса Петриненка — музиканта, якого я безмежно ціную і поважаю, артиста, чия музика супроводжувала мене в дитинстві на ескалаторах Київського метрополітену. І ось цій мелодії з відлунням естради 80-х ми з Женею спробували надати сучасну форму».
На обкладинці альбому Ната зображена у прикрасах від дизайнера з Лондона Гі Бултовські, який створює свої оригінальні вироби з переробленого пластику. Намиста Нати виготовлені з розплавленого одноразового посуду. Для артистки, відомої своєю активною соціальною позицією, це можливість вкотре нагадати про необхідність усвідомленого ставлення до навколишнього світу.
