Гурт Ziferblat про Євробачення, ставлення до українського шоу-бізнесу та творчі плани
Уже в травні київський гурт Ziferblat представить Україну в Базелі на 69-му Міжнародному пісенному конкурсі «Євробачення» з піснею Bird of Pray. З нею він переміг у Нацвідборі, отримавши найвищий бал від слухачів і 9 із 10 від суддів. Нині музиканти активно готуються до поїздки.
Гурт, що складається з трьох учасників: братів-двійнят Даниїла та Валентина Лещинських і Федора Ходакова – цьогоріч відзначає 10-річчя. Напередодні Євробачення нам вдалося поспілкуватися з хлопцями про їхній творчий шлях і співпрацю в групі, ставлення до українського шоу-бізнесу, сценічні образи для конкурсу й очікування від нього, а також про прийдешній концерт у Києві одразу після повернення. Тож зустрічайте героїв нашої нової диджитал-обкладинки й побажайте їм перемоги на Євробаченні!
Вашому гурту цьогоріч – 10 років! Які найважливіші, поворотні моменти ви б згадали, що сприяли вашому розвитку – пісні, люди, знайомства? І навпаки, які б назвали головні перешкоди й труднощі, що траплялися на шляху?
Даниїл: На жаль чи на щастя, але 10 років — це правда. Хоча й зі своїми нюансами. Якщо рахувати від фактичної дати створення гурту — то так, це 2015 рік. Але назвати нас повноцінним організмом на той час було би перебільшенням.
Ми з братом — діти пізнього дозрівання. Не все вдавалося спочатку. Поворотні моменти були природними і просто потребували свого часу та місця. Це як у пісні Vienna Біллі Джоела. Там ідеться про таких, як ми.
Федір: Я доєднався до гурту в 2019 році, щоб зіграти композицію «Вночі» на Х-факторі. І це була переламна мить для мене: я знайшов однодумців, з якими нарешті можу творити музику. Також запамʼятався наш перший тур Україною торік, після того, як ми посіли друге місце на нацвідборі — прекрасний час. Труднощі є, але ми звикли долати їх разом і завжди памʼятаємо, заради чого це все.
Валентин: Мені здається, що поворотною подією для нас була перемога на фестивалі «Тарас Бульба». Ми виграли гран-прі для молодих колективів. Нас почали помічати професіонали з індустрії, і ми познайомилися з нашим майбутнім саундпродюсером Сергієм Любинським. Відтоді наша творчість змінилася безповоротно.
Як змінилися ви самі, кожен з вас, за ці 10 років – ставлення до життя, до музики, до шоу-бізнесу? Можливо, розвіялися якісь ілюзії, або, навпаки, світ дав більше можливостей, ніж очікували?
Даниїл: Це занадто комплексне та складне запитання. Жити ілюзіями — прекрасно, бо це допомагає не бачити чорноту реальності. А розвіювання старих фантазій породжує нові.
Якщо коротко — моя лояльність до інших людей та комерційної діяльності зросла за час моєї музичної праці.
Федір: Я став відкритішим до нового, добрішим. Ставлення до музики залишається незмінним — це справа мого життя. Нічого іншого не вмію! (сміється)
Валентин: За ці роки багато чого змінилося. Українська музика у 2014-му і зараз — це дві великі різниці. Та й у моєму житті сталося чимало і поганого, і хорошого. Вік впливає. А вітчизняний шоубіз сприймаю, як і раніше, іронічно, на жаль. Але що вдієш. Ілюзій, насправді, ніколи не мав. Та все виявилося ще більш прозаїчним, аніж очікував.
Вас у гурті троє – як розподіляються ролі, хто за що «відповідає» – тексти, музика? Чи бувають у вас творчі суперечки, як їх залагоджуєте?
Даниїл: Ми однаково відповідальні за результат. У кожного з нас є слабкі й сильні сторони. Іноді я хочу писати все — бути дотичним до кожної ноти та рядка. Але треба вміти делегувати роботу іншим, не менш талановитим колегам.
Валентин: Ніяк не розподілені, якщо чесно. Даня пише пісні й тексти, я роблю те саме. Іноді більше, іноді менше. Суперечки — постійно… а хіба буває інакше?
У 2023 році ви вже пробували свої сили у Нацвідборі й увійшли в лонгліст. 2024-го – посіли друге місце. На вашу думку, яка «робота над помилками» цьогоріч допомогла, зрештою, перемогти? Окрім неабиякої наполегливості! Поділіться щиро, як цього разу оцінювали свої шанси у Нацвідборі, з яким настроєм ішли?
Даниїл: Це не робота над помилками — це музика. Перемогу здобувають у спорті. Музичний конкурс — суб’єктивна реальність. Ми просто зробили іншу композицію. А вона відгукнулася іншим у потрібну для нас мить.
Музичний конкурс — суб’єктивна реальність.
Валентин: Даня у всьому має рацію, але відкидати ефект того, що нас запам’ятали з минулого року — не варто. Мені здається, це вагомо вплинуло. Але так, про роботу над помилками не йдеться. Просто написали іншу пісню — та й по всьому.
Щодо очікувань від відбору: сталося те, на що й розраховували. І слава Богу. Думаю, зараз і так усім зрозуміло, хто був основним фаворитом у глядачів та журі — це чітко показує підсумкова «турнірна» таблиця.
Кого вважаєте головними конкурентами серед 15 напівфіналістів прийдешнього Євробачення у Швейцарії?
Даниїл: Поглянемо на живі виступи, сценічні номери. Нічого для красивого заголовка сказати зараз не можу. Ми хочемо пройти до фіналу без зайвих нервів.
Валентин: Тут уже представлені найкращі з найкращих. Складно щось прогнозувати— адже вмикається суб’єктивне сприйняття. Є очевидні фаворити, це все можна побачити у попередніх прогнозах букмекерів. У півфіналі ми, чесно кажучи, найбільше зосереджені на собі.
Хочемо пройти до фіналу без зайвих нервів.
Як відомо, Євробачення – чудовий міжнародний майданчик, щоби нагадати про війну в Україні – як плануєте використати таку нагоду?
Даниїл: Вибудовуємо правильну комунікацію з іноземною аудиторією, зробивши акцент на соціальних проєктах, які вкрай необхідні Україні. Уже на початку квітня ми оголосимо про велику, важливу гуманітарну ініціативу, з якою і вирушимо до Швейцарії. Переконані, вам це сподобається — адже ті меседжі, які ми підготували, добре відомі європейцям не тільки на словах, а й на практиці.
Уже на початку квітня ми оголосимо про велику, важливу гуманітарну ініціативу, з якою і вирушимо до Швейцарії.
Валентин: Соцпроєкт буде — сто відсотків. Зараз ми на фінальному етапі перед запуском. Як і сказав Даня, комунікувати з міжнародними медіа ми почали ще до перемоги на Нацвідборі, адже увага до нашого конкурсу з боку закордонних ЗМІ досить велика.
Що стосується решти, ми щодня доносимо правду про життя в Україні нашим міжнародним партнерам. Наприклад, минулого тижня до нас на репетицію приїжджали журналісти з Фінляндії, Швейцарії, Франції, зум-інтерв’ю для Німеччини, Ізраїлю, Австралії тощо. Ось це і є найважливіше.
Розкажіть про свої конкурсні сценічні образи, хто розробляв їх для вас, які сенси вкладали? І загалом, хто опікується вашим сценічним стилем?
Даниїл: До початку підготовки до Нацвідбору це робила Тетяна Ямщикова: вона створювала та підкреслювала нашу індивідуальність упродовж багатьох років.
Безпосередньо під час Нацвідбору-2025 над образом працювала вже інша команда, завдяки їй і досягли гарного результату (наскільки це взагалі можливо в межах поняття «музичний конкурс»). Це стиліст Родіон-Олег Шуригін-Грекалов та режисер Ілля Дуцик.
Валентин: Що стосується вже самого Євробачення, то, як ми зазначали раніше, образи будуть зовсім інші. Наші попередні костюми круті, але з новим стейджингом не передають повністю ідею та настрій пісні.
Саме тому для Євробачення будемо співпрацювати зі всесвітньовідомим дизайнером. – можемо назвати ім’я? Він створював образи для Måneskin під час їхнього світового туру, працював із Сабріною Карпентер та іншими виконавцями. Неодноразово розробляв луки і для зірок «Євробачення».
За роки повномасштабного вторгнення українська музична сцена дуже розквітла, з’явилося чимало нових виконавців. Як війна вплинула саме на вашу творчість?
Даниїл: Для нас ця війна триває з 2014 року, тож у світогляді змін не відбулося. Розквіт — це чудово, головне, щоб не зав’яв передчасно. Треба й надалі поливати і плекати.
Валентин: Якщо чесно, то 10 років тому теж з’являлося багато нових імен. А у підсумку бачимо, що лише кілька виконавців досі в професії. Війна впливає на все: на сенс, на звучання. Авжеж, більше людей звернуло на нас увагу. Але, повірте, було би краще, якби все відбувалося без цієї трагедії.
За творчістю кого з колег стежите, які бачите молоді перспективні таланти на сьогодні? І чого, на вашу думку, бракує вітчизняному шоу-бізнесу, що б ви змінили передовсім, якби мали таку змогу?
Даниїл: В Україні багато молодих артистів і артисток, чимало різноманітних та різножанрових музичних гуртів. Я міг би щомісяця виділяти нових цікавих, непересічних музикантів та музиканток. З останніх, хто мені сподобався — temstime.
Валентин: Українському шоу-бізнесу не вистачає практично всього. (усміхається) Він перебуває у стані глибокої коми — і дуже давно, якщо чесно. Це тема для довгої розмови, можливо, навіть не на години, а на дні.
Наше завдання — писати музику й популяризувати культуру. Напевно, такі запитання ліпше адресувати очільникам організацій, комітетів, міністерств тощо.
Українському шоу-бізнесу не вистачає практично всього. Він перебуває у стані глибокої коми — і дуже давно, якщо чесно.
Щодо молодих артистів — нічого нового не скажу. Кажанна — наразі номер один серед молодих артистів, хоча вона вже поступово виходить із цього статусу. Дуже хочу, щоб у неї була довга, серйозна і змістовна карʼєра. Вона справді крута в усьому, що робить.
Мені також сподобалися кілька пісень Анастимози. Дізнався про неї після гри S.T.A.L.K.E.R. А загалом… як бачите, знову дещо пригасла ця активна «народжуваність» нових імен. Моя думка — припинення діяльності такого медіа, як СЛУХ, теж зіграла тут не останню роль.
Які б назвали чільні треки у вашому актуальному плейлісті? Чи є в ньому пісні українських виконавців, які саме?
Даниїл: Це завжди будуть українські гурти 5 Vymir, Tik Tu, Vivienne Mort та Ofliyan. Також я чекаю щось нове від Андрія Бармалія. Пісні-лідери в моєму плейлісті — Take a Pebble від Emerson, Lake and Palmer, Islands від King Crimson та твори Моріса Равеля.
Валентин: Кажанна, 5 Vymir, Tik Tu — це ті, кого слухаю з української музики. Улюблені пісні в актуальному плейлісті — це дуже трендові речі зараз. У мене: Chapel Roan — Pink Pony Club, Lady Gaga — Zombieboy, Olivia Rodrigo — тут складно виділити один трек. Із «старенького» — Kate Bush — Red Shoes.
Поділіться, яка ваша подальша найамбітніша мета, які вершини плануєте підкорити? Можливо, мрієте заспівати з кимось зі світових зірок, чи з кимось із українських?
Даниїл: Я перестав мріяти після того, як потрапив в університет! (сміється) Планую прожити чесне й совісне життя та надихати підлітків на творчі звершення. Більшого й не хочеться просити.
Валентин: Заспівати з міжнародною зіркою — це ми вже, мабуть, пропустили! (сміється) Треба було три роки тому. А зараз мені просто познайомитися буде достатньо. Ось кажуть, у Базелі на Євробаченні буде Селін Діон. Було би класно зустріти її.
Нещодавно ви анонсували великий концерт одразу після повернення з Євробачення. Чи могли б ви спеціально для читачів INSIDER.UA трохи відсунути завісу й натякнути, яких сюрпризів нам чекати?
Даниїл: Завіса вже відсунулася сама собою. 23 травня — у нас сольний виступ в артпросторі Vyava просто неба. Квитків залишилося мало. Комерційно хитрий хід — концерт одразу після закінчення Євробачення. Я чекаю на цей виступ більше за все інше. Ми якось занурились у «конкурсні» перипетії, але варто памʼятати, для чого й для кого я починав займатися музикою.
Валя: Сюрпризи будуть. Але на те вони й сюрпризи — щоб не розкривати їх заздалегідь. Приходьте – вам сподобається! (усміхається)
________________________________________________
Фото:
Стиль:
Продюсування: Ксенія Виноградова, Катерина Хотєєва
