Культурна помста: як Олександр Стоянов посуває росіян на світовій балетній сцені
Артист популяризує український балет
Один з найвідоміших українських артистів балету Олександр Стоянов продовжує ідентифікувати та популяризувати українське мистецтво у сучасному світі. Можна сміливо казати, що йому вже вдалося посунути росіян на двох континентах.
Його головна мета – впровадити виставу «Лісова пісня» на світову балетну сцену, аби український балет став широко відомим у світі, як «Жізель», «Лускунчик», «Дон Кіхот» чи «Лебедине озеро».
Варто зазначити, артистові це вдається. Він уже встиг презентувати «Лісову пісню» в Австралії та Новій Зеландії. За його ініціативою відбувся великий гастрольний тур у 50-ти містах цих країн.
«Глядачі Нової Зеландії та Австралії дуже тепло приймають нашу «Лісову пісню». Особливо їм подобається сцена весілля, яка проходить в традиційних українських національних костюмах та з українськими танцями. Дуже класно реагують на присядки, гопак. Їм подобаються наші декорації та костюми, які ми створювали під час блекаутів, без світла й при свічках. А в балеті «Лісова пісня» нараховується їх немало – тільки костюмів 78», – розповідає Олександр Стоянов.
Артист усвідомлює, що просувати щось нове завжди нелегко, тому він пішов на маленьку хитрість.
«Звичайно ми не можемо за один день чи рік завоювати світового глядача. На жаль, за 30 років незалежності «Лісову пісню» не показували світові. Відомі легендарні балети їхні держави рекламували століттями. Новий балет, як і фільм, завжди дуже важко просувати. Треба вкладати величезні кошти у промоушен, щоб люди захотіли подивитись щось нове. Імпресаріо в різних країнах спочатку відмовлялись так ризикувати. Вони хвилювались, що через незнання балету глядачі не купуватимуть білети, а вони будуть терпіти сотні тисяч збитків», – пояснює Олександр.
«Мені знадобився рік, щоб їх переконати. Щоб показати «Лісову пісню» у Австралії та Новій Зеландії, певною мірою фінансові ризики мав і я. Щоб на цей балет звернули увагу, я пішов на хитрість: ми в один вечір показуємо й всім вже відомий «Дон Кіхот» й «Лісову». Артисти мають гонорар за дві вистави, хоча я отримую кошти від імпресаріо, як за один. Але цей крок свідомий, бо інакше неможливо популяризувати новий для світу балет – «Лісову пісню» – за кордоном…» – додає він.
