Лайза Міннеллі випустить відверті мемуари до 80-річчя: перші цитати
Слава, залежність, шлюби та скандали
12 березня, у день свого 80-річчя, Лайза Міннеллі представить мемуари Kids, Wait Till You Hear This!, вихід яких заплановано на 10 березня 2026 року. Книга створена на основі більш ніж десяти років бесід із близьким другом артистки, піаністом Майклом Файнстайном. Фрагменти опублікував журнал People.
Тривалий час Міннеллі відмовлялася писати автобіографію, заявляючи, що «розповісти все можна буде лише після моєї смерті». Але напередодні ювілею вона наважилася на відверту розмову – про дитинство у тіні легенди, руйнівні залежності, гучні романи та біль, з яким довелося навчитися жити.
Дитинство поруч із легендою – і суперницею
Дочка голлівудської ікони Джуді Гарленд та режисера Вінсента Міннеллі, Лайза росла у світі гастролей, готелів і безкінечних переїздів – за роки навчання вона змінила 22 школи.
Вже в 13 років, за її словами, вона фактично доглядала за матір’ю, яка боролася з залежністю: телефонувала лікарям, стежила за ліками та брала на себе відповідальність, що навіть дорослому важко:
«Я втратила рахунок випадкам, коли дзвонила лікарям і благала: „Я дитина! Будь ласка, випишіть мамі рецепт!“».
Одним із переломних моментів стало спільне виступлення в лондонському Palladium. Спершу Джуді підтримувала доньку, але чим тепліше публіка приймала Лайзу, тим холодніше ставала атмосфера за лаштунками. Міннеллі відчула, що матір більше не радіє її успіху.
«Після першої пісні я почула: „Так, малятко! Покажи їм!“ Після другої – ще одне „Так!“, але вже тихіше. До третьої пісні її ентузіазм згас. Я почула, як вона шепоче продюсеру: „Гарольде, приберіть її з моєї чортової сцени!“».
Саме тоді Лайза зрозуміла: вона виходить на сцену не як «донька Джуді Гарленд», а як самостійна артистка – точка неповернення у їхніх стосунках була досягнута.
Слава, втрати та залежність
22 червня 1969 року Джуді Гарленд померла від передозування. Для Лайзи це стало особистою катастрофою. Стрес і горе призвели до вживання транквілізаторів, що з часом переросло у власну залежність.
Світову славу Міннеллі принесла роль Селлі Боулз у фільмі Cabaret, за яку вона отримала «Оскар» у 1973 році. За її словами, вона навіть не вірила в перемогу:
«Чорт, я навіть не стала писати подячну промову».
Але за тріумфом пішли роки життя на межі – концерти, наркотики, емоційні гойдалки. Артистка зізнається, що довгий час жила «в тумані» – серед ліків, алкоголю та кокаїну. Кілька реабілітацій та жорстка розмова з Елізабет Тейлор стали поворотною точкою:
«Ця хвороба вб’є тебе, якщо ти не зупинишся».
Сьогодні Міннеллі вже 11 років твереза:
«Якщо мені пропонують шампанське, я дякую і ставлю келих на стіл. І назад дороги немає».
Шлюби, втрати та контроль
У книзі вона відверто розповідає про шлюб із співаком Пітером Алленом, який зізнався їй у своїй гомосексуальності, а також про романи з Мартіном Скорсезе та іншими відомими чоловіками.
Особливе місце займає її союз із продюсером Девідом Гестом, за якого вона вийшла заміж у 2002 році. Міннеллі зізнається, що тоді не була твереза і згодом опинилася у токсичних стосунках, де відчувала жорсткий контроль та ізоляцію. Шлюб завершився гучним розлученням.
Однією з найбільш болючих тем залишається неможливість стати матір’ю – акторка пережила викидні та мертвонародження і, за її словами, так і не змогла повністю змиритися з цією втратою:
«Нездатність стати матір’ю – трагедія, з якою я так і не змирилася».
Скандал на «Оскарі» – 2022
Міннеллі згадує церемонію «Оскар» 2022 року, де вручала нагороду разом із Леді Гагою. За її версією, за лаштунками її фактично поставили перед вибором – вийти на сцену у інвалідному кріслі або не виходити взагалі. Рішення пояснили віком та міркуваннями безпеки, проте акторка відчула приниження.
За її словами, саме Леді Гага настояла, що не вийде на сцену, якщо Міннеллі не буде у кріслі. Коли Лайза спіткнулася через незручне положення, Гага сказала:
«Я допоможу тобі» – і Міннеллі сприйняла це як спробу піару.
Після церемонії Гага зайшла до її гримерки, щоб переконатися, що все гаразд. Міннеллі підкреслює, що віддала перевагу зберегти гідність і ввічливість:
«У моменти сильного стресу потрібно залишатися люб’язною. Цьому мене навчили мама і тато».
Леді Гага публічно цю ситуацію не коментувала.
«Моя кода»
Символічно, що переможцем того вечора став фільм CODA. Міннеллі називає книгу своєю «кодою» – фінальним музичним акордом:
«Написання мемуарів – моя кода, моя правда. Завжди є райдуга – якщо знати, де її шукати».
Мемуари обіцяють стати не просто історією про славу, а чесним оповіданням про біль, суперництво, руйнування та силу почати заново – навіть після десятиліть життя на сцені.
Фото: Instagram @officiallizaminnelli
