Мода, що цвіте під сиренами: як минув четвертий день Ukrainian Fashion Week SS’26
Справжня сила — у здатності залишатися живими, відчувати, творити і святкувати життя, навіть коли воно таке крихке.
Ірена Вінцюк
раціональна стилістка, лекторка академії стилю та дизайну Андре Тана, запрошена авторка в Marie Claire, засновниця благодійного проекту перевтілень «Сталева Врода»
У четвертий день українського Тижня моди Київ прокидався важко після нічної атаки, яка зачепила навіть міністерський квартал. Але зранку місто знову зібралося заради краси й моди — немов відповідь на темряву. І це, мабуть, найцінніше у нашому сьогоденні: здатність творити світло там, де ще вчора було лише тривожно.
Цей день Ukrainian Fashion Week почався у ботанічному саду імені Гришка, де серед зелені та живописних арок ожив «Сад пробудження» від TG Botanical. Колекція подарувала відчуття жіночності й тиші, нагадала про дотик до землі та внутрішнє цвітіння, і час там справді сповільнювався — дівчата-моделі йшли травою, плели вінки, торкалися до пелюсток, а медитативний музичний супровід шоу наче заспокоював та налаштовував гостей на чудовий день, навіть після надскладної та безсонної ночі.
Згодом ми опинилися у світі різдвяних символів: GUNIA Project презентувала у своєму новому шоурумі колекцію «Коник». Вогненний кінь 2026 року у їхньому баченні став і сонячним знаком і життєствердним символом . Кераміка, свічки та ялинкові прикраси — усе створене вручну, з відчуттям свята й сили.
У староакадемічному корпусі Києво-Могилянської академії чекала зустріч з Poustovit, які вкотре звернулися до творчості Павла Макова.
Цього разу моделі у новій та архівній колекції стали частинами інсталяції, де текстиль і друковані образи накладалися на роботи художника, творячи мереживо пам’яті. Показ нового дропу «Звʼязок» закінчився несподіваним ритуалом: гості висаджували квіти у живописному садку академії, як символ спільної пам’яті й життя.
У Мистецькому Арсеналі день продовжився шоу молодих імен – VVICS, SAIMAN EL SABARI, Artemio Chouette, Dania Stinova, – так і доволі відомих брендів: Linni Caro, Mint, Amelina тощо.
Двічі лунала повітряна тривога, немов суворе нагадування про війну, але навіть у короткій перерві вдалося побачити нову колекцію Guranda.
Серед показів цього дня був і такий, що не залишив байдужим нікого. UPSLOWUSE, торішній переможець гранту від Kachorovska Group, презентував колекцію Stolen Sea, присвячену Азовському морю. Воно звучало тут не як географічна точка на мапі, а як символ того, що у нас відібрали.
Колекція дихала спогадами дитинства й нескінченними горизонтами: бавовна, пофарбована степовими рослинами, нагадувала вечірнє небо, пляжні мотиви впліталися у міський ритм, купальні костюми легко ставали частиною повсякдення. Апсайкл-матеріали, денім і переплавлена сталь, перетворювали втрати на нову силу.
А коли дизайнерка бренду, Міла Огли вийшла у футболці Free Azovstal Defenders, підтримавши заклики про звільнення полонених захисників, зал вибухнув оплесками й гордістю — момент, у якому мода заговорила голосом нашого часу.
Згодом відбувся показ Sidletsky, який став переможцем премії Kachorovska Emerging brand prize.
Його колекція показала шлях сили та відновлення, адже побудована на натуральних матеріалах і ручній праці, а особливе місце в ній посідають адаптивні речі для людей з протезами. У співпраці з центром «U+System» бренд презентував одяг, що легко пристосовується, і це стало справжнім символом інклюзії та нової чутливості моди.
Вечір завершився у Національному художньому музеї, де J’amemme представили перформанс-колекцію під назвою Sa Lumière. Прозорі тканини, органза, шифон, легкі сукні та комплекти створювали ефект невагомості, перетворюючи показ на театральне дійство. Особливим образом стала фіолетова сукня, створена з 100% переробленого пластику у співпраці з Perwoll — символ краси, яка виростає навіть із відходів.
Цей день був довгим і різним, у ньому було і важке нагадування про війну, і спроба зцілитися красою. Але саме в цій контрастності народжується новий голос української моди — голос, що вміє одночасно плакати і цвісти. Бо навіть коли над містом гуде сирена, у ботанічному саду плетуться вінки, у музеї оживають прозорі силуети, а в Мистецькому арсеналі гості чують нові імена української модної індустрії.
І ми розуміємо: справжня сила — у здатності залишатися живими, відчувати, творити і святкувати життя, навіть коли воно таке крихке.
