Про кіно, дітей і Ані Лорак: Алан Бадоєв дав перше велике інтерв’ю під час війни
Цитуємо найцікавіше
Український режисер Алан Бадоєв став зірковим гостем авторської програми Раміни Есхакзай. Це перше велике інтерв’ю кліпмейкера за час повномасштабної війни, в межах якого він не лише зробив відверті зізнання, порушуючи теми, які давно хвилюють суспільство, а й відповів на незручні питання особистого характеру.
Вибрали головні тези із цієї розмови.
Про роботу над фільмом «Довга доба»
«Наша команда разом з телеканалом «1+1 Україна» працювала над документальною стрічкою «Довга Доба» півтора роки. Ми обробили понад 200 годин ексклюзивного матеріалу, що надсилали українці з різних куточків нашої країни. Цей фільм є документом спротиву нашого народу проти російської орди. Для мене важливо залишити цей фільм як документ нашим дітям і надати людям усього світу можливість відчути життя пересічних українців під час війни.
Як це, коли у твою квартиру прилітають снаряди? Як це, коли ти тягнеш своїх поранених побратимів під час обстрілу на фронті? Як це, коли твій батько просить застрелити його, бо не може терпіти болю? Як це, з голими руками виходити проти озброєної колони? Як це, залишати жінку і дітей заради захисту країни? Як це, назавжди покинути свій дім, свою землю і своїх рідних? Відповіді на ці питання – і є «Довга Доба», і я хочу, щоб її відчули у всьому світі».
Про кінематографію та її ставлення до теми війни
«Кінематографісти усього світу також по своєму винні у війні, бо романтизували її: війна – це не романтика, нічого вродливого в ній нема. Війна – це попіл та кров!».
Про захисників України
«Наші військові роблять супер героїчні вчинки, ми маємо бути їхнім тилом!».
Про позицію Ані Лорак
«Ані (Лорак), ти не виправдала можливості, які тобі надавалися, на жаль, не виправдала нічого людського. Я забираю свої слова назад, мабуть, я не настільки проникливий в людях. Я просто в шоці!».
Про українську і російську мови
«Я осетин по татові, а по мамі – українець. Зараз вивчаю українську і намагаюсь спілкуватися нею не заради того, щоб подобатись. Це внутрішня потреба й бажання бути єдиним з українцями. Я хочу, щоб в моїй країні розмовляли всіма мовами, але дуже поважали, любили та вивчали саме українську. Не російська мова зробила росіян козлами й виродками. А те, що у них в голові».
Про заробітки у Москві
«До Москви я завжди ставився як до банку: прийшов, забрав гроші й витратив у своїй країні для своїх людей. Я віддав багато таланту і душі чужій культурі. І це мене дуже бентежить, як і розуміння того, що я своїм талантом робив їхній шоубізнес більш вродливим. А зараз розумію, які вони потвори… Бо інакше не скажеш, ти з крокодила в душі робив троянду».
Про дітей, які проживають в Італії
«Мій фільм «Довга доба» саме для моїх дітей, котрі живуть в Італії. Я хочу, щоб першими глядачами були вони. Для мене це надважливо. Для мене важливо, щоб моя донька та мій син, котрі може й не дуже себе асоціюють з Україною, бо змалечку поїхали до Італії, відчули себе разом з цією країною. Для мене це багато що значить».
