«Я не зможу повернутися до Білорусі, поки при владі Лукашенко»: Поліна Логунова про допомогу Україні, розлучення і своє нове кохання в США
Телеведуча та популярна в Україні healthy & beauty-блогерка Поліна Логунова родом із Білорусі, але багато років прожила в Україні, де побудувала кар’єру та створила сім’ю, народивши чоловіку, актору Дмитру Ступці, дочку Богдану. На початку цього року вони розлучилися і наша героїня переїхала до США, де знайшла нове кохання та відкрила свій бізнес у б’юті-сфері. У яких стосунках залишилася з колишнім чоловіком, що цінує в американському обранці, як ставиться до режиму Лукашенка та чим допомагає Україні під час війни, Поліна розповіла редакції INSIDER.UA.
Про розлучення з Дмитром Ступкою
З чоловіком ми розлучилися у січні та залишилися добрими приятелями, ділимося новинами та підтримуємо один одного. У такій самій дружній атмосфері ми спілкуємося щодо Богдани. Наша задача – показати їй, що любов мами з татом нікуди не поділася, незважаючи на те, що вони не разом.
Про нового обранця, якого вже встигла показати в соцмережах
На жаль, усіма подробицями не можу ділитися. Він вважає за краще залишатися якомога приватнішою людиною в інтернет-просторі. Скажу лише, що звуть його Фредрік, родом він із Америки. Ми познайомилися у закладі, де він відпочивав зі своєю компанією, а я – зі своєю. Він дуже рішучий чоловік, а головне – дбайливий і добрий. Допомагає мені в усьому, як може, ба більше, відкриття мого бізнесу в США – це його ініціатива. Фредрік романтик, як і я, головне у наших спільних планах – бути щасливими!
Порада жінкам, які пережили розлучення
Розлучення – це не кінець, це початок наступної сторінки вашого життя, нові уроки та враження, нові події, люди, країни, емоції. Головне – не залежати від чоловіка, ані емоційно, ані фінансово. Бути цілісною особистістю, вірною собі, й прагнути стати кращою версією себе.
Про допомогу Україні під час війни
Щойно пройшов шок від усвідомлення реальності того, що сталося, від початку вторгнення я виступила з активною підтримкою України. Організувала збирання коштів для ЗСУ, регулярно особисто перераховувала гроші до фонду підтримки української армії. Також налагодила доставку харчування, одягу та взуття для найменших діток.
Також я відкрито говорила про це в соцмережах і думаю, мені пощастило з аудиторією: мої друзі та колеги активно підтримують Україну, відкрито говорять про злочинні дії путіна та Лукашенка. А зі своїми фоловерами з росії та Білорусі – такі в мене теж є, – я завжди говорю прямо та чесно, пояснюючи, що політичні режими обох країн несуть лише горе та біль.
Про режим Лукашенка
Впевнена, жодної особливої ролі у Лукашенка у нинішній війні немає, він – просто засіб для реалізації злочинного плану путіна. Для уряду Республіки Білорусь я давно стала кандидаткою на ув’язнення. Два роки тому, як телеведуча та журналіст, я висловила свою позицію щодо подій у своїй рідній країні, підтримавши громадянський протест проти режиму Лукашенка та фальсифікації виборів. Дуже шкода, що багато моїх співвітчизників були змушені залишити домівки, щоб залишитися живими. Постраждала безліч білорусів.
Пам’ятаю, як я з жахом дізналася, що мій однокласник – один із керівників у в’язниці, де катували людей після протестів. Для мене це було шоком – скільки крові та болю людям довелося зазнати! В Білорусі й досі садять до в’язниць на великі терміни лише через репости в інстаграмі. Це нелюдяно!
Досі в Білорусі садять до в’язниць на великі терміни лише через репости в інстаграмі.
Зі своїм білоруським паспортом я начебто стала вважатися ворогом для України. Насправді Україна давно стала для мене другим домом. Я завжди буду рада зустрічі зі своїми друзями. Щоправда, наразі невідомо, коли це може статися. А ось на свою рідну землю, до Білорусі, де поховані мої родичі, я не зможу повернутися ніколи, поки при владі Лукашенко, і для мене це як ніж у серці.
Про агресію РФ
Думаю, в росії наразі неможливі такі ж масові протести. Людей страшенно залякують, дають ув’язнення до 15 років. І, як ви розумієте, жодний адвокат не зможе їм допомогти. Я зі співчуттям та розумінням ставлюся до тих, хто боїться втратити все своє життя через висловлений антивоєнний протест. Але ж в Україні люди втрачають життя не фігурально, а буквально!
Думаю, змусити піти російські війська з української землі й зупинити цю кровопролитну війну зможе лише добровільна чи примусова відмова путіна від своєї «спецоперації».
Насамперед після перемоги України…
Думаю, я вийду в онлайн-ефір та запропоную всім моїм глядачам підняти келихи. Ми плакатимемо від щастя, точно знаю, скоро цей день настане!
