Український видавничий ринок у часи війни: виклики, трансформації та ренесанс
У своїй авторській колонці для INSIDER.UA бізнес-леді, співзасновниця видавництва «Книголав» і сексуально-освітнього простору N’Joy Світлана Павелецька цього разу міркує про те, як змінився український видавничий ринок за час повномасштабного вторгнення: які з’явилися нові виклики, які відбулися приголомшливі трансформації та як виникли умови для справжнього ренесансу.
Повномасштабне вторгнення стало для всього книжкового ринку точкою перезапуску.
Світлана Павелецька
співзасновниця видавництва #книголав й сексуально-освітнього простору N’Joy
бізнес-леді, консультантка зі стратегічних комунікацій
Видавництво «Книголав» засноване 8 років тому, а це означає, що ми постійно працювали в умовах війни. Та повномасштабне вторгнення стало для всього книжкового ринку моментом істини й водночас точкою перезапуску. У цей період галузь пережила безпрецедентні труднощі, але натомість отримала шанс на відродження.
Як війна змінила видавничий ринок України?
Попри загальну кризу, українське книговидавництво у 2022–2024 роках одержало своєрідний ренесанс. Основні причини цього явища очевидні:
- Заборона російськомовних книжок створила величезну нішу для українських видань. Ще у 2021 році близько 60% книжок, які продавалися в Україні, були російськомовними. Після запровадження обмежень імпорту російської продукції цей сегмент повністю випав, і видавництва почали активно заповнювати його українськомовними книжками.
- Бум на вивчення державної мови. Від початку війни мільйони людей перейшли на українську в побуті, і найкращим інструментом для цього стали книжки. Попит на підручники з української мови, художню літературу та нонфікшн зріс у кілька разів.
- Читання як спосіб утечі від реальності. У часи кризи люди шукають спосіб абстрагуватися від стресу. З початку повномасштабного вторгнення обсяги продажів художньої літератури зросли на 35%, а книжок із саморозвитку – на 50%!
Від початку війни мільйони людей перейшли на українську в побуті, і найкращим інструментом для цього стали книжки.
Як працювало книговидавництво в перші місяці війни?
Ми в «Книголаві» не зупинили роботу редакції навіть у перші дні після вторгнення. Щойно переконалися, що наша команда в безпеці, почали працювати. Ринок був паралізований, люди рятували свої життя, тому першочерговим завданням стало надання безкоштовного доступу до книжок. Усі електронні видання «Книголаву» були відкриті для вільного завантаження, щоб допомогти людям трохи забутися та заспокоїти своїх дітей у бомбосховищах.
Уже у квітні 2022 року ми змогли надрукувати нашу першу книжку під час війни. Це дозволило надати читачам новий контент у критичний момент.
Вузькі місця індустрії: друкарні, логістика, кадри
Але разом із можливостями з’явилися й нові виклики. Один із найбільших – криза друкарських потужностей. Більшість великих друкарень були на сході України, і значна частина з них або знищена, або окупована. Ті, що залишилися, просто не встигали виконувати замовлення.
Наприклад, у 2024 році «Книголав» не зміг надрукувати 14 книжок із загальним накладом майже 200 тисяч примірників, бо друкарні фізично не встигали обробляти всі запити. Дитячі книжки робилися буквально вручну, іноді – при свічках через відключення електроенергії.
Ще одна проблема – брак кадрів у друкарнях. Це фізично важка робота, яку переважно виконують чоловіки. Через мобілізацію та виїзд людей за кордон багато друкарень позбулися частини персоналу.
Окреме питання – логістика. Розподіл видань між книгарнями ускладнився через зруйновані склади та нестабільну роботу поштових операторів. Проте українці швидко адаптувалися, і вже у 2023 році продаж через онлайн-крамниці компенсував частину втрат від зменшення фізичної дистрибуції.
Що далі?
2022, 2023 і 2024 роки стали найдинамічнішими в історії українського книговидання. Незважаючи на війну, ринок розвивається – з’являються нові видавництва, відкриваються книгарні, а українськомовний контент стає стандартом.
Я вірю, що на книжковому ринку немає конкуренції. Якщо читач почне знайомство зі світом читання з якісної книжки, мені байдуже, чи це буде примірник «Книголаву» чи іншого видавництва, яке поважає читача та інвестує в якість. Бо якщо людина захопиться читанням, рано чи пізно вона дійде й до наших книжок, бо вони круті.
Вірю, що на книжковому ринку немає конкуренції.
Водночас на ринку є чимало великих гравців, які зневажають читача, заощаджують на якості паперу, перекладів, редактури. І якщо перше знайомство з книжкою в людини буде саме таким – шанс, що вона стане читачем, мінімальний. Значно ймовірніше, що вона просто перемкнеться на Netflix.
Тому я закликаю читачів шукати найкращі книжки, а видавців – з повагою ставитися до своїх клієнтів, не економити на якості. Ми всі робимо вклад у спільну перемогу, бо нація, яка читає, завжди перемагає!
