Встигнути все: правила життя багатодітної мами і власниці бізнесу Ольги Торнер
Нашу першу, експериментальну digital-обкладинку, прикрасила Ольга Торнер – телеведуча, блогерка з більш ніж 270 тисячами фоловерів в Instagram, а також переможниця конкурсу «Місіс Всесвіт» – 2016, в якому представляла Австрію. Обличчям місяця Ольга стала неспроста, був привід, навіть два! Прийшов час представитися читачам як видавчиня порталу INSIDER.UA, а також поділитися радістю, яку поки тримала в секреті – зовсім скоро у неї народиться третя дитина.
Уже кілька років Ольга живе між Австрією та Україною, виховує 3-річних близнюків Єву і Давида, у яких через кілька тижнів з’явиться брат або сестра, при цьому наша героїня працює і розвиває власний онлайн-проєкт. Прикладів таких діяльних дівчат зараз чимало, хоча лише їм відомо, як у них це виходить: знаходити баланс між сім’єю, кар’єрою і самореалізацією. Про свої життєві правила, які допомагають їй встигати все, Ольга розповіла на наших сторінках – ідеальна героїня для теми місяця!
Немає головної ролі
Як і більшість сучасних жінок, кожен день я виконую кілька ролей – дочки, матері, дружини, підприємниці і просто жінки. І тільки вміле маневрування між ними і правильний вибір пріоритетів не дає мені занудьгувати, почати лінуватися або скаржитися на життя. Той, хто вміє управляти своїм часом, управляє і своїм життям!
Як на матері, на мені щоденна турбота про дітей, планування не тільки свого графіка, але й графіка кожної дитини. Крім регулярних побутових і освітніх завдань, я відповідальна – і я це вже давно прийняла, – за збереження гармонії в домі, незалежно від того, який у мене настрій і наскільки я втомилася за день.
Як дружина – я і друг, і компаньйон, і особистий помічник своєму чоловікові. Я планую сімейний відпочинок і подорожі, великі покупки, вирішую дрібні побутові питання, створюю затишок в домі, підтримую порядок і встановлюю сімейні правила.
Той, хто вміє управляти своїм часом, управляє і своїм життям!
Як власниця бізнесу, я теж не обходжуся без ретельного планування. Втім завжди готова до того, що все піде не так і потрібно буде швидко прийняти ефективне рішення з будь-якого питання. Водночас у мене немає поняття «стандартного робочого дня», кожен день непередбачуваний, наповнений новими подіями, задачами та досвідом.
Як жінка, я не дозволю нікому і нічому позбавити мене походів в спа, б’юті-ритуалів, посиденьок з подругами, моїх особистих хобі, романтичних вечорів наодинці з чоловіком. Інакше я перестану бути цікава сама собі!
Час для себе
Щовечора я обов’язково приймаю ванну, як то кажуть, «хоч трава не рости». З маслами, солями для ванн, масками для обличчя та іншими засобами улюблених брендів. Зачиняюся і ця година – мій час, саме завдяки йому я утримую рівновагу інші 23! Навіть якщо я з телефоном, стверджую кошторис або спецпроєкти, я в цей момент належу тільки собі. Діти, звичайно, якийсь час шукають мене, зовуть, але їм терпляче пояснюють, що мама приймає ванну. Вони знають – це значить, що будь-які примхи безсилі, й вже звикли. Якщо іноді й вередують – то так, за звичкою, і недовго. Відволікаються, грають, йдуть до тата – словом, чекають, коли мама знову буде в їхній владі! (Сміється)
З появою дітей я почала собі дозволяти відпочинок в спа-готелях, різні детокс-програми тощо – для відновлення енергії. На щастя, в Австрії чимало подібних оздоровчих комплексів, зазвичай, на базі термальних джерел. Або ж в Італії – на машині дістатися туди було можливо навіть під час карантину. Раніше я не розуміла, як можна відпочивати на самоті, але зараз переконалася – це дійсно працює. Особливо такий відпочинок показаний багатодітним мамам!
Раніше я не розуміла, як можна відпочивати на самоті, але зараз переконалася – це дійсно працює.
Перша моя поїздка була в готель Palace Merano в Італії, на детокс. Я провела там тиждень на самоті – без чоловіка, без дітей. Відновилася настільки, що приїхала додому просто іншою людиною – щаслива, оновлена, повна сил і готова на подвиги. Відтоді регулярно, 2-3 рази на рік, повторюю цей досвід.
У подорожах, навіть сімейних, зазвичай намагаюся найти час для створення контенту. Захоплені коментарі моїх фоловерів та їх вдячність за натхнення – найкращий мотиватор для того, щоб спланувати ще й це, хоча не скажу, що це просто: знайти фотографа в іншій країні, продумати образи і локацію, завчасно взяти речі, організувати зйомку. Але воно того варте!
Зазначати особисті кордони
Важливо вчити дітей змалку поважати свої особисті кордони. Не тільки заради себе, а й заради їх самих. Багатьом сучасним дорослим не вистачає цієї навички – усвідомлювати кордони, як свої власні, так і своїх партнерів, та й просто оточуючих. Я, наприклад, дуже строго ставлюся, якщо діти заважають говорити по телефону. Вони знають: під час телефонної розмови перебивати не можна!
Ні режиму «все сама»
Не можна на себе звалювати всі турботи і клопоти, при першій-ліпшій можливості варто приймати допомогу, будь-то бабусі-дідусі, або няні. Так, у мене працюють няні, як і у багатьох інших, хоча не раз стикалася з тим, що публічні мами, особливо Інста-блогери, це приховують. Вважаю, що це нормально, якщо є така можливість. І я дуже вдячна моїм помічницям!
При цьому я не маю ілюзій і завжди нагадую собі, що допомога інших – не заміна мого особистого внеску в комунікацію з дітьми, їх виховання. Ба більше, у мене не раз бували ситуації, коли няні підводили – не виходили на роботу або настільки не виправдовували мою довіру, що прощалася з ними одразу, без зволікань. Це один з найскладніших форс-мажорів для мене. Але нічого, кілька днів в авральному режимі, оперативному пошуку заміни, і все знову повертається на свої місця. Проходила не раз, завжди складно, але можна подолати!
Час із дітьми: якість і кількість
У питаннях виховання і догляду за дітьми вважаю недоречним давати якісь поради, тому що кожна дитина унікальна і тільки матері видніше, що краще і корисніше для її чада. У спілкуванні з дітьми я за те, щоб поєднувати якість і кількість. Дотримання балансу! Намагаюся приділяти увагу кожному з них окремо, виділяти такі дні, коли проводжу час з однією дитиною, а не з обома.
У такі моменти можна здійснити бажання малюка – піти в зоопарк, басейн, на футбол… Або поєднати з виконанням якихось щоденних планів – відправитися на манікюр з донькою, або в супермаркет з сином, тощо. Почуття, що мама зараз тільки з ним і не потрібно боротися з сестрою/братом за її увагу, робить дитину неймовірно щасливою.
Немає бажань – немає успіху
Мабуть, головний секрет всіх моїх досягнень – мене ніколи ніщо не зупиняло в пошуку себе. Ані сумніви у своїх силах, ані відсутність необхідних можливостей або фінансів. Не пам’ятаю себе поза станом мрії, а мріючи, я вчилася робити те, в чому хотіла досягти успіху і шукала можливості реалізуватися в обраному напрямку. Тому коли на всіляких розумних і не дуже тренінгах ви чуєте заклик мріяти – він абсолютно вірний, інше питання, що мріяти треба діяльно, а не тільки подумки. Навіть найменша дія наближає вас ближче до мрії, ніж найзмістовніші міркування.
Головний секрет всіх моїх досягнень – мене ніколи ніщо не зупиняло в пошуку себе.
Коли мені було 14, я вчилася в Канаді й мріяла мати власні кишенькові гроші. Я пішла до сусіда, попросила у нього миючий засіб і спеціальну швабру і почала після школи мити автомобілі на парковці, біля магазину неподалік. У 16, після повернення в Україну, я почала працювати моделлю – різні промо-активності, зйомки в роликах, для видань. Завдяки «модельним» грошам в 18 років купила свою першу машину.
Але це була далеко не межа бажань: моєю мрією з дитинства було відкрити власне модельне агенство. Потрапивши зовсім юною в цей бізнес, з часом я її здійснила, моє агенство успішно працювало кілька років. Але його довелося закрити, коли ми переїхали з України. До того ж, у мене міцніло давнє бажання працювати в шоу-бізнесі, а саме – співати. На той момент я вже певний час вигострювала вокальну майстерність.
Ось що часто зупиняє нас! Ще не встигнувши спробувати, ми вже шукаємо відмовки, чому у нас не вийде.
У новій країні проживання я знову пішла по кастингах, співбесідах і згодом мені запропонували стати учасницею поп-групи. Ми давали досить багато локальних виступів, записали тим складом кілька пісень. Знову мрія здійснилася, але ж я могла говорити собі «я не зможу, я ж не Віра Брежнєва, та й голос у мене не як у Бейонсе». Ось що часто зупиняє нас! Ще не встигнувши спробувати, ми вже шукаємо відмовки, чому у нас не вийде.
Через кілька років, подорослішавши, я зрозуміла, що хочу рухатися далі, на зміну ліричним пісням прийшло бажання говорити про більш серйозні і нагальні речі. Так виникло бажання спробувати себе в ролі телеведучої. Постановка голосу, відпрацювання дикції, відстеження порядку денного, тренування витримки в прямому ефірі, знову кастинг за кастингом – так я стала ведучою новин.
Діяти і вірити
Завжди спочатку потрібно визначитися, чого ви хочете, чи дійсно ця справа – ваша. Не варто хапатися за будь-які проєкти, намагаючись охопити все, тим більше лише заради грошей. Докладати зусилля з задоволенням можна тільки там, де цікаво, тоді відкривається і друге, і третє, і десяте дихання. Коли ви визначилися, важливо вибрати стратегію і тактику просування до мети і наполегливо дотримуватися їх. Важливо вірити в свій успіх! Не страшно не стати Бейонсе або Вірою Брежнєвою, страшно навіть не спробувати вичавити з себе максимум, за який можна себе поважати.
Не страшно не стати Бейонсе або Вірою Брежнєвою, страшно навіть не спробувати вичавити з себе максимум, за який можна себе поважати.
Пунктуальність і гнучкість
Коли я вела ранкові новини на телеканалі NewsOne, я прокидалася о 4 ранку, щоб о 4:45 вже бути в гримерці. Під час роботи на телеканалі «Інтер» мій ранок починався о 8:00, що, звичайно, дуже подобалося мені та моїм близьким! Далі – більше. Після закінчення випуску новин мій день тільки починався: зустрічі, заплановані завдання, діти, чоловік, виходи в світ з особливо важливих приводів… Звичайно, карантин вніс свої зміни, як і всіх, мою сім’ю пандемія не обминула. Життя змінилося кардинально і довелося підлаштовуватися під нові реалії. Стало буквально неможливо жити на дві країни і здійснювати перельоти щотижня. А сидіти на місці і чекати не в моїх правилах…
Отримувати від роботи задоволення
З початком пандемії досить швидко прийшло усвідомлення, що життя вже не буде колишнім, а мені як и раніше необхідна «своя» справа, яка приносила б мені задоволення і, звичайно ж, дохід. Що ж я люблю найбільше, запитала я себе? Звичайно, новини. Однак після кількох років політичних захотілося переключитися на щось інше – культуру, моду, світське життя. Бути в курсі головних заходів країни, спілкуватися з медійними героями, стежити за новинками в сфері краси та лайфстайлу – це ж не робота, а просто мрія! Так виникла ідея створення порталу INSIDER.UA, на реалізацію якої знадобилися місяці. А трохи пізніше я дізналася, що вагітна – можна сказати, цей проєкт – немов моя дитина, адже зростав разом з моїм майбутнім малюком. (сміється)
Я не вірю, що можна ходити на нецікаву роботу, навіть заради хороших грошей, і бути успішним.
Переконана: коли займаєшся тим, що дійсно подобається – обов’язково вийде! Я не вірю, що можна ходити на нецікаву роботу, навіть заради хороших грошей, і бути успішним. Мене оточують люди, з якими ми на одній хвилі, тож зібрати гідну команду однодумців вийшло досить швидко. Це не найлегша сфера, на нас чекає ще багато роботи, але ми всі живемо цим проєктом і готові вдосконалюватися!
––––––––––––––––––––––––––
Фото: Luiza Lamtiuga, Марина Данилова
Макіяж: Savriniso Mansurova
Зачіска: Viktoria Ragan
Стиль: Jamila Musayeva
