Як відбулася зустріч-дискусія Катерини Осадчої «Чути кожного. Бути поруч»

На підтримку родин зниклих безвісти за особливих обставин
Нещодавно в Києві відбулася зустріч-дискусія, ініційована благодійною організацією «Фундація Катерини Осадчої» у партнерстві з Міжнародною комісією з питань зниклих безвісти (ICMP).
Подія об’єднала родини, представників державних структур, громадських організацій та ініціатив, правозахисників, міжнародних партнерів та медіа задля обговорення актуальних потреб родин зниклих безвісти внаслідок повномасштабної війни в Україні.
Метою заходу було привернути увагу до проблеми зниклих безвісти в умовах війни, а також обговорити, як найефективніше підтримати родини, які залишилися без рідних. Особливу увагу було приділено психологічним і правовим викликам, з якими стикаються ці родини, а також пошуку рішень для покращення процесу розшуку і надання необхідної допомоги.
Захід став важливим етапом до формування відкритого діалогу і пошуку реальних способів підтримки та допомоги тим, чиї рідні опинилися в статусі зниклих безвісти.
Зустріч відкрила засновниця Фундації, Катерина Осадча, підкресливши необхідність підтримки родин зниклих безвісти, особливо в умовах четвертого року повномасштабної війни в Україні та тих, хто продовжує шукати своїх рідних ще з 2014 року.
«Тільки у 2025 році Команда Пошуку отримала вже 133 нові заяви щодо зникнення цивільних осіб. Загальна статистика вражає: на 1 травня 2025 року понад 70 тисяч зниклих безвісти в Україні, серед яких більше як 2 тисячі дітей. Це не просто цифри — це виклик на психологічному, людському, правовому та моральному рівнях. Потрібно продовжувати порушувати цю тему і надавати підтримку таким родинам. Їхній біль не припиняється рокати та десятиліттями», – зокрема зазначила вона.

Метью Голідей, програмний директор ICMP у Європі, також звернув увагу на важливість залучення родин до процесу пошуку та документування випадків зникнень:
«Головний чинник успіху — це залучення родин до процесу. Без їхньої участі неможливо досягти реальних результатів. Це надзвичайно важлива тема. І Фундація Катерини Осадчої докладає значних зусиль, щоб зберігати її в фокусі уваги суспільства. Я дуже вдячний за таку необхідну роботу».
Організатори провели дві тематичні панельні дискусії, на яких і були озвучені найгостріші проблеми, з якими наразі стикаються родини зниклих безвісти. Обговорення зосередилося на двох головних аспектах допомоги: соціально-психологічній та юридичній.
У першій панельній дискусії, присвяченій «Потребам та викликам соціально-психологічного характеру, які виникають у родин зниклих за особливих обставин: шляхи реагування та підтримки», узяли участь представники громадських організацій та родичі зниклих безвісти: Керівниця ГО «Блакитний Птах» Ганна Мокроусова, голова ГО «Родини полонених та безвісти зниклих Полтавщини» Лідія Місюренко, засновниця ГО GEN Ukrainian Оксана Лебєдєва та членкиня правління та психотерапевтка ГО «Вільний вибір» Марина Маркс, а також мати зниклого волонтера Ольга Строєва.
Було порушено важливі теми щодо формування соціальних ритуалів у суспільстві, таких як: «Як горювати?», «Скільки горювати?» і «Як друзі, колеги та громада повинні підтримувати такі родини?» Спікери закцентували на психологічній підтримці дітей у сім’ях зниклих безвісти. За даними Оксани Лебєдєвої, одна третина родин, де один із батьків зник безвісти, зазвичай не розповідає дітям правду і створює ілюзію, ніби з відсутнім членом сім’ї все гаразд, передаючи дітям подарунки від його/її імені.
Також Оксана Лебєдєва зазначила «дитяча травма невизначеності» — одна з найскладніших психологічних травм. Вона провокує стан постійної тривоги, страху та емоційної нестабільності.
«У світовій практиці дослідження цієї теми майже не ведеться, тому українці знову будуть першими, хто вивчатиме цей досвід на власному горі, через своїх дітей, і ділитимуться ним з усім світом», – каже Лебєдєва.
У другій панельній дискусії з’ясовували юридичні аспекти підтримки родин зниклих, за участю юристів і правозахисників. На заході були присутніми і керівник Об’єднаного центру Служби безпеки України Андрій Пастернак та Уповноважений з питань осіб зниклих безвісти за особливих обставин Артур Добросердов.
Учасники обговорили способи правового супроводу родин, зокрема, куди звертатися, якщо у справі з розшуку немає нових новин, в яких українських та міжнародних організаціях повинна бути інформація про зниклого безвісти. Також обговорили юридичний статус зниклого та захист майнових прав таких родини.
За підсумками дискусії були підготовлені практичні пам’ятки з контактами та посиланнями на ресурси для родин, які шукають допомоги, щоб розуміти, куди звертатися і як діяти в юридичному полі.
Фінальною частиною вечора стала презентація уривків з майбутньої вистави за мотивами книжки «Мам, пам’ятаєш» авторки Катерини Бабкіної, яка була наповнена особливою атмосферою інтимності та творчості, завдяки режисурі Микити Полякова й чуттєвому музичному супроводу Артема Новікова.
Акторка Марина Кошкіна чуттєво проживала кожен рядок книжки, так глибоко відчувши біль і переживання 15-річної дівчинки, мама якої зникла безвісти. Глядачі не стримували сліз. Режисер Микита Поляков поділився своїми враженнями:
«Ця локація з балконом стала нагадуванням тим, хто вважає, що тема пошуку зниклих їх не стосується. Але ж ми не розуміємо, як болить тим, хто з цим живе щодня. Порожні стільці під час вистави символізували людей, яких немає поруч, і наприкінці ліхтар, який освітлює ці стільці — це було про тих, хто зараз не поруч з близькими».