Мілла Йовович про свій новий фільм: «Це історія не лише виживання, а й кохання»

Ексклюзивне інтерв’ю
Кажуть, усі киянки – трохи відьми. Як виявилося, екскиянок це теж стосується! Адже саме відьму – могутню чародійку на ім’я Грей Еліс – зіграла голлівудська суперзірка та киянка в минулому Мілла Йовович у новому епічному фентезі-екшені свого чоловіка, режисера Пола В. С. Андерсона «У Загублених землях», який стартує в кінотеатрах України вже 13 березня.
В основі стрічки – однойменна новела Джорджа Р. Р. Мартіна, автора циклу «Пісня льоду й полум’я», за яким був знятий серіал «Гра престолів». Події відбуваються у світі умовного фентезі-Середньовіччя, дуже схожому на Вестерос, але Андерсон вирішив перенести їх у світ постапокаліпсису.

Отже, у цьому світі люди, що вижили після невідомої катастрофи, живуть у Місті під Горою, навколо якого розкинулися Загублені землі – пустка, сповнена монстрів. Королева цього міста звертається до відьми Грей Еліс, аби та виконала її бажання й допомогла отримати силу перевертня.
Щоби це зробити, відьма змушена навідатися у Загублені землі. Її провідником стає суворий стрілець Бойз (Дейв Батіста), і разом вони вирушають у подорож, яка змінить їх обох назавжди…
В ексклюзивному інтерв’ю для INSIDER.UA Мілла Йовович розповіла, як у новому проєкті поєднані справжня магія кіно та фантастичні технології.
Мілло, як би ви визначили жанр «У Загублених землях»?
Для мене – це дуже темна казка, але також і пригодницький екшен. Це наче зустріч братів Грімм із науковою фантастикою. Ми розповідаємо історію відьми, яка наймає хлопця, котрий відведе її до Загублених земель, щоби вполювати вовкулаку та заволодіти його магією.
Загублені землі – це пустка, яка живе чарами і просто забирає людей, зводячи їх з розуму. Вона справді жива – у ній сила-силенна монстрів, які можуть схопити тебе і вбити. Це дуже небезпечне місце, з якого майже ніхто не повертається живим.

Але наш фільм – це історія не лише виживання, а й кохання. Пол додав нових вимірів короткому оповіданню Джорджа Р.Р. Мартіна, перетворивши цю не дуже довгу книжку на епічну грандіозну пригодницьку історію – так, як може тільки він. У ній є всі елементи, необхідні, щоби така історія працювала: дуже романтичні образи, чудові діалоги, неоднозначні персонажі – і розказано все це з силою кінокартин Пола В. С. Андерсона.
Це наче зустріч братів Грімм із науковою фантастикою.
Розкажіть про свою героїню в цій історії.
Грей Еліс – відьма, це містичний персонаж. Вона може виконувати бажання, найбільші й потаємні прагнення людей. Це особливий дар, але також і прокляття. Еліс – самотня, вона переховується у темних місцинах між світами: лише ті, хто справді зневірився, можуть її побачити.
Якщо ти здатний її відшукати, то вона повинна дати тобі те, чого ти жадаєш. Але це дуже небезпечно, бо подеколи ціна не варта того, щоб отримати омріяне.

Яким глядачі побачать світ, у якому живе Грей Еліс?
Приголомшливим! (усміхається) У нас абсолютно епічні декорації. Є підземні переходи та автомагістралі зі зламаними автомобілями; є чорний смоляний ландшафт пустки; є місце під назвою Річка Черепів, яке побудоване з людських черепів; є цілий розкішний морський лайнер, який колись затонув, а тепер знову опинився на суші, висохлий і гнилий.
Багато з цих декорацій ми могли бачити лише на моніторі, оскільки вони віртуальні, але також у нас було багато знімальних днів, коли ми могли пересуватися дивовижно зведеними реальними декораціями та взаємодіяти зі справжнім середовищем.
Для створення Загублених земель був використаний ігровий «движок» Unreal Engine, прив’язаний до фізичних камер у реальному світі. Завдяки цьому можна було знімати на «зеленому екрані» – і водночас в режимі реального часу бачити, який вигляд матиме фільм після додавання всіх спецефектів. Як вам було працювати з такою технологією?
Це унікальний досвід. Пол та супервайзер із візуальних ефектів Денніс Берарді два роки до початку знімань працювали над створенням світу Загублених земель і його інтеграції зі світом реальним. Коли ми прийшли на знімальний майданчик, у нас вже були всі декорації в комп’ютері.
Це – як у відеогрі: ви можете ходити цим світом, заходити під мости, бачити, що в печері, сонце може рухатися так, як ви хочете. З тією істотною різницею, що ми могли додати себе в цей фантастичний світ.

Я багато працювала із «зеленими екранами», але так – ніколи, такого ще ніхто не робив. Ця технологія – можливість для актора змоделювати сцену на «зеленому екрані», коли навколо тебе нічого немає, а потім – відразу ж її переглянути в декораціях, побачити, як твій персонаж взаємодіє зі світом.
Я вважаю, що це наступна технологічна хвиля в кінематографі.
Раніше вам потрібно було використовувати лише свою уяву, а тепер можна допомогти їй – і вчасно щось скоригувати. Нам, акторам, це дало нове усвідомлення того, де саме ми перебуваємо у цьому світі і як це на нас впливає: зробило Загублені Землі набагато реальнішими.
Я вважаю, що це наступна технологічна хвиля в кінематографі. Коли ви вже так попрацювали, важко уявити, що це можна робити інакше.

Окрім інноваційних спецефектів, у фільмі також багато старих добрих трюків…
О, так! Але я знялася вже у стількох екшенах, де трюки були головними, що доволі складна хореографія «У Загублених землях» давалася мені легко. Я сприймаю таку роботу, ніби повернення додому. Хоча зізнаюся чесно: цього разу я таки більше, ніж зазвичай, покладалася на свою чудову дублерку! (сміється)

Дуже багато з тих екшенів, про які ви згадали, ви зробили разом саме із Полом В. С. Андерсоном – вашим чоловіком. Як це відчувається – день у день працювати разом на знімальному майданчику, а потім разом повертатися додому до трьох ваших дітей?
У нас уже це так давно, що вже й не пам’ятаємо, як може бути інакше! (усміхається) Я дуже пишаюся Полом. Він дивовижний і дуже ретельно ставиться до всього, що робить. Ще до початку знімань в нього готові всі розкадровки, обмірковані всі технологічні процеси.
Коли ти приходиш на майданчик до Пола, там уже все готово, усе вже є. Коли ми знімаємо, він вже точно знає, що саме йому потрібно і як він потім це змонтує. Пол має величезний досвід і справжній талант створення бойовиків і використання складних візуальних ефектів – і фільм «У Загублених землях» укотре це доводить.