«Тепер мною керують лише мої ідеї»: MÉLOVIN святкує 10-річчя на сцені й підбиває підсумки
10 років на сцені, новий альбом, книжка-натхнення і масштабне шоу в Stereo Plaza, яке він готує для глядачів вже 5 грудня — MÉLOVIN підбиває підсумки й розповідає про свій шлях, вибір і сміливість творити, навіть коли весь світ перевертається.
В ексклюзивному інтерв’ю для INSIDER.UA артист ділиться не лише історіями про музичні колаборації та роботу над новим альбомом MRoom13, а й про внутрішні трансформації, важливість психічного здоров’я та пошук справжньої свободи у творчості. Це розмова про сміливість бути собою, відкривати душу і робити красу навіть у часи випробувань.
Цього року ти святкуєш 10 років на сцені — від першого виступу на X-Factor. Якщо б ти міг зараз поговорити з тим хлопцем, який тоді тільки виходив на сцену, що б йому сказав? І що б хотів почути від себе сьогоднішнього через наступні десять років?
Я, напевно, нічого б не казав собі 18-річному. Той хлопець все правильно зробив! Він виявився мудрішим і розумнішим за багатьох дорослих людей, в той момент, в ту секунду і в ту хвилину, коли вирішив все ж таки спробувати, вкотре, піти на кастинг після невдалих спроб. Тому сказав би лише: «Молодець! Ти красава!» А що хотів би почути… мабуть, що все було недаремно і я ще зможу вразити сам себе.
У новому альбомі MRoom13, який вийшов 13 листопада, є дуети — зокрема з німецькою співачкою Oceana. Коли ти вперше відчув, що готовий до міжнародних колаборацій, і як іноземний голос у треку змінив твоє бачення власної музики?
Він не те що щось змінював… У мене була ця ідея і це бажання. Ми познайомилися з Oceana у Польщі на Євровечірці. Вона сама виявила цікавість до мене. Ми спілкувалися, так, через перекладача, я їй розповідав про Україну, про те, що відбувається у нас в країні, про наслідки війни. Вона не стримувала сліз, ми обіймалися. І тоді між нами виникла якась іскра, це було якось дуже тепло і прийнятно для обох.
Минув час і я побачив, що Oceana написала мені в дірект з пропозицією зробити фіт, я її навіть перепитав: «Ти точно маєш на увазі, що хочеш зі мною дует?» Ох, вже ця меншовартість… А насправді, так, у неї першої виникло таке бажання, вона запропонувала і ми це зробили. Тож, обовʼязково послухайте MRoom13, там багато цікавого і по звучанню, і по наповненню.
5 грудня ти презентуєш альбом у Stereo Plaza — велике шоу з елементами вистави, де будуть зіркові гості: alyona alyona, SWOIIA, iSKra та інші. Можеш описати одну сцену, яку готуєш, — ту, якої ще не було у твоїх шоу? І чому саме вона для тебе важлива?
Кожне шоу, яке я готую, є важливим і особливим для мене. У Stereo Plaza буде не просто концерт – це масштабна шоу-презентація альбому MRoom13 з елементами вистави.
Я боюся щось казати перед тим, як ми покажемо шоу. Тому, на ваш жаль, я не озвучу цього. Знаючи себе, все може змінитися в останній момент. Я можу змінювати все, адже сам собі режисер і продюсер. Єдине, що гарантую – це буде красиво. Прийдіть і подивіться, як можна творити красиво навіть під час війни.
Наприкінці листопада виходить твоя книжка «Я не хотів це писати». Як би ти загалом описав, чому вона присвячена, й чи є там історія яку ти ніколи не розповідав публічно? Без спойлерів — який момент, змальований у книзі, став для тебе переломним, але досі не звучав публічно?
Там купа таких моментів і таких історій – ця книжка про те, як роздягнути душу на людях. В ній є моменти, після яких я сам подумав: «Зворотньої дороги немає». Але я не шкодую. Бо якщо вже оголювати правду, то до кісток.
Іноді, щоб надихнути когось, треба самому пройти крізь власну бурю. І саме так я описав би цю роботу: це книжка-натхнення. Натхнення для кожної людини, яка мріє про щось. Це кніжка справжнього мрійника. Вона дасть читачам багато тепла, якого, можливо, вони не отримували раніше. Тому, якщо ви хочете отримати порцію мотивації і допомогти собі зрозуміти себе, то це та сама книжка.
І так, там є багато інсайдів і багато історій. Можливо, після її виходу, мене попросять прибрати її з полиць, але я цього не зроблю, бо я не хотів це писати…
Якщо вже оголювати правду, то до кісток.
За 10 років було чимало перемог, але напевно й помилок. Який провал навчив тебе найбільшого — і чи був би альбом MRoom13 таким, яким він є, якби того досвіду не сталося?
Я не вважаю нічого, що відбувалося в житті, провалом. Це злети і падіння, але вони дуже формальні і дуже субʼєктивні. Тому що, для мене особисто, не існує «провалів», існує досвід, який ми отримуємо. Ба більше, немає негативного досвіду, весь досвід, який ми отримуємо в житті – це просто досвід! Це все вчить нас чомусь. Тому не слід ображати своє життя такими фразами, що щось було «провальне». Не кидайтесь ними. Ні! Все для чогось було зроблено чи сказано.
Якщо переводити це на MRoom13, то він про зняття масок. Я запрошую вас і всіх читачів увійти в одну із кімнат життя і творчості MÉLOVIN, щоб зустрітися із собою справжнім.
Ти часто говориш про важливість психічного здоров’я й про внутрішню рівновагу. Якщо озирнутись на ці десять років — яка зміна в тобі стала найглибшою, але залишалася непомітною для публіки?
Я б сказав, вона не стала непомітною – навпаки. Це відмова від алкоголю. Це зробило унікальний вплив у мій стан: ментальний, фізичний, у мої нові перемоги і вклади у життя. Тепер у мене інший драйв. Без штучних допінгів. І мені подобається цей стан, коли тобою керують лише твої ідеї.
У новому альбомі є кілька дуетів. Як ти обирав партнерів для спільних пісень? І чи був момент, коли ти сказав «ні» якійсь колаборації, бо вона не відповідала твоєму шляху чи енергії цього періоду?
Так, звичайно. Було було багато запропонованих колаборацій, від яких я відмовився з тієї чи іншої причини, наприклад, ментальна прірва між нами і я просто не хотів у це грати. Були деякі роботи, які могли стати дуже хайповими, але я абсолютно не відчував присутності того чи іншого артиста в моїй менталці і в моїй душі – просто не резонували. Тому я відмовляю в таких речах і шукаю людей, з якими я хотів би зробити колаборації.
Мені здається, всіх моїх партнерш я не обирав, вони самі приходили в моє життя. Наприклад, з alyona alyona ми спілкувалися за кулісами і це було так легко, так близько «шутєєчка на шутєєчці» і раптом: «а чому б нам не зробити дует?»
І потім Альона почала підготовку до свого концерту «Наймузичніша ялинка країни» в Палаці спорту і запропонувала співпрацю. Так легко і пісня написалася – я піднімався до Альони на студію і в цей момент мені в голову прийшла мелодія. І склався чудовий дует.
Ти переживаєш цей ювілей у час, коли країна воює, але водночас народжується нова культура. Як це вплинуло на твоє бачення музики й на те, що ти хочеш сказати своїми піснями сьогодні?
Через те, що я завжди пишу через призму людей навколо, через свої переживання, я б не сказав, що щось роблю інакше зараз. Я продовжую творити, писати музику і робити з лимонів лимонад. І напевно, найбільше, до чого я закликаю суспільство під час війни – дозволяти собі проживати весь спектор емоцій: плакати, сміятися, кохатись, радіти, пити каву зранку, робити все, щоб відчувати життя. Тому, коли я чую заклики від якихось блогерів, від якихось політиків, що ми не маємо права дозволяти собі щось або що щось занадто під час війни – плюю таким людям в обличчя. Відкрито.
Найбільше, до чого я закликаю суспільство під час війни – дозволяти собі проживати весь спектор емоцій й робити все, щоб відчувати життя.
Дуже хочеться, щоб суспільство дійсно зрозуміло – життя на часі кожну секунду, люди, які воюють – захисники і захисниці, яким абсолютна шана і повага, вони там для того, щоб ця країна жила, а не для того, щоб країна помирала ментально, культурно і програвала цю війну навіть за лаштунками, у цивільному житті. Тому, якщо говорити про те, як вплинуло – для себе обираю бути ще сміливішим у часи, коли кожна фраза може закенсилити тебе, і все одно робити так, як хочеться.
