«Тепер мною керують лише мої ідеї»: MÉLOVIN святкує 10-річчя на сцені й підбиває підсумки
10 років на сцені, новий альбом, книжка-натхнення і масштабне шоу в Stereo Plaza, яке він готує для глядачів вже 5 грудня. MÉLOVIN підбиває підсумки й розповідає про свій шлях, вибір і сміливість творити, навіть коли весь світ перевертається догори дриґом.
В ексклюзивному інтерв’ю для INSIDER.UA артист ділиться не лише історіями про музичні колаборації та роботу над новим альбомом MRoom13, а й про внутрішні трансформації, важливість психічного здоров’я та пошук справжньої свободи у творчості. Це розмова про сміливість бути собою, відкривати душу та робити красу навіть у часи випробувань.
Цього року ти святкуєш 10 років на сцені — від першого виступу на X-Factor. Якби ти міг зараз поговорити з тим хлопцем, який тоді тільки-но виходив на сцену, що б йому сказав? І що б хотів почути від себе сьогоднішнього через наступні десять років?
Я, напевно, нічого б не казав собі 18-річному. Той хлопець все правильно вчинив! Він виявився мудрішим і розумнішим за багатьох дорослих, у той момент, у ту секунду і в ту хвилину, коли вирішив все ж таки спробувати, укотре піти на кастинг після невдалих спроб. Тому сказав би лише: «Молодець! Ти красава!» А що хотів би почути… мабуть, що все було недаремно. І я ще зможу вразити самого себе.
У новому альбомі MRoom13, який вийшов 13 листопада, є дуети, зокрема, з німецькою співачкою Oceana. Коли ти вперше відчув, що готовий до міжнародних колаборацій, і як іноземний голос у треку змінив твоє бачення власної музики?
Він не те що щось змінював… У мене були ця ідея і це бажання. Ми познайомилися з Oceana у Польщі на Євровечірці. Вона сама зацікавилася мною. Ми спілкувалися через перекладача, я розповідав про Україну, про те, що в нас відбувається, про наслідки війни. Вона не стримувала сліз, ми обіймалися. І тоді між нами виникла якась іскра, це було якось дуже тепло і прийнятно для обох.
Минув час і я побачив, що Oceana написала мені в директ з пропозицією зробити фіт, я її навіть перепитав: «Ти точно хочеш зі мною дует?» Ох, уже ця меншовартість… А насправді, так, у неї першої виникло таке бажання, вона запропонувала, і ми це зробили. Тож обовʼязково послухайте MRoom13, там багато цікавого і за звучанням, і за наповненням.
5 грудня ти презентуєш альбом у Stereo Plaza — велике шоу з елементами вистави, де будуть зіркові гості: alyona alyona, SWOIIA, iSKra та інші. Можеш описати одну сцену, яку готуєш, ту, якої ще не було у твоїх шоу? І чому саме вона для тебе важлива?
Кожне моє шоу – важливе й особливе для мене. У Stereo Plaza буде не просто концерт – це масштабна шоу-презентація альбому MRoom13 з елементами вистави.
Я проти того, аби щось розповідати наперед. Тому не озвучу цього. Знаючи себе, усе може змінитися останньої миті. Я можу змінювати все, адже сам собі режисер і продюсер. Єдине, що напевно гарантую, це буде красиво. Прийдіть і подивіться, як можна творити красиво навіть під час війни.
Наприкінці листопада виходить друком твоя книжка «Я не хотів це писати». Як би ти загалом схарактеризував, чому вона присвячена? Чи є там історія, яку ти ніколи не розповідав? Без спойлерів: який момент із книжки став для тебе переламним, але досі не звучав на публіці?
Там чимало таких історій – ця книжка про те, як роздягнути душу на людях. У ній є моменти, після яких я сам подумав: «Зворотньої дороги немає». Але я не шкодую. Бо якщо вже оголювати правду, то до кісток.
Іноді, щоб надихнути когось, треба самому пройти крізь власну бурю. І саме так я описав би цю роботу: це книжка-натхнення. Наснага для кожної людини, яка мріє про щось. Це книжка справжнього мрійника. Вона подарує читачам багато тепла, якого, можливо, їм бракувало раніше. Якщо ви хочете отримати порцію мотивації і допомогти собі зрозуміти й пізнати себе, то це саме та книжка.
І так, у ній є багато інсайдів і багато історій. Можливо, після її публікації, мене попросять прибрати її з полиць, але я цього не зроблю, бо не хотів це писати…
Якщо вже оголювати правду, то до кісток.
За 10 років було чимало перемог, але напевно й помилок. Який провал навчив тебе найбільшого? І чи був би альбом MRoom13 таким, яким він є, якби того досвіду не сталося?
Не вважаю нічого, що відбувалося в житті, провалом. Це злети й падіння, але вони дуже формальні й дуже субʼєктивні. Бо для мене особисто нема «провалів», натомість є досвід, який ми набуваємо. І навіть більше, немає негативного минулого, весь досвід, який ми отримуємо в житті, – це просто досвід! Це все навчає нас чогось. Тому не слід ображати своє життя такими думками, мовляв, щось було «провальне». Не кидайтеся такими словами. Ні! Усе для чогось було зроблено чи сказано.
Якщо поглянути через цей фокус сприйняття на MRoom13, то він про зняття масок. Я запрошую вас і всіх читачів увійти в одну з кімнат життя і творчості MÉLOVIN, щоб зустрітися із собою справжнім.
Ти часто говориш про важливість психічного здоров’я й про внутрішню рівновагу. Якщо озирнутись на ці десять років , то яка зміна в тобі стала найглибшою, але залишалася непомітною для публіки?
Я би не сказав, що вона стала непомітною, радше навпаки. Це відмова від алкоголю. Це унікально вплинуло на мене: на стан ментальний і фізичний, у мої нові перемоги і вклади у життя. Тепер у мене геть інший драйв. Без штучних допінгів. І мені подобається, коли тобою керують лише твої ідеї.
У новому альбомі є кілька дуетів. Як ти обирав партнерів для спільних пісень? І чи був момент, коли ти сказав «ні» якійсь колаборації, бо вона не відповідала твоєму шляху чи енергії цього періоду?
Так, звичайно. Було чимало запропонованих колаборацій, від яких я відмовився з тієї чи іншої причини, наприклад, ментальна прірва між нами, і я просто не хотів у це грати. Були деякі роботи, які могли стати дуже хайповими, але я абсолютно не відчував присутності того чи іншого артиста в моїй менталці і в моїй душі – просто не резонували. Тому я відмовляю в таких речах і шукаю людей, з якими я хотів би зробити колаборації.
Мені здається, усіх моїх партнерок я не обирав, вони самі приходили в моє життя. Наприклад, з alyona alyona ми спілкувалися за лаштунками, і це було так легко, так близько «шутєєчка на шутєєчці» і раптом: «а чому б нам не зробити дует?»
Потім Альона почала підготовку до свого концерту «Наймузичніша ялинка країни» в Палаці спорту і запропонувала співпрацю. Так легко і пісня написалася: я підіймався до Альони на студію, і цієї миті мені на думку спала мелодія. Так склався чудовий дует.
Ти переживаєш цей ювілей у час, коли країна воює, але водночас народжується нова культура. Як це вплинуло на твоє бачення музики й на те, що ти прагнеш сказати своїми піснями сьогодні?
Я завжди пишу через призму людей навколо, через свої переживання, тож я би не сказав, що роблю це зараз якось інакше. Я продовжую творити, писати музику і робити з лимонів лимонад. Певно, найбільше, до чого я закликаю суспільство під час війни, – це проживати весь спектр емоцій: плакати, сміятися, кохатись, радіти, пити ранкову каву, робити все, щоб відчувати життя. І коли лунають заклики від якихось блогерів чи політиків, буцімто, ми не маємо права дозволяти собі чогось під час війни, то плюю таким людям в обличчя. Відкрито.
Найбільше, до чого я закликаю суспільство під час війни, – це проживати весь спектр емоцій й робити все, щоб відчувати життя.
Дуже хочеться, аби суспільство нарешті зрозуміло: життя важливе кожної секунди. Люди, які воюють, наші захисники і захисниці, яким абсолютна шана й повага, вони там для того, аби ця держава була й жила, а не щоб помирала ментально й культурно, щоб програвала цю війну навіть за лаштунками, у цивільному житті. Якщо говорити про те, як вплинуло, то для себе вибираю бути сміливішим у часи, коли кожна фраза може закенсилити тебе. І все одно робити так, як заманеться.
