Світський тренд: зірки та експерти про цвяхостояння і його вплив на ментальне здоров’я
У рубриці «Світський тренд» ми висвітлюємо віяння моди та лайфстайлу, які набувають особливої популярності серед відомих українців, а відтак – і серед їхньої численної аудиторії. Сьогодні поговоримо про практику цвяхостояння, яка почала проникати у світську тусовку ще кілька років тому, а тепер її популярність досягла апогею. Ймовірно тому, що вона потужно впливає на психіку та сприяє поверненню до ресурсного стану.
Наразі це дуже актуально для усіх українців, і пересічних, і відомих, адже події війни прямо чи опосередковано впливають на кожного. Тож, цвяхостояння – ефективний спосіб позбутися зайвого у тілі і думках і наповнитися новими силами! Розповідаємо, хто, як і чому у світських колах поринув у цю прадавню практику медитації.
Одним із перших в українському шоу-бізнесі почав практикувати цвяхостояння співак Артем Пивоваров, для нього це – спосіб «заземлення». Артист по годині може стояти на дошках Садху, зокрема й на очах мільйонів. Одного разу це відбулося під час музичного шоу «Вечір прем’єр з Катериною Осадчою»: музикант став на цвяхи прямо на сцені Палацу «Україна», власне, разом з Катериною. Наступного – кілька років тому під час зйомок шоу «Топ-модель по-українськи», де він дефілював подіумом, який складався з 30 000 цвяхів.
«Коли я робив перші кроки по цвяхах, навіть жартував: не думаю, що моє дефіле буде впевненим. Та точно можу сказати, що 20 метрів по цвяхах пройти можливо. На подіумі я відчув і тривогу, і впевненість, і адреналін. Із задоволенням повторив би ще, але тепер вже спробував би станцювати на ньому», – ділився тоді Артем.
@artempivovarov Подиум из гвоздей! А вы бы прошлись ? #гвозди #дзен ♬ Мираж – Артем Пивоваров
А нещодавно Артем Пивоваров спробував себе у ролі наставника з практики цвяхостояння, а ученицею музиканта стала його зіркова колега, телеведуча Маша Єфросиніна.
«Я дуже боюся болю… У мене кума займається всіма цими практиками – всіх подруг поставила на ті цвяхи… Я – ні. Всі розповідають, що це незабутній досвід в житті та незрівнянні фізичні та ментальні відчуття – повна «перепрошивка». Ну, то нехай «перепрошиваються», в мене й так достатньо гострих відчуттів по життю, але… Цей рік геть прогнав багато моїх минулих страхів, тож, треба і з цими попрощатися», – такою інтимною сповіддю телеведуча поділилася зі своєю мільйонною аудіторєю в Instagram напередодні практики. І врешті–решт під чуйним керівництвом Артема стала на цвяхи.
«Легше ще п’ять разів народити без анестезії, провести 145-годинний ефір, проїхати до Америки на «Жигулях» під радіо «Шансон», сперечатися з моїм чоловіком щодо сенсів життя», – резюмувала після свого дебюту у цвяхостоянні Маша.
Посмотреть эту публикацию в Instagram
А співачка Тіна Кароль не боїться експериментувати і щоразу тестує на собі нові види фізичної активності. Так, 2021 рік став для неї роком знайомства з цвяхостоянням. «Це моя трансформація у спорті. Мій день супроводжується незвичною дією – стійкою на цвяхах. Це боляче! Але це скоріше про прийняття болю, і того, наскільки він страшний. Можливо, наш мозок просто малює цей біль таким», – так співачка прокоментувала свій перший досвід стояння на цвяхах.
@tinakarol Кто также занимается стойкой на гвоздях? Если нет, хотел бы попробовать? 👇🏻#трансформациявспорте #тинакароль ♬ Девочка – Тина Кароль
Приблизно в той самий час поповнили лави світських цвяхостоячів співачка TAYANNA, хореограф Дмитро Дікусар, телеведуча Марися Горобець та Ірина Галай – перша українка, яка здійснила сходження на Еверест та К2.
Нещодавно прокоментував у ЗМІ свій досвід з цвяхостояння фронтмен гурту KADNAY Дмитро Каднай: «Практикувати почав ще до повномасштабного вторгнення. Та з початку війни для мене в цьому відкрився трішечки інший сенс. Коли стоїш на цвяхах, мозок повністю розслабляється і ти не можеш більше ні про що інше думати. Це зараз дуже допомагає».
І справді, саме з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну до досвідчених світських адептів цвяхостояння доєдналися й зіркові новачки. Пояснюють вони такий крок просто: цвяхи допомагають боротися зі стресом та вивільняти з тіла весь негатив, який накопичується через війну.
Цвяхи допомагають вивільнити з тіла весь негатив, який накопичується через війну.
Київська рестораторка та співвласниця бренду одягу KATSURINA Даша Кацуріна на початку 2023 року вирушила на ретріт до Балі, де вперше і стала на цвяхи за допомогою провідника, про що розповіла в своєму Телеграм-каналі: «Це дуже сильна історія насправді. Думаю, що мені треба ще. Я ставала перший раз із запитом і чесно скажу, багато плакала, хвилин п’ятнадцять. Із запитом розібралась, а от наступного дня таке «повилазило». Робити ретріти для себе дуже важливо. Без малих, без партнера. Це перший мій такий. Далі планую панчакарму на Шрі-Ланці».
Обрала Балі як локацію для свого першого цвяхостояння також бізнесвумен і співзасновниця прогресивного маркетплейсу цифрового одягу DressX Даша Шаповалова.
«Минуло 30 хвилин, поки я стояла на дошці, і, чесно кажучи, весь час я думала про все, що тільки могла. Спочатку я думала, що помру від болю (у мене дуже низький поріг терплячості, і саме тому я хотіла зрозуміти, яку роль відіграє мій розум у моїй здатності терпіти біль – як фізичний, так і психічний), а потім, приблизно через 10 хвилин, я зрозуміла, що можу почати контролювати ситуацію. І це саме те, що ми можемо перекласти на життєвий досвід із важкими та болючими ситуаціями. Ми можемо контролювати їх!» – поділилася Даша в Instagram після першої медитації.
Серед нових зіркових прибічників медитацій на цвяхах – бізнесвумен і амбасадорка міжнародного благодійного фонду Let’s help! Таміла Немченко.
«Вперше стала на цвяхи у свій день народження, 25 січня 2023 року. Після чергової масованої ракетної атаки на Київ запросила подруг і разом поїхали на практику. Оскільки тіло і мозок перебувають у постійному стресі, цвяхостояння допомагає проживати цей біль по-іншому. Під час практики вчусь відпускати біль і розслаблятися. Саме завдяки цвяхостоянню відчула, що я контролюю біль, а не навпаки. Займаюся не дуже часто, стою на цвяхах недовго – 5-7 хвилин. Поки це мій максимум, але я не женуся за тривалістю, стою стільки, скільки відчуваю потрібним у конкретний час», – поділилася Таміла з INSIDER.UA.
Тож, як ви вже зрозуміли: новачків, як і мастодонтів із цвяхостояння серед селебриті вистачає! Аби висвітлити цю трендову практику з усіх боків, за ґрунтовними коментарями ми звернулися до практикуючих селебриті та до фахівців з духовних практик: як правильно починати, як обрати собі наставника та у чому феномен стояння на цвяхах тощо.
Цвяхостояння «народжує» внутрішню теплоту, яку я потім залюбки транслюю навколо себе.
Cергій Бабкін
музикант, співак
Скажу відверто, ця тема зі цвяхами почала «народжуватися» в мені ще з дитинства. Коли я або вперше почув від когось, або, може, побачив по телевізору про те, як йоги (в моєму юнацтві це визначення було пов’язано виключно з індусами) ходять по битому склу босоніж та стоять на розпеченому вугіллі. Тоді я, амбітний, емоційний хлопчик сказав собі: «Я теж так зможу!»
Пізніше я дізнався про те, що всі наші нервові закінчення, точки на долонях та ступнях пов’язані з певною частиною нашого організму. Наприклад, масажуючи мізинець на руці, ми розминаємо серце і тонкий кишківник, і так можна зробити з кожним органом, промацуючи певні точки на тілі.
До стояння на цвяхах я прийшов не одразу. Спочатку був досвід із використанням пластикових аплікаторів. Я лежав спиною та потилицею на гілках. Це була також живильна практика, яка активувала приплив крові в тих зонах, які були для мене проблематичними. І от тільки два роки тому у мене з’явилися дошки Садху. Мені їх подарував на день народження мій піар-директор Денис Козловський, за що я йому неймовірно вдячний.
Спочатку «запит» був лише один – простояти хоча б хвилину. А через декілька днів, коли я зміг подолати трихвилинний бар’єр, почав відкидати думки або ж, навпаки, спілкуватися із Всесвітом про проблеми, які мене турбують.
Після завершення практики немає зайвих слів, немає зайвих дій і немає зайвих думок.
Дошки Садху «прийшли» до мене без причетності майстра. Але ж сказати, що все відбулося випадково, буде невірно. От до йоги ми з дружиною прийшли завдяки майстру, з яким познайомилися вже майже дев’ять років тому. А цвяхи з’явилися в моєму житті, тому що я на той момент був готовий до них. Ніяких відеоуроків, ніяких порад від знайомих, які теж практикують дошки Садху, не шукав. Все, як і завжди, робив самостійно, методом спроб та помилок. Як і багато в чому, тут важливий один принцип – відчувати.
Особисто для мене цвяхостояння – це заглиблення досвіду. Це не спорт. Не ставлю собі за мету простояти якомога довше. Тут зовсім інший сенс, в досягненні бажаного результату. Все залежить від наміру, з яким ти підходиш до цього процесу. Я намагаюся стояти на цвяхах щодня, але це не работа і не обов’язок. Можна простояти п’ять хвилин і отримати відповідь, а буває що витрачаєш годину і як результат – тільки «розігрівся» на фізичному рівні.
У жодному разі я не хочу, аби моя відповідь сприйнялася як правило і тим паче як догма щодо практики цвяхостояння. Це суто особистий, я б навіть сказав, інтимний момент.
У моєму особистому випадку цвяхостояння «народжує» внутрішню теплоту, яку я потім залюбки транслюю навколо себе. Цей процес заспокоює мою підвищену емоційність та загладжує гострі кути всередині мого «кабінету». Після завершення практики немає зайвих слів, немає зайвих дій і немає зайвих думок. Є тільки те, що потрібно, усвідомлено і без перебільшень.
Цвяхостояння – це спосіб «змити» усі новини, весь стрес, який накопичився у тілі.
Інна Мірошниченко
телеведуча, юристка, засновниця марафону здоров’я та краси MARAFIT
Моя близька подруга Надія Коверська – наставниця з цвяхостояння. Тож, я пройшла шлях від «Ха-ха! Кому це потрібно?» до «Надю, а коли є віконечко?» Так склалося, що віконечко було на 23 лютого 2022-го, за день до того, як життя докорінно змінилося. Не знаю, що саме підштовхнуло мене до стояння на цвяхах. Напевно, відчуття тревоги, передчуття чогось невідворотного і страшного, яке було у багатьох у ті дні. Хотілося зняти напругу в тілі, відчути себе і почути свій внутрішній голос.
Перед тим, як стати, наставник як психолог (в моєму випадку наставниця і справді психологиня) проводить розбір твоєї готовності. Чи точно потрібно саме це? Яка ти людина? Як можеш реагувати? Бо хтось розлючується, хтось кричить, хтось плаче. А реагувати точно треба. Я, наприклад, дуже голосно кричала і потім плакала. Так, перші хвилини тривали вічність. Здавалося, від болю можна вмерти. Але я тоді не розуміла, що робити з тим болем. Надя була поруч і підказала. Вже за 20 хвилин ми знімали відео мене на цвяхах, танцювали і співали. А після – відчуття якоїсь невагомості і туманності в голові. Думаю, це був шок, бо тіло не очікувало від мене такого.
За кілька годин емоції «наздогнали». Я дуже багато плакала, просто кілька годин без зупину. Але завдяки цьому 24 лютого я була «обнулена» і змогла емоційно витримати те, що сталося, і не з‘їхати з ґлузду.
Я стала спокійнішою, з голови пішли фатальні думки і панічний страх за майбутнє.
Десь за кілька місяців я захотіла повторити. Запросила Надю до себе, але вона просто привезла мені дошки і сказала: «Я знаю, ти можеш сама. Це твоя медитація». У той же день я стала, простояла хвилину і зістрибнула, бо боліло ніби ще більше, ніж вперше. Але потім за місяць чи два я так само відчула потребу «обнулитися». Вдома я була сама, тому 40 хвилин я просиділа з ногами на цвяхах, а потім встала і простояла стільки ж. Дихала і дивилася на Дніпро з вікна.
Час від часу я стаю знов. Десь раз на 1-2 місяці, коли хочеться ніби все зайве «прибрати» з тіла і вивільнити місце для світлої енергії. Стою доти, доки не перестаю відчувати біль, і плюс ще хвилин 10, щоб насолодитися цією внутрішньою тишею.
Цвяхи – це не панацея. Це просто медитація, глибока. В позі лотоса ти все одно думаєш, чи вимкнула чайник, коли у тебе зустріч і що одягнути на роботу. Стоячи ж на цвяхах, ти на 100% фіксуєш увагу на тілі і диханні, бо інакше не зможеш відпустити біль. Це і є медитативний стан, стан тотального спокою. Коли все розкладається по поличках, зайве йде, нове, потрібне приходить.
Цвяхи не вирішують психологічних проблем, не лікують, не рятують життя. Вони лише дозволяють відчути себе, обнулитися і в такому стані почати день/тиждень/місяць/рік. Самому вибирати, чим наповнюватись. Для мене цвяхостояння – це спосіб «змити» усі новини, весь стрес, який накопичився у тілі. Ми не можемо жити розслаблено, ніби війни немає. Тіло реагує на кожну тривогу, на кожну новину про влучання, про поранених, про загиблих. Щось затискається всередині. І чим далі, тим гірше й емоційний, й фізичний стани.
Медитації, спорт, цвяхи – це механізми, які допомагають тілу проходити через ці випробування. Я стала спокійнішою, з голови пішли фатальні думки і панічний страх за майбутнє. Залишилася об‘єктивна оцінка, нормальні переживання, але вони більше не заважають мені тверезо мислити.
_______________________________________________
«Протягом всього свого життя людина ухиляється від сприйняття реальності й приймає «знеболювальні» у вигляді соціальних мереж, новин, наркотичних речовин, пустих розмов тощо. А завдяки медитації на цвяхах ми розвиваємо свою чутливість, аби вміти зустрітися з напругою всередині і навчитися відчувати як комфортні, так і дискомфортні речі, приймати реальність такою, якою вона є!» – підтверджує думку попередньої героїні провідниця у медитацію на цвяхах Ярина Присяжнюк.
Впродовж 10 років Ярина займається різними духовними практиками, йогою, є майстринею Рейки, таро, тета-хілінгу. Вже 2 роки вона наставниця з медитації на цвяхах, проводить як групові, так і індивідуальні сесії. Також активно пропагує духовні практики на ретрітах вихідного дня у Shambala (ред. – один з найбільших у Східній Європі проєктів, присвячених розвитку культури аюрведи та здорового способу життя; розташований на Київщині).
Проводить Ярина і мовчазні ретріти, під час яких людина виходить на глибокий контакт із собою справжнім, аби навчитися приймати та любити себе. У неї є навіть школа з навчання майбутніх провідників у медитацію на цвяхах. Тож, про цвяхостояння Ярина Присяжнюк знає чи не все!
Контролювати все навколо практично неможливо і для того, аби звільнити енергію, яка направлена на контроль, ми стаємо на цвяхи.
Ярина Присяжнюк
засновниця мережі спортхабів FIZMAT, співзасновниця проєкту про духовний розвиток HRAM
Для чого потрібні цвяхи? По-перше, це інструмент для медитацій. Цвяхи підвищують нашу чутливість, чутливість до життя. Існує три стадії чутливості. Перша – до фізичного тіла. Це саме та чутливість, з якою живе більшість людей, які не займаються духовним розвитком. Такі люди ототожнюють себе з тілом, з такими змінними факторами як вік, стать, професія. Чутливість тіла – найгрубіший вид чутливості, це наша матерія.
Зазвичай люди не заходять далі цієї стадії, ба більше – дехто навіть не відчуває моментів чутливості у тілі. Ми просто живемо від розуму, і не концентруємося на тому, що і як відчуває наше тіло у певний момент. Друга стадія – чутливість ментального тіла. Це все про наші думки, які бувають різного ступеня важкості: є думки високої матерії, а є думки нав’язливі, тривожні. Третя стадія – чутливість спостерігача, усвідомлювача тіла і думок. Це те, що не змінюється. Тіло змінюється, думки приходять і йдуть, емоції – так само… А тут – усвідомлення того, що залишається, коли все вищеперераховане змінюється чи зникає.
В медитації на цвяхах ми ототожнюємо себе і з’єднуємося з внутрішнім спостерігачем. Для того, аби досягнути цієї стадії, потрібно концентруватися та накопичувати багато уваги в одному місці. Завдяки медитації на цвяхах ми вчимося концентруватися, ігнорувати думки і проходити до третьої стадії чутливості. Це найтонші відчуття на фоні найгрубіших, від А до Я – від чутливості фізичного тіла до чутливості спостерігача. Саме через цвяхи ми поступово проникаємо на кожну з цих трьох стадій.
Під час медитації на цвяхах, так само як і без неї, все це працює на трьох рівнях – від першого до третього. Проте для сучасної людини набагато легше дістатися третього рівня через шквал різних відчуттів, проходячи їх по градації. Адже доволі нудно сидіти просто медитувати, а от стати на цвяхи – вже щось нове і незвичне.
Вперше стати на цвяхи комфортно не вийде. В тому і суть практики – в максимальному дискомфорті й відмові від контролю.
Дуже важливо обирати свого майстра за відчуттями, не головою, адже робота в сфері енергії – специфічна річ, важливо, з якою енергією йде провідник. Раджу, аби ваш дебют у цій практиці був тільки з провідником! Ця людина розкаже вам про стадії цього процесу, техніку безпеки, певні загальні поняття. Оптимальна тривалість практики на цвяхах для новачків – 20-30 хвилин.
Вперше стати на цвяхи комфортно не вийде. В тому і суть практики – в максимальному дискомфорті і вивільненні контролю. Це – цвяхи. Не варто тут шукати комфорт. Можна приймати реальність такою, як вона є і не інтерпретувати яскраві відчуття. Біль – це інтерпретація розуму. На практиці ми відмовляємося від будь-яких інтерпретацій. Приймаємо все, як є, не забарвлюючи у кольори.
Дошки для цвяхостояння раджу обирати після того, як ви пройдете першу практику з провідником. Він підкаже вам, які з них комфортні саме для вас. Дошки відрізняються відстанню між цвяхами. Для новачків оптимально вибирати цвяхи з шагом 8-10 мм. Чим більша відстань між цвяхами – тим складніше і тим яскравіші відчуття.
Новачкам рекомендую ставати на цвяхи із запитом, але він повинен бути націлений не на матеріальні речі, а на щось внутрішнє. Зазвичай люди приходять на медитації, коли хочуть позбутися якогось дискомфорту всередині. Найпопулярніші запити, з якими до мене приходять учні – депресія, панічні атаки, тривожність, порушення сну, нав’язливі думки, певні страхи та фобії.
Здобути внутрішню опору та звільнитися від нав’язливого контролю – найбільш розповсюджений запит останнім часом. Зараз, під час війни, контролювати все навколо практично неможливо, і для того, аби звільнити цю енергію, яка направлена на контроль, ми стаємо на цвяхи.
Для того, аби пройти справжню трансформацію і змінити щось у своєму житті, новачки мають сформувати запит, який допомогає і мотивує проходити практику до кінця. Таким чином можна відточити регулярність практик. Далі людина просто медитує на цвяхах і виходить за рамки розуму, і тоді початковий намір втрачає необхідність.
Найпопулярніші запити, з якими до мене приходять учні – депресія, панічні атаки, тривожність, порушення сну, нав’язливі думки, певні страхи та фобії.
Якщо цвяхи використовуються як інструмент для медитацій, рекомендую системно стояти на них, щодня. Можна використовувати їх для роботи з енергією, для занурення у більш розширені стани. Щодо показань для медитацій на цвяхах: якщо у людини є проблеми зі спиною чи іншими частинами тіла, які затиснуті, то цвяхи – гарний спосіб пропрацювати та розслабити ці зажими.
Щодо протипоказань: особисто я не працюю з вагітними та людьми, які страждають на епілепсію чи серцево-судинні захворювання.
Наразі я створюю проєкт HRAM. Його основна концепція полягає у створенні комфортних та сучасних середовищ, подій та поп-ап просторів для саморозвитку особистостей за допомогою різноманітних духовних практик, психологічних методів та технік із залученням крутих майстрів. Ми прагнемо дати кожному імпульс та можливість навчитися жити за відчуттями, в повному балансі та в гармонії з собою й з навколишнім світом. Баланс між духовним та матеріальним, баланс у всіх сферах життя, окрема увага до ментального – ось наш акцент.
Цвяхостояння – повна концентрація на моменті «тут і тепер» і розуміння того, що ти можеш вистояти, навіть коли неймовірно важко!
Наталка Денисенко
акторка
Я почала активно практикувати цвяхостояння з початку 2023 року. А зацікавилася цією практикою більше року тому, ще перед повномасштабною війною, коли побачила, що моя знайома стала майстром у цій ніші, тож, пішла до неї на «пробу». Після цього мене запросили до студії шоу «Сніданок з 1+1», аби я поділилася своїми враженнями і досвідом. Перше, що я сказала під час ефіру: «Якщо розпочнеться війна, то я зможу її пережити, бо багато чого «прожила» під час цвяхостояння…» Та коли дійсно розпочалася війна, я зрозуміла, що всі ці мої практики до одного місця, вибачте! (сміється)
Я дуже активна й емоційна людина, тому медитації – важка справа для мене, оскільки складно сконцентрувати свою увагу на чомусь одному. Коли я спробувала цвяхостояння, зрозуміла, що це точно мій вид медитації. Коли ти стоїш на цвяхах, відчуваєш такий сильний біль, що не можеш думати про щось стороннє. У будь-якому разі тобі треба пройти всі етапи такої медитації: біль, прийняття, розслаблення…
Я купила курс з навчання медитації на цвяхах і придбала на подарунок собі і своєму чоловікові дерев’яні дошки Садху.
Під час першого сходження на цвяхи мені було дуже боляче. Цей біль дав мені відповіді на мої запитання: чому я не можу сконцентруватися, що заважає мені досягти успіху – якраз із таким запитом я йшла. І це важливо: сформувати запит і йти на цвяхостояння з ним. Коли людина стає на цвяхи, її організм сприймає це як смертельну рану, тому починає зцілювати себе – всі фізичні процеси тіла у цей момент направлені на регенерацію. Відбувається стрес для організму, але цілющий.
Після першої медитації на цвяхах моя майстриня сказала, що моєму організму треба відпочити, й за бажанням можна знову повторити через кілька тижнів. Потім я кілька разів з різними провідниками знову ставала на цвяхи, а вже на початку цього року вирішила сама для себе розібратися, що воно таке і з чим його «їдять», тож, купила курс з навчання медитації на цвяхах.
До того ж, я навіть придбала у подарунок собі і своєму чоловікові дерев’яні дошки Садху, дизайн яких придумувала сама. У мене – білі, з гравіюванням дівчини, яка стріляє з лука, в колі змії, яка себе їсть, з написом «немає нічого неможливого, допоки ти цього не зробиш». От саме ці слова дуже мотивують мене до першого кроку!
А для чоловіка (ред. – Андрій Федінчик, актор, наразі служить у лававх ЗСУ) – чорні, з гравіюванням вовка. Я порадила йому також спробувати цвяхостояння, він зробив це з майстром. І навіть зараз, незважаючи на важку службу, він щодня стоїть на цвяхах по кілька хвилин! Щодо мене – я стаю на цвяхи тільки за потреби, коли відчуваю певний запит або ж якщо мені треба позбавитися певних емоцій. Ідеальна тривалість стояння особисто для мене – 15 хвилин. Я чула від багатьох майстрів, що якраз саме через такий проміжок часу людський організм звикає до болю і приймає його, наступає момент тотального розслаблення.
Протягом цього часу я проходжу всі стадії цієї практики: відчуваю біль, заспокоюю себе і насолоджуюся прийняттям. Я пробувала стояти і по 2 хвилини, але мені це не дуже подобається. Тож, вивела для себе таке правило: краще стояти рідше, але більш тривало. Найважливіше, що дало мені цвяхостояння – повна концентрація на моменті «тут і зараз» і розуміння того, що ти можеш вистояти, навіть коли неймовірно важко. Саме в цей момент зв’являється віра в майбутнє і в те, що ми все переживемо!
Цвяхи – це дуже цікава практика, завдяки якій можна знайти відповіді на ті запитання, які вас турбують.
Марина Арістова
бізнесвумен, телеведуча
Мій перший досвід цвяхостояння стався півтора роки тому, та ще й на очах всієї країни під час прямого ефіру програми, у якій я була ведучою. Тоді до мене у гості прийшла Наталія Сивобородько, яка є провідником у терапію цвяхами. За 15 хвилин етеру моєї програми для жінок вона спробувала розповісти все про цю практику і навіть поставити мене на цвяхи – на цілу хвилину! Та хвилина тоді здалася мені справжнім пеклом, оскільки я не мала жодної підготовки.
Посмотреть эту публикацию в Instagram
І ось місяць тому я вирішила, що хочу стати на цвяхи, але вже більш ґрунтовно підійшовши до цього питання. Я згадала про Наталію, адже тоді вона вселила довіру до себе як до професіонала, і пішла до неї повторно – відкривати для себе світ цвяхостояння.
У мене був запит, перед тим як розпочати заняття з цієї практики. Він стосувався мого онлайн-курсу, який я наразі пишу для жінок – з балансу жіночої та чоловічої енергії. Сильно вдаватися в деталі запиту не буду, але відповіді для себе я отримала саме під час стояння на цвяхах.
Так, вдруге у житті я простояла на цвяхах 43 хвилини! Я сама цього не очікувала, оскільки ми з моєю провідницею увімкнули таймер й пішли стояти, а коли закінчили – я побачила цю цифру і не повірила своїм очам. Перші дві хвилини мені було дуже незручно і боляче стояти, а після ми почали працювати із запитом – от тоді в мене почало з’являтися відчуття, ніби я стою босоніж на звичайній підлозі, без дискомфорту і болю.
Саме завдяки такому ґрунтовному заняттю я знайшла відповіді на запитання, надихнулася і вже закінчила написання свого онлайн-курсу. Отак за один сеанс мені вдалося пропрацювати свій запит, повторно на терапію поки більше не ходила. У цій практиці потрібно відчувати, коли вам треба йти на цвяхи, все здійснюється тільки за внутрішнім покликом.
Можу рекомендувати цвяхостояння як практику гарного фізичного пропрацювання себе, своєї тривожності, воно розслаблює та прибирає біль у різних частинах тіла.
Цвяхостояння впливає на фізичний і психологічний стани людини. На наших стопах розташовано багато точок, які мають вплив на весь організм. Якщо, наприклад, щодня стояти на цвяхах по 10 хвилин, то це покращує фізичний стан загалом і бадьорить на весь день. Я вже придивляюся до покупки дошок Садху, якщо вирішу розпочинати з ними свій ранок. Можу рекомендувати цвяхостояння як спосіб гарного фізичного пропрацювання себе, своєї тривожності, воно розслаблює та прибирає біль у різних частинах тіла. Це дуже цікава практика, завдяки якій, дійсно, можна знайти відповіді на ті запитання, які вас турбують. Варто тільки спробувати це і зробити перший крок на ці дощечки із цвяхами!
Розмовляла Ганна Володавчик
