«Любити одне одного слід трішки більше, ніж своїх дітей»: Нікіта Добринін і Даша Квіткова – про правила щасливого шлюбу
Історія кохання Нікіти Добриніна та Даші Квіткової зароджувалась на очах у мільйонів людей під час трансляції реаліті-шоу «Холостяк». І через три роки після закінчення проєкту розвивається на очах мільйонів їхніх шанувальників у соцмережах. Закохані стали єдиною парою в історії української версії шоу, що зіграла весілля після закінчення проєкту, а також увійшла в історію світового The Bachelor – Україна стала третьою країною, після Америки та Австралії, де пара, що склалася у фіналі шоу, уклала шлюб.
Півроку тому у подружжя народився син Лев. Як змінилося їхнє життя після появи дитини, які кризові моменти вони пережили у стосунках і як підтримують вогонь почуттів – у День закоханих Нікіта та Даша розсекретили своє життя «за кадром», ставши героями нашої святкової діджитал-обкладинки.
Коли ви вийшли з проєкту «Холостяк» як пара, чи хотілося вам тих ідеальних романтичних «декорацій», створених командою шоу, або, навпаки, домашньої обстановки?
Даша: Мені здається, було б дивно бажати повернутися в ті «декорації», де крім мене було ще 25 дівчат, які боролися за серце Нікіти (сміється)… Ми, навпаки, раділи тому, що все це закінчилося: тепер ми разом, Нікіті ніхто не вішається на шию, і ми щасливі!
Нікіта: Якби метою проєкту було насолоджуватися всією романтичною обстановкою, він тривав би кілька років. Оскільки головна мета – знайти свою другу половинку, проєкт обмежений у часі. Показником того, що ми хотіли започаткувати нормальне життя «без камер», стало те, що після шоу нам потрібно було певний час ховатися від усіх, щоб не розголошувати мій фінальний вибір. Ми насолоджувалися життям поза декораціями, будували своє, «звичайне». Ми з нетерпінням чекали на той час, коли вже можемо після виходу фінальної програми шоу спокійно погуляти в парку, з’їсти морозиво у всіх на очах, вибратися до ресторану з друзями! Тобто, хотіли жити, як усі нормальні люди! (сміється)
Ви практично 24/7 поруч – разом живете, працюєте, виховуєте дитину, подорожуєте. Як вам вдається, перебуваючи постійно пліч-о-пліч, не втрачати пристрасть у стосунках?
Нікіта: Ми намагаємося проводити час окремо – у кожного з нас є свої інтереси та хобі. Й у мене, й у Даші є час особисто на себе. Ми, напевно, збожеволіли б, якби тільки жили пліч-о-пліч. А як вдається зберегти пристрасть…
Даша: Ми її просто не втрачаємо, вона завжди є у наших стосунках!
Нікіта: Сюрпризи, побачення, подарунки, подорожі – усім цим «підігріваємо» почуття та вносимо у наші стосунки різноманітність.
Які спільні сімейні ритуали, традиції сформувалися у вас за час у шлюбі?
Нікіта: Один із останніх ритуалів – спільне купання сина.
Даша: А після того, як Лев засинає, ми з Нікітою зазвичай біжимо у вітальню, щоб подивитися якийсь серіал чи фільм. Ще один важливий для нас ритуал: ми завжди засинаємо разом. Навіть якщо хтось із нас допізна працює, другий обов’язково його дочекається, щоб у ліжко лягти вдвох, не окремо.
Нікіта: Ще якщо ми сваримося, перед сном завжди намагаємося помиритися, щоб не засинати з негативними емоціями та почуттями один до одного. Звичайно ж, всі сімейні свята, такі як Новий рік або Великдень, ми відзначаємо у родинному колі – для нас це важлива традиція. А у вихідні намагаємося влаштовувати недільні обіди з батьками.
Розкажіть про найбільш кризові моменти за три роки ваших стосунків.
Нікіта: Найперша криза настала у той момент, коли почалася трансляція шоу «Холостяк». Саме тоді ми знову «проживали» все те, що відбувалося з нами на проєкті, знову емоційно поверталися в той період. Було важко. Саме тоді ми дивилися на те, що відбувається, іншими очима: бачили це не просто як шоу, а вже як частину нашого життя.
Даша: Друга криза нагрянула, коли ми тільки почали жити разом. Звичайно, були притирки, непорозуміння. Але згодом кожен із нас прийняв усі нюанси іншого. А третя криза сталася нещодавно, після народження сина. Справді, перший рік життя дитини – найскладніший для пари. Малюк постійно вимагає уваги, весь свій час ти присвячуєш йому, і з цим потрібно не те щоб миритися, але підлаштовуватися під новий графік. Відповідно, на тлі цих змін, у нас знову стався «збій» у стосунках.
Як вдалося вийти з цієї кризи? Й загалом, як трансформувалися ваші стосунки після народження Лева?
Даша: Ми «пропрацювали» цю кризу з психологом. Й зовсім цього не соромимося. Соромно – зруйнувати все те, що ви так довго будували. Не соромно – це намагатися зберегти всі ті теплі стосунки між вами із чоловіком та зміцнити їх.
Ми періодично відпочиваємо з Нікітою вдвох, без дитини, щоб не забувати, що ми – чоловік та дружина, а не лише батьки. У такі моменти з Левом залишаються бабусі чи няня. Ми не соромимося просити допомоги – це дуже важливо. Колись наші діти виростуть, у них буде своє особисте життя. А все, що залишиться у нас – це лише ми!
Нікіта: У нас із Дашею з цього приводу є навіть свій девіз: любити одне одного потрібно трішки більше, ніж своїх дітей! На жаль, не всі батьки розуміють сенс цієї фрази і одразу негативно її сприймають. Найчастіше це батьки, які перестають займатися собою і повністю принають у дитину.
Ми хочемо, щоб Лев надалі був самостійним, а ми не страждали, відпускаючи його в сольне плавання. Є ж батьки, які не можуть безболісно випустити своїх дітей із сімейного гніздечка, й потім сильно страждають із цього приводу. Ми шалено любимо нашого сина, але перш за все ми любимо одне одного!
Даша: Для дитини набагато важливіше, коли її батьки щасливі та люблять одне одного. Тож іноді важливіше відпочивати без діток, ніж бути з ними в стані повного спустошення.
Які романтичні сюрпризи влаштовуєте одне одному? Як зазвичай відзначаєте День закоханих і що плануєте цього разу?
Нікіта: Мені здається, що і я, і Даша – обидва романтичні за своєю натурою. Напевно, в мої «обов’язки» як чоловіка більше входить дарувати букети, подарунки, влаштовувати побачення. Даша теж любить робити сюрпризи! Найчастіше ми влаштовуємо одне одному романтику поза календарними святами, це особливо чудово. Щодо Дня закоханих – зазвичай ми влаштовуємо побачення вдома чи ресторані. Цього року ще не вирішили.
Даша: А що це за день тижня? (відкриває календар) О, це понеділок! У нас цього дня якраз є няня, тому…
Нікіта: … тому можна влаштувати побачення! За три роки стосунків ми святкували це свято по-різному. Перший раз – у мене вдома відразу після того, як повернулися з проєкту «Холостяк». До речі, тоді сталася кумедна історія. Даша розлила келих шампанського на мій новий ноутбук, а я, побачивши це, зовсім не рознервувався і повів себе абсолютно спокійно, що її здивувало. Тож це була перша перевірка стосунків! (сміється) Другий спільний День святого Валентина ми відсвяткували за кордоном. Ну а третій, як ви вже зрозуміли, організуємо в останній момент!
